Перейти до вмісту

Хабадпедія:Книга «Танія»/Титульний аркуш і передмова

Матеріал з Хабадпедії
Книга «Танія»
Титульний аркуш і передмова «Лікутей амарим» Шаар га-їхуд ве-га-емуна «Ігерет га-тшува» «Ігерет га-кодеш» «Кунтрес ахарон»
Титульний аркуш і передмова
Титульний аркуш і передмова — Титульний аркуш Книга «Лікутей амарім», частина перша

що називається «Сефер шель бейноніім»

Зібрано з книг і з уст святих вищих мудреців (хай перебувають душі їхні в раю), засновано на вірші: «Бо дуже близьке до тебе це слово, в устах твоїх і в серці твоєму, щоб виконати його». Щоб добре роз'яснити, як воно дуже близьке, довгим і коротким шляхом, з допомогою Всевишнього.

редагувати — шаблон — обговорення
Титульний аркуш і передмова — Схвалення 1 Схвалення прославленого рава-хасида, чоловіка Б-жого, якого назвуть святим, нашого вчителя і наставника рава р. Мешулама-Зусла з Ганнополя:

Ось, побачивши писання рава, цього гаона, чоловіка Б-жого, святого і чистого, світної аспакларії, і благо, яке він учинив, і те, що Г-сподь дивовижно явив Свою милість і вклав у його чисте серце зробити все це, щоб показати народу Г-спода Його святі шляхи. І воля його була не віддавати ці писання до друку, оскільки це не в його звичаї. Але через поширення цих кунтресів серед усього Ізраїлю в багатьох списках, зроблених руками різних переписувачів, і через безліч різних списків дуже побільшало помилок переписувачів. І він був змушений віддати ці кунтреси до друку. І пробудив Г-сподь дух компаньйонів — це рав видатний, шановний, наш учитель рав рабі Шалом-Шахна, син нашого вчителя рава рабі Ноаха, і рав видатний, шановний, наш учитель рав рабі Мордехай, син нашого вчителя рава рабі Шмуеля га-Леві, — віддати ці кунтреси до друку в Славуті; і за добру справу я сказав: хай зміцниться сила! Але в їхньому серці постав страх з усіх боків — з боку друкарень, яких стало багато і які мають звичай шкодити й псувати вдале. Тому ми вирішили в серці своєму дати схвалення, щоб ніхто не підняв руки своєї і ноги своєї, щоб завдати згаданим вище друкарям будь-якої шкоди, не дай Б-г, посяганням на чужі межі, жодним чином. І заборонено будь-якій людині друкувати згадану книгу без відома згаданих друкарів протягом п'яти років поспіль від дня, зазначеного нижче. А на того, хто послухає ці мої слова, прийде благословення добра. Такі слова того, хто вимагає цього заради честі Тори, сьогодні, у третій день, у який двічі сказано «добре», тижневої глави «Таво», року «педутейну» за коротким літочисленням.

Малий Мешулам-Зусл з Ганнополя.

редагувати — шаблон — обговорення
Титульний аркуш і передмова — Схвалення 2 Схвалення уславленого рава-хасида, людини Б-жої, якого назвуть святим, нашого вчителя рава рабі Єгуди-Лейба га-Коена:

Мудрість людини просвітлює обличчя землі. Побачивши святі руки автора, рава гаона, людини Б-жої, святого й чистого, хасида і скромного, чиї потаємні речі давно розкриті, який засідав у зібранні мудреців у нашого пана, вчителя й наставника, гаона світу і черпав воду з криниці живої води, — і нині зрадіє Ізраїль розкриттю його святих слів, зібраних, щоб віддати до друку, щоб навчати народ Г-спода святих шляхів, як кожен побачить у внутрішній суті його слів; а відоме не потребує доказу, — лише з побоювання, щоб справа не зіпсувалася й не завдала шкоди друкарям, я прийшов дати силу й застереження, щоб ніхто не підняв руки й ноги своєї друкувати протягом п'яти років від дня, зазначеного нижче. А на того, хто послухає ці мої слова, прийде благословення добра. Такі слова того, хто говорить це заради честі Тори, сьогодні, у третій день тижневої глави «Таво», 556 за малим літочисленням.

Єгуда-Лейб га-Коен.

редагувати — шаблон — обговорення
Титульний аркуш і передмова — Схвалення 3 Схвалення рабинів, хай живуть вони, синів гаона-автора, благословенної пам'яті, хай перебуває душа його в раю.

