Перейти до вмісту

Ар'є-Лейб Шейнін

Матеріал з Хабадпедії
Ар'є-Лейб Шейнін
Хасид Хабаду
Основна інформація
Відомий якЛейбе; «Дер Докшицер ров»
Дата народження5649
Місце народженняБобруйськ
Дата смертіЛаг ба-Омер 5702 (5 травня 1942)
КраїнаПольща
Місце діяльностіЗембин, Докшиці
Рід діяльностірабин, машпіа
Освіта«Томхей Тмімім» у Любавичах
Посадарабин Докшиць, машпіа у Зембині та околицях
Сім'я
БатькоІссер Шейнін
МатиСара
ДітиХаїм-Єкутіель, Шалом-Бер

Рав Ар'є-Лейб (Лейбе) Шейнін (на прізвисько «Дер Докшицер ров»; 5649 — Лаг ба-Омер 5702 (5 травня 1942)) був хасидом Хабаду, який близько двадцяти років служив рабином Докшиць, і вважався однією з видатних постатей, що вийшли з єшиви «Томхей Тмімім». Ребе Рашаб відгукнувся про нього, що він бейноні згідно з «Танією».

Біографія

Народився близько 5649 року (1888/1889) у Бобруйську в Білій Русі в родині батька, рава Іссера Шейніна, і Сари, доньки хасида р. Сімхи Левіна, одного з хасидів Ребе Магараша.

У дуже юному віці батьки відправили його до Любавичів разом із ще двома дітьми його віку — равом Аврагамом Парізом і равом Еліягу Сімпсоном. З прибуттям трьох дітей до двору Ребе Рашаба спеціально для них було відкрито особливий клас для молодших, що став основою хедеру, який діяв при єшиві «Томхей Тмімім».

Рав Шейнін невдовзі пройнявся хасидським настановленням, яке отримував від найстаріших машпіїм єшиви, і почав займатися служінням молитви, присвячуючи довгі години гітбоненут у глибоких питаннях хасидуту. Він був відсторонений від цього світу і всі години дня був занурений у хасидські теми, які вивчав.

Ребе Рашаб дуже цінував його служіння і самовіддані заняття хасидутом і відгукувався про нього в дивовижних висловах, аж до того, що сказав про нього, що він «бейноні згідно з „Танією“» і що всі зусилля із заснування єшиви «Томхей Тмімім» були варті того заради одного лише Лейбе Шейніна, а все інше — чистий прибуток.

Період у Зембині

Коли він досяг шлюбного віку, Ребе Рашаб сам подбав посватати його з донькою одного з хасидів Хабаду, що жили в Зембині. Після весілля він кілька років жив у Зембині, де жили батьки нареченої, служачи за вказівкою Ребе Раяца машпіа в Зембині та його околицях. У силу своєї посади він часто їздив різними містечками, де були зосереджені хасиди, щоб проводити з ними фарбрейнгени і піднімати їхній рівень у вивченні хасидуту та в гіткашрут із Ребе.

Після відходу з цього світу Ребе Рашаба рав Шейнін прив'язався до його сина і наступника Ребе Раяца і робив усе, що було в його силах, і навіть понад те, щоб їздити до Ребе щороку із самопожертвою, попри всі небезпеки і громадянські війни, що спалахнули всюди.

Рабин Докшиць

На фарбрейнгені Сімхат Тора місяця тішрей 5682 року (жовтень–листопад 1921) Ребе Раяц вказав йому обійняти посаду рабина в хасидському містечку Докшиці в Польщі, причому для вступу на посаду йому слід було дорогою до Докшиць проїхати через Катеринослав і отримати свідоцтво про сміху від рабина цього міста, рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона. Ребе Раяц, який знав, що характерові рава Шейніна властиві великий бітуль і скромність, звелів йому на тому самому фарбрейнгені польською: «Знай пану» — знай, хто господар (тобто що він має поводитися в містечку з владністю, яка личить рабинові).

Рав Шейнін прийняв вказівку Ребе і поїхав до Катеринослава отримати свідоцтво про «сміху», і рабі Левік засвідчив про нього у свідоцтві, що «його богобоязливість передує його мудрості».

Коли він прибув до Докшиць, міснагди виступили проти його призначення і поставили свого рабина — рава Мордехая-Яакова Галінкіна. Вони навіть намагалися обмовити його перед начальником, який викликав його до себе для з'ясування, але, зустрівшись із ним, зрозумів, що все це — неправдиві наклепи його супротивників, і сказав, що його вигляд — «як лик ангела Б-жого». Суперечка тривала кілька років, поки місцева влада не вирішила покласти їй край, і на виборах, проведених серед мешканців містечка, рав Шейнін переміг більшістю голосів, і так само було в другому турі.

Після перемоги на виборах керівництво громади надало йому квартиру, а для прожитку його дружина займалася продажем дріжджів; час від часу надходила додаткова сума грошей, яку він отримував за керівництво громадою і за проведення кідушин.

У роки суперечки на його боці стояв рав Йоханан Гордон, який знав його ще з часів їхнього спільного навчання в єшиві в Любавичах; крім того, він часто отримував підбадьорливі листи від Ребе Раяца, які зміцнювали його продовжувати боротися за рабинську посаду.

Окрім ведення справ громади, таких як реєстрація шлюбів і проведення хуп, рав Шейнін мав звичай щотижня повторювати хасидут у «другій кімнаті» місцевої хабадської синагоги, а в Шабат Тшува і в Шабат га-Гадоль виголошував проповідь перед усіма мешканцями міста.

Поїздки до Ребе

У рава Шейніна був великий «кох» до поїздок до Ребе, і він намагався приїжджати до Ребе якомога частіше, особливо в місяці тішрей. Одного року рав Шейнін доклав зусиль, щоб поїхати до Ребе, попри своє скрутне матеріальне становище, використавши для цього гроші, отримані від членів громади на лікування його дружини, яка злягла.

У 5689 році (1928/1929) удостоївся поїхати до Варшави, щоб узяти участь у весіллі Ребе, влізаючи заради цього в нові борги понад борги, які в нього вже були після поїздки на тішрей, аби лише удостоїтися взяти участь у весіллі Ребе. У 5692 році (1931/1932) поїхав до містечка Ландварів, де відбулося весілля молодшої доньки Ребе Раяца, ребецн Шейни, і удостоївся бути одним зі свідків ктуби разом із р. Гдальєю Віленським.

Діяльність у містах Литви

У роки свого рабинства в Докшицях він не обмежував сферу свого впливу одним містечком, а їздив за дорученням Ребе Раяца по всій Литві і Польщі, знайомився там зі становищем хасидських громад і доповідав Ребе Раяцу про те, що відбувається, дорогою намагаючись, наскільки міг, допомогти у зміцненні хасидського життя.

Від установчих зборів «Агудат га-хасидім у Польщі, Литві і Латвії» в Десять днів каяття 5691 року (1930/1931) він почав діяти заради організації поїздок Ребе Раяца до цих країн для зміцнення [громад]. Його зусилля принесли плоди, і Ребе Раяц справді здійснив кілька поїздок, причому рав Шейнін стояв на чолі організації всіх подробиць цих поїздок і масових прийомів на честь Ребе Раяца.

Убивство нацистами

Після його повернення з перебування при дворі Ребе в місяці тішрей 5700 року (вересень–жовтень 1939) Ребе Раяц виїхав до Сполучених Штатів і звідти разом із членами «Агудат хасидей Хабад» у Сполучених Штатах домагався в'їзних віз для хасидів, які залишилися в тіні небезпеки. Ці зусилля, що тривали цілий рік, принесли плоди, і хасидам вдалося оформити візу для рава Шейніна, але він не встиг нею скористатися. 8 тамуза 5701 року (3 липня 1941) нацисти вдерлися до містечка і почали мучити його єврейських мешканців, і передусім рабина містечка рава Шейніна: вони били його по голові важким камінням і розбили йому голову, і лише дивом він пережив катування і залишився живим.

Після пів року примусових робіт нацисти перевели мешканців містечка до гето, а під час другої акції, проведеної 18 іяра 5702 року (5 травня 1942), забрали рава Шейніна з його дому, коли він був занурений у молитву, вбраний у таліт і тфілін. Усіх євреїв, яких знайшли нацисти, зігнали на рівнину за містом, і перш ніж нацисти вбили їх усіх, рав Шейнін попросив дати йому кілька хвилин милості, щоб поговорити з членами громади; коли дозвіл було дано, він почав виголошувати відуй з великим запалом і на особливу мелодію, заспівав із ними нігун гакафот Сімхат Тори, а потім промовив разом із ними «Шма Ісраель».

Р. Нісан Гордон, син його щирого друга рава Йоханана Гордона, назвав свого сина Ар'є-Лейбом на честь рава Шейніна, який загинув під час Голокосту.

Родина

У рава Шейніна народилися два сини. Його сина Шалом-Бера схопили нацисти разом із ним і його дружиною, і їх було вбито разом, освячуючи Ім'я Всевишнього. Щодо його старшого сина Хаїма-Єкутіеля думки розходяться: чи вдалося йому врятуватися, чи він загинув разом з усіма мешканцями містечка.

Додаткова література

Зовнішні посилання

Ар'є-Лейб Шейнін згадується ще в 12 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1740846000

Повідомити про помилку на цій сторінці