Шломо-Моше Амар
| Рав Шломо-Моше Амар | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Рішон ле-Ціон і головний рабин Єрусалима |
| Дата народження | 5708 (1948) |
| Місце народження | Касабланка, Марокко |
| Країна | Марокко, Ізраїль |
| Місце проживання | Пардес-Хана, мошав Мегадім, Бней-Брак, Єрусалим |
| Місце діяльності | Єрусалим |
| Належність | Сефардсько-харедимний |
| Рід діяльності | рабин, даян, посек |
| Освіта | єшива Хабаду в Касабланці, єшива «Тіферет Ціон» у Бней-Браку, єшива «Шееріт Йосеф» |
| Посада | Рішон-ле-Ціон — головний сефардський рабин Ізраїлю, головний сефардський рабин Єрусалима, головний рабин Тель-Авіва, даян рабинського суду «Бейт Йосеф», головний законовчитель Інституту заповідей, пов'язаних із Землею, та інші |
| Учителі | Яаков-Нісан Розенталь |
| Учні | Шнеур-Залман Ревах, голова Інституту заповідей, пов'язаних із Землею |
| Праці | Серія респонсів «Шма Шломо», «Керем Шломо» і «Беера шель Мір'ям» |
| Сім'я | |
| Батько | Еліягу Амар |
| Мати | Мір'ям Амар |
| Дружина | Мазаль |
| Діти | Єгудит-Рахель, та інші |
Рав Шломо-Моше Амар (народився 5708 року, 1948) — головний сефардський рабин Єрусалима, який обіймав також посади Рішон ле-Ціона і головного рабина Ізраїлю в минулому та рабина міста Тель-Авів. Один із провідників сефардсько-харедимного єврейства, палкий шанувальник Ребе і великий друг хасидизму Хабад, а замолоду навчався в єшиві Хабаду в Марокко.
Біографія




Народився в Касабланці в Марокко у батьків — р. Еліягу і Мір'ям Амар, а в юності навчався деякий час в єшиві Хабаду в місті під керівництвом шлухім Ребе, рава Шалома Ейдельмана і рава Шломо Матусова. 5722 року (1961/1962), у віці чотирнадцяти років, репатріювався разом зі своєю родиною до Країни й осів у Пардес-Хані.
У Країні вступив навчатися до єшиви «Тіферет Ціон» у Бней-Браку, а потім продовжив своє навчання в єшиві «Шеерит Йосеф», і 5729 року (1968/1969), у віці двадцяти одного року, вперше був призначений на педагогічну посаду і заміщав голову єшиви Шломі, рава Масуда Ріваха.
У той самий період він одружився зі своєю дружиною Мазаль, від якої в нього народилося 12 дітей.
Паралельно зі своєю педагогічною роботою продовжував удосконалюватися в навчанні й отримав сміху на даянут у голови рабинського суду в Хайфі рава Яакова-Нісана Розенталя. Через рік, 5730 року (1969/1970), отримав рабинську посаду як відповідальний за відділ кашруту в Нагарії — робота, що пасувала йому як паралельна до його педагогічної роботи в Шломі з огляду на географічну близькість.
Рабинська кар'єра
5733 року (1972/1973) переїхав жити до мошаву Мегадім поблизу Атліта, де був призначений рабином поселення, а потім був призначений машгіахом в єшиві «Тора ве-гораа» в Тель-Авіві. У ці роки завершив своє рабинське навчання й отримав сміху на посаду міського рабина, а також на заняття шхітою.
5742 року (1981/1982) був призначений членом рабинського суду в Цфаті, а потім мандрував і іншими містами Країни, де служив членом рабинських судів, серед них у містах Тверія, Хайфа, Ашкелон, Беер-Шева і Петах-Тіква.
У період, коли він служив рабином у рабинському суді в Петах-Тікві, він оселився в районі Рамат-Ельханан у Бней-Браку, і паралельно зі своїм служінням рабином синагоги «Ріф» у районі свого проживання присвятив більшу частину свого часу укладанню своєї книжки «Шма Шломо».
5750 року (1989/1990) був обраний даяном у рабинському суді «Бейт Йосеф», а в наступні роки допомагав у створенні системи кашруту цього рабинського суду, а також був призначений головним законовчителем Інституту заповідей, пов'язаних із Землею, заснованого його учнем равом Шнеуром-Залманом Ревахом.
5762 року (2001/2002) був обраний головним рабином Тель-Авіва і зумів провести безліч змін у галузі кашруту і змінив на краще обличчя рабинської системи, що діє в місті.
