Перейти до вмісту

Єгошуа-Фішл Шнеєрсон

Матеріал з Хабадпедії
Єгошуа-Фішл Шнеєрсон
Основна інформація
Дата народження4 тамуза 5648 (13 червня 1888)
Дата смерті5 сівана 5718 (24 травня 1958)
Місце похованнякладовище Нахалат-Іцхак (Тель-Авів)
КраїнаПольща, Німеччина, США, Земля Ізраїлю
Місце проживанняКиїв, Варшава, Берлін, США, Тель-Авів
Рід діяльностіпсихолог, лікар, письменник[В]
Освітагімназія в Гомелі, Берлінський університет (медицина), Військова академія в Петербурзі (доктор)
Посадапрофесор Київського університету, декан факультету медичної педагогіки, викладач психології в учительській семінарії (США), керівник психологічного і педагогічного відділу муніципалітету Тель-Авіва
Сім'я
БатькоШнеур-Залман Шнеєрсон
Дід (по батькові)Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон (Речиця)
ДружинаХана-Рейзл, уроджена Рейс
ДітиТова Шехтер
Брати й сестриІцхак Шнеєрсон
Родовід

Професор Єгошуа-Фішл Шнеєрсон (4 тамуза 5648 (13 червня 1888) — 5 сівана 5718 (24 травня 1958)) походив із родини адморів Хабад-Копись, спеціалізувався у філософії, займався науками, головно вченням про душу. Був письменником великого масштабу, серед його творів — книги, пов'язані зі світом хабадського хасидизму.

Біографія

Народився 4 тамуза 5648 року (13 червня 1888) у рава Шнеура-Залмана зі Стародуба, який був рабином хасидських містечок Ріпки, Гомель і Стародуб та одним із друзів Ребе Рашаба. Батьком його батька був адмор Шалом-Бер з Речиці, син рава Магаріла з Кописі, сина Ребе Цемах Цедека.

У дитинстві вчився в місцевому хедері та в єшиві, а в 17 років отримав рабинське посвячення. Після цього перейшов учитися до гімназії в Гомелі й закінчив її зі ступенем «відмінник». Вивчав медицину в Берлінському університеті, здобув ступінь доктора у Військовій академії в Петербурзі.

1920 року був призначений професором місцевого університету в Києві, де заснував факультет медичної педагогіки і став його деканом. Редагував щоквартальник івритом під назвою «Кадіма», присвячений психології та філософії релігії, з якого вийшов один випуск. Опублікував свою книгу «Інтимна психологія дитини» (2 частини) (спочатку російською, а потім німецькою та їдишем, і частково івритом), а також свою книгу «Катастрофічна доба і покоління, що зростає».

1921 року переїхав до Варшави, де займався психогігієною для дітей і був призначений керівником відділу в цій галузі. Брав участь у редагуванні педагогічного психологічного щомісячника «Тарбут». 1922 року переїхав до Берліна, заснував і там психогігієнічну станцію. Видавав разом з іншими щоквартальник із соціології та філософії культури під назвою «Етос», а також видав німецькою (а пізніше івритом, їдишем і англійською) свою книгу (яка згодом стала основою його методу, — «Шлях до людини, основи „психологічної науки про людину“ і вчення про нервовість»), і книгу «Нові шляхи в соціальній психології» івритом та їдишем. У ті самі роки видав знамениту книгу «Хаїм Грабіцер» їдишем, яку згодом переклав івритом Аврагам Шльонський у видавництві «Шокен».

1927 року переїхав до Сполучених Штатів і продовжив займатися психогігієною для дітей. Був призначений викладачем психології в учительській семінарії та видавав щоквартальник їдишем під назвою «Менч-віссеншафт» (наука про людину). У ці роки видав два романи їдишем: «Карагод» (хоровод) і «Ді ідіше некоме» (Єврейська помста).

1933 року повернувся до Варшави, де заснував психогігієнічну станцію при товаристві охорони здоров'я «ТОЗ» і видав там мовою їдиш свої книги «Інтимна медична педагогіка», «Психологія Ізраїлю і народів», а також роман «Гренадір штрассе» (перекладений потім івритом під назвою «Йоган Кетнер»).

