Єгошуа-Фішл Шнеєрсон
| Єгошуа-Фішл Шнеєрсон | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 4 тамуза 5648 (13 червня 1888) |
| Дата смерті | 5 сівана 5718 (24 травня 1958) |
| Місце поховання | кладовище Нахалат-Іцхак (Тель-Авів) |
| Країна | Польща, Німеччина, США, Земля Ізраїлю |
| Місце проживання | Київ, Варшава, Берлін, США, Тель-Авів |
| Рід діяльності | психолог, лікар, письменник[В] |
| Освіта | гімназія в Гомелі, Берлінський університет (медицина), Військова академія в Петербурзі (доктор) |
| Посада | професор Київського університету, декан факультету медичної педагогіки, викладач психології в учительській семінарії (США), керівник психологічного і педагогічного відділу муніципалітету Тель-Авіва |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман Шнеєрсон |
| Дід (по батькові) | Шалом-Дов-Бер Шнеєрсон (Речиця) |
| Дружина | Хана-Рейзл, уроджена Рейс |
| Діти | Това Шехтер |
| Брати й сестри | Іцхак Шнеєрсон |
| Родовід | |
Професор Єгошуа-Фішл Шнеєрсон (4 тамуза 5648 (13 червня 1888) — 5 сівана 5718 (24 травня 1958)) походив із родини адморів Хабад-Копись, спеціалізувався у філософії, займався науками, головно вченням про душу. Був письменником великого масштабу, серед його творів — книги, пов'язані зі світом хабадського хасидизму.
Біографія
Народився 4 тамуза 5648 року (13 червня 1888) у рава Шнеура-Залмана зі Стародуба, який був рабином хасидських містечок Ріпки, Гомель і Стародуб та одним із друзів Ребе Рашаба. Батьком його батька був адмор Шалом-Бер з Речиці, син рава Магаріла з Кописі, сина Ребе Цемах Цедека.
У дитинстві вчився в місцевому хедері та в єшиві, а в 17 років отримав рабинське посвячення. Після цього перейшов учитися до гімназії в Гомелі й закінчив її зі ступенем «відмінник». Вивчав медицину в Берлінському університеті, здобув ступінь доктора у Військовій академії в Петербурзі.
1920 року був призначений професором місцевого університету в Києві, де заснував факультет медичної педагогіки і став його деканом. Редагував щоквартальник івритом під назвою «Кадіма», присвячений психології та філософії релігії, з якого вийшов один випуск. Опублікував свою книгу «Інтимна психологія дитини» (2 частини) (спочатку російською, а потім німецькою та їдишем, і частково івритом), а також свою книгу «Катастрофічна доба і покоління, що зростає».
1921 року переїхав до Варшави, де займався психогігієною для дітей і був призначений керівником відділу в цій галузі. Брав участь у редагуванні педагогічного психологічного щомісячника «Тарбут». 1922 року переїхав до Берліна, заснував і там психогігієнічну станцію. Видавав разом з іншими щоквартальник із соціології та філософії культури під назвою «Етос», а також видав німецькою (а пізніше івритом, їдишем і англійською) свою книгу (яка згодом стала основою його методу, — «Шлях до людини, основи „психологічної науки про людину“ і вчення про нервовість»), і книгу «Нові шляхи в соціальній психології» івритом та їдишем. У ті самі роки видав знамениту книгу «Хаїм Грабіцер» їдишем, яку згодом переклав івритом Аврагам Шльонський у видавництві «Шокен».
1927 року переїхав до Сполучених Штатів і продовжив займатися психогігієною для дітей. Був призначений викладачем психології в учительській семінарії та видавав щоквартальник їдишем під назвою «Менч-віссеншафт» (наука про людину). У ці роки видав два романи їдишем: «Карагод» (хоровод) і «Ді ідіше некоме» (Єврейська помста).
1933 року повернувся до Варшави, де заснував психогігієнічну станцію при товаристві охорони здоров'я «ТОЗ» і видав там мовою їдиш свої книги «Інтимна медична педагогіка», «Психологія Ізраїлю і народів», а також роман «Гренадір штрассе» (перекладений потім івритом під назвою «Йоган Кетнер»).
1937 року піднявся до Землі Ізраїлю й оселився в Тель-Авіві, де був призначений на посаду психологічного й педагогічного керівництва в муніципалітеті Тель-Авіва. У ці роки займався дітьми з відставанням у розвитку. Діяв задля дотримання Шабату і релігійного обличчя міста. Помер напередодні Шавуоту, 5 сівана 5718 року, 24 травня 1958 року, і був похований на кладовищі Нахалат-Іцхак, поряд із ділянкою чорнобильських адморів.
Помер напередодні свята Шавуот 5718 року (1958).
