Перейти до вмісту

Еліягу Фінкель

Матеріал з Хабадпедії
Еліягу Фінкель
Основна інформація
Дата народження10 адара 5681 (18 лютого 1921)
Дата смерті10 швата 5773 (21 січня 2013)
Місце проживанняХайфа
Рід діяльностішойхет, магід шіур
Посадамагід шіур в єшиві «Тіферет Ісраель» у Хайфі, магід шіур в єшиві «Томхей Тмімім» у Хайфі
УчителіЕльханан-Бунім Вассерман
Сім'я
БатькоАврагам-Єгуда Фінкель
МатиЛюба-Фейга Фінкель
ДружинаДвора Штерн
ДітиХана, Єгуда Фінкель

Рав Еліягу Фінкель (10 адара 5681 (18 лютого 1921) — 10 швата 5773 (21 січня 2013)) був одним із видатних хасидів Хабаду в Хайфі і шойхетом за професією.

Біографія

Народився 10 адара I 5681 (18 лютого 1921) у батьків р. Аврагама-Єгуди й Люби-Фейги Фінкель у містечку Клецьк у Польщі.

У юності р. Еліягу послали вчитися до р. Ельханана-Буніма Вассермана в Барановичі, і він входив до міньяну обраних юнаків, які знали Гемару та її коментаторів напам'ять.

У роки війни його вислали з групою юнаків до Сибіру, де він перебував у таборі для військовополонених. Після звільнення поїхав до Казахстану, де зустрів хасидів Хабаду, які дуже наблизили його й вивчали з ним вчення хасидуту. Згодом вони навіть засватали йому Двору Штерн[1], дочку відомої родини хасидів із міста Гомель і з Бобруйська. Весілля відбулося 5705 року (1944/1945), після чого подружжя повернулося до містечка Гомель, де вони жили кілька років.

Із Великим виїздом хасидів з Росії до Польщі він теж виїхав разом із дружиною з радянської долини плачу. Після прибуття до Польщі вони поїхали до Лодзі, де в зруйнованому гетто він знайшов підвал, що раніше служив бейт-мідрашем для хасидів Гур, а тепер стояв покинутий після війни. Щоб урятувати книги від загибелі, він купив дві валізи й наповнив їх святими книгами, з якими поневірявся всю дорогу, поки не прибув до Землі Ізраїлю, і саме вони стали основою його особистої бібліотеки Тори.

Його алія до Країни Ізраїлю

З Польщі вони поїхали до табору переміщених осіб у Покінгу в Німеччині, а потім виїхали до Франції, де перебували разом із групою хасидів, що готувалася піднятися до Землі Ізраїлю і заселити Кфар-Хабад. Зрештою за вказівкою Ребе Раяца вони прибули до Хайфи.

Кілька років працював магід шіуром в єшиві «Тіферет Ісраель» у Хайфі, а коли було засновано єшиву «Томхей Тмімім» у Хайфі 5715 року (1954/1955), служив магід шіуром і в ній.

Хабадська громада в Хайфі налічувала в ті дні невелику кількість родин, і серед них рав Гершон Хен, рав Менахем-Мендл Куперштох, рав Єхіель-Міхл Добрускін, машпіа р. Реувен Дунін і рав Шломо Копчик. Р. Еліягу допомагав і підтримував становлення синагоги, яка спочатку містилася в домі рава Добрускіна, і служив бааль коре й сурмачем у шофар. Його приємний і громовий голос був знаменитий у громаді, яка з роками зростала й розвивалася.

Р. Еліягу дбав також про всю харедимну громаду в Хайфі й був одним із засновників «Хеврат га-матмідім», що містилося в бейт-мідраші хасидів Гур. Також в останні роки життя він був одним зі стовпів колелю для старих, який містився в бейт-мідраші хасидів Белз.

Ремесло шхіти

Багато років він їздив двічі на рік на шхіту за кордон, зазвичай до Південної Америки. Кожна така поїздка тривала кілька місяців. Дорогою назад після періоду шхіти наприкінці місяця елул він залишався на місяць тішрей у Ребе, так він чинив протягом багатьох років.

Першого разу, коли він поїхав до Ребе, удостоївся увійти на єхідут і отримати особливі вказівки щодо особистих справ. Також щороку отримував від Ребе цілу мацу на свято Песах.

Він був дивовижним чином людиною цдаки й хеседу. Протягом багатьох років він мав звичай після повернення з поїздки на шхіту за кордон купувати кілька ящиків м'яса виробництва заводу, на якому працював, і роздавати їх серед родин анашу. І протягом багатьох років керував касою безвідсоткових позик, з якої позичав багато грошей.

Він завжди підкреслював важливість праці й сам ходив на бійню щодня, у передсвітанкові години, о 8:00 ранку вже був на шляху до іншої бійні, і вперто продовжував працювати і в останні роки, коли вже почав страждати від хвороби Паркінсона, і навіть у цей період продовжував їздити за кордон як машгіах.

В останні два роки життя хвороба Паркінсона посилилася, і йому було важко виходити з дому, крім того, у нього були труднощі із зором, однак він продовжував учитися напам'ять і повторювати вивчене.

Помер у понеділок 10 швата 5773 (21 січня 2013), за кілька хвилин до заходу сонця.

Родина

Примітки

  1. ^ Померла 27 іяра 5774 (27 травня 2014).
Еліягу Фінкель згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1625726800

Повідомити про помилку на цій сторінці