Південна Америка
Південна Америка (іноді її називають Південь Америки) — континент, розташований на південь від континенту Північна Америка в Західній півкулі та в Південній півкулі. Континент лежить між Тихим і Атлантичним океанами.
Її площа становить близько 17 840 000 км², і це четвертий за величиною континент світу. Найбільша держава континенту як за площею, так і за населенням — Бразилія.
Південна Америка має багату культуру, давні єврейські громади та розгалужену мережу Бейт Хабадів і закладів, створених протягом років за вказівкою Любавицького Ребе.
Хабадська діяльність на континенті має два головні напрями: громадсько-освітня робота з місцевими єврейськими громадами (насамперед в Аргентині і в Бразилії) та широка діяльність серед сотень тисяч ізраїльських мандрівників і туристів-рюкзачників, які щороку відвідують континент.
У вченні хасидуту та в сіхот Ребе континент посідає особливе місце як центральна частина «нижньої півкулі» — географічної області нижче від екватора, у якій не було дано Тору під час Дарування Тори; її бірур і поширення джерел у ній є основоположною умовою і віхою на шляху до істинної та повної Геули.
Географія
Південна Америка має форму своєрідного трикутника, основа якого на півночі, а вершина звернена на південь, до континенту Антарктида. На півночі її омиває Карибське море, на сході — Атлантичний океан, а на заході — Тихий океан.
На заході континенту простягається хребет Анди — найдовший гірський хребет у світі. У серці континенту розкинулися величезні водозбірні басейни та велетенські річки, найвідоміша з яких — річка Амазонка. Клімат на континенті змінюється від тропічного й спекотного на півночі та в центрі континенту до дуже холодного на південному краї (на Вогняній Землі).
Держави Південної Америки
Нижче наведено список суверенних держав Північної Америки (у всіх або майже в усіх із них сьогодні ведеться розгалужена діяльність Хабаду):
Єврейство в Південній Америці
Єврейська присутність у Південній Америці почалася ще в період відкриття континенту, головним чином завдяки марранам, які тікали від жаху інквізиції в Іспанії та Португалії.
Організовані й значні хвилі імміграції євреїв з Європи (ашкеназів) і з країн ісламу (сефардів) почалися наприкінці XIX і на початку XX століття внаслідок переслідувань у Європі та пошуків притулку й заробітку. Єврейські іммігранти створили міцні громади та розгалужені громадські установи.
Сьогодні головні єврейські громади континенту зосереджені переважно в таких країнах:
- Аргентина: найбільша єврейська громада в Південній Америці (і одна з найбільших у світі), основна частина якої мешкає в столиці — Буенос-Айресі.
- Бразилія: друга за величиною громада на континенті, зосереджена переважно в містах Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро.
- Інші країни: єврейські громади з багатою історією існують також в Уругваї, Чилі, Колумбії, Венесуелі, Перу, Панамі (у Центральній Америці) та в інших країнах.
Протягом років частина цих громад потерпала від антисемітизму, від процесів широкої асиміляції, а також від політичної та економічної нестабільності в регіоні. Тисячі членів громад переселилися до Святої Землі або емігрували до Сполучених Штатів, проте місцеві громади й далі живуть насиченим єврейським життям.
Хабад у Південній Америці
Діяльність Хабаду в Південній Америці почалася ще в перші роки після Другої світової війни, з благословення та під керівництвом Ребе Раяца, і надзвичайно розширилася починаючи з 5710-х років зусиллями Ребе.
Перші шлухім і створення інфраструктури
Паростки хасидизму Хабад на континенті з'явилися вже в 5670 році (1909/1910) з прибуттям рава Шмуеля Новикова до Бразилії за дорученням Ребе Рашаба, а в 5700-х роках — завдяки діяльності шадара рава Йосефа Вайнберга від імені Ребе Раяца. У 5708 (1947/1948) і 5718 роках (1957/1958) було послано перших постійних шлухім до головних країн континенту:
- Бразилія: у 5708 році (1947/1948) громада почала зміцнюватися з прибуттям хасидів і шадара рава Йосефа Вайнберга. У 5711 році (1950/1951) Ребе доручив раву Цві-Гіршу Хітрику вирушити в постійний шліхут до Сан-Паулу (він прибув у 5713 році (1952/1953) і керував «Бейт Хінух»), а після нього прибули шлухім рав Йосеф-Давид Вайтман і рав Мордехай Заянц (5715), які заклали основи хабадської громади та її закладів у місті.
- Аргентина: у 5718 році (1957/1958) Ребе послав рава Дов-Бера Боймгартена до Буенос-Айреса, і він заклав наріжний камінь діяльності Хабаду в країні. Згодом до діяльності приєднався рав Дов-Берл Ліпскер, який був одним із головних діячів розширення громади та розвитку освітніх і благодійних закладів у країні.
Заклади Тори, освіти й кашруту
Протягом років у головних містах континенту було створено розгалужену інфраструктуру Тори:
- Єшиви та освіта: у Буенос-Айресі та в Сан-Паулу діють відділення єшиви «Томхей Тмімім», семінари для дівчат і мережа навчальних закладів — від старших шкіл до дитячих садків.
- Системи кашруту та шхіти: заклади Хабаду на континенті керують системами кашруту мегадрін, причому шхіта м'яса в Південній Америці (особливо в Аргентині, Уругваї та Бразилії) є головним чинником у постачанні кошерного м'яса «глат» для єврейських громад в Ізраїлі та в усьому світі.
Діяльність серед мандрівників
Починаючи з 5756 року (1995/1996), зі зростанням хвилі ізраїльських туристів-рюкзачників і мандрівників, які відвідують континент, почалося широке поширення Бейт Хабадів для мандрівників:
- Найбільший у світі пасхальний седер: Бейт Хабад у Куско, у Перу, під керівництвом шаліаха рава Офера Кріпора відомий проведенням найбільшого у світі публічного пасхального седеру, у якому щороку беруть участь тисячі єврейських мандрівників.
- Головні центри: постійні та сезонні Бейт Хабади діють у ключових точках, як-от Барилоче, Мендоса та Ушуая — найпівденніший Бейт Хабад у світі (Аргентина), Салвадор і Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Ла-Пас і Рурренабаке (Болівія), Уарас (Перу), а також Сантьяго і Пукон (Чилі). У пікові періоди прибуває підкріплення («сезонні шлухім»), яке обслуговує ці центри.
Духовна й матеріальна підтримка та порятунок: центри пропонують суботні трапези, кошерну їжу, уроки Тори й теплий дім. Крім того, шлухім слугують адресою для допомоги в порятунку мандрівників, які потрапили в біду, пошуку зниклих, відвідуванні хворих, наданні першої допомоги та психологічної підтримки.
Хасидський аспект: бірур нижньої півкулі
У багатьох сіхот Ребе зупинявся на особливій перевазі поширення хасидуту в країнах Південної Америки. Оскільки Тору було дано у верхній півкулі, то прихід учення хасидуту й поширення джерел у «нижню півкулю» (до якої належить Південна Америка) є чудесним новим явищем днів Мошіаха і виражає поширення Б-жественності в кожному місці світу — аж до чистого й третього бірура найвіддаленішого куточка на землі.
Див. також
| Континенти | |
|---|---|
|