Перейти до вмісту

Хабадпедія:Фарбрейнген/Архів 3

Матеріал з Хабадпедії

Ця сторінка — архів старих фарбрейнгенів; для нових фарбрейнгенів слід перейти на «А хасидіше фарбрейнген».

Пісня левітів — яке її джерело?

Згідно зі словами Алтер Ребе у кількох місцях, корінь душі синів Леві, який походить із Гвури, призводить до того, що шлях їхнього служіння — наближатися до Святого, благословенний Він, у самозабутті душі через пісні туги.

У «Лікутей амарим», розділ 50 Алтер Ребе пише, що служіння левітів, яке є «любов'ю, подібною до вогняних іскор, з аспекту вищих гвурот Вищої Біни», полягає в тому, що через споглядання величі Ейн Соф, благословенний Він, душа запалюється й палає до дорогоцінної пишноти Його величі:

Є ще аспект любові, що перевершує всі інші, як золото перевершує срібло, — це любов, подібна до вогняних іскор, з аспекту вищих гвурот Вищої Біни, тобто коли через споглядання величі Ейн Соф, благословенний Він, перед Яким усе вважається справді нічим, душа запалюється й палає до дорогоцінної пишноти Його величі, щоб споглядати славу Царя, подібно до вогняних іскор вогню, могутнього полум'я, що здіймається вгору, і відокремитися від ґноту й полін, за які воно тримається; і це — через посилення Б-жественної стихії вогню, що в Б-жественній душі, і від цього вона приходить до спраги, як написано: «Прагне Тебе душа моя», а потім — до аспекту «хвора любов'ю», а потім приходить до справжнього самозабуття душі, як написано: «Також знемогла душа моя». І ось звідси вийшов корінь левітів унизу, [а в майбутньому, коли світ піднесеться, вони будуть коенами, як писав Арі, благословенної пам'яті, на вірш «І коени-левіти», що нинішні левіти будуть коенами в майбутньому], і служіння левітів полягало в тому, щоб підносити голос радісного співу й подяки в пісні та співі, у наспіві й мелодії, в аспекті «рацо і шов», — це аспект цієї сильної любові, подібної до полум'я, що виривається зі спалаху, як сказано в Гемарі [гл. 2 трактату «Хагіга»][1]

.

У «Тора ор»[2] Алтер Ребе уточнює сказане, і з його слів видно, що це служіння, яке є «любов'ю, подібною до вогняних іскор», приходить через споглядання саме в інших людей, які служать Всевишньому в аспекті «макіф», але самі левіти служать Всевишньому піднесенішим чином — «мемале», і тому шлях їхнього служіння — «захоплення душі саме по собі, а не внаслідок осягнення, щоб породити зі свого розуміння», тобто нижче від розуму і знання.

Однак служіння левітів мало іншу властивість — воно знизу вгору, як написано: «І служитиме левіт», бо аспект його служіння — в аспекті «алма де-іткасья», щоб аспект і щабель «алма де-ітгалья» зовсім не були видні як аспект і щабель і зовсім не займали місця, як написано: «Ти — Він, Авайє, один» тощо, що Він зовсім не в межах світів — ні в межах «мемале», ні в межах «совев», і тому їхнє служіння було в пісні та співі, у нігуні. Бо суть нігуну в тому, що в ньому є лише захоплення душі внаслідок розкриття інтонацій, а не тому, що в самих цих інтонаціях є будь-який розум і новизна, але внаслідок розкриття інтонації пробуджується розкриття серця. І тому навіть у старому нігуні є пробудження і захоплення — внаслідок розкриття інтонації, що в ньому; таке й служіння левіта в пісні: бути в аспекті захоплення душі самої по собі, а не внаслідок осягнення, щоб породити зі свого розуміння тощо, оскільки його служіння в аспектах — це аспект «Ти — Він, Г-сподь, один» тощо, де немає думки, що охоплює Його зовсім, але лише захоплення реута де-ліба, щоб воно торкалося душі, точки серця, і не було лише аспектом макіф

Разом із тим зі слів Мітлер Ребе[3] видно, що й пісня левітів — через споглядання величі Всевишнього: «І подібно до пісні левітів у Храмі — у радості через Б-жественне осягнення; відповідно до гідності осягнення зростає і захоплення в радості та Б-жественній насолоді, (бо головне розкриття — через Біну, і називається воно насолодою в осягнутому розумі, яка приходить у відчуття, і що більше й краще осягне — як душі насолоджуються сяйвом Шхіни через аспект Біни, — то більше відчує насолоду (їдишем — дер квел ін сейхл), і так само породжує в захопленні серця радість і насолоду, і це — пісня і нігун, що виникають у серці, але лише за способом насолоди в розумі, саме як пісня левітів тощо, тобто «Біна — серце», що серце розуміє й захоплюється також у насолоді й радості тощо)».

Буду вдячний тому, хто зможе розв'язати це питання, а гут моед. Шалом — Євреї розмовляють 17 тішрея 5773, за загальним літочисленням 17:05, 3 жовтня 2012 (IST)

Хасидський фарбрейнген — Холь га-моед Песах 5773 — «З приходом Мошіаха»

Заборонено читати/писати/відповідати будь-що на цій сторінці, перш ніж напишеш/відредагуєш солідну частку в Хабадпедії. А той, хто порушує це попередження, — він «користується нашою спільнотою не за правом», і «того, хто проламав огорожу, вкусить нахаш».

Хоча в хасидів немає ігор в уявну пошану, я вважаю для себе справжньою честю заново відкрити фарбрейнген на сторінках Хабадпедії і почну з милого ворта, сказаного вчора під час читання Агади в домі Мелех га-Мошіаха (відомий хасидський ворт, але він особливо пасує до часу, в якому ми перебуваємо):

Під час читання Агади, коли доходять до абзацу «Ве-хі ше-амда», заведено піднімати келих. І хасиди пояснювали, що внутрішня причина цього в тому, що в усіх вигнаннях і бідах, через які пройшли євреї протягом поколінь, єдиним, що їх підтримувало, був келих лехаїм, і він — той, що стояв за наших батьків і за нас.

