Цімцум в аспекті квадрата
Цімцум в аспекті квадрата — цімцум, який був в олам га-малбуш. Який після[1] першого цімцуму[2]; суть цього цімцуму — сходження світла, щоб воно було в категорії «реальності». Цей цімцум квадратний, на відміну від цімцуму, званого «першим цімцумом», який був у світлі Ейн Соф, що в аспекті кола. Його джерело — в каббалі Магарі Саруга, і він роз'яснюється в книзі його учня «Емек га-мелех» і не наводиться в книгах р. Хаїма Віталя.
Передісторія
У писаннях Арізаля роз'яснюється, що початок виникнення світів — у першому цімцумі; цей цімцум був у світлі Ейн Соф, щоб дати місце і існування світам, що неможливо, поки відчувається і світить світло Ейн Соф. Цей цімцум створив те, що в книгах каббали називається порожнім і вільним простором, — можливість існування світів від відсутності відчуття Б-жественного світла. Цей цімцум описано в багатьох книгах учнів Арізаля; р. Хаїм Віталь докладно наводить це у своїх книгах «Ец хаїм», «Мево шеарім» і «Оцрот хаїм». Також це наводиться в книгах інших його учнів, які отримали каббалу через його учня р. Ісраеля Саруга. І ось слова «Емек га-мелех» на його початку в описі першого цімцуму:
Хай буде благословенне Його велике Ім'я, насамперед виникло в Його простій волі створити світи, бо немає царя без народу.. А в той час не було вільного місця для світів .. бо все було наповнене світлом Його Сутності, благословенний Він, яке Він обмежив усередині Себе, і Він стискав його в Собі самому. Потім.. Він розмірив у Своїй Сутності, благословенний Він, ширину і довжину кола, порожнечі для існування згаданих світів, і те світло, що всередині кола, скоротив і зібрав у Собі самому, „подібно до тієї камци, одяг якої — з неї самої“ [«Мідраш раба», Берешит, розділ 21, 5]. І те стиснуте світло Він підняв угору, і залишився вільний простір від першого світла, але не повністю, бо відбиток першого світла стоїть на своєму місці і не зрушується звідти.. І це перший цімцум світла Його Сутності. Виходить, що всі світи потім стояли в цьому колі, яке стоїть у світлі Його Сутності, благословенний Він..
— «Емек га-мелех», брама 1, розділ 1
З його слів роз'яснюється, що цімцум, який передував світам загалом, називається цімцумом в аспекті кола, і його сенс у тому, що світло всередині кола було стиснуте і сховалося, а саме коло «стоїть у світлі Його Сутності, благословенний Він». Далі у своїх словах він роз'яснює, що після цього цімцуму було дано місце для виникнення світів, і Святий, благословенний Він, знову засвітив від Свого світла обмежене і скорочене сходження, щоб світити світам, — світло кав[3].
Малбуш і його цімцум
Основна стаття – Олам га-малбуш
Однак, щоб пристосувати світло кав до його мети — світити обмеженим світам, — було здійснено кілька видів цімцумів і дій. Оскільки світло кав, будучи в категорії світла, за своєю сутнісною природою перебуває в русі повернення і підйому до свого джерела, тому для його сходження, щоб розкритися у світах і світити в них, воно вбирається в літери і шати, властивість яких — притягувати світло вниз. Для цього розкрилися літери решимо в 231 брамі після цімцуму — як роз'яснюється в книзі «Емек га-мелех» (на відміну від каббали р. Хаїма Віталя, де це не згадується), — щоб через вбирання в них світла кав світло сходило, вбираючись у світи. Ці літери — олам га-малбуш після цімцуму, суть якого — вбрати світло кав і притягнути його вниз. Є в олам га-малбуш ще одна дія на світло, і це розширення і поширення світла на багато деталей через множину літер (з цього боку світло, коли вбирається в олам га-малбуш, натякається першою літерою «гей» в Імені Гаває, оскільки після його сходження у вигляді точки, як літера «йуд», воно вбирається в малбуш і поширюється, як літера «гей».)
