Перейти до вмісту

Сім видів

Матеріал з Хабадпедії
Сім видів, якими славиться Земля Ізраїлю

Сім видів — це сім польових і садових культур, якими славиться Ерец-Ісраель: пшениця, ячмінь, виноградна лоза, смоківниця, гранат, олива й фінік. Як їх перелічено в Писанні: «Край пшениці та ячменю, і виноградної лози, і смоківниці, і гранату, край олив олійних і меду»[1].

Закони

Сім видів виокремлено низкою законів і звичаїв. На споживання плодів із семи видів промовляють благословення «Меейн шалош» у редакції «Аль га-ец ве-аль прі га-ец» і завершують «аль га-перот», а на плоди з Ерец-Ісраель завершують «ве-аль перотега». І навіть на плоди Ерец-Ісраель, вивезені за кордон, завершують після них аль га-арец ве-аль перотега[2].

На споживання хліба з пшениці чи ячменю промовляють га-Моці та Біркат га-мазон. А на пиття вина промовляють «Боре прі га-гафен» і завершальне благословення «Меейн шалош» у редакції «Аль га-гефен ве-аль прі га-гефен», а на вино з Ерец-Ісраель завершують «ве-аль прі гафна».

Бікурім до Храму приносять саме з плодів семи видів.

У громадах Ізраїлю заведено[3] їсти різні плоди взагалі й особливо сім видів 15 швата, оскільки це «Новий рік дерев»[4].

Їхній внутрішній зміст

Протягом низки років[5] Ребе в сіхот 15 швата звертався до внутрішнього змісту семи видів і до вказівки, що випливає з них для служіння Всевишньому.

Сім видів поділяються на дві категорії:

  • «Край пшениці та ячменю» – культури, необхідні для основного існування людини, з пшениці та ячменю печуть хліб, що є основною їжею людини й необхідний для її існування.
  • «Виноградна лоза, смоківниця й гранат, край олив олійних і меду» – це плоди, це культури, які їдять заради насолоди людини й для її блага.
  • Пшениця – основна їжа людини. З неї роблять хліб, який стає частиною нашого тіла. Пшениця натякає на служіння Б-жественної душі, посилення «доброї» сторони в нас, на те, щоб берегти й зміцнювати добре начало через вивчення Тори й виконання заповідей.
  • Ячмінь – корм для худоби. У нас є сторона, яка називається «тваринною душею», яка тягнеться лише до матеріальних насолод і розуміє лише їх. Ячмінь натякає нам на служіння з тваринною душею — долати тваринні бажання, зупиняти буйство тваринної душі, коли вона тягнеться гніватися, ненавидіти, проклинати, зухвалити. І використовувати сили тваринної душі для святості: «А рясний урожай — у силі вола»[6].
  • Виноградна лоза – вино має особливу природу: коли його п'ють, воно допомагає вийти з настрою й радіти. Вино натякає на додавання радості, коли виконують волю Б-жественної душі, радості, яка наповнює наше серце, коли ми поводимося як належить. Крім того, вино додає також у служінні з тваринною душею, щоб зупинити її від її буйств. Як сказано у вірші: «І вино веселить серце людини»[7], Ребе прочитує слово «анош» з патахом, анош від слова «слабкість» — ослабити тваринну душу.
  • Смоківниця – у тижневій главі «Берешит» розповідається, що Адам і Хава «зшили» собі одяг із листя смоківниці. Від смоківниці ми вчимося служінню одеж. Думка мовлення і дія людини називаються одежами душі. Через них душа виявляється. Смоківниця приходить і вчить нас берегти одежі душі, берегти думку, проганяти від себе всяку лиху думку. І намагатися використовувати думку позитивно. І так само в мовленні й у дії.
  • Гранат – про синів Ізраїлю написано, що вони «повні заповідей, як гранат»[8]. Гранат символізує очищення світу й піднесення його до святості через використання світу для добрих справ, за волею Святого, благословенний Він, — виконання заповідей.
  • Олива (край) – олива — гірка їжа. Вказує на наше служіння у вигнанні, коли відчувають «гіркоту» від того, що ми далекі від Святого, благословенний Він, коли ми не виконуємо Його волю, що спричиняє зміцнення в служінні й постійну наполегливість у тому, щоб бути причетним і з'єднуватися з духовним, попри труднощі.
  • Олія – «Як ця олива: коли її товчуть, вона випускає свою олію, так і Ізраїль...»[9]. Через труднощі у вигнанні, товчення оливи — народу Ізраїлю, виходить олія – приходить Геула, коли розкривається «олія», внутрішня сторона Тори.
  • Мед – мед походить від фініків. Фініковій пальмі потрібно більше часу для росту, ніж іншим деревам, – сімдесят років[10], що вчить про численність і трудність служіння у вигнанні. Саме через численність і трудність служіння приходять до меду, який натякає також на повноту розкриття внутрішньої сторони Тори в прийдешньому майбутньому.

Бікурім

Основна стаття – Бікурім

Бікурім приносять лише із семи видів, якими славиться Земля Ізраїлю. І також із них — лише з найкращих сортів, тобто: «не з фініків, що в горах, і не з плодів, що в долинах, і не з олійних маслин, які не з добірних»[11], «а з фініків, що в долинах, і з плодів, що в горах, бо вони з добірних»[12]. І вчать це з того, що Тора бажає, щоб приносили з тих видів, якими славиться Земля, а хвала її — у словах «земля олійної маслини та меду»[13], тобто не просто маслини, а маслини, що дають олію, і не просто фініки (на які натякає слово «мед»), а добірні фініки, які як мед[14]. Гемара обговорює випадок, коли принесли не з найдобірнішого виду: р. Йоханан сказав: бікурім не освятилися; Реш Лакіш сказав: освятилися, бо це подібно до того, хто посвятив худу тварину, яка свята, хоча це й не заповідь найкращим чином. А довід рабі Йоханана такий: Тора сказала: «з перших плодів» — і не всі перші плоди, «із землі твоєї» — і не вся земля твоя[15]. А Рамбам постановив: що мається на увазі під «не з добірних» — це «наприклад, фініки, що в горах, і інжир зіпсований і гнилий, і виноград запилений і закопчений», і ці плоди не освятилися[12] (але якщо це лише не найдобірніше — воно освятилося).

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Дварім 8, 8.
  2. ^ «Піскей га-сідур», закони біркат га-неенін, сімань 1
  3. ^ «Маген Аврагам», Орах хаїм, сімань 131, сеїф катан 6. Доповнення там само. А також у кн. «Хемдат ямім» та ін.
  4. ^ Мішна, трактат «Таанит», розділ 1, мішна 1
  5. ^ Серед іншого в роки 5745, 5747, 5750 і 5752
  6. ^ Мішлей 14, 4.
  7. ^ Тегілім 104, 15.
  8. ^ Ерувін 19,а. Хагіга наприкінці.
  9. ^ Шмот раба.
  10. ^ Зогар, ч. 3, 16а. І в інших місцях.
  11. ^ Трактат «Бікурім», розділ 1, мішна 3.
  12. ^ 1 2 Рамбам, Закони бікурім, розділ 2, галаха 3.
  13. ^ Тижнева глава «Екев» 8, 8.
  14. ^ Коментар Рамбама до Мішни, Бікурім, там само.
  15. ^ Трактат «Менахот» 84б.

Повідомити про помилку на цій сторінці