Рішон ле-Ціон і головний рабин Ізраїлю
5763 року (2002/2003) балотувався на посаду Рішон ле-Ціона і переміг більшістю голосів і почав служити в Головному рабинаті разом зі своїм другом, равом Йоною-Єхіелем Мецгером, який був призначений на посаду головного ашкеназького рабина.
У період свого служіння головним рабином здійснив безліч поїздок для зміцнення єврейства в Країні та в діаспорі й багаторазово відвідував шлухім Ребе по всьому світу.
Уже під час свого служіння головним рабином рав Амар став одним із видатних провідників сефардсько-харедимного єврейства, а із закінченням його служіння головним рабином і передачею посади його наступникові помер рав Овадья Йосеф, і дехто вбачає в ньому його наступника[потрібне уточнення].
Головний рабин Єрусалима
Після закінчення свого служіння на посаді головного рабина продовжив жити в Єрусалимі і займатися винесенням галахічних рішень для сефардської громади та проведенням публічних уроків Тори. Часто його запрошували виступати з промовами на з'їздах і зібраннях, і він вважався однією зі старших постатей Тори в сефардській громаді.
Наприкінці 5774 року (2013/2014) за спільною ініціативою мера міста Ніра Барката і голови фракції «Байт Єгуді» пана Нафталі Беннета почала складатися угода про вихід на виборчу кампанію на посади головних рабинів Єрусалима — після того як упродовж понад десятиліття посада не була обійнята через політичні розбіжності та юридичні затримки.
27 тішрея 5775 року (21 жовтня 2014), після завершення виборчої кампанії, в якій на посаду сефардського рабина балотувалися також рабин Цфата рав Шмуель Еліягу і рав Хаїм Амсалем, рав Амар був обраний 48 членами виборчого органу більшістю в 28 голосів на посаду головного сефардського рабина Єрусалима, поруч із кандидатом релігійного сіонізму равом Ар'є Штерном, який був призначений служити головним ашкеназьким рабином.
Зв'язки з Хабадом



Тепле виховання, яке рав Амар отримав замолоду в закладах Хабаду в Марокко, багато в чому вплинуло на його подальший шлях, а також на його звичаї, як-от носіння хабадських капелюха і таліту, сюртука і тканинної кіпи; і також упродовж років він підтримує постійний зв'язок із хасидами Хабаду і шлухім Ребе в будь-якому місці, куди він приїжджає.
Своє тепле ставлення до Ребе і до діяльності руху Хабад він багаторазово висловлював відвідинами закладів Хабаду і постійною участю в різних з'їздах і святкових заходах.
Рав написав особливу передмову до книжки «Хабад у Марокко», і після виходу книжки до його канцелярії прибула делегація, в якій були нащадки рава Шломо Матусова, шаліаха в Марокко, і автор книжки рав Шнеур-Залман Бергер, і рав розповів про період, коли він навчався в Хабаді в Марокко.
Коли представник організації Всесвітній «Ігуд талмідей га-єшивот» вручив 5765 року (2004/2005) раву Амару «Сефер га-Тмімім», частина 3, рав Амар із гордістю зазначив: «Я теж „тамім“, адже я навчався в єшиві Хабаду в Марокко»[1].
У тішреї 5768 року (2007/2008) отримав книжку «Пілпуль га-тмімім», том 22, редакції «Гаарот га-тмімім ве-анаш» єшиви «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад[2].
У хешвані 5768 року (2007/2008) припав до могили Ребе Раяца[3].
5771 року (2010/2011) здійснив особливу поїздку, покликану пожвавити єврейство в балканських країнах і коронувати рава Йоеля Каплана як головного рабина єврейства Албанії[4].
5772 року (2011/2012) виступив з особливим закликом до всіх мешканців Ізраїлю і приєднався до прохання Ребе подбати про те, щоб кожна єврейська дитина почула Десять заповідей у свято Шавуот[5].
5773 року (2012/2013) відвідав двір Ребе в 770 разом зі своєю дружиною і молився про успіх у своєму особистому житті та в керівництві громадою[6].
Вислови вдячності діяльності Ребе і руху Хабад
- Про Ребе
- «Сидіти в одному місці в Брукліні і звідси керувати всім світом — такого не було в історії»[7].
- «Неможливо описати святість Ребе, мережа його розкинута по всьому світу»[8].