Оскільки в нас було вирішено дати дозвіл і право віддати до друку, на згадку синам Ізраїлю, записані слова прямоти й істини, слова Б-га живого нашого пана, батька, вчителя й наставника, благословенної пам'яті, написані його святою рукою власноруч і його святою мовою, — бо всі його слова як палаючі вуглини вогню, що запалюють серця, щоб наблизити їх до їхнього Небесного Батька. І названі вони іменем «Ігерет га-кодеш», бо більшість із них були листами, посланими його святістю, щоб указати народові Г-спода шлях, яким іти, і справи, які чинити. І оскільки в багатьох місцях він поставив собі позначки до своєї книги «Лікутей амарім», а слова Тори бідні в одному місці й багаті в іншому, і тим більше заради того, що в ній було оновлено, — «Кунтрес ахарон» на деякі глави, який він написав, коли укладав книгу «Лікутей амарім», — пілпуль і глибоке дослідження висловів «Зогару», «Ец хаїм» і «Прі ец хаїм», які здаються суперечними один одному, а він духом свого розуму примиряє їх, кожне слово як належить, що написав у «Лікутей амарім», — ми побачили, що годиться й правильно поєднати їх із книгою «Лікутей амарім» та «Ігерет га-тшува» його святості нашого пана, батька, вчителя й наставника, благословенної пам'яті. Тому ми прийшли накласти велику огорожу й заборону нідуй-херем-шамта мудреців, від якої немає зцілення, щоб ніхто не підняв руки своєї друкувати в такому вигляді або одне без іншого протягом п'яти років від дня, зазначеного нижче. Однак про таке слід сповістити: через наші численні гріхи загинули й зникли рукописи, написані його святою рукою власноруч, які були з великою точністю, без нестачі й зайвої літери, і лишилося тільки це мале з багатьох, що було зібрано одне до одного зі списків, розсіяних в учнів; і якщо знайдеться якась помилка — «помилки хто збагне» — знайде помилку, що явно походить від помилки переписувача, і зміст буде ясний:

Мовив Дов-Бер, син мого пана, батька, вчителя й наставника, гаона-хасида, святого Ізраїлю, нашого пана й учителя Шнеура-Залмана, благословенної пам'яті, хай перебуває душа його у вищих скарбницях.

І мовив Хаїм-Аврагам, син мого пана, батька, вчителя й наставника, гаона-хасида, нашого пана й учителя Шнеура-Залмана, праведної пам'яті, хай перебуває душа його у вищих скарбницях.

І мовив Моше, син мого пана, батька, вчителя й наставника, гаона-хасида Шнеура-Залмана, благословенної пам'яті, хай перебуває душа його у вищих скарбницях.

редагувати — шаблон — обговорення
Титульний аркуш і передмова — Передмова укладача Передмова укладача, і це послання, надіслане всім нашим анаш, хай береже їх Творець і врятує:

До вас, мужі, взиваю: слухайте мене, ви, що прагнете праведності, що шукаєте Всевишнього, і Б-г почує вас, від великого до малого, всі анаш нашої країни й прилеглих до неї, кожен на своє місце прийде з миром, і життя довіку, навіки, села, повіки, амінь, хай буде на те воля:

Ось, відомо, що в устах людей у всіх анаш заведено казати, що не порівняти слухання слів настанови з баченням і читанням у книгах, бо той, хто читає, читає за своїм шляхом і розумінням і за осягненням і сприйняттям свого розуму там, де він перебуває, і якщо розум і думка його сум'ятні й у темряві ходять у служінні Всевишньому, ледве може він побачити світло, що добре, приховане в книгах, хоча солодке світло для очей і зцілення для душі. І крім цього, книги трепету, побудовані на людському розумі, звичайно, не підходять однаковою мірою кожній душі, бо не всі уми й думки рівні, і розум однієї людини не збуджується й не пробуджується тим, чим збуджується розум її товариша, і як сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, про благословення «Мудрий у таємницях» над шістьмастами тисячами з Ізраїлю, що думки їхні не схожі одна на одну тощо, і як написав Рамбан, благословенної пам'яті, у «Мільхамот» там, у тлумаченні «Сіфре» про Єгошуа, про якого сказано «муж, у якому дух», — що може йти проти духу кожного й кожного тощо. Але навіть у книгах трепету, основи яких на святих горах, у мідрашах наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, через яких дух Всевишнього говорив і слово Його на їхньому язиці, і Тора й Святий, благословенний Він, — усе єдине, і всі шістсот тисяч, спільнота Ізраїлю та її частини, аж до найлегшої іскри з найлегших і найнікчемніших у нашому народі, синах Ізраїлю, — усі вони пов'язуються з Торою, і Тора — це те, що пов'язує їх зі Святим, благословенний Він, як відомо зі святого «Зогару», — це шлях загальний, для спільноти Ізраїлю; і хоча Тора дана для тлумачення в загальному, частковому й частковостях частковостей для кожної окремої душі з Ізраїлю, укоріненої в ній, адже не кожна людина удостоюється дізнатися своє часткове місце в Торі: І ось, навіть у законах забороненого й дозволеного, відкритих нам і нашим синам, ми знайшли й бачили суперечки танаїв і амораїв буквально від краю до краю, і «і ті, й інші — слова Б-га живого» — у множині, за джерелом життя для душ Ізраїлю, які поділяються загалом на три лінії: праву, ліву й середню, тобто хесед, гвура тощо, і душі, корінь яких — від якості хесед, їхня поведінка теж схиляється в бік хесед, до полегшення тощо, як відомо, і тим більше й поготів у прихованому у Всевишнього, Б-га нашого, — це дхілу у-рхіму, що в мозку й серці кожного й кожного за його мірою, за тим, що він вимірює у своєму серці, як написано у святому «Зогарі» про вірш «Відомий у брамах муж її» тощо:

Проте до тих, хто знає й знайомий зі мною, звертаюся я — це кожен і кожен з анаш у наших країнах і прилеглих до них, з якими була між нами часта бесіда любові й які відкрили переді мною всі таємниці свого серця й мозку в служінні Всевишньому, що залежить від серця, — до них хай проллється моє слово, і язик мій — перо писаря в цих кунтресах, званих «Лікутей амарим», зібраних з уст книг і з уст святих вищих писарів, душа їхня в Едені, відомих у нас, і деякі з них у натяку для мудрих — у святих посланнях від наших учителів, що у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена незабаром, за наших днів, амінь. А деякі з них я чув з їхніх святих уст, коли вони були тут із нами, і всі вони — відповіді на численні запитання, про які постійно питають поради всі анаш нашої країни, кожен за своїм рівнем, щоб отримати поради для своєї душі в служінні Всевишньому, оскільки час уже не дозволяє відповісти кожному й кожному на його запитання окремо, а також забуття звичне, тому я записав усі відповіді на всі запитання на зберігання, як знак, щоб були в кожного й кожного нагадуванням між його очей, і щоб він більше не домагався ввійти говорити зі мною на єхідут, бо в них знайде спокій своїй душі й вірну пораду в кожній справі, важкій для нього в служінні Всевишньому, і буде твердим його серце, що покладається на Всевишнього, Який завершує за нас: А той, чий розум недостатній, щоб зрозуміти слово поради з цих кунтресів, хай викладе свою бесіду перед великими свого міста, і вони роз'яснять йому, і до них моє прохання — не закривати рота рукою, чинячи з удаваною скромністю й смиренням, не дай Б-г, і відома гірка кара того, хто втримує хліб, і велика нагорода з вислову наших мудреців, благословенна їхня пам'ять, на вірш «Просвітлює очі обох Всевишній», бо Всевишній осяє Своє обличчя до них світлом обличчя Царя життя. А Той, Хто оживляє життя, хай удостоїть нас і дасть нам дожити до днів, коли не будуть більше навчати одне одного тощо, бо всі знатимуть Мене тощо, бо наповниться земля знанням Всевишнього тощо, амінь, хай буде на те воля:

І ось, після того як згадані кунтреси поширилися серед усіх згаданих анаш у великій кількості копій руками різних і вельми різних переписувачів, через безліч різних копій надзвичайно примножилися описки, і тому спонукало серце згаданих вище достойних людей, поіменованих вище, потрудитися тілом і статком, щоб доставити згадані кунтреси до друкарні, очищені від усякої домішки й описки та добре вивірені, і скажу я на добру справу: хай зміцниться сила ваша. І оскільки прямо сказано в Писанні: «Проклятий той, хто пересуває межу ближнього свого», а «проклятий» — у ньому прокляття, у ньому відлучення, не дай Б-г, тощо, тому, як Єгуда й понад те, приходжу я, щоб поставити велику огорожу для всіх друкарів, щоб не друкували згаданих кунтресів ні самі, ні через своїх посередників без дозволу згаданих поіменованих протягом п'яти років від дня завершення друку, а тим, хто слухає, буде приємно, і прийде на них добре благословення. Такі слова укладача згаданих «Лікутей амарим»:

редагувати — шаблон — обговорення

Повідомити про помилку на цій сторінці