Моше-Хаїм Дубравський
| Моше-Хаїм Дубравський | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 адара II 5641 (10 березня 1881) |
| Дата смерті | 21 менахем-ава 5721 (3 серпня 1961) |
| Країна | Радянський Союз |
| Місце проживання | Наві-Дерева, Ленінград, Чернівці |
| Рід діяльності | підприємець |
| Освіта | єшиви «Томхей Тмімім» |
| Посада | член комітету порятунку виїзду з Росії 5706 |
| Сім'я | |
| Батько | Єгошуа Дубравський (Кролевець) |
| Дід (по батькові) | Меїр Дубравський |
| Дружина | Гіша-Хава, дочка р. Єгуди |
| Діти | Меїр та інші |
| Брати й сестри | Менахем-Мендл Дубравський |
| Родовід | |
Рав Моше-Хаїм Дубравський (9 адара II 5641 (10 березня 1881) – 21 менахем-ава[1] 5721 (3 серпня 1961)) був одним із членів комітету порятунку під час виїзду з Росії 5706, якого заарештував за його діяльність НКВС і заслав до Сибіру. Після звільнення із заслання сили покинули його, і він помер у Радянському Союзі 5721 року (1960/1961).
Біографія

Народився 9 адара II 5641 (10 березня 1881)[2] у містечку Падибранка в родині р. Єгошуа Дубравського. У 5663-5665[3] роках навчався в єшивах «Томхей Тмімім», а після одруження став заможним підприємцем, що щедро підтримував підпільну діяльність зі збереження єврейської жарини в Радянському Союзі.
Одружився з Гішею-Хавою, дочкою р. Єгуди (народилася в 5643 році (1882/1883)).
У 5688 році (1927/1928) жив у Новій Деревні, пізніше переїхав до Ленінграда, де його переслідувала російська влада і він був змушений вирушити на заслання[4]. У 5704 році (1943/1944) удостоївся бути серед тих, хто займався похованням рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона в Алма-Аті.
Із закінченням Другої світової війни був одним із керівників, які займалися в комітеті порятунку «виїзду з Росії 5706», і діяв для переправлення через кордони Росії тисяч хасидських родин під вигаданою польською ідентичністю[5].
Ближче до завершення операції навколо нього стиснулося задушливе кільце російської таємної поліції, і він переховувався в різних схованках, доки не був схоплений і ув'язнений; протягом тривалого часу його катували на допитах, щоб він видав додаткові подробиці про систему втеч і обмовив інших хасидів.
Щоб не зламатися на допитах і не видати помилково імена своїх товаришів під тиском і пекельними муками, він зосереджувався на повторенні розділів «Танії» напам'ять і так відволікався від запитань слідчих. Побачивши, що це допомагає йому вберегтися від видачі товаришів по підпіллю, він передав цю пораду іншим хасидам, яких зустрів у в'язниці, серед них раву Моше Грінбергу, і так хасидам вдавалося тримати язик за зубами.
Після закінчення допитів, які не принесли користі таємній поліції, був засланий до Сибіру, де нидів шість років аж до смерті Сталіна в 5713 році (1952/1953).
Тривале заслання підірвало його здоров'я, і після звільнення він оселився в Чернівцях, де залишався до свого відходу з життя, що настала через короткий час, у 5721 році (1960/1961)[6]. Його дружина померла там 26 тевета 5723 (22 січня 1963). На її надгробку її ім'я — Нісе-Хава.
Родина
- Його син, Меїр. Народився 5 менахем-ава 5669 (23 липня 1909)[7], Городня.
- Його онук, р. Шалом-Дов-Бер Дубравський — Краун-Гайтс.
Примітки
- ^ Давид Марголін, Доповідна записка начальникові таємної поліції розкриває полювання на радянське підпілля Хабаду, на сайті
- ^ 10/03/1881
- ^ «Мерхав», частина 2, сторінка 123.
- ^ «Бейт Мошіах», випуск 1371, сторінка 39.
- ^ «Р. Моше Вітебскер», сторінка 79.
- ^ Його надгробок. «Любавич ве-хаялея» сторінка 240.
- ^ 23/07/1909 (згідно з офіційними документами).
Код особи: № 6160265700