До речі, у зимові місяці 5714 року (1953/1954) кілька тмімім із центральної єшиви в «770» вчинили пустотливу витівку проти американського уряду, і Ребе суворо їх вичитав і навіть вказав їм шлях виправлення (у листі, надрукованому в «Ігрот кодеш», з пропуском імені). Після того як юнаки ухилилися, Ребе написав їм ще одного листа, а в другу ніч Песаху, після завершення седеру, Ребе спустився з квартири Ребе Раяца на другому поверсі будівлі «770» до своєї кімнати на першому поверсі, але кімната була замкнена. Коли Ребе «не вдалося» відчинити, Ребе обернувся до хасидів, що зібралися за ним, і почав сіху на злобу дня, наприкінці якої Ребе «роз'яснив» тим юнакам (які були там присутні), що вони мають зробити те, що на них покладено. Протягом усієї сіхи Ребе тримався за дверну ручку, а після закінчення сіхи двері відчинилися... — крім імен, усе це можна побачити надрукованим у книгах. Дуже рекомендується! • Зоненшайн — Завжди в радості • 17 нісана 5773 • 09:22, 28 березня 2013 (IST)

Дуже цікаво. Я десятки разів чув історію про пасхальний седер 5714 року (1953/1954) від одного з тих, чиє ім'я пропущено (...), і жодного разу не знав, що там було щось у зв'язку з вищесказаним.
І ще у зв'язку з їхнім виправленням: частиною виправлення було вивчити трактат напам'ять. Коли наблизився кінець терміну, а вони як слід не почали, вони занепокоїлися і стали вчитися ночами. Одного разу Ребе застав їх за навчанням посеред ночі й відправив спати...--Йосі Г. — обговорення 12:07, 28 березня 2013 (IST)
Я чув вищесказане від Й. Й. К., який чув це від тієї самої людини (якщо я правильно вгадую, а немає жодної причини, щоб ні, адже ти не бував останніми роками в Торонто...). • Зоненшайн — Завжди в радості • 17 нісана 5773 • 16:58, 28 березня 2013 (IST)
Я не казав, що це неправда, а лише що не чув, і тому це мене цікавить. І як каже згаданий машпіа: «Якщо це логічно — чому б ні, а якщо це нелогічно — не страшно»...--Йосі Г. — обговорення 13:48, 29 березня 2013 (IDT)

Фотографії Ребе в його домі

У зв'язку з фотографією, вміщеною у статті Президент 1304, — єдиною фотографією Ребе, що є в домі, — я чув від р. Мордехая Барона, хай живе він, що він подарував Ребе (може, ребецн?) свій відомий витвір — годинник, на тлі якого зображення «770». Годинник вийшов у нього у двох виданнях: одне із зображенням Ребе, який виходить із «770», і одне без.

Він довго вагався, яке видання подарувати. Зрештою він засоромився і подарував видання без зображення Ребе, а потім гірко про це шкодував.

Через роки один із машбаків розповів йому, що зображення досі висить у (спальні?) дому Ребе.--Йосі Г. — обговорення 21:42, 1 квітня 2013 (IDT)

Передай йому від мого імені, що йому нема про що шкодувати. Не знаючи Вищого задуму, я готовий засвідчити заднім числом правдиве свідчення: якби він подарував Ребе годинник із зображенням, Ребе прийняв би подарунок із широкою усмішкою, але до дому Ребе це не дійшло б... • Зоненшайн — Завжди в радості • 23 нісана 5773 • 06:44, 3 квітня 2013 (IDT)
До речі, відома необґрунтована історія про того сантехніка, який прийшов до дому Ребе і запитав рабинів, чому саме тут немає фотографії «Рабі». • Зоненшайн — Завжди в радості • 23 нісана 5773 • 06:44, 3 квітня 2013 (IDT)

Шегехеяну

Шмерл Матусов стверджує, що оскільки Ребе каже, що Трапеза Мошіаха з чотирма келихами була через слова ребецн Хаї-Мушки, то вона особливо пов'язана з Мошіахом. І вона та, що спричиняє... -- написано учасником Катит ла-маор, який забув підписати своє ім'я.

Можна докладніше? Я не пам'ятаю слів ребецн Хаї-Мушки у цьому зв'язку. • Зоненшайн — Завжди в радості • 23 нісана 5773 • 14:45, 3 квітня 2013 (IDT)
У ніч Швії шель Песах 5666 року (15 квітня 1906) Ребе (хай перебуває душа його в раю) розповів, що після запалювання свічок він проходив повз бібліотеку, і там була суперечка між ребецн Хаєю-Мушкою та її старшою сестрою про те, чи є Швії шель Песах святом, як усі свята, чи ні; сестра сказала, що він як усі, а ребецн Хая-Мушка сказала, що ні, оскільки не кажуть «Шегехеяну».--М'дарф цутрейслт зих а бісл — обговорення 15:44, 3 квітня 2013 (IDT)

Це мені, звісно, відомо, але я не удостоївся зрозуміти, як це пов'язано із чотирма келихами, які п'ють в Ахарон шель Песах, і який зв'язок вищесказаного з благословенням «Шегехеяну»? • Зоненшайн — Завжди в радості • 23 нісана 5773 • 15:48, 3 квітня 2013 (IDT)

У ту мить, розповідає Ребе (хай перебуває душа його в раю), він згадав те, що сталося в ніч Швії шель Песах 5625 року (16 квітня 1865), — це було після відходу з життя ребецн Хаї-Мушки, і Магараш прийшов із родиною на трапезу до Цемах Цедека, і тоді Магараш розповів Цемах Цедеку, що на трапезі в них удома було обговорення, чому святкують Швії шель Песах, і Раза не знав, а Двойра-Лея сказала, що, оскільки берегли себе сім днів від хамецу, належить ще один йом-тов. І відповів Цемах Цедек, що це добра відповідь з погляду розуму, але Алтер Ребе сказав, що це тому, що перші дні відповідають визволенню з Єгипту, а останні відповідають майбутньому Визволенню — Мошіаху, і тому не кажуть «Шегехеяну», оскільки Мошіах ще не прийшов.--М'дарф цутрейслт зих а бісл — Ломір фарбренген а бісл 21:26, 3 квітня 2013 (IDT)
Хай заспокоїться твій дух, як ти заспокоїв мій. • Зоненшайн — Завжди в радості • 27 нісана 5773 • 03:59, 7 квітня 2013 (IDT)
Адмор шліта каже в сіхі, що те, що змусило Ребе (хай перебуває душа його в раю) згадати це, були слова ребецн Хаї-Мушки.

У всякому разі (тепер — до тлумачення Шмерла), оскільки вона змусила згадати, це показує, що в неї особливий зв'язок із цим. І додам, що наприкінці сіхи на 22 швата в один із років Ребе завершив: щоб ми побачилися з усіма Ребе — Алтер Ребе, Мітлер Ребе .. (і назвав усіх), і Раяцем, і ребецн Хаєю-Мушкою, і тоді скажемо «Шегехеяну» на Геулу. І це той самий «Шегехеяну» Ахарон шель Песах, про який вона говорила, — незабаром ми його виконаємо, амен, хай буде така воля.М'дарф цутрейслт зих а бісл — Ломір фарбренген а бісл 22:10, 6 квітня 2013 (IDT)

Фарбрейнген

Я чув гарний ворт про гідність фарбрейнгену: написано в Мішні, що дві справи скасовують вивчення Тори — супровід нареченої та винесення покійного; хасиди пояснювали, що винесення покійного — це хасидський фарбрейнген, на якому виносять холодність і Амалека й оживляють душу.--Хай живе Цар!, Хацкл — обговорення 21:52, 6 квітня 2013 (IDT)

Коли я бачу твій підпис, не можу втриматися, щоб не розповісти спогад давніх днів: у роки мого дитинства в талмуд-торі в Мігдаль-га-Емеку був меламед, який підписував унизу аркуша зв'язку «Єхі га-Мелех, Мойшеле Зухмір» (вигадане ім'я), і на виході однієї із субот, коли я попросив батька написати вчителеві у відповідь якусь записку, він узяв аркуш зв'язку і написав меламедові довгого і схвильованого листа про саме те, що той приєднує своє особисте ім'я до царського проголошення і може змусити людей заплутатися під час читання... • Зоненшайн — Завжди в радості • 27 нісана 5773 • 03:55, 7 квітня 2013 (IDT)
Точно та сама історія могла б статися, якби той меламед записував своє особисте ім'я, а після цього «Завжди в радості»...Хай живе Цар!, Хацкл — обговорення 09:11, 7 квітня 2013 (IDT)
У принципі ти маєш рацію, тільки у «Завжди в радості» немає проблеми «ве-діштамаш бе-тага», про яку ми читали минулого Шабату. До речі, на сторінках обговорення заведено додавати відступ абзацу за допомогою двокрапки, щоб було легше стежити, хто відповів на що, скільки і чому. Успіху і доброго тижня. До речі, ти сьогодні повертаєшся до єшиви? У тебе є доступ в єшиві? Чи я взагалі навіть не починаю вгадувати, хто ти... (не соромся зовсім не відповідати). • Зоненшайн — Завжди в радості • 27 нісана 5773 • 13:40, 7 квітня 2013 (IDT)

Центральний фарбрейнген — 28 нісана

В останню середу свого життя в цьому світі він сказав «мешамешу бе-кодеш», таміму Яакову Грінбергу, що хоче провести фарбрейнген 28 нісана. І оскільки слова праведника не залишаються марними, неодмінно виходить, що цієї миті він сидить і проводить фарбрейнген з учнями-тмімім. Поспішаю-біжу я на святий фарбрейнген, а коли повернуся — розповімо, що сталося.

У тмімім, які навчаються в «770», є безліч історій про улюбленого машпіа, і, звісно, тут з'являться деякі перлини про нього — і з Б-жою допомогою все це ввійде до книжки, що її випускає «Квуца» 73, — «Іче — ти цар!».

Останні перлини

  • Р. Нахум Маркович, який опікується тмімім протягом року, в останній рік любив казати, що якщо хтось ще залишився зі старих хасидів, то це «я та Іце». Сьогодні вранці він увійшов до «770» червоний і сказав: «І він пішов. Залишився тільки я»...

Під час похорону були такі, хто хотів вилити трохи «машке» у свіжу могилу, як зробили в Піні Альтгойза. Невідома сила їх утримала. ‏‏-- написано Шнойзлом, який забув підписатися. А може, це було зовсім не помилково... • Зоненшайн — Завжди в радості • 28 нісана 5773 • 04:09, 8 квітня 2013 (IDT).

Трохи історій про нього

Після того як тут напишуть, я з Б-жою допомогою включу їх до статті

Близько години тому закінчився фарбрейнген для учнів «Квуци» в «Гецлс шул» разом із равом Голомбом. Зрозуміло, більшу частину фарбрейнгену було присвячено р. Іче. Рав Голомб, який знає його вже довгі роки — і як машпіа в єшиві, і ще до цього, — розповів про нього дивовижні історії; наведемо деякі з них.

Чудотворець

Рав Айзік Шві Зоненшайн, матеріал для статті про нього.. помер від хвороби, хай врятує нас Милосердний. За кілька років до цього він уперше захворів на цю хворобу і, слава Б-гу, одужав, і історія була така: рав Шві написав Ребе про хворобу, що виявилася в його тілі, і Ребе написав йому записку «призначити машпіа» (це було ще до вказівки «Зроби собі рава»). Рав Шві не зовсім зрозумів, який зв'язок між вказівкою і проблемою, але як хасид не ставив запитань, пішов до р. Іче і призначив його машпіа. Після призначення і згоди з боку Іче рав Шві перейшов до наступного і головного етапу. Він розповів Іче, що в нього виявилася хвороба, і Ребе написав йому призначити машпіа. Отже, він приходить до нього у зв'язку з вищесказаним. Іче відразу відреагував (і хто встиг його знати — може собі уявити): «Якщо так, це нічого. Усе гаразд, і це ніщо»... Зрозуміло, хвороба зникла, ніби її й не було.

Полеміка — що було в цій історії

У нас розповідають інакше. Була суперечка про керування громадою, і після того як Ребе став на бік Шві, Ходаков (який був сватом іншої сторони в суперечці) не «прийняв» «постанову». Невдовзі після цього він захворів, і Ребе вказав йому запитати машпіа. Це було однозначно після сіхи в Холь га-моед Сукот 5747 року (в якій Ребе суворо вичитав Ходакова публічно) і вже точно після вказівки призначити рава, у 5746 році (1985/1986). Перший машпіа не погодився виносити рішення в питанні життя і смерті, і тоді він змінив машпіа, вчинив за його вказівкою і, на відміну від сказаного в тексті, помер унаслідок виконання вказівки... (Учасник:Зоненшайн).

Цю історію, з її першими подробицями, розповів рав Голомб учора на фарбрейнгені. Було помітно, що він добре знає історію з усіма її подробицями. Звідки твоє джерело для історії (за твоєю версією?). У будь-якому разі можна примирити. Тут — під час першої хвороби, тут — під час другої. А ще можна просто запитати рава Голомба, чи знає він другу версію. (Учасник:Шнойзл).

Ребе проводить кідушин

Коли Іче став нареченим, він увійшов на єхідут і попросив Ребе бути мсадер кідушин. Я не пам'ятаю, що точно сказав Ребе[4][5][6], але щось про те, що він уже не проводить кідушин. Іче вийшов з єхідуту і відразу оголосив родині, що весілля немає. Родина дуже злякалася і написала Ребе, і Ребе погодився бути мсадер кідушин. Тамім-шаліах десь почув цю історію, і коли став нареченим, увійшов на єхідут і отримав таку саму відповідь, спробував зробити той самий трюк, але в нього не вийшло...

Не знаю, як саме це поєднується, але на фарбрейнгенах Іче любив розповідати, що Ребе був мсадер кідушин лише на хупі, де батьки відрощують бороду, а жінка — у перуці. Тесть Іче був без бороди, і Іче оголосив, що якщо так, сватання скасовується. Батько дуже злякався, і після того як він пообіцяв відростити бороду, Ребе погодився бути мсадер кідушин.