Зв'язки з Хабадом
Підтримував зв'язок із Ребе Раяцем і зустрічався з ним кілька разів. Серед хасидів прийнято вважати, що коли лікарі Ребе Раяца порадили йому розповісти другові те, що в нього на серці, він обрав Фішла[1]. В «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є чимало листів до Фішла Шнеєрсона (і про нього). В одному з листів Ребе Раяц запрошує його приїхати до нього в гості в Марієнбад (куди він збирався поїхати на відпочинок), «щоб там був у нас час вільніший і щоб отримати задоволення більше поговорити разом» [2]. У листі 5700 року (1939/1940) Ребе Раяц називає Фішла Шнеєрсона: «Шановний мій друже, мудрець, відомий на славу і пишноту, володар піднесених якостей, нащадок знатного роду, ветеран і хасид, богобоязна людина, наш учитель рав Фішл, хай живе він, званий професор Шнеєрсон»[3]. В ще одному листі Ребе Раяц бажає Фішлові Шнеєрсону мазл тов із нагоди заручин[4].
Пізніше, коли він жив у Тель-Авіві, він сидів на хасидському фарбрейнгені і не розтуляв рота; хасиди, які знали, що він береже в собі незліченний скарб із багатьох десятків бесід із Попереднім Ребе, намагалися його розговорити, але марно; лише після великої кількості «машке» і різних умовлянь він зволив сказати те, що сказав йому Ребе: що «перед читанням „Шма“ перед сном він перебирає в думках кожного з хасидів, у тому, чого потребує він у матеріальному і в духовному», — розповідь, яка стала одним із наріжних каменів гіткашруту між хасидом і Ребе.
За свідченням пані Тови Шехтер, доньки Фішла Шнеєрсона, її батько відчував велику близькість і пошану до Ребе Раяца. Вона пам'ятає, як після відходу Ребе Раяца вона єдиний раз у житті бачила свого батька, що гірко плакав і навіть сидів сім днів жалоби за Ребе Раяцем та дотримувався жалобних звичаїв, — вияв його особливої близькості до Ребе Раяца і до світу хабадського хасидизму[5].
У листі до р. Аврагама Паріза Ребе вказує йому послати свого сина (Шалома-Бера), який був у тяжкому душевному стані, на лікування до Фішла Шнеєрсона, який «розуміє дух хабадського юнака», поряд з побоюванням, що душевні терапевти не зрозуміють устрою душі учня єшиви[6].
У літературній галузі
Написав книги на різноманітні теми. Серед них книги з хасидської історії (як-от «Коха шель снегорія»), розповіді хасидів («Сіпурей гітгалут хасідіїм»), багато книг із дитячої психології, психології після Голокосту та інше. Писав статті та брошури про хасидський побут; з природи речей пам'ятав і зберіг багато хасидських розповідей, які не доходили до слуху хасидів і були надбанням лише «Бейт Ребе». У його писаннях була помітна любов до хабадського хасидизму, попри те що він його залишив.
Одна з його відомих книг — проза «Хаїм Грабіцер», у якій він описує душевні процеси хасида в гущі хабадського хасидизму, його труднощі та кризи. Загалом сьогодні існує багато десятків книг, написаних професором Шнеєрсоном.

- З його книг
Відгуки Ребе про його книги
Коли Фішл послав Ребе свою книгу «Сіпурей гітгалут хасідіїм», Ребе прийняв його книгу з благословенням і навіть відповів йому окремим листом[7]. У листі Ребе пише йому, серед іншого, про ваду в передаванні розповіді з посудини в посудину і про необхідність зберігати первісність розповіді в тому вигляді, в якому її розповів сам учасник події. Коли автор хоче внести власне тлумачення, — продовжує Ребе, — хай спершу наведе розповідь так, як її записано, і в її висловах, а потім додасть своє тлумачення, і те, і те буде наявне. Також, коли Фішл писав свою книгу «Коха шель снегорія», Ребе допомагав йому в отриманні подробиць і відомостей, пов'язаних із подіями, про які йдеться в книзі[потрібне джерело].
Родина
Був одружений із Ханою-Рейзл, уродженою Рейс, із міста Ковно в Литві. Після того як вони осіли в Тель-Авіві, вона працювала юридичною консультанткою в рабинаті міста Тель-Авів і займалася встановленням миру в домах Ізраїлю. У подружжя народилася єдина донька — пані Това, яка була заміжня за р. Іцхаком Шехтером.
