Олам га-малбуш
Олам га-малбуш є щаблем у порядку сходження Б-жественного світла заради виникнення світів з Ейн Соф. Заняття цим світом трапляється головним чином в учнів Магарі Саруга, і головним чином у книзі «Емек га-Мелех» рава Нафталі-Гірца Бахараха, і в книзі «Шевер Йосеф» (Ріяшара з Кандії) та в коментарі до неї «Новлот хохма»; у книгах рабі Хаїма Віталя немає згадки про цей світ (у «Лікутей га-Шас» у коментарі до СІ він наводить цей світ, а також учень рава Хаїма Віталя (р. Ефраїм Панцірі) в книзі «Гала амікта» наводить друш про малбуш із книги «Друш га-малбуш» Ріса (яка була в святому рукописі в Рашаша)). Точне розташування цього світу в порядку сходження підлягає різним тлумаченням. У низці місць наводиться, що він передує першому цімцуму,[1] однак, з іншого боку, в кількох місцях наводиться, що цей цімцум відбувається після першого цімцуму і є частиною процесу притягнення світла кав у світи.[2]
Суть
Його суть натякнута в його назві «малбуш», зміст якої — світіння зовнішнього боку Б-жественного світла, подібно до одягу, який вважається чимось зовнішнім щодо самої людини; цей світ натякнутий у вірші (Тегілім 104:2): «Огортається світлом, мов одягом». І тому його щабель до цімцуму — це літери, які у світлі Ейн Соф, що подібне до мовлення, яке виходить із зовнішнього боку та екстракту, що в Хохмі, так і в світлі, яке є нижнім щаблем у світлі, від якого залишилося решимо після цімцуму.[3]. Тобто Святий, благословенний Він, ніби одягнув Свій Ацмут у вищу шату хашмалю, яка є лише відсвітом (і як наводиться, що «малбуш» у гематрії — «хашмаль»[4]), і про це сказано «Ке-гадін камца де-левушей міне у-вей» (- як той коник, одяг якого з нього самого і росте разом з ним)
Цей щабель — той, що названий у вірші «Гаває воцарився, зодягнувся величчю»[5], тобто поняття царювання — думка «Ана емлох» — є лише одягом для Нього[6] .
Сам по собі він не може називатися світом, але щодо решимо він називається цим ім'ям, оскільки він — джерело літер, що приходять у 231 брамі. У цьому світі притягнення кав уже існує, тільки воно ще в прихованні[7].
Основи світу
Суть цього світу в тому, що він — корінь усіх світів, які після основного цімцуму, згаданого в «Ец хаїм», і всі подробиці порядку сходження світів засновані на цьому світі, але оскільки цей світ цілком в аспекті кореня у світах Ейн Соф, багато каббалістів остерігалися займатися цими світами. Також Алтер Ребе багато хвалив[потрібне джерело] рабі Хаїма Віталя, який утримувався від того, щоб писати про цей світ, оскільки коли займаються цим світом, можна подумати, ніби йдеться про поняття, що після цімцуму, які є світами в дійсності, а на противагу цьому ці світи, що включені в олам га-малбуш, є світами в потенції, і всі вони включені ніби в думку Святого, благословенний Він, так, що ці світи зовсім не осяжні в дійсності навіть для найбільшого праведника і навіть для самих світів.
Вивчення цих світів — лише в знанні, а не в осягненні, і причина вивчення — лише щоб вивчити з них основи у світах, що після цімцуму, про велич близькості синів Ізраїлю до Святого, благословенний Він, і про дивовижний корінь синів Ізраїлю, який вище, набагато вище всього порядку сходження світів, а також щоб вивчити основи існування літер абетки, відповідно до особливого вивчення учення хасидуту.
Полеміка про заняття цим світом
Основна стаття – Магарі Саруг
Багато каббалістів не бажали вивчати учення про олам га-малбуш, оскільки рабі Хаїм Віталь не займався ними. Бааль-Шем-Тов установив на завершення, що каббала Магарі Саруга — учення істини, давши схвалення на книгу «Шаарей Ган Еден», яку написав каббаліст рабі Яаков-Копл Ліпшиц; у книзі «Дегель махане Ефраїм» наводиться друш, заснований на цій каббалі[8]; унаслідок цього всі учні Бешта, починаючи з Магіда з Межиріча, а потім учні Магіда, а саме Алтер Ребе, який багато разів згадує у своїх книгах «Емек га-Мелех», автор якої є учнем Магарі Саруга, і після нього так чинили всі провідники Хабаду. Також у всіх книгах хасидуту згадуються основи з учення Магарі Саруга, серед них у книзі «Ноам Елімелех»[9], «Огев Ісраель»[10]. І Магід з Козениць[11].