1937 року піднявся до Землі Ізраїлю й оселився в Тель-Авіві, де був призначений на посаду психологічного й педагогічного керівництва в муніципалітеті Тель-Авіва. У ці роки займався дітьми з відставанням у розвитку. Діяв задля дотримання Шабату і релігійного обличчя міста. Помер напередодні Шавуоту, 5 сівана 5718 року, 24 травня 1958 року, і був похований на кладовищі Нахалат-Іцхак, поряд із ділянкою чорнобильських адморів.

Помер напередодні свята Шавуот 5718 року (1958).

Зв'язки з Хабадом

Підтримував зв'язок із Ребе Раяцем і зустрічався з ним кілька разів. Серед хасидів прийнято вважати, що коли лікарі Ребе Раяца порадили йому розповісти другові те, що в нього на серці, він обрав Фішла[1]. В «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є чимало листів до Фішла Шнеєрсона (і про нього). В одному з листів Ребе Раяц запрошує його приїхати до нього в гості в Марієнбад (куди він збирався поїхати на відпочинок), «щоб там був у нас час вільніший і щоб отримати задоволення більше поговорити разом» [2]. У листі 5700 року (1939/1940) Ребе Раяц називає Фішла Шнеєрсона: «Шановний мій друже, мудрець, відомий на славу і пишноту, володар піднесених якостей, нащадок знатного роду, ветеран і хасид, богобоязна людина, наш учитель рав Фішл, хай живе він, званий професор Шнеєрсон»[3]. В ще одному листі Ребе Раяц бажає Фішлові Шнеєрсону мазл тов із нагоди заручин[4].

Пізніше, коли він жив у Тель-Авіві, він сидів на хасидському фарбрейнгені і не розтуляв рота; хасиди, які знали, що він береже в собі незліченний скарб із багатьох десятків бесід із Попереднім Ребе, намагалися його розговорити, але марно; лише після великої кількості «машке» і різних умовлянь він зволив сказати те, що сказав йому Ребе: що «перед читанням „Шма“ перед сном він перебирає в думках кожного з хасидів, у тому, чого потребує він у матеріальному і в духовному», — розповідь, яка стала одним із наріжних каменів гіткашруту між хасидом і Ребе.

За свідченням пані Тови Шехтер, доньки Фішла Шнеєрсона, її батько відчував велику близькість і пошану до Ребе Раяца. Вона пам'ятає, як після відходу Ребе Раяца вона єдиний раз у житті бачила свого батька, що гірко плакав і навіть сидів сім днів жалоби за Ребе Раяцем та дотримувався жалобних звичаїв, — вияв його особливої близькості до Ребе Раяца і до світу хабадського хасидизму[5].

У листі до р. Аврагама Паріза Ребе вказує йому послати свого сина (Шалома-Бера), який був у тяжкому душевному стані, на лікування до Фішла Шнеєрсона, який «розуміє дух хабадського юнака», поряд з побоюванням, що душевні терапевти не зрозуміють устрою душі учня єшиви[6].

У літературній галузі

Написав книги на різноманітні теми. Серед них книги з хасидської історії (як-от «Коха шель снегорія»), розповіді хасидів («Сіпурей гітгалут хасідіїм»), багато книг із дитячої психології, психології після Голокосту та інше. Писав статті та брошури про хасидський побут; з природи речей пам'ятав і зберіг багато хасидських розповідей, які не доходили до слуху хасидів і були надбанням лише «Бейт Ребе». У його писаннях була помітна любов до хабадського хасидизму, попри те що він його залишив.

Одна з його відомих книг — проза «Хаїм Грабіцер», у якій він описує душевні процеси хасида в гущі хабадського хасидизму, його труднощі та кризи. Загалом сьогодні існує багато десятків книг, написаних професором Шнеєрсоном.

Надгробок р. Фішла Шнеєрсона
З його книг

Відгуки Ребе про його книги

Коли Фішл послав Ребе свою книгу «Сіпурей гітгалут хасідіїм», Ребе прийняв його книгу з благословенням і навіть відповів йому окремим листом[7]. У листі Ребе пише йому, серед іншого, про ваду в передаванні розповіді з посудини в посудину і про необхідність зберігати первісність розповіді в тому вигляді, в якому її розповів сам учасник події. Коли автор хоче внести власне тлумачення, — продовжує Ребе, — хай спершу наведе розповідь так, як її записано, і в її висловах, а потім додасть своє тлумачення, і те, і те буде наявне. Також, коли Фішл писав свою книгу «Коха шель снегорія», Ребе допомагав йому в отриманні подробиць і відомостей, пов'язаних із подіями, про які йдеться в книзі[потрібне джерело].

