Біле і червоне вино

Біле та червоне вино — це два види вина, що виражають різні речі в ученні хасидуту і служінні Всевишньому.
Біле та червоне вино – Дерево пізнання і Дерево життя
Одна з думок у Гемарі щодо того, чим було «Дерево пізнання», — що це була виноградна лоза, і так описується гріх[1]: «гроно винограду вичавила вона йому».
У хасидуті пояснюється, що Дерево пізнання і Дерево життя — це два види винограду, а отже, так само і у винах, які з них отримують:
- Дерево пізнання — це червоний і чорний виноград[2].
- Дерево життя — це зелений виноград.
Це пояснює, чому мудреці сказали: «Хто бачить чорний виноград уві сні — поганий знак для нього. Білий виноград — добрий знак для нього»[3].
П'янке вино
Червоне вино, яке є «Деревом пізнання», складається з «добра і зла». Тобто коли п'ють вино, з цього можуть вийти два протилежні явища:
Або людина зрадіє й піднесеться від цього, як тлумачив рав Гуна, син рава Єгошуа, вірш[4] «і молоде вино зростить дів», що «хто звик до вина, навіть якщо серце його закрите, як у діви, — вино відкриває його»[5], бо воно «п'янить людину, щоб вона відкрила таємниці свого серця, закриті, як діва»[6].
Або він сп'яніє, принизиться й опуститься зі свого ступеня, як сталося з Ноахом, що «випив він вина, і сп'янів, і оголився в наметі своєму»[7]. І також мудреці в багатьох місцях пояснюють, що через сп'яніння стаються всі гріхи, як кажуть соті, коли просять її зізнатися, чи згрішила вона, і також одна з ознак сина непокірного й бунтівного — надмірне пиття вина.
Причина в тому, що є 2 види виноградників[8]:
- Один виноградник — виноградник святості: «Бо виноградник Г-спода Цва-от — дім Ізраїлю»[9]. А також «Виноградник був у Шломо»[10].
- І є виноградник, який не є, і про його виноград сказано: «Виноград їхній — виноград отруйний, грона гіркі в них», і як каже рабі Єгуда бар Ілаї[11], що «ці грона принесли гіркоту у світ», і з нього пив Ноах.
І тому виконання заповідей, пов'язаних із вином, як правило, має бути саме червоним вином, оскільки так відбирають добро від зла.
Вино, що веселить
Біле ж вино, навпаки, не викликає сп'яніння, а лише радість. Це вино — «Дерево життя», і воно називається також «збереженим вином», оскільки коли Хава вичавила гроно винограду під час гріха Дерева пізнання, вона вичавила лише гроно червоного винограду, але не зеленого (білого) винограду. Це вино питимуть у прийдешньому майбутньому на трапезі Шор га-бара та Левіатана.
Біле та червоне вино – праведники і баалей тшува
У кількох місцях у хасидуті є інше пояснення теми білого та червоного вина, згідно з яким збережене вино — це окремий ступінь, який набагато вищий за біле та червоне вино:
Вино взагалі розкриває внутрішнє, а розкриття внутрішнього — це розкриття Б-жественності в душі. Але в цьому є два способи: через радість і через гіркоту, і загалом це відмінність між служінням праведників (які насолоджуються Б-жественністю) і служінням баалей тшува (любов яких до Всевишнього — у великому піднесенні, що виходить із відчуття віддаленості, і приводить їх до великої спраги й пристрасті, і до великої гіркоти в його серці через протилежне[12], і зачіпає його до глибини душі, так що вона побажає). Перший аспект називається «вином, що веселить» (а іноді «білим вином»), а другий аспект називається «вином, що п'янить» (і «червоним вином»)[13].
Приводять одне до одного
Порядок служіння — спочатку вино, що п'янить (червоне), а потім вино, що веселить (біле). Тобто розкриття радості залежить від величини прагнення: чим більшим буде внутрішнє пробудження через його віддаленість і чим сильніше він прагнутиме розкриття — тим більшим буде в нього відчуття радості та розкриття Б-жественності у виконанні заповідей.
Їхня дія в «пранні» заповідей
Але хоча служіння праведників вище за служіння баалей тшува, саме гіркота баалей тшува розкриває в них радість, більш піднесену, як сказано: «Там, де стоять баалей тшува, досконалі праведники стояти не можуть»[14]. І це також (згідно з хасидутом) сенс вірша «Пере у вині одяг свій і в крові винограду покрив свій»[15]. Біле вино пере одяг, а червоне вино прикраси голови[16].
Радість заповіді[17] пере й очищає «одяг» людини — заповіді[18], і притягує згори велике розкриття Б-жественної насолоди, що вдягається приватним чином у заповіді – служіння праведників.
Але величезна гіркота баалей тшува піднімається набагато вище (навіть за досконалих праведників), і в них розкривається «одяг голови» – радість заповіді необмежена (оскільки вона є розкриттям аспекту «макіф» «голови» – суті душі)[19].
Збережене вино
А згідно з вищезгаданим поясненням суті білого та червоного вина (служіння праведників і служіння баалей тшува) виходить, що збережене вино — це окремий ступінь і тема, і воно розкриється лише в прийдешньому майбутньому.
Мудреці сказали[20], що в майбутньому Святий, благословенний Він, влаштує трапезу для праведників, і наприкінці її їм принесуть келих благословення, і ніхто з них не захоче благословляти — крім Давида. І вчення хасидуту пояснює це[21], що причина, з якої вони не захочуть благословляти, у тому, що вино в келиху буде «вином, збереженим у своєму винограді від шести днів Творіння» – тому вони не вважатимуть себе гідними його (тобто хасидут виводить, що сказане в «Мідраш раба»[22], що в прийдешньому майбутньому Святий, благословенний Він, напоїть Ізраїль цим вином, — буде на цій трапезі).
Тобто два види вина, згадані вище[23], це коли вино вже вийшло «зі свого місця» (з винограду), що вказує на радість, змішану з відчуттям себе, тому воно змішане з добра і зла, і від нього можливі й негативні наслідки. Але вино, збережене всередині винограду, чисте від усякої домішки й розкриває чисту радість у Б-жественності (і з цієї причини саме цар Давид – суть якого повний бітуль – скаже: «Я благословлю, і мені належить благословляти»).
Основна стаття – Збережене вино
Біле та червоне вино – два ступені любові до Всевишнього
Ще одне пояснення теми білого та червоного вина в служінні наводить Алтер Ребе[24], що коли кажуть, що виходить таємниця, мається на увазі любов до Всевишнього, прихована в серці єврея.
Спосіб розкриття любові — як у процесі виготовлення вина через топтання й бітуш самим собою (а не іншими), так знімають шкірку плоду — крайню плоть серця, і тоді може розкритися любов до Всевишнього.
Як є 2 види вин, так є 2 види любові до Всевишнього:
- Червоне вино — відповідає «Вічній любові», любові, що приходить через гітбоненут у величі Всевишнього у справах світу. Ця любов обмежена силами людини.
- Біле вино — відповідає любові з насолодами, і як воно називається збереженим вином і його питимуть лише в прийдешньому майбутньому, так і ця любов розкриється головним чином у прийдешньому майбутньому, а той, хто насолоджується нею в цьому світі, вважається таким, що куштує «подобу світу прийдешнього».
Біле та червоне вино – два ступені любові до Всевишнього
Ще одне пояснення теми білого та червоного вина в служінні наводить Алтер Ребе[25], що коли кажуть, що виходить таємниця, мається на увазі любов до Всевишнього, прихована в серці єврея.
Спосіб розкриття любові — як у процесі виготовлення вина через топтання й бітуш самим собою (а не іншими), так знімають шкірку плоду — крайню плоть серця, і тоді може розкритися любов до Всевишнього.
Як є 2 види вин, так є 2 види любові до Всевишнього:
- Червоне вино — відповідає «Вічній любові», любові, що приходить через гітбоненут у величі Всевишнього у справах світу. Ця любов обмежена силами людини.
- Біле вино — відповідає любові з насолодами, і як воно називається збереженим вином і його питимуть лише в прийдешньому майбутньому, так і ця любов розкриється головним чином у прийдешньому майбутньому, а той, хто насолоджується нею в цьому світі, вважається таким, що куштує «подобу світу прийдешнього».
Примітки
- ^ Див. «Берешит раба», розд. 19, 5. Зогар, ч. 1, 36, а. 192, а. Зогар, ч. 2, 267, б. Зогар, ч. 3, 236, а.
- ^ Цемах Цедек сумнівається, чи є червоні святістю, а чорні ні, і залишає це як таке, що потребує вивчення.
- ^ Див. Брахот 56, кінець сторони б. Мідраш Тегілім 128, 4. Зогар, ч. 1, 192, а. Зогар, ч. 2, 144, а.
- ^ Зхарья 9, 17.
- ^ Бава батра 12, б.
- ^ Раші, що починається словами «Ве-тірош» — Йома 76, б.
- ^ Ноах 9, 21.
- ^ Реканаті, Ноах 9, 20.
- ^ Єшаягу 5, 7.
- ^ Шир га-ширім 8, 11.
- ^ «Берешит раба», розділ 15, 7. «Естер раба», розділ 5, 1.
- ^ Будучи з марей де-хушбана щодо мовлення й думок тощо.
- ^ «Ор га-Тора», «Вайехі», 1944.
- ^ Думка р. Абагу в Брахот 34.
- ^ Берешит 49 11.
- ^ Згідно з цим тлумаченням «суто» походить від виразу «покривало на обличчі», і це прикраси, які одягають на обличчя (а також «інструменти зору» — окуляри), які є піднесеним одягом голови, і тому коштують дуже дорого.
- ^ Із попередньою гіркотою через віддаленість, як сказано вище.
- ^ «Лікутей амарим», розділ 5, що вони оточують людину, на відміну від Тори, яку вона сприймає внутрішньо.
- ^ Див. докладно в «Дерех хаїм ве-тохахат мусар» Мітлер Ребе, у «Шаар га-тфіла», с. 102.
- ^ Псахім 119б.
- ^ «Сідур ім ДАХ», що починається словами «Легавін іньян га-зімун», і його пояснення.
- ^ Розділ 13 2.
- ^ 1. Червоне вино, що п'янить — яке походить від Дерева пізнання, і 2. біле вино, що веселить – яке походить від Дерева життя.
- ^ «Тора ор» Ваехі, що починається словами «Хахлілі».
- ^ «Тора ор» Ваехі, що починається словами «Хахлілі».