- «Він звів світ Тори в усіх куточках всесвіту. Посіяв насіння, плоди якого сьогодні збирають. Завдяки йому сьогодні є сотні тисяч баалей тшува»[9].
- «Він ніс на своїх плечах ярмо всього покоління понад півстоліття»[10].
- «Рука Б-га була на ньому, щоб дати йому міць, і силу, і піднесення духу, подібних до яких ми не чули»[11].
- Про шлухім
- «Самопожертва шлухім оберігає їх і їхніх дітей»[12].
- «Діяння цього руху. Тора і діяльність, яким немає подібних. Я роблю все, що в моїх силах, щоб підтримувати і допомагати цим діянням»[13].
Родина
Його дочка Єгудіт-Рахель вийшла заміж за рава Овадью Йосефа (онука рава Овадьї Йосефа), голову єшиви «Хазон Овадья» і сина Рішон ле-Ціона і головного рабина Іцхака Йосефа.
Його праці
- Серія респонсів «Шма Шломо» (7 томів), «Керем Шломо» (2 томи) і «Беера шель Мір'ям» (названа на честь його матері) — присвячена питанням кашруту.
- «Біркат Еліягу» — проповіді на тижневу главу.
Додаткова література
- Р. Аврагам Райніц Процес розкриття Геули в розпалі, святкове інтерв'ю з нагоди Рош га-Шана 5765 (16 вересня 2004), випуск 478, тижневик «Бейт Мошіах».
- Менахем Кахана Ті, хто займається внутрішнім боком Тори, можуть мати істинну радість, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 1412, святкове інтерв'ю з нагоди свята Шавуот 5784 (12 червня 2024).
- Її любов'ю впивайся завжди, «Кі каров», тижнева глава «Бемідбар» 5780
Зовнішні посилання
- Рав Амар під час отримання книжки «Хабад у Марокко»: Ребе надавав особливого значення шліхуту в Марокко ● Ексклюзив — на сайті
8 кислева 5777 (8 грудня 2016) - Відеоінтерв'ю з равом Амаром з нагоди 3 тамуза 5773 (11 червня 2013)
— сайт «Штурем»
- Рав Амар про свято Геули 19 кислева

- Інтерв'ю з равом Амаром напередодні Йом Кіпуру у рубриці «Єврейське життя» у випуску «Сіхат га-шавуа» 1237, 9 тішрея 5771 (17 вересня 2010)
- Рав Амар відзначає самопожертву р. Шалома Ейдельмана

| Попередник: рав Еліягу Бакші-Дорон |
Рішон ле-Ціон — головний сефардський рабин 12 нісана 5763 (14 квітня 2003) — 15 сівана 5773 (24 травня 2013) |
Наступник: Рав Іцхак Йосеф |
| Попередник: рав Шалом Машаш |
Сефардський рабин Єрусалима починаючи з 25 тішрея 5775 (19 жовтня 2014) |
Наступний: - |
Примітки
- ^ Рав Амар: «Я теж тамім»
— 23 сівана 5765 (30 червня 2005).
- ^ Книжку «Пілпуль га-тмімім» розіслано великим Ізраїлю — на сайті
27 тішрея 5768 (9 жовтня 2007)
- ^ Рав Шломо Амар і рав Меїр Мазуз відвідали святий Огель — на сайті
5 хешвана 5768 (17 жовтня 2007)
- ^ Рав Амар коронував шаліаха як головного рабина єврейства Албанії
— 30 кислева 5771 (7 грудня 2010).
- ^ Рав Амар приєднується до заклику Ребе
- ^ Рав Амар здійснив зворушливий візит до 770
— 14 сівана 5773 (23 травня 2013).
- ^ Відеоінтерв'ю з равом Амаром з нагоди 3 тамуза — сайт «Штурем».
- ^ Рав Амар на фарбрейнгені 12–13 тамуза 5773 (21 червня 2013) — сайт col.
- ^ Його слова на сайті «Цеїрей Агудат Хабад».
- ^ Слова, виголошені ним на честь урочистості, влаштованої єшивою Хабаду в Тверії, 3 тамуза 5771 (5 липня 2011).
- ^ Слова, виголошені ним на честь урочистості, влаштованої єшивою Хабаду в Тверії, 3 тамуза 5771 (5 липня 2011).
- ^ З промови рава Амара на з'їзді керівників торанічних гарін
— 5 тамуза 5771 (7 липня 2011)
- ^ Його слова на сайті «Цеїрей Агудат Хабад».
Код особи: № 8432165700