Однак для сходження світла з олам га-малбуш далі до світів знадобився цімцум у самому світлі малбуша (на це натякає третя літера Імені Гаває, літера «вав», суть якої — сходження згори вниз, а її початок — точка, як літера «йуд», що вказує на цімцум). Цей цімцум називається мовою каббалістів «складання малбуша», або цімцум в аспекті квадрата. І ось його слова там у його книзі:
Світло малбуша йшло і поширювалося без жодної перешкоди всередині кола Тегіру ілаа.. і кінець його світла був настільки ясний і чистий, майже як його початок, і не таким був намір Вищого Мааціля.. і не було також вільного місця для існування світів, бо левуш наповнював усе... тому Святий, благословенний Він, сховав (підняв) світло нижньої половини левуша позаду верхньої половини.. це вільне місце — квадратне, і називається авір..
— «Емек га-мелех», брама друга, розділи 1-2
Сенс «складання малбуша» роз'яснюється в книзі «Емек га-мелех» (розділ 60): що малбуш — це тканина з 231 брами літер, які належать до сполучень літер Імен АБ, САГ, МА і БАН. Складання малбуша означає, що МА і БАН стоять позаду АБ і САГ і приховують їх, щоб вони не розкривалися; однак, оскільки в Іменах АБ і САГ разом (з їхнім наповненням) двадцять літер, тоді як в Іменах МА і БАН разом лише дев'ятнадцять літер, виходить, що літера «йуд» наповнення останньої «гей» Імені САГ не має покриття, і це щабель світла, що світить після складання малбуша і його цімцуму.
Результат цього цімцуму — створення вільного простору, званого «авір кадмон». У цьому імені натякаються також два відбитки, що залишилися в ньому: як решимо від світла Його Сутності (яке до першого цімцуму), так і решимо від світла літер малбуша, тому воно називається «авір», яке — літери «ор» з додаванням «йуд», за іменем цих двох відбитків[4]. Цімцум малбуша здійснив сходження всіх речей, що в ньому, з потенції в дію: в олам га-малбуш образи і речі, що у світлі кав, — у потенції, а їхнє сходження в дію — через цімцум, і в цьому сенс надання місця світам, яке здійснилося саме цим цімцумом[5].
До цімцуму
Тема «цімцуму в аспекті квадрата» наводиться у вченні хасидуту в кількох місцях[6], і з простого сенсу мови маамарів, що торкаються цієї теми, а також із книги «Емек га-мелех» випливає, що оскільки олам га-малбуш — після «першого цімцуму», і в ньому був «цімцум в аспекті квадрата», то цей цімцум — після «першого цімцуму»[1]. В одній із сіхот, яку Ребе виголосив у Шабат тижневого розділу «Ітро» 5745, Ребе роз'яснив, що проста логіка вимагає, щоб для сходження «квадрата», який до цімцуму, перед ним була велика кількість цімцумів. Слід зазначити, що іноді в хасидуті роз'яснюється, що олам га-малбуш — до першого цімцуму, і це літери, які Він розмірив у Собі в потенції в аспекті ехад (а не кадмон), і згідно з цим і його цімцум — до першого цімцуму; так роз'яснює Ребе у своїй примітці до маамару «Гехалцу», що цей цімцум, який роз'яснюється в «Емек га-мелех», сам по собі до першого цімцуму, а в іншому місці вказав на це пояснення з книги «Аводат га-Леві» від імені книги «Лімудей Ацилут» (Магарі Саруга)[7][8][9].
Його суть до цімцуму
Основна стаття – Цімцуми, що передували першому цімцуму
Хоча цімцум шляхом віддалення, що передував цімцуму в аспекті квадрата, називається «першим цімцумом». У книгах каббали і хасидуту роз'яснюється, що цімцуми передували першому цімцуму. І це цімцуми, які були здійснені у світлі Ейн Соф, щоб притягнути його, щоб воно було в категорії реальності світла. Тобто початок існування світла Ейн Соф — коли воно ще ув'язнене в самій Сутності, і там воно зовсім не в категорії реальності світла, і для його сходження, щоб воно було світлом, яке розкривається і поширюється, був цімцум шляхом затримки. У цьому самому — безліч цімцумів аж до його сходження, щоб бути світлом, співвідносним зі світами співмірно, а потім у ньому був перший цімцум — цімцум шляхом віддалення.
Його визначення: квадрат
У книзі Зогар[10] роз'яснюється, що є різниця між літерою закритою «мем» і літерою «самех»: хоча обидві закриті, різниця між ними в тому, що ця — коло, а ця — квадрат. І їхній сенс у тому, що коло вказує на те, в чому немає зачіпки для світів, тоді як у квадрата є кути, і відповідно є зачіпка. І різниця між ними у світлі — як до цімцуму, так і після нього.
Цімцум, який притягує світло, ув'язнене в Його Сутності, щоб воно було в сходженні світла, називається «квадратом», оскільки він притягує Ім'я Гаває, як воно є в Його Сутності в аспекті можливості, де воно не в аспекті літер[11] (і це Ім'я в аспекті «кола»), щоб воно було в аспекті розкритого світла (світла, що поширюється) з 4 літерами Імені Гаває, і тому називається «квадратом»[1].
І так само й після цімцуму, бо світло, що залишилося після «першого цімцуму», — це світло макіф, повністю відокремлене від світів, і тому воно називається «колом». На відміну від цімцуму в аспекті квадрата, де світло має зачіпку у світах, оскільки його суть — цімцум у світлі малбуша після цімцуму, в якому є 4 літери Гаває, від яких корінь 4 Імен АБ САГ МА БАН[12].
Душі Ізраїлю
Корінь душ Ізраїлю — вище за всі цімцуми, не лише вище за перший цімцум — цімцум в аспекті кола, а й вище за цімцум, що передує йому, який в аспекті квадрата. Оскільки сутнісна суть душ Ізраїлю поєднується воістину із Сутністю, яка вища за будь-яке розкриття і поширення, що приходять через цімцуми, тому і їхнє сутнісне буття вище за сходження і цімцум у справах світу, і їхнє сходження у світ — це цімцум щодо їхньої справжньої суті.
Також їхнє служіння у світі, яке полягає в тому, щоб здійснювати бірур речей світу, що коріняться в розбитті посудин у світі Тогу, корениться в цьому. Бо служіння єврея — розкрити, що, хоча в порядку сходження світів корінь світу Тогу передував світу Тікун, на піднесеніших щаблях корінь Тогу — в аспекті кола, а корінь світу Тікун вищий, будучи з аспекту квадрата, який до кіл[13].
Зовнішні посилання
- Р. Яаков-Копл — «Шаарей Ган Еден», «Орах цадікім», розділ 7 про цімцум в аспекті квадрата.
- Ребе Рашаб — маамар, що починається словами «Га-осе сукато 5674», «Сефер га-маамарим 5672», частина 1, сторінка 416, на сайті Бібліотеки Хабаду.
- הרבי - מאמר דיבור המתחיל "באתי לגני תשמ"ה", בספר התוועדויות תשמ"ה חלק ב עמוד 1097, ברוקלין ניו יורק, באתר היבורובוקס
- הרב יוסף יצחק אופן, הצמצום שבבחי' עיגול ובבחי' מרובע, ספר זכרון תפארת יוסף יצחק עמ' 344
Примітки
- ^ 1 2 3 Див. «Гемшех 5672», частина 1, сторінка 416 і далі.
- ^ Див. примітку Ребе в маамарі «Гехалцу», «Сефер га-маамарим 5659», сторінка 77.
- ^ І див. у «Решимат» Ребе Рашаба, що тут ідеться про перший цімцум, а цімцум малбуша — це інша справа (після цього цімцуму), як роз'яснюється в продовженні запису і в «Емек га-мелех».
- ^ «Емек га-мелех», там само
- ^ «Сефер га-маамарим 5646-5650», сторінка 323.
- ^ Див., наприклад, «Сефер га-маамарим 5669», сторінка 99. І інші
- ^ Див. також у поясненнях р. Гілеля з Паричів до книги «Шаар га-їхуд», аркуш 176, г, що літери в Тегіру ілаа — це олам га-малбуш, і там написано, що це аспект кадмон.
- ^ Див. також збірник «Гаарот у-біурім» «Огалей Тора».
- ^ Див. «Шаарей іюнім бе-ДАХ» рава Міхаеля-Ханоха Голомба, сторінка 173, де це докладно обговорюється.
- ^ «Трума», аркуш 127.
- ^ «Шла», частина 1, брама «Асара маамарот», частина «Бейт Гашем», від імені «Гінат егоз».
- ^ «Емек га-Мелех», брама 2, розділ 2. («І оскільки світло га-малбуш — основне його світло від Імені Гаває в чотирьох його наповненнях, і імена їх корінь... чотири світи АБЕА навпроти чотирьох його літер... і від чотирьох літер поширюються чотири його наповнення АБ, САГ, МА, БАН... тому він квадратний»).
- ^ 5751, частина 4, с. 220