Ісраель-Іссер Томаркін
| Ісраель-Іссер Томаркін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Хасид Хабаду і рабин Стародуба в епоху Ребе Рашаба |
| Місце діяльності | Стародуб |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | рабин Стародуба (казенний рабин) |
| Сім'я | |
| Батько | р. Дов-Бер Томаркін |
| Мати | дочка р. Давида га-Леві Зелдовича з Березина |
| Дружина | Сара-Мір'ям, дочка рава Хаїма-Еліезера Биховського |
| Родовід | |
Рав Ісраель-Іссер Томаркін[1] — хасид Хабаду і рабин Стародуба в епоху Ребе Рашаба.
Біографія
Народився в сім'ї р. Дов-Бера Томаркіна, сина хасида р. Дана Томаркіна, і матері — доньки багатія р. Давида га-Леві Зельдовича з Березино Мінської губернії, з любавицьких хасидів[2].
3 елула 5655 року (23 серпня 1895) одружився із Сарою-Мір'ям, донькою рава Хаїма-Еліезера Биховського, одного з великих хасидів Хабаду, який після відходу Ребе Цемах Цедека став хасидом Хабад-Ляди, а потім приєднався до адмора рабі Шмар'ягу-Ноаха Шнеєрсона з Бобруйська.
Попри свою вченість і широту знань, протягом багатьох років він заробляв на життя працею своїх рук, працюючи в цукровій промисловості на заводі, яким керували брати Бродські.
У 5669 році (1908/1909) мешканці містечка Стародуб попросили призначити рабина, який, з одного боку, відповідав би вимогам уряду («казенний рабин»), а водночас був би богобоязливим, — з метою запобігти розбратові серед мешканців міста; і після того як р. Єгуда-Лейб Цирельсон відхилив їхню пропозицію, мешканці містечка обрали рава Томаркіна[3].
Його ім'я трапляється в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца у списку, складеному під час підготовки до Рабинської конференції 5670, де біля кожного імені зазначено ступінь його належності та ступінь допомоги, яку він може надати стороні богобоязливих, а біля його імені стоїть слово «добрий»[4].
На ще одних зборах рабинів, що відбулися в місяці адар II 5673 року (березень–квітень 1913) у Чернігові, він відігравав головну роль у захисті громадськості, що дотримується заповідей, а коли спалахнула суперечка з «казенними рабинами» і було ухвалено рішення всупереч його позиції, він оголосив, що він разом із рабинами, які стоять на його боці, складає з себе повноваження в комісії.
Слід відрізняти цього р. Іссера від його дядька, р. Іссера, сина р. Дана, який перебував у Любавичах під час відходу Ребе Магараша[5].
Серед дослідників історії є думка, що образ рабі Іссера-Бера Гілерсона у книжці професора Фішла Шнеєрсона — вигаданий образ, заснований на особистості рава Іссера Томаркіна.
Примітки
- ^ У більшості місць трапляється лише ім'я Іссер, але в «Га-Меліц» від 9 хешвана 5656 (27 жовтня 1895) відоме також ім'я Ісраель. Див. там також у випуску від 27 жовтня 1895, сторінка 4.
- ^ «Мегілот йохасін», сторінка 5. Кунтрес «Зера кодеш мацавта», сторінка 13. Родина Зельдович мала родинні зв'язки з родиною наших Ребе, провідників поколінь, з боку матері Ребе Раяца, ребецн Стерни-Сари.
- ^ «Га-Зман», 22 березня 1909. «Га-Цфіра», 28 швата 5671 (26 лютого 1911).
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 16, сторінка 22.
- ^ Так згідно з передмовою до респонсів «Магарі Томаркін», сторінка 50, про нього в «Мегілот йохасін» сказано: «Багатій, наш учитель Іссер, хай світить його свіча, зять багатія, нашого вчителя Єрухама-Залмана Гардіна в Динабурзі (а не так, як випливає із «Зіхронотай», розділ 37, примітка 365).
Код особи: № 5377485700