Єгошуа Йозевич
| Єгошуа Йозевич | |
|---|---|
Один із провідних громадських діячів Хабаду в Єрусалимі | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Шіє |
| Дата народження | 5698 (1938) |
| Місце народження | Єрусалим |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Рід діяльності | громадський діяч, керівник навчальних закладів |
| Освіта | єшива «Торат емет» в Єрусалимі |
| Посада | директор синагоги «Цемах Цедек» (Єрусалим), генеральний директор мережі навчальних закладів «Торат емет», член правління «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам-Мордехай |
| Мати | Рахель |
| Дружина | Алте-Нехама-Гітл |
| Діти | Шнеур-Залман Йозевич, Яаков-Давид Йозевич, Йосеф-Іцхак Йозевич, Естер, Хана, Фрадл