Родина

Був одружений із Ханою-Рейзл, уродженою Рейс, із міста Ковно в Литві. Після того як вони осіли в Тель-Авіві, вона працювала юридичною консультанткою в рабинаті міста Тель-Авів і займалася встановленням миру в домах Ізраїлю. У подружжя народилася єдина донька — пані Това, яка була заміжня за р. Іцхаком Шехтером.

Зовнішні посилання

Додаткова література

  • «Хаїм Грабіцер», видання «Єдіот ахронот» 5763, післямова про автора Натанеля Ледерберга


Родовідне дерево Ребе Хабаду
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Стерна
 
 
 
Шнеур-Залман — Алтер Ребе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Шейна
 
Дов-Бер — Мітлер Ребе
 
Хаїм-Аврагам
 
Моше
 
Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Рахель
 
Аврагам Шейнес
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
Шифра
 
Еліягу
 
Шолом-Шахна Альтшулер
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Нахум
 
Барух
 
Сара
 
Бейла
 
 
Двойра-Лея
 
Браха
 
Менуха-Рахель
 
Хая-Сара
 
Естер-Міріам
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Хая-Мушка
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Ребе Цемах Цедек
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Барух-Шолом
 
Єгуда-Лейб
 
Хаїм-Шнеур-Залман
 
Ісраель-Ноах
 
Йосеф-Іцхак
 
Яаков
 
 
Раде-Фрейда
 
Двойра-Лея
 
Леві-Іцхак Залмансон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ребецн Штерна
 
 
 
Шмуель — Ребе Магараш
 
 
 
Ребецн Рівка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леві-Іцхак
 
Мордехай Шнеєрсон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шнеур-Залман-Агарон
 
 
Аврагам-Сендер
 
Менахем-Мендл
 
Двойра-Лея
 
Хая-Мушка
 
Барух-Шнеур-Залман
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шолом-Дов-Бер — Ребе Рашаб
 
 
 
Ребецн Штерна-Сара
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рабі Леві-Іцхак
 
Ребецн Хана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосеф-Іцхак — Ребе Раяц
 
 
 
Ребецн Нехама-Діна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дов-Бер
 
Ісраель-Ар'є-Лейб
 
 
 
 
 
 
Хана
 
 
 
 
Шейна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Менахем-Мендл — Адмор шліта
 
 
Хая-Мушка
 
 
 

Примітки

  1. ^ Див.: «Хаїм Грабіцер», вид. «Єдіот ахронот», у додатку, с. 571. І там наводиться уривок із листа Фішла Шнеєрсона дослідникові кабали Гершому Шолему 1935 року, в якому він пише йому: «Учора я бачив Любавицького Ребе, шліта. Якщо в тебе є якась потреба в рукописі чи в подібних речах — я завжди готовий тобі прислужитися» (лист нині в архіві з освіти Тель-Авівського університету). З цього листа видно, що, можливо, Фішл Шнеєрсон мав доступ до бібліотеки Ребе Раяца і йому було дозволено переглядати рукописи, що зберігаються в ній.
  2. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 11, с. 405
  3. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 14, с. 359
  4. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 13, с. 271
  5. ^ «Хаїм Грабіцер», вид. «Єдіот ахронот», у додатку, с. 572.
  6. ^ Надруковано в книзі «Ехад гая Аврагам». Лист у його формулюванні: «Рав, богобоязна людина, що веде справи чесно, займається громадськими потребами, наш учитель рав... хай живе він... І можливо, що його родич, ветеран і хасид, богобоязна людина, що веде справи чесно, володар чеснот, мудрий і розважливий, наш учитель рав Фішл, хай живе він, званий професор Шнеєрсон, — зможе дати йому пораду, оскільки він знайомий з устроєм душі молодих одружених учнів єшиви і тих, хто отримав хасидське виховання»
  7. ^ «Ігрот кодеш», частина 11, с. 134.
Єгошуа-Фішл Шнеєрсон згадується ще в 16 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5118847700

Повідомити про помилку на цій сторінці