Зовнішні посилання
Додаткова література
- «Хаїм Грабіцер», видання «Єдіот ахронот» 5763, післямова про автора Натанеля Ледерберга
| Бейт Рабі | ||
|---|---|---|
| Бааль-Шем-Тов — Магід з Межиріча | ||
| Родина Алтер Ребе | Діди/баби: Шнеур-Залман · Хаїм-Аврагам з Ліозно · Барух Батлан · Рахель | Батьки: Ісраель-Барух · Рівка | Тесть: Єгуда-Лейб | Дружина: Стерна | Брати/сестри: Єгуда-Лейб · Мордехай · Моше · Сара | Свояки/своячки: Ісраель Казік · Аківа Фрадкін | Сини/доньки: Дов-Бер · Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті/невістки: Еліягу · Шолом-Шахна Альтшулер · Аврагам Шейнес | Шейна · Шифра | |
| Родина Мітлер Ребе | Батьки: Шнеур-Залман · Стерна | Дружина: Шейна | Тесть: р. Яаков Мінович | Брати/сестри: Хаїм-Аврагам · Моше · Фрейда · Двойра-Лея · Рахель | Зяті (чоловіки сестер): Еліягу · Шалом-Шахна Альтшулер · Аврагам | Сини/дочки: Менахем-Нохум · Барух · Сара · Бейла · Хая-Мушка · Двойра-Лея · Браха · Менуха-Рахель Слонім · Хая-Сара · Естер-Мір'ям | Зяті/невістки: Єкутіель-Залман Волес · Менахем-Мендл · Яаков-Ісраель Тверський · Йона з Житомира · Яаков-Кулі Слонім · Агарон Александров · Сара-Фрейда Шнеєрсон · Агарон Заславський | |
| Родина Ребе Цемах Цедека | Батьки: Шолом-Шахна Альтшулер · Двойра-Лея | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Дов-Бер Теща: Шейна | Брати/сестри: Двойра | Свояки/своячки: Хаїм-Хайкл | Сини/доньки: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Шмуель · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Зяті/невістки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович · Леві-Іцхак із Сірачина | |
| Родина Ребе Магараша | Батьки: Менахем-Мендл · Хая-Мушка | Дружина: Рівка (у першому шлюбі: Стерна) | Тесть: Агарон Александров Теща: Хая-Сара (у першому шлюбі: тесть: Хаїм-Шнеур-Залман) | Брати/сестри: Барух-Шолом · Єгуда-Лейб · Хаїм-Шнеур-Залман · Ісраель-Ноах · Йосеф-Іцхак · Яаков · Раде-Фрейда · Двойра-Лея | Свояки/своячки: Шнеур · Леві-Іцхак Залманович | Сини/доньки: Шнеур-Залман-Агарон · Шолом-Дов-Бер · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Зяті/невістки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | |
| Родина Ребе Рашаба | Батьки: Шмуель · Рівка | Дружина: Стерна-Сара | Тесть: Адмор Йосеф-Іцхак | Теща: Хана | Брати/сестри: Шнеур-Залман-Агарон · Аврагам-Сендер · Менахем-Мендл · Двойра-Лея · Хая-Мушка | Сини: Йосеф-Іцхак | Свояки: Моше-Ар'є-Лейб Гінзбург · Моше Горнштейн | Невістки: Нехама-Діна | |
| Родина Ребе Раяца | Батьки: Шолом-Дов-Бер · Стерна-Сара | Дружина: Нехама-Діна | Тесть: Аврагам Шнеєрсон Теща: Йохевед Шнеєрсон | Свояки/своячки: Бен-Ціон Шнеєрсон · Циля Шнеєрсон | Доньки: Хана · Хая-Мушка · Шейна | Зяті: Менахем-Мендл Шнеєрсон · Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн | Онуки: Шолом-Дов-Бер Гурарі | |
| Родина Любавицького Ребе | Батьки: Леві-Іцхак Шнеєрсон · Хана Шнеєрсон | Дружина: Хая-Мушка | Тесть: Йосеф-Іцхак | Теща: Нехама-Діна | Брати: Дов-Бер Шнеєрсон · Ісраель-Ар'є-Лейб Шнеєрсон (Марк Гурарі) | Свояки/своячки: Шмар'ягу Гурарі · Менахем-Мендл Горнштейн · Хана · Шейна · Геня Шнеєрсон | |
Примітки
- ^ Див.: «Хаїм Грабіцер», вид. «Єдіот ахронот», у додатку, с. 571. І там наводиться уривок із листа Фішла Шнеєрсона дослідникові кабали Гершому Шолему 1935 року, в якому він пише йому: «Учора я бачив Любавицького Ребе, шліта. Якщо в тебе є якась потреба в рукописі чи в подібних речах — я завжди готовий тобі прислужитися» (лист нині в архіві з освіти Тель-Авівського університету). З цього листа видно, що, можливо, Фішл Шнеєрсон мав доступ до бібліотеки Ребе Раяца і йому було дозволено переглядати рукописи, що зберігаються в ній.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 11, с. 405
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 14, с. 359
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 13, с. 271
- ^ «Хаїм Грабіцер», вид. «Єдіот ахронот», у додатку, с. 572.
- ^ Надруковано в книзі «Ехад гая Аврагам». Лист у його формулюванні: «Рав, богобоязна людина, що веде справи чесно, займається громадськими потребами, наш учитель рав... хай живе він... І можливо, що його родич, ветеран і хасид, богобоязна людина, що веде справи чесно, володар чеснот, мудрий і розважливий, наш учитель рав Фішл, хай живе він, званий професор Шнеєрсон, — зможе дати йому пораду, оскільки він знайомий з устроєм душі молодих одружених учнів єшиви і тих, хто отримав хасидське виховання»
- ^ «Ігрот кодеш», частина 11, с. 134.
Код особи: № 5118847700