Шліхут у Балтіморі

(За усним переказом)

Був період, коли Іце був шаліахом у Балтіморі й привів там багатьох до тшуви. Але він жив у великій скруті й нікому не скаржився. Хасиди, які бачили становище, що дійшло до справжнього голоду, написали Ребе, і Ребе вказав йому переїхати до Краун-Гайтс, щоб бути машпіа і машгіахом в єшиві.)

Юнаки з «Мерказ шліхут» якось проїжджали через Балтімор і зупинилися в Іче відпочити. Іче нагодував їх із того небагатого, що було в домі, і дав їм кімнату, щоб спати. Юнаки дуже дивувалися, що ліжка досить гарні, охайні тощо. Уночі один із юнаків устав по нужді й побачив Іче та його дружину, які спали у вітальні...

У єшиві

Був період в єшиві, коли багато місяців не виплачували зарплату, і значна частина рабинів вирішила, що вони йдуть із посади. Рав Голомб не знав, що робити, оскільки, з одного боку, піти неможливо, а з іншого — «дійшли води до душі», і запитав Іче, що він збирається робити. Іче сказав йому, що навіть якщо йому дадуть мільйон доларів в іншому місці, він не залишить єшиву, бо не буде нікого, хто прийде зайняти його місце.

Після 3 тамуза

Як відомо, Іче був чималим мешихістом і, можна сказати, великим екстремістом. Після 3 тамуза Іче публікував у газетах великі оголошення про те, що «Яаков, наш праотець, не помер». Одного разу, коли він ішов по Кінгстон (із равом Голомбом), повз нього пройшов Моше Котлярський і почав кричати на нього, що він чинить осквернення Імені Всевишнього, і щоб припинив це. Іче зробив у його бік зневажливий жест і пішов далі. Як відомо, у той період Іче сильно допікали різні сторони, і він навіть отримував погрози.

У межах цього розголосу одного разу він розмістив в автобусах у Вашингтоні оголошення, як вищезгадані, і Шем-Тов зателефонував йому, щоб кричати, що він чинить осквернення Імені Всевишнього і віддаляє євреїв від Любавичів. Не пам'ятаю, що Іче йому відповів, але це було щось добре...

Про оголошення в газетах тощо можна багато розповідати, і взагалі про його екстремістський мешихізм, але в мене закінчилися літери.

Тікає від осквернення святого Шабату

Іче сам розповів Давиду Езрану, що під час одних із пологів дружини він приїхав до лікарні в розпал святого Шабату, і лікарі хотіли змусити його підписати документи, пов'язані зі шпиталізацією. Після того як він зазнав невдачі у спробі пояснити їм суть дня Шабат і заборону писати та підписуватися, покладену на нього, він запитав лікарів, де його дружина, і пішов за ними до палати, куди її поклали; дорогою, коли вони йшли попереду, а він плентався за ними, у мить їхньої неуважності він зробив «кругом — уперед — тікай» і зник із території лікарні... • Зоненшайн — Завжди в радості • 2 іяра 5773 • 09:09, 12 квітня 2013 (IDT)

Не забути про «Єхі»

Сказав одному з останніх наречених, які отримали від нього листа Ребе до весілля: «Не забути про „Єхі“ на хупі». Коли один із наречених цього тижня роздавав замість нього аркуші нареченим, кілька тмімім відгукнулися і сказали, що те, що Ребе пише про час перед весіллям, що цей час «дорожчий за все дороге», — це не обов'язково про час між вступом нареченого у шлюбні узи та святкуванням весілля, а весь час перед весіллям, від його народження, — це час «дорожчий за все дороге»!. • Зоненшайн — Завжди в радості • 2 іяра 5773 • 09:09, 12 квітня 2013 (IDT)

Самовіддано — на танцях «Єхі»!

Увесь останній рік, коли він погано почувався і насилу ходив, він суворо стежив за тим, щоб стояти під час проголошення «Єхі», і із зусиллям, яке коштувало йому здоров'я, танцював у танцях «Єхі» після молитов. Не пропускав він і танців місяця адар, а сидів на лаві й розмахував прапором, коли тмімім стрибали й танцювали навколо нього. • Зоненшайн — Завжди в радості • 2 іяра 5773 • 09:09, 12 квітня 2013 (IDT)

Завдяки Шпрінгеру були визволені наші батьки

Зараз один з учасників Всесвітнього сіюму Рамбама сказав, що Ребе якось висловився: «Завдяки шпрінгерам [= «стрибкам», тому, що Святий, благословенний Він, перескочив через доми синів Ізраїлю] були визволені наші батьки». А Куті Рапп зауважив на відомий мотив (і не питайте мене, що він мав на увазі...): «І це пов'язано з його шліхутом у Балтімор». • Зоненшайн — Завжди в радості • 6 іяра 5773 • 06:27, 16 квітня 2013 (IDT)

=Не покладаються на диво

Не пам'ятаю, від кого я чув від його імені: «Не покладаються на диво, треба казати Тегілім (їдиш)»...--Йосі Г. — обговорення 00:14, 19 квітня 2013 (IDT)

Точність у «Двар малхут» 28 нісана

У «Двар малхут» 28 нісана Ребе перелічує гідності днів та їхні особливі властивості, і коли доходить до рош-ходешу, Ребе каже: «А в нашому випадку — що рош-ходеш — це 2 дні...». І, на перший погляд, це незрозуміло, адже за простим сенсом уся сіха говорить про «наш випадок» — 28 нісана 5751 року (12 квітня 1991)? І, на перший погляд, цим Ребе приходить навчити нас дивитися на сіху як на те, що правильне в будь-який час, а не лише в рош-ходеш нісан, адже рош-ходеш нісан завжди два дні, але на кожен рош-ходеш ми маємо самі дивитися як на день, сприятливий щодо Геули, і те саме — на всі дні: напередодні рош-ходешу, 27-й, 28-й тощо.--Менахем-Мендл — обговорення 13:52, 8 квітня 2013 (IDT)

Примітки

  1. ^ Алтер Ребе пише далі про розуміння сказаного: «І неможливо добре роз'яснити цей предмет у листі, але лише кожна людина сердечна й розумна, яка вникає у справу і заглиблюється, щоб пов'язати своє знання і розуміння зі Всевишнім, знайде благо і світло, приховане в її розумній душі, кожен за своєю мірою [один захоплюється тощо, а інший захоплюється тощо], після попереднього страху перед гріхом, щоб цілком «віддалятися від зла», щоб «гріхи ваші не розділяли» тощо, хай не дасть Б-г.
  2. ^ Тижнева глава «Бешалах», маамар, що починається словами «Ах», с. 62б.
  3. ^ «Нер міцва ве-Тора ор» > «Шаар га-емуна» > 78, а
  4. ^ Імовірно, Ребе сказав, що не може застосовувати подвійний стандарт, і оскільки тесть не відрощує бороду — він не може брати участь у весіллі. Яке неприємне відчуття — вигадувати історії про Ребе на підставі здогадок...
  5. ^ а. Під час фарбрейнгену, коли я пропустив сказане, я теж так подумав і запитав когось поруч, що саме сказав Ребе, і він сказав щось подібне. б. Рав Голомб докладно розповідав про правдивість Іче і в цьому зв'язку сказав вищесказане — щоб показати, що він був справжнім, і тому це вдалося, а в іншого — ні. в. І якщо твій варіант правильний, чому в другого хасида трюк не вдався?
  6. ^ Заради цього я з'ясував питання, і ось точні слова, які Ребе йому сказав: я більше не проводжу кідушин (зміст). Справді, добре відчуття.. (і тому, хто розуміє, досить)

Таємниця Гарарі

З форуму «Хабад Інфо»

Своя бама

Сказано в «Хагігі», 22а: «І святе теж не прийматимемо від них (від амей га-арец)? Це викликало б ворожнечу. .. А хто той танай, який побоюється ворожнечі? Це рабі Йосі, бо вчили: сказав рабі Йосі: чому всі достовірні щодо чистоти вина й олії в усі дні року (для Храму)? Щоб не йшов кожен і не будував собі своєї бами й не спалював собі червоної корови».

А слова Тори — як молот, що розбиває скелю, і тому, хто розуміє, досить. • Квуша ба-гола ошана • Любавицький з'їзд 20:57, 8 липня 2013 (UTC)

Поясню трохи: є такі, кому, щоб запобігти чварам, треба дати баму в нас, щоб вони не пішли й не поставили своєї власної бами (див. «Бе-май ка міплегі»). І можна пов'язати з «таємницею Гарарі»... • Квуша ба-гола ошана • Любавицький з'їзд 23:50, 8 липня 2013 (UTC)
Якби я тебе не знав, то побоявся б сказати, що ти насправді маєш на увазі «бітуш», який Шнойзл тобі влаштовує... • Зоненшайн — Завжди в радості • 2 ава 5773 • 01:45, 9 липня 2013 (UTC)
Зоненшайне, як ти дійшов такого кривого висновку? • Шнойзл — обговорення • 2 ава 5773 02:06, 9 липня 2013 (UTC)
Я відповів там. Я просто став на його бік, бо ти останнім часом нападаєш надто багато й без розбору; можна критикувати спокійніше й більш цілеспрямовано. • Зоненшайн — Завжди в радості • 2 ава 5773 • 02:17, 9 липня 2013 (UTC)

5753

Сказано в Езрі 3, 10: «І багато з коенів, і левітів, і голів батьківських домів, старці, які бачили Перший Храм під час його заснування, — цей Храм у них на очах — плакали гучним голосом; а багато — з радісними вигуками».

Тобто ті, хто жив усі ці роки, — коли вони бачать 5753 рік, це їх мучить, але, хлопці, це початок будівництва Третього Храму, це розкриття Мошіаха, прокиньтеся і почніть вигукувати: «Єхі га-Мелех ле-олам»! • Квуша ба-гола ошана • Любавицький з'їзд 00:03, 10 липня 2013 (UTC)

Ти почав читати «Пророки і Писання» за порядком? — стережися, щоб не спіткнутися на падіннях «Перших хасидів»... • Зоненшайн — Завжди в радості • 3 ава 5773 • 00:17, 10 липня 2013 (UTC)
Ні, це є в якійсь дірі в «Тмурі».. (завершення трактатів...) • Квуша ба-гола ошана • Любавицький з'їзд 00:23, 10 липня 2013 (UTC)

Фарбрейнген у ніч 9 ава

На нещодавньому відкритті Бейт Хабаду в Антверпені[потрібне джерело] брав участь також прем'єр-міністр Бельгії, і він розповів (із деякими помилками) відому історію про ту жінку, яка запитала Ребе, Мелех га-Мошіаха шліта, як йому вдається стояти так багато годин і роздавати євреям долари. Ребе відповів їй, що «коли лічать діаманти, не втомлюються». До речі, варто зауважити, що символ Бейт Хабаду Антверпена — діамант, очевидно, у зв'язку з цією історією.

Після нього виступив шаліах рав Шабтай Славатицький, і він пояснив історію так: «Коли той, хто лічить діаманти, не втомлюється? — коли йдеться про його діаманти»...--Йосі Г. — обговорення 18:43, 15 липня 2013 (UTC)

Немає кращого фарбрейнгену на 9 ава, ніж уважне вникання в дивовижний текст «Кінот». ---Прийдіть на допомогу і для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня

Запрошую тебе дати нам кілька прикладів...--Йосі Г. — обговорення 19:00, 15 липня 2013 (UTC)
Просто невеликий уривок. Будь ласка, читайте спокійно, виразно і з великою зосередженістю: "תְּרַחֵם צִיּוֹן כַּאֲשֶׁר אָמַרְתָּ וּתְכוֹנְנֶהָ כַּאֲשֶׁר דִּבַּרְתָּ. תְּמַהֵר יְשׁוּעָה וְתָחִישׁ גְּאֻלָּה וְתָשׁוּב לִירוּשָׁלַיִם בְּרַחֲמִים רַבִּים: כַּכָּתוּב עַל יַד נְבִיאֶךָ לָכֵן כֹּה אָמַר יְיָ שַׁבְתִּי לִירוּשָׁלַיִם בְּרַחֲמִים בֵּיתִי יִבָּנֶה בָּהּ נְאֻם יְיָ צְבָאוֹת וְקָו יִנָּטֶה עַל יְרוּשָׁלָיִם: וְנֶאֱמַר. עוֹד קְרָא לֵאמֹר כֹּה אָמַר יְיָ צְבָאוֹת עוֹד תְּפוּצֶנָה עָרַי מִטּוֹב וְנִחַם יְיָ עוֹד אֶת צִיּוֹן וּבָחַר עוֹד בִּירוּשָׁלָיִם: וְנֶאֱמַר כִּי נִחַם יְיָ צִיּוֹן נִחַם כָּל חָרְבֹתֶיהָ וַיָּשֶׂם מִדְבָּרָהּ כְּעֵדֶן, וְעַרְבָתָהּ כְּגַן יְיָ שָׂשׂוֹן וְשִׂמְחָה יִמָּצֵא בָהּ תּוֹדָה וְקוֹל זִמְרָה: / Терахем Ціон ка-ашер амарта у-тхонена ка-ашер дібарта. Темагер єшуа ве-тахіш геула ве-ташув лі-Єрушалаїм бе-рахамім рабім: Ка-катув аль яд невіеха: лахен ко амар Гашем, шавті лі-Єрушалаїм бе-рахамім, бейті їбане ба, неум Гашем Цваот, ве-кав їнате аль Єрушалаїм: Ве-неемар. Од кра лемор, ко амар Гашем Цваот, од тефуцена арай мі-тов, ве-ніхам Гашем од ет Ціон у-вахар од бі-Єрушалаїм: Ве-неемар, кі ніхам Гашем Ціон, ніхам коль хорботега, ва-ясем мідбара ке-Еден, ве-арвата ке-ган Гашем, сасон ве-сімха їмаце ва, тода ве-коль зімра: / Помилуй Сіон, як Ти сказав, і утверди його, як Ти мовив. Прискор спасіння, і поспіши визволення, і повернися до Єрусалима з великим милосердям: як написано рукою пророка Твого: тому так сказав Г-сподь: Я повернувся до Єрусалима з милосердям, Дім Мій буде відбудований у ньому, — слово Г-спода воїнств, — і мірна мотузка простягнеться над Єрусалимом: І сказано. Ще оголошуй, кажучи: так сказав Г-сподь воїнств: ще переповняться міста Мої благом, і втішить ще Г-сподь Сіон, і обере ще Єрусалим: І сказано: бо втішить Г-сподь Сіон, утішить усі руїни його, і зробить пустелю його подібною до Едему, і степ його — подібним до саду Г-спода, радість і веселощі будуть у ньому, подяка і голос пісні:"

Де я це читав?

Щоб не залишати папір порожнім, я мушу написати тут історію, яку нещодавно читав (і зовсім не пам'ятаю де), про те, що був хасид, який зустрів ревного антисіоністського адмора, і той адмор виголосив свою притчу і сказав: коли будинок горить, не рятують речей, у яких вогонь уже почав горіти, а лише ті, яких вогонь ще не охопив. Відповів йому хасид і сказав: так, але це лише коли йдеться про речі; коли вогонь охоплює людей, тоді рятують, навіть якщо вогонь їх охопив... • Зоненшайн — Завжди в радості • 8 ава 5773 • 21:34, 15 липня 2013 (UTC)

Заблукані душі

Прошу вас роз'яснити мені, вибачте, дивовижну історію, яку розповідає Ребе Раяц, а Ребе шліта наводить її кілька разів. І вона незрозуміла мені ще з найранішого дитинства.

Коротко її зміст: багач і його візник приїжджають до містечка. Багач дорогою до синагоги бачить іншого візника в багнюці. Витягує його, не звик до цього, зазнає невдачі, брудниться, спізнюється тощо. Тим часом візник приходить до синагоги й приводить багатьох гостей на свій заїжджий двір, і не те щоб у нього було надто багато що їм запропонувати... Якби візник витягував воза, а багач приводив би гостей до себе, усе було б як треба. І оскільки кожен зробив добру справу, але не ту, яка була йому властива, обом потрібно було знову спуститися в гільгулі.

І я дивуюся, з якого боку не поглянь, Владико світу! Адже вони зробили те, що було на них покладено за Шулхан арухом! Тобто кожен у своєму становищі й стані вчинив те, що було на нього покладено в цю мить, досконало (і див. «Двар малхут» Пінхас). У чому проблема? А що — це не було йому властиво? Претензії до Вищого Провидіння, будь ласка, яке призвело до того, що він не вчинив того, що покладено на нього тут, і яка вказівка для нас? А що ж? Кожен мав подбати, щоб хтось інший це зробив? Ох, ну...

І буду рада, якщо ви роз'ясните мені сенс справи...---Прийдіть на допомогу і для розширення Мошіаха! Хасид Хабаду — Вітальня

Зовсім просто і без глибоких роздумів можна сказати, що спуск у гільгулі — це не покарання, а просто щоб доповнити те, що йому потрібно доповнити, і про це можна сказати ще, і тут не місце для цього.--Йосі Г. — обговорення 21:37, 17 липня 2013 (UTC)
І знову постає питання: який стосунок до нас має ця історія? ---Мошіах нау! Хасид Хабаду — обговорення — 10 ава 5773 — 21:40, 17 липня 2013 (UTC)
Кожен має знати, яка роль на нього покладена, і як на полі бою кожен солдат знає, яка його роль, і не намагається виконувати роль іншого солдата, оскільки тоді не буде повноти в силі. Інакше кажучи, коли кожен робить те, що він має робити, тоді можна досягти мети, але якщо кожен вирішує, що він один знає, що він має робити, тоді...• Квуша ба-гола ошана • Любавицький з'їзд 22:18, 17 липня 2013 (UTC)

Схожа історія

І схожа історія, яку також розповідає Ребе Раяц в одному зі своїх листів;
єврей вклав усі свої гроші, щоб купити товар на щорічному ярмарку, щоб від товару він міг годувати свою родину наступного року. Він найняв для цього воза й коня, але дорогою назад до міста віз загруз у багнюці, і кінь почав тонути. Проходив там великий багач, але жахливо худий, і спробував, як міг, допомогти нещасному торговцеві й почав тягти коня. Але що вдієш, сила його не при ньому, і обидва разом зазнають невдачі.

На іншому кінці лісу їде озброєна поліцейська карета, а в ній єврей і його родина, яких везуть до ями через борг поміщикові. Проходить там єврей-громило, величезний, як американський бізон, накачаний м'язами, і, бачачи нещасного єврея, починає битися з поліцейськими, намагаючись звільнити єврея. Але їх багато, і він відступає, стікаючи кров'ю. Владико світу! — звертається Ребе Раяц, — чому Святий, благословенний Він, не міг поміняти ролі? Багач виручив би бідняка своїми грішми, а громило витягнув би воза. Але що вдієш — Святий, благословенний Він, керує світом... • Шнойзл — обговорення • 11 ава 5773 20:50, 18 липня 2013 (UTC)

Мелех га-Мошіах

Ми маємо знати, що просто, але просто... немає слів...... але мусимо написати............ це справді стосується кожного хасида, де б він не був!!! Де «Зробіть усе, що у ваших силах??!! У своїх святих сіхот Мелех га-Мошіах шліта вказує на велику необхідність привести до його розкриття на очах у всіх!! Особливо у відредагованій сіхі 28 нісана — зробіть усе, що у ваших силах!!!!!! І також у невідредагованій сіхі, 9 адара I 5752 (13 лютого 1992)..... Ми маємо знати, що все, що треба робити в наші дні, — це: не сидіти й сперечатися, добре «Єхі» чи оголошення Мошіаха чи недобре, хай не дасть Б-г!! Це не час сидіти й намагатися трохи розібратися в політиці!! Це так час кричати й приймати царство Мелех га-Мошіаха шліта проголошенням суті нашого життя: Єхі адонейну морейну ве-рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Із болем, Ш. Ц., Бат-Ям

Сьогодні 00:11 Ідея: хабадська Вікіпедія/Вікіджерела для всіх книг хасидуту

Відомо у зв'язку з «Лікутей Тора», що Цемах Цедек сказав, що це пов'язано з Геулою (Ребе Магараш сказав у цьому зв'язку, що потрібен Мошіах у матеріальному, але, мабуть, вивчення «Лікутей Тора» і «Тора ор» приводить Мошіаха, і також Ребе в 5752 році (1991/1992) закликав вивчити весь «Тора ор» і «Лікутей Тора»).,

Що ще можна додати до цього? У цифрову епоху можливо, щоб і всі посилання на джерела, що є в «Лікутей Тора» і «Тора ор», були доступні всім натисканням кнопки.

«Бо багато хто був зі мною». Перевести всі книги хасидуту в повністю цифровий вигляд, а також картування‎

Ідея Вікіпедії, у редагуванні якої можуть брати участь багато людей («бо багато хто був зі мною»), — це щось дуже чудове, що можна й треба використати для святості. Я ділюся такою ідеєю, про яку, можливо, багато хто думав, але поки що ніхто цього не почав. Публікуючи ідею на форумі, я сподіваюся, що, можливо, хтось вирішить узятися й заснувати це підприємство для заслуги багатьох, і це теж може бути для нього духовним заробітком — шліхутом, а також матеріальним заробітком.

Ось загальні лінії:

1. Отримати програму Вікіпедії або Вікіджерел на окремому сайті, збудованому спеціально для цього. Сайт Вікіпедії не підходить, бо там змішання всяких речей, що не відповідають духу Тори і хасидуту. Кожен, хто захоче зробити внесок у проєкт, має засвідчити, що він справді учень єшиви в теперішньому чи в минулому і що його богобоязливість у порядку. Мені здається, що програма має бути безплатною. Якщо треба щось заплатити, то це не має бути велика сума.

2. Книги, які вже є в повністю цифровому вигляді, — ті, що є на сайті «Сіфрей Хабад», — можна домовитися з ними, щоб дозволили помістити це в хабадські Вікіджерела.

3. Волонтери, які пишуть у хабадських Вікіджерелах, матимуть інструменти для створення посилань на джерела, які є в книгах, як є на сайті Вікіпедії. Посилання на книги Хабаду, а також на загальні книги і книги каббали, які наводяться в книгах Хабаду. Кожне «див.», яке є в «Тора ор» чи в «Лікутей Тора» та інших книгах, — якщо натискають на нього, потрапляють до згаданої книги. Можна скористатися посиланнями на джерела, які вже є в надрукованих книгах, але варто також додати до них, щоб і загальні посилання, такі як «як відомо», «як роз'яснено в іншому місці», теж розшифрувати.

4. Волонтери будуть у 3 категоріях: 1. Ті, хто дуже технічно підкований і знає програми Лінукс тощо, зможуть приділити свій час і дати інструменти двом наступним категоріям: 2. Ті, хто трохи більш обізнаний і може також розставляти посилання на відповідні місця. 3. Ті, хто може набирати текст або перевіряти орфографічні помилки за друкованими книгами. Є також програми сканування, якими можна буде скористатися.

5. Картування всього хасидуту в алфавітному порядку:

5.1 Як іткашрут із Ребе почати з книг-покажчиків до хасидуту, які склав Ребе. Перший етап: усі покажчики будуть уведені в цифровому вигляді як є, але з посиланнями: якщо натискають на посилання, потрапляють до самої книги.

5.2 Другий етап — унести всередину весь текст статей, що є в книгах-покажчиках Ребе, подібно до «Сефер га-лікутім» Цемах Цедека. Це теж було складено учнями єшиви. Шкода, що це було надруковано лише один раз і більше не друкують. І не схоже, що збираються друкувати. Це можливість, щоб усе було комп'ютеризовано й доступно кожному. Але в «Сефер га-лікутім» немає «Тора ор» і «Лікутей Тора», хоча це було надруковано й відредаговано Цемах Цедеком. Це можливість доповнити це. І весь текст буде живим: кожне посилання на джерело — якщо натискають на нього, відразу переходять до точного місця в книзі.

5.3 Наступний етап — упорядкувати весь хасидут в алфавітному порядку, подібно до того, що є в «Сефер га-лікутім» (див. 5.2).

6. Зіставлення всього хасидуту з порядком віршів і висловів мудреців. Теж, зрозуміло, з посиланнями.

7. Щоб було достатньо справді богобоязливих волонтерів, неодмінно потрібен і комп'ютер, збудований спеціально для цієї мети, без жодної можливості для інших речей. Сьогодні, коли є дешеві комп'ютери, можна легко зібрати комп'ютер із підключенням лише й виключно до цього сайту хабадської вікі. Можливо, ще кілька посилань на «Хабад он-лайн» тощо. Або і те, й інше: той, кому й «Хабад Інфо» чи «Хабад он-лайн» не до душі, матиме посилання лише для цієї мети. І не перекладати це на користувачів, щоб вони купили некошерний комп'ютер і шукали кошерні програми чи інтернет-тарифи, які його кошерують. Треба, щоб комп'ютер приходив прямо з коробки правильно збудованим лише й виключно для цієї мети й відповідав «мегадрін мін га-мегадрін». (Загальна ідея на цю тему: можна поставити в комп'ютер спеціальну карту бездротового інтернету, яка виходить лише на згадані сайти, так що навіть немає потреби робити передплату на «Безек», а потім на «Рімон» тощо, або передплата буде вже включена в купівлю комп'ютера). Якщо знайдуться жертводавці для цього проєкту, можливо, кожен, хто багато вносить у це підприємство, вводячи статті й посилання до хабадської Вікіпедії, отримає зв'язок для цього проєкту безплатно або, можливо, навіть і комп'ютер.

8. Можливо, будуть такі, кому й кошерний інтернет не до душі, а також щоб усе було доступно й без підключення, варто, щоб у програмі була опція завантажити весь вміст хабадської Вікіпедії на комп'ютер. Подібно до того, що є в програмі «Торат емет» (тільки там немає книг Хабаду, крім «Танії»), і зібрати комп'ютер (або навіть хасидський смартфон ), у якому всередині будуть усі книги Хабаду, а також уся Тора цілком, усе в цифровому вигляді, як у Вікіпедії, з посиланнями. Це кінцевий продукт. Оновлення надсилатимуться з диском кожні пів року або через підключення до мережі, яке буде вбудоване в комп'ютер чи смартфон, лише до цього сайту або ще кількох справді хасидських сайтів.

9. Щоб додати ще трохи цінності цьому комп'ютеру, планшету чи смартфону, варто, щоб там був також календар, який нагадував би про хасидські свята, а також про новомісяччя, щоб не забути «Яале ве-яво» чи ерув тавшилін, щоб усе було вбудовано всередину. Також нігуни Хабаду і всі сіхот Ребе. Сьогодні є такі величезні диски, що немає проблеми помістити все всередину, на диски.

10. У нинішньому становищі, коли, хай врятує нас Милосердний, багато підлітків зійшли зі шляху, частина з них через комп'ютер і смартфон, використання комп'ютера для святості — так, щоб комп'ютер від початку був збудований для святих цілей «Я створений лише для того, щоб служити моєму Творцеві», — може багато в чому сприяти піднесенню хасидуту й Тори. Крім того, оскільки йдеться про проєкт, у якому братимуть участь багато людей, сама їхня участь зміцнить їх. Адже є юнаки, яким нудно вчитися. Але якщо вони розставлятимуть посилання на книги, а книги відразу бачать по всьому світу, це надасть нової життєвості.

11. Якщо буде комп'ютер, від початку призначений для Тори і хасидуту, можна буде поставити в мережі сайт хідушів Тори, де писатимуть хідуші Тори, подібно до того, що є на сайті «Огалей Тора». Але й там усі брошури — у форматі фотокопії «Акробат», а не в цифровому форматі. Цифровий формат має перевагу — у ньому легко можна поєднати посилання. Це теж додасть життєвості у вивченні Тори. Зрозуміло, у хідушах Тори неодмінно має бути певний контроль за тим, що пишуть, щоб, хай не дасть Б-г, не прийшли з місць сітра ахра і під виглядом хідуша Тори не написали єретичних слів, Б-же збав.

12. Якщо буде прийнято пропозицію 11, то й із хідушів Тори учнів робити картування в алфавітному порядку та за порядком віршів і висловів мудреців. Якийсь час тому я мав ідею хідуша Тори і дивувався, може, хтось уже це сказав чи написав. Тому дуже варто, щоб було картування всіх хідушів Тори всіх поколінь. Це буде величезний проєкт, який може привести до оновленої життєвості у вивченні Тори серед учнів єшив.

13. Картування всієї історії хасидуту в алфавітному порядку з посиланнями, засноване на сіхот і листах Ребе Раяца (хай перебуває душа його в раю). З посиланнями. Наприклад, коли розповідається про р. Айзіка Гомлера, у кожному місці, де згадується ще ім'я хасида, дати можливість натиснути на нього й перейти до статті, у якій ідеться про того хасида. Це можуть робити і волонтери, чиї знання в Торі мінімальні. За правилом «служіння Торі більше, ніж її вивчення» і за тим, що сказано, що Тора починається з книги Берешит, можливо, це буде першим проєктом. Але мені здається, що можна і те, й інше. Слава Б-гу, у нас дуже багато бахурім по всьому світу, які можуть зробити внесок і в частину історій, і в частину статей про Тору, адже все це — одна Тора.

14. І щоб завершити темою Мошіаха, наводжу сюди те, що я знайшов про те, як це пов'язано з приходом і розкриттям Мошіаха: комп'ютер, який увесь — Тора, — «але щоб служити моєму Творцеві» — прискорить Геулу

У сіхі ночі Сімхат Тора, перед акафот, 5752 року (1991/1992), кінець пункту 2:

http://www.chabad.info/files/dvash_malcut/110.pdf

«Я створений лише для того, щоб служити моєму Творцеві» — сенс його такий... єдине, що є, — це «служити моєму Творцеві». Можливо, слід сказати, що пояснення приголомшливої затримки Геули полягає в тому, що синам Ізраїлю бракувало досконалості в рівні служіння в образі «я створений лише для того, щоб служити моєму Творцеві», бо саме через це приходять до Геули.... Але тепер уже усунуто і цю затримку...

А в примітці 61 там: приклад цього — різниця між золотом і тахашем.... що золото можна використовувати в буденних справах... на відміну від тахаша — адже «на час він йому трапився..», тож усе його існування тільки заради Мішкану. Див. там докладно.

Якщо ми зіставимо це з тим, що Ребе в кількох місцях хвалив використання технологічних речей для святих справ, наприклад:

Із сіхи суботи глави «Трума» 5744 року (1983/1984) — «Лікутей сіхот», т. 26, с. 38

Є такі, хто стверджує, що радіо належить до сітра ахра і заборонено використовувати його для святих справ.

Цей аргумент суперечить великому основоположному принципу віри. Бо сітра ахра не здатна створити нічого з нічого (Санедрін 67б), і Писання ясно каже (Берешит 1, 1): «На початку створив Б-г небо і землю», «ет» — щоб включити і їхні воїнства (Раші, Берешит 1, 14), і, не дай Б-г, казати, що хтось, крім Всевишнього, благословенний Він, здатний щось створити. І як роз'яснено в «Танії» («Ігерет га-кодеш», п. 20): тільки «Він один (Джерело еманації, благословенний Він) у Своїй силі й у Своїй можливості творити щось із нічого».

І ось, також мету створення кожної речі ясно сказано в Торі (Авот, кінець розд. 6): «Усе, що створив Святий, благословенний Він, у Своєму світі, створив Він лише заради слави Своєї». І якщо навіть комара створено лише заради слави Його, благословенного, — тим паче таку могутню силу, як радіо (передавання голосу з одного кінця світу до іншого за мить ока)!

А через тих людей, які не використовують цю силу у святості, Святий, благословенний Він, не знищує добру річ. І мовою Мішни (Авода зара, розд. 4, мішна 7): «Запитали старців у Римі: якщо немає Його волі в ідолослужінні, чому Він його не знищує? Сказали їм... адже вони служать сонцю й місяцю... невже Він знищить Свій світ через дурнів?!»

І не можна розділяти й казати, що сказане стосується лише сонця й місяця, які від початку були створені, щоб світити на землю, і лише після цього їм почали поклонятися, але не радіо, яке від початку було використане для протилежного добру, — адже наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, сказали («Шмот раба», початок гл. 35): «Світ не був гідний користуватися своїм золотом; для чого ж воно створене? Заради Мішкану і заради Храму», — так кажуть мудреці, попри те що до створення Мішкану золото використовували для ідолопоклонства (див. Рамбам, «Закони ідолопоклонства», гл. 1).

(Із сіхи Шабату тижневої глави «Трума» 5744 року (1983/1984) — «Лікутей сіхот», т. 26, с. 380)


Але із сіхи Сімхат Тора 5752 року (1991/1992), яку ми навели, випливає, що потрібне й щось такого масштабу, що не має й іншої можливості, крім як «служити моєму Творцеві».

Повідомити про помилку на цій сторінці