Перейти до вмісту

Синагога «Огель Іцхак» (Єрусалим)

Матеріал з Хабадпедії
Термін «Огель Іцхак» перенаправляє сюди. Про статтю, присвячену синагозі громади хасидів Хабаду в Яффо, див. Синагога «Огель Іцхак» (Яффо).
Фарбрейнген 19 кислева в залі синагоги (5776)

Хабадська синагога «Огель Іцхак» (відома також під прізвиськом «Бааль га-Танія шул» за назвою вулиці, на якій вона розташована) — це синагога хасидів Хабаду у кварталі Меа-Шеарім в Єрусалимі, одна з найстаріших хабадських синагог у Землі Ізраїлю[1].

Синагога є центром поширення джерел учення хасидизму Хабад, і в ній відбуваються фарбрейнгени та уроки з учення хасидуту впродовж усіх днів року.

Історична довідка

У перші роки поселення хасидів Хабаду в Землі Ізраїлю, після переїзду ребецн Менухи-Рахель та інших хасидів Хабаду, хасиди Хабаду зосередилися навколо центру громади в Хевроні.

Тільки в 5609 році (1848/1849) хасиди Хабаду вперше оселилися в Єрусалимі, а частина з них у 5635 році (1874/1875) визначила своє проживання в кварталі Меа-Шеарім, який тоді був заснований і розширив межі проживання за стіни Старого міста.

У ті роки в новому кварталі головувала громада прушім, що була серед першопрохідців-будівників кварталу, і її очільники встановили різні постанови, щоб зберегти вигляд кварталу й не дати хасидським громадам закріпитися на місці, і серед постанов, опублікованих тоді, була заборона проводити міньян за хасидським нусахом.

Попри заборону, перший пролом було зроблено, коли було засновано хасидський міньян у приватній квартирі [2], а потім — коли хасид р. Ісраель-Шимон Шейн заснував синагогу «Бейт Барух»[3].

Заснування синагоги

У 5659 році (1898/1899) хасиди Хабаду на чолі з равом Ісраелем-Шимоном Шейном — одним із десяти перших поселенців кварталу — збудували свою синагогу в районі ринку кварталу Меа-Шеарім за допомогою багатія-єврея на ім'я р. Іцхак з Кенігсберга, що в Німеччині, який пожертвував більшу частину витрат на будівництво, і його ім'ям синагогу названо «Огель Іцхак».

У перші роки існування синагоги більшість тих, хто молився в ній, були кописькими хасидами, тоді як любавицькі хасиди зосередилися в синагозі «Цемах Цедек» у Старому місті.

Із занепадом кописького хасидизму, услід за відходом з життя адморів, які вели династію твердою рукою, рав Єгуда-Лейб Слонім узяв на себе керування синагогою й подбав про те, щоб влаштувати в ній уроки та фарбрейнгени в дусі хасидизму Хабад, і вдихнув у неї хасидський дух життя.

Унаслідок арабських заворушень у роки, що передували створенню Держави Ізраїль, певний час у будівлі синагоги розміщувалася єшива «Торат емет»[4] — і тому, що вона вважалася безпечнішою, і тому, що на той час єшива ще не мала постійної будівлі.

Упродовж останніх ста років у синагозі безперервно проводиться щоденний постійний урок з мішнайот для піднесення душ померлих з усього світу, а також традиційний фарбрейнген з нагоди свята Геули 19 кислева, який упродовж довгих років був центральною подією хасидів Хабаду в Єрусалимі.

Вигляд синагоги й ремонти, які вона пройшла

Східна сторона синагоги (на фарбрейнгені)
Розписи на стелі синагоги

Вхід до синагоги веде у вестибюль, ліворуч від якого є вхід до другої кімнати, а навпроти — ще один вхід до залу синагоги, до якого спускаються кількома сходинками.

Центральний зал синагоги простягається на площі близько ста квадратних метрів, з високою стелею, прикрашеною розписами 12 колін і віршем «Будь легкий, як орел, швидкий, як олень, і могутній, як лев».

Меблі синагоги надзвичайно старовинні, зокрема лави й книжкові шафи, частина яких облаштована в нішах, обшитих деревом, усередині стін синагоги, і, якщо не рахувати ремонту вікон синагоги, зробленого в 5750 році (1989/1990), у ній майже не відбувалося змін.

У 5756 році (1995/1996) майстер р. Яаков Вайсберг відреставрував розписи на стінах синагоги, які поступово вицвіли.

Арон кодеш у передній частині синагоги схожий на арон кодеш у сусідніх синагогах, і він оформлений білими кам'яними колонами з обох його боків і прикрашений різьбленням по темному дереву, але, на відміну від них, у зображення Скрижалей Завіту на його вершині немає круглих верхів, а вони прямокутні.

Події й діяльність у синагозі

Через два дні після відходу Ребе Раяца, 12 швата 5710 (30 січня 1950), у синагозі відбулися жалобні збори, під час яких усі хасиди Хабаду в Єрусалимі здійснили надрив на своєму одязі, а рав Аврагам-Хаїм Нае з плачем вимовив благословення «Суддя істинний», а після нього рав Зевін виголосив надгробну промову й слова пробудження[5].

Після убивства в ремісничому училищі у 5716 році (1955/1956) Ребе послав групу шлухім, щоб підняти дух хасидів Хабаду в Країні, і за вказівкою Ребе шлухім присвятили один Шабат тому, щоб проводити фарбрейнген і молитися в цій синагозі.

У ті роки в синагозі силами «Цеірей Агудат Хабад» у Єрусалимі проводилася робота з дітьми, в якій брали участь змішані групи дітей зі старого ішуву разом із дітьми з родин, що не дотримуються Тори й заповідей, і Ребе вказав не віддавати перевагу роботі з дітьми однієї групи коштом дітей другої групи й не відмовлятися від жодної з дітей, а навпаки — збільшувати роботу з обома групами наскільки можливо[6].

Ремонт синагоги

У 5779 році (2018/2019) синагога пройшла капітальний ремонт.

Особистості синагоги

Синагогу впродовж років прикрашали величні особистості зі старійшин хасидів Хабаду в Єрусалимі та очільники машпіїм і громадських діячів громади Хабаду в місті:

Машпіїм
Ті, хто молився
Синагога сьогодні

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Їй передували хабадська синагога Хеврона, синагога «Цемах Цедек» у Цфаті і синагога «Цемах Цедек» в Єрусалимі, але, хоча ці синагоги пережили всі події впродовж років, — багато років вони стояли покинутими.
  2. ^ Яка нині слугує книгарнею «Шрайбер»
  3. ^ Перша синагога в кварталі, в якій молилися за хасидським нусахом, заснована в 5646 році (1885/1886).
  4. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 8, лист 2457: «До наших друзів анаш, які моляться в синагозі Хабаду в „Меа-Шеарім“.. З приємністю отримав я телеграму, в якій мені повідомляють про виконання мого прохання ввести єшиву „Торат емет“, хай береже її Творець і спасе, до синагоги».
  5. ^ За повідомленням у газетах «Гаарец» і «Га-Мевасер». Надруковано в «Нода ба-шіурім», сторінки 328-329.
  6. ^ «Ігрот кодеш», частина 11, с. 325.
  7. ^ У роки перед його весіллям

Повідомити про помилку на цій сторінці