Йонатан Штейф
| Йонатан Штейф | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 елула 5637 (12 серпня 1877) |
| Дата смерті | 9 елула 5718 (25 серпня 1958) |
| Країна | Угорщина, США |
| Місце проживання | Будапешт, Вільямсбург |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | пресбурзька єшива |
| Посада | даян в Унгварі, даян у Будапешті, рам в єшиві Нітри, рабин «Кегілат Адат Єреїм — Відень» у Вільямсбурзі та інші |
| Учителі | рав Сімха-Бунем Софер |
הרב יונתן שטייף (ג' באלול תרל"ז – ט' באלול תשי"ח) היה דיין בבודפשט שבהונגריה ומהפוסקים הבולטים בארצות הברית לאחר מלחמת העולם השנייה.
Його життєпис
Народився 3 елула 5637 року (12 серпня 1877) у місті Гая (Kolta) в Угорщині (нині в Словаччині). Навчався в пресбурзькій єшиві в рава Сімхи-Буніма Софера, автора «Шевет Софер», сина «Ктав Софер» і онука Хатам Софера. У 5667 році (1906/1907) був призначений магідом-мейшарім і море цедеком у місті Гута, а після одруження в 5672 році (1911/1912) був призначений даяном в Унгварі. У цей період написав низку книг, у яких виявив знання й ерудицію в усіх галузях Тори. У 5682 році (1921/1922) видав торанічний журнал під назвою «Га-Хаїм». Потім, у 5683 році (1922/1923), переїхав до Будапешта, де служив даяном поруч зі своїм колегою, равом Ефраїмом-Фішлом Зусманом-Софером.
Під час Другої світової війни врятувався завдяки «потягу Кастнера» і був у першій групі, що виїхала з Берген-Бельзена до Швейцарії. У Швейцарії керував єшивою в місті Беатенберг. Після війни емігрував до США. Спочатку служив рамом в єшиві Нітри, а потім, у 5709 році (1948/1949), переїхав до Вільямсбурга, де був обраний рабином «Кегілат Адат Єреїм — Відень (Він)». Він користувався визнанням усього харедимного єврейства США в усіх його течіях. Із Сатмарським Адмором був у міцній дружбі, а рав Моше Файнштейн дуже його шанував.
Написав книгу «Хадашім гам єшаним» про деякі трактати Шасу, Хумаш «Лімудей Гашем» — що містить 2 об'ємні томи тільки про тижневі глави «Берешит» і «Ноах» (Хумаш із коментарем Раші й трьома таргумами, а до них: коментар на масору; коментар, що містить уроки, виведені з віршів про заповіді-приписи й заповіді-заборони, про правила поведінки та інше, і зібрання коментарів за прямим змістом; і вказівки на джерела, що згадують ці вірші), «Міцвот Гашем» про віру і дві книги про сім заповідей синів Ноаха — тему, у якій він вважається головним законовчителем, оскільки він був із перших, хто займався нею докладно. Після його відходу з життя з його рукописів були надруковані респонси «Магарі Штейф». Його праці виявляють ерудицію в усіх частинах Тори, і він багато займається також темами, які зазвичай не обговорюються серед тих, хто вивчає Тору.
Помер 9 елула 5718 року (25 серпня 1958).
У його пам'ять на початку 5760-х років було засновано інститут «Зіхрон Агарон», первісною метою якого було друкування і поширення його книг.
Про книгу «Танія»
Раву Мендлу Гертнеру, який у дитинстві хотів учити «Танію», а його приватний учитель відмовився вчити його, стверджуючи, що ця книга — книга Кабали, яка не підходить для дітей, він відповів[1]:

У 5696 році (1935/1936) надіслав Ребе Раяцу книгу Хумаш «Лімудей Гашем». У відповідь на це Ребе написав йому[3]:
Шановному раву гаону, поважному і т. д., нашому вчителю раву Йонатану Штейфу, хай живе він.
Шалом і благословення.
З подякою отримав його подарунок — Хумаш «Берешит», тижневі глави «Берешит» і «Ноах», з його коментарем «Лімудей Гашем». Всевишній, благословенний Він, хай буде йому на допомогу завершити друкування всіх книг повністю з успіхом. І хай виконає Всевишній, благословенний Він, бажання його серця — старанно перебувати в Торі й служінні в спокої в матеріальному й у духовному. Його друг, який шукає його благополуччя і благословляє його матеріально й духовно
Йосеф-Іцхак
На початку 5710 року (1949/1950) надіслав Ребе томи Хумаша — у рамках «обміну книгами» з видавництвом «Кегот», як було тоді заведено в Ребе, який стояв на чолі видавництва, і Ребе відповів йому листом-подякою, що містив зауваження щодо змісту книг. Зауваження обговорюють серед іншого теми: великі й малі літери в Торі, порядок первісного створення світу і створення першоматерії (гіюлі) та часу[4]. На примірниках книг у бібліотеці Ребе Ребе підписав своє святе ім'я: «МШН»[5]. У відповідь він написав Ребе: «Щиро дякую йому, зокрема за зауваження, які всі розумні й приємні, і я позначив їх на полях Хумаша у відповідних місцях». Потім він надіслав свою книгу «Міцвот Гашем», і Ребе знову відгукнувся листом із зауваженнями про книгу, у яких обговорював підрахунок 613 заповідей, питання про те, чи отримали сини Ноаха заборону на шітуф, та інше[6].
У питанні еруву в літньому таборі в Аргентині Ребе скерував до нього рава Дов-Бера Боймгартена: «У питанні ерувін — запитати подробиці влаштування в рава р. Й. Штейфа, хай живе він, або в рава Б. Машковича, хай живе він, які займаються цими законами»[7]
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 4. Каталог HebrewBooks.
- «Дрош ве-хідуш» («Проповідь і нове тлумачення») דרוש וחידוש
- «Міцвот га-Шем» («Заповіді Всевишнього»), частина 1 מצוות השם - חלק א
- «Міцвот га-Шем» («Заповіді Всевишнього»), частина 2 מצוות השם - חלק ב
- «Хадашім гам єшанім» («Нові й старі»), частина 1 חדשים גם ישנים - חלק א
Зовнішні посилання
- «Друш ве-хідуш, птіха ле-ілхот ніда», 5693, на сайті HebrewBooks
- «Хадашім гам єшаним», трактат Брахот, частина 1, 5719, на сайті HebrewBooks
- «Міцвот Гашем», частина 1, на сайті HebrewBooks
- «Міцвот Гашем», частина 2, на сайті HebrewBooks
- Рав Менахем-Мендл Грінфельд, Листування з Ребе — лист із роз'ясненнями
- Відкриття в «Ігрот кодеш»: коли «велика рука» Ребе рецензує книги

Примітки
- ^ Книга «Мі-піем у-мі-пі ктавам», Нью-Йорк, 5768, сторінка 101. Наводиться в книзі «Га-Танія нахалат га-ам»[потрібне джерело: яка сторінка?].
- ^ На їдиші: Мейн інгеле, Таніє із ніт каболе. Таніє із емуне! Емуне із мехуєв а едер цу лернен; ніт кейн хілек ві клейн м'із.
- ^ 1 іяра 5696 (23 квітня 1936). Надруковано в тшурі Вільгельм — Мариновський, 6 кислева 5779 (14 листопада 2018), сторінка 22.
- ^ «Ігрот кодеш», том 3, лист 541.
- ^ «Цадик ла-мелех», том 5, сторінка 124.
- ^ «Ігрот кодеш», том 3, лист 546.
- ^ «Лікут маанот кодеш» — 5712 — 5719, сторінка 58.
Код особи: № 5269839501