Перейти до вмісту

Десять страчених владою

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Печера таная рабі Єгуди бен Бави — одного з десяти страчених владою. Могила розташована точно посередині шляху між Ушею і Шфарамом
Надгробок таная рабі Хуцпіта-тлумача — одного з десяти страчених владою — поблизу Цфата
Гробниця таная рабі Ішмаеля бен Еліші, первосвященника — одного з десяти страчених владою — у Саджурі

Десять страчених владою — це десять танаїв, яких влада вбила за освячення Імені Всевишнього, і прийнято вважати, що причина цього в тому, що вони у своєму поколінні були рівноцінні десятьом колінам, які продали Йосефа-праведника, і тому їх було вбито. Серед цих танаїв були рабі Ішмаель, первосвященник, рабі Аківа бен Йосеф, раббан Шимон бен Гамліель, рабі Ханіна бен Терадіон, рабі Ельазар бен Шамуа, рабі Єшевав-писар, рабі Хуцпіт-тлумач і, за деякими думками, також рабі Ханіна, заступник первосвященника.

Добробут влади

У трактаті «Авот» наведено вислів: «Молися за добробут влади, бо якби не страх перед нею, люди ковтали б одне одного живцем».

Необхідність забезпечення «добробуту влади» як попередньої умови для належного вивчення Тори підкреслюється тим, що авторами висловів у нашій мішні є «рабі Ханіна, заступник первосвященника» і рабі Ханіна бен Терадіон:

Ці два танаї — з-поміж «десяти страчених владою»: рабі Ханіна бен Терадіон — за всіма думками, а рабі Ханіна, заступник первосвященника, — за однією думкою. Тобто обидва постраждали від «влади», яка поводилася з ними з жахливою жорстокістю, що не має собі рівних у всій історії Ізраїлю, через що подію «десяти страчених владою» особливо підкреслюють в усіх поколіннях. І попри все це, у словах цих танаїв відчувається важливість справи «добробуту влади» як попередньої умови і підготовки до належного вивчення Тори, бо якби не страх перед нею, люди ковтали б одне одного живцем.

Коли зникає страх перед владою, виникає становище, за якого люди живцем ковтають одне одного, немає жодного порядку й управління, кожен робить те, що правильне в його очах. І в такому становищі немає змоги вивчати Тору зі спокійною душею через страх, коли людина не знає, що може статися наступної миті.

Інакше стоїть справа, коли є страх перед владою: тоді управління державою ведеться в рамках устрою і порядку, і навіть коли сама влада поводиться небажаним чином, аж до найтяжчої справи «десяти страчених владою», усе ж і це відбувається в рамках порядку тощо, — постанова влади вгорі і, як її наслідок, постанова влади внизу, — а не так, що кожен робить те, що правильне в його очах. А раз так, це виключає страх того, що «люди ковтали б одне одного живцем», який міг би бути на кожному кроці.[1]

Піднесення через смерть за освячення Імені Всевишнього

Віддання душі за освячення Імені Всевишнього піднесеніше навіть за навчання багатьох

Це ми знаходимо, серед іншого, у справі нефілат апаїм: завдяки заслузі десяти страчених владою відбувається піднесення МАН, щоб здійснити виконання прохань у молитві всього Ізраїлю. І хоча один із десяти страчених владою — рабі Аківа, чия гідність надзвичайно велика, так що ми знаходимо, що він відповідає Святому, благословенний Він[2], — усе ж це відбувається не завдяки особливим гідностям рабі Аківи, а саме завдяки гідності самопожертви[3]

Див. також

Примітки

  1. ^ «Гітваадуйот» 5743 частина 3.
  2. ^ «Лікутей га-Шас» Арі, кінець «Брахот» (наведено в «Лікутей сіхот», т. 3, с. 1003). «Шла», частина «Тора ше-бі-хтав» 297б.
  3. ^ «Торат Менахем» 5713 3.

Повідомити про помилку на цій сторінці