Йом-Тов Ерліх

Р. Йом-Тов-Сімха Ерліх (5675 — 27 тамуза 5750 (20 липня 1990)) був відомим хасидським композитором і поетом, одним із піонерів пісні на їдиш у суворому стилі, пройнятому богобоязливістю та єврейською теплотою.
Біографія
Народився в Білорусі в батька, р. Моше, хасида Карліна, який передав йому в спадок музичне чуття і талант до співу. Під час Другої світової війни його родина загинула, а він поневірявся різними краями, аж поки не оселився в Узбекистані. Там він зустрів р. Аврагама Зальцмана, який розповів йому про єврейську і хасидську громаду в Самарканді, що розвивалася, і запросив його жити у своєму домі.
Життя з хабадською громадою в Самарканді знайшло вираження в його пісенному таланті, і пізніше, коли він увічнив свої пісні на платівках, він присвятив низку пісень опису громади і хасидського життя. Головним чином в альбомі «Хевлей Мошіах», у якому описано серед іншого самопожертву хасидів, радісні весілля, що супроводжувалися нігунами Хабаду, і теплі та захопливі фарбрейнгени.
Як польському громадянинові, йому було надано можливість виїхати з Росії 5706 року (1945/1946), і після поневірянь він прибув до Нью-Йорка й оселився в кварталі Вільямсбург. Пізніше він розповідав (р. Гілелю Зальцману), що шкодує про це своє рішення і волів би жити в Краун-Гайтс у тіні Ребе.
5710 року (1949/1950) знайшов свою пару завдяки чудесній вказівці Ребе[1]. Він одружився зі своєю дружиною Ханою-Рівкою, уродженою Гершкович, і в них народилося п'ятеро дітей[2].
5748 року (1987/1988) здійснив алію до Святої Землі і жив у Єрусалимі до свого відходу з життя від серцевого нападу 5750 року (1989/1990).
Його твори
Після прибуття до Вільямсбурга він почав невтомно писати й випускати альбоми і до свого відходу з життя встиг випустити 36 альбомів на їдиш. У них виражено його сильне очікування Геули і розкриття Мелех га-Мошіаха, причому низку альбомів присвячено виключно цій темі, а в інших альбомах цій темі присвячено щонайменше одну пісню в кожному альбомі. Також і в піснях, які не стосуються Мошіаха безпосередньо, згадується сильне очікування його приходу і розчарування останніми миттями вигнання, а також вираження його рішучої позиції проти спроби визначити створення Держави Ізраїль як ат'халта де-геула.
Добірку його пісень записали різні співаки, такі як Аврагам Фрід і Мордехай Бен-Давид, і частину з них перекладено на іврит.
Є чутка, що ребецн Хая-Мушка слухала його пісні, можливо, причиною цього є пісня «А гуте вох», крім того розповідають, що 5753 року (1992/1993) Ребе дали послухати диск «Оцарот єгудіїм».
Нігуни Хабаду
Частину його пісень він не склав особисто, а пристосував до наявних нігунів. Серед них нігуни Хабаду, на частину з яких співається також хабадська історія. Наприклад: пісня «Нес Ханука», що розповідає історію порятунку хасида завдяки виконанню вказівки Ребе Магараша носити з собою свічки Хануки на місце роботи, і покладена на мелодію пісні «Роє Ісраель», в альбомі «Хесед». Або пісня на мелодію «Гоп козак», що описує видіння в розпалі весільного танцю, у якому з'явився Дід зі Шполи. Однак і до пісень на інші теми іноді пристосовуються нігуни Хабаду, як мелодія «Єхі адонейну» та ін.
Крім того, Ерліх часто оспівує історії про чудеса наших Ребе, провідників поколінь, поряд з історіями про героїзм хасидів Хабаду, як у пісні «Бріт бе-Москва», що описує самопожертву р. Бецалеля Вільшанського заради проведення бріт міли за комуністичного режиму, та ін.
З іншого боку, також його оригінальні мелодії широко використовуються в піснях хабадських літніх таборів[3], а його пісні з їхніми вступами служать джерелом натхнення для хабадських авторів і мислителів[4].
Мелодія його пісні «Коль нідрей — Дер одесер хазн із геворн а баал тшуве»[5] полюбилася машпіа р. Мендлу Футерфасу, який мав звичай іноді співати її на фарбрейнгенах[6]. Машпіїм рав Давид-Аба Залманов і Менахем-Мендл Ліберман також іноді співають цю мелодію на своїх фарбрейнгенах.
Його платівки
Альбоми
- Нахат єгуді
- Тора
- Тшува
- Шма бні
- Америчке
- Емуна
- Шабат[7]
- Люксус (2 частини)
- Хевлей Мошіах (2 частини)
- Шівхей Єрушалаїм
- Мідот[8]
- Дай
- Ше-ло асані гой
- Ламенацеах бі-нгінот (інструментальний)
- Коль мевасер
- Мізмор ле-тода (інструментальний)
- Єціат Міцраїм (2 частини)
- Хесед
- Пророк Еліягу
- Га-Адмор мі-Сатмар (2 частини)
- Шабат ім га-Адмор
- Га-Бааль-Шем-Тов (2 частини)
- Емунат цадікім
- Шошанат Яаков
- Ашрейну (2 частини)
- Галель
- Ранену цадікім (2 частини)
- Моде ані
- Бітахон
Платівки, засновані на його творах
- Іх гоб геварт — збірка його пісень, Мордехай Бен-Давид
- Їдіше ойцрос — Аврагам Фрід
- Оцарот єгудіїм — пісні, перекладені на іврит[9], Аврагам Фрід
- Ерліхе нігуним[10] — Ірмія Даман
- А ерліхе лід — Леві Полкович
Див. також
Додаткова література
- Гілель Зальцман, «Самаркандське підпілля» — підпілля, вплив якого поширився далеко, 5773. Сторінки 140–144.
Зовнішні посилання
- Пісні для прослуховування
Примітки
- ^ Відомий єврейський музикант, який знайшов собі пару через прохання Ребе про «ручку» • рав Шимон Айзенбах
, перелік історій, почутих від рава Шмуеля-Цві Фукса, тшура з весілля Герцог — Брашевицький, с. 20.
- ^ Удова р. Йом-Това Ерліха, благословенної пам'яті, упокоїлася на сайті JDN
- ^ Див., наприклад: Кліп, який зворушив сотні солдатів, на сайті
(відео недоступне). Хор «Цівос Гашем» представляє: Га-шекет ніш'лат
- ^ Див., наприклад, тижневик «Бейт Мошіах»
випуск 871, сторінка 56
- ^ Згідно з: Давид Асаф, «Перетворення нігуну» в блозі «Онег Шабат», мелодія не Ерліха, а російської матроської пісні.
- ^ Зі слів рава Давида-Аби Залманова, фарбрейнген 3 тамуза 5785 (29 червня 2025) в єшиві «Томхей Тмімім» Ор-Єгуда (гдола).
- ^ Випущений після запису «Люксус», однак під номером 7, як символ дня Шабату
- ^ Вийшов під номером 13 у серії і містить 13 треків, відповідно до 13 атрибутів милосердя Святого, благословенний Він
- ^ Пісні не відповідають точно оригіналові, і в них було внесено зміни, щоб відповідати римі. Переклав Менахем-Мендл Каплан.
- ^ У подвійному значенні на їдиш: нігуни Ерліха і кошерні нігуни.
- ^ Нігун до Шабату: дивовижна історія пісні «Яаков»