Щодо заняття учення хасидуту світами малбуш, які називаються «світами Ейн Соф»[12], розповідається: Ребе Раяц розповів якось[13], що машпіа рав Шмуель-Гронем чув від р. Авремке, який чув від р. Залмана з Корниць (рав Аврагам-Мешулам-Залман Ландо, який був його дідом), що той вимагав від Алтер Ребе хасидуту на основі «Ец хаїм» (і чув одного разу), і сказав Алтер Ребе у двейкуті: «Залмінке монт бай мір хасідус ойф Ец хаїм, вос редт Ец хаїм, іштальш', ун іх, борух га-Шем, ред гехер ун нох гехер.. І сказав Адмор.. аз дер Ребе флегт велн гейбн хасідус флегт ер зогн аз кабболе із шемос ун гілуім ун хасідус із нагіла ве-нісмеха бах, бах ін ацмус». (Залман вимагає від мене, щоб я говорив маамари хасидуту на «Ец хаїм». Чим займається «Ец хаїм»? Порядком сходження світів, але ми, хвала Всевишньому, займаємося тим, що вище, набагато вище порядку сходження світів, і сказав: Ребе, коли починав вивчення учення хасидуту, говорив, що каббала — це імена й розкриття Б-жественності, а хасидут — в аспекті «Зрадіймо і звеселімося в Тобі», в Ацмут у-мегут).
Насправді й інші каббалісти встановили, що немає жодної суперечності між ученням Магарі Саруга та ученням рабі Хаїма Віталя; так, наприклад, рабі Меїр Поперш установлює в «Зогар га-ракіа»[14], що в «Ец хаїм» багато разів доводиться, що в нього був прийнятий друш про олам га-малбуш. (Хоча заперечив йому «Атерет Цві»). А також і «Хасдей Давид», і «Шаарей Ган Еден», та інші.
Додаткова література
- Маамар «Мін га-мейцар», 5648.
- 5649 с. 278 1
- 5650 с. 323
- 5651 с. 25
- 5652 с. 96
- 5654 с. 340
- Примітки до «Патах Еліягу» 5658
- 5662 с. 361
- 5663 с. 404
- 5669 маамар «Ва-єгі бінсоа»
- 5673 маамар «Ба-йом га-Шміні Ацерет»
- 5674 маамар «Га-осе сукато»
- 5682 с. 182
- 5686 с. 36 (і так само в 5687)
- «Ор га-Тора» «Берешит» 1193,б
- Там само «Ваїкра» 1163
Поняття, що роз'яснюються в ученні про олам га-малбуш
Примітки
- ^ Примітка Ребе в «Сефер га-маамарім» 5659, сторінка 77, і див. також у роз'ясненнях р. Гілеля з Паричів до книги «Шаар га-їхуд», аркуш 176, г, що літери, які в Тегіру ілаа, до першого цімцуму, — це олам га-малбуш.
- ^ Значення «Емек га-Мелех», і так прямо сказано в «Шаарей Ган Еден» (згадано в 5649 і в «Лікутей Леві-Іцхак», глава «Трума»), Гемшех 5672, частина 1, сторінка 416, «Сефер га-маамарім» 5669, сторінка 99 та інші.
- ^ «Лікутей Тора» доповнення до книги «Ваїкра» 53, б.
- ^ «Меорей ор», літера «мем», пункт 101. І див. «Пелах га-рімон», глава «Берешит», с. 7.
- ^ Тегілім, розділ 93.
- ^ Див. «Ор га-Тора» тижнева глава «Шлах», маамар «Лемаан тізкеру», с. 633. «Пелах га-рімон» «Берешит» 7, б.
- ^ [http://www.hebrewbooks.org/pdfpager.aspx?req=31641&st=&pgnum=351 «Сефер га-маамарім» 5654, с. 340.
- ^ Кінець тижневої глави «Ваєхі», на вірш «Лань відпущена»
- ^ Тижнева глава «Пінхас», маамар, що починається словами «Од»
- ^ «Друшей Пурим», маамар, що починається словами «Мі-шенехнас адар»
- ^ Магід 20 ХаН правил у своїй каббалі.
- ^ Так видається, і див. у словах Ребе в статті Цімцум в аспекті квадрата, що в олам га-малбуш роз'яснюється зв'язок з Ацмут у-мегут
- ^ Сіха 19 кислева 5669 року (13 грудня 1908) («Сефер га-сіхот — Торат Шалом», с. 256)
- ^ 19, 72