Перейти до вмісту

Ріна

Матеріал з Хабадпедії

Ріна — один із виразів радості святою мовою, що виражає вид радості, яка приходить після «темряви» і труднощів, за висловом Зогару «Раннана бе-рамша»[1].

У хасидуті

Ріна — це радість, що знаходить вираз в устах[2], і пов'язана зі співом левітів. А в «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» роз'яснюється, що ця радість пов'язана саме з розумінням і осягненням[3].

Ріна пов'язана з віддаленістю, зовнішнім і темрявою, як випливає з багатьох віршів, у яких згадується вираз ріна: «Встань, співай уночі, на початку сторож»[4], «Мудрість на вулиці проголошує»[5] та інші[6].

У служінні людини ця радість пов'язана з підняттям іскор у служінні бірурім, як написано[7] «Прийде з радісним співом, несучи снопи свої»[8], радість від результатів після праці, і подібно до цього голос радісного співу при військовому сурмлінні, пов'язаний із перемогою саме після того, як були в небезпеці війни і не тільки не були підкорені, а перемогли й підкорили ворога і противника[9], а також навернення нечестивого і його включення в добро і в Б-жественність, як сказано «Коли гинуть нечестиві — радісний спів»[10].

У щоденному служінні Всевишньому аспект радісного співу пов'язаний із «Псукей де-зімра» в молитві[11], а також із вивченням Тори, «ріна Тори», і особливо вночі, як виводиться з вислову вірша «Встань, співай уночі»[12].

Ангели належать тільки до аспекту «ріна», а не до аспекту радості[13], і аспект ріни пов'язаний з розповіддю про хвалу Всюдисущого, що є зовнішнім аспектом (подібно до того, хто стоїть перед царем, якому нема чого розповідати перед ним його хвалу, і лише той, хто далекий від царя, здатен розповідати його хвали з піднесенням), аспектом «гвурот де-Іма» і підняттям та прагненням знизу вгору[13][14].

Хоча зазвичай у хасидуті пояснюється, що ріна нижча від аспекту просто «радості» і передує їй[15], є місця, в яких роз'яснюється, що ріна — це саме радість після завершення служіння, і це велика радість, і це пісня, пов'язана із сутнісною насолодою[16] (це крім роз'яснення, що іноді радість передує ріні, коли йдеться про практичні заповіді, в яких порядок зворотний, що притягують Б-жественність згори донизу, і тому спочатку є вища радість, і лише потім нижча радість, «ріна»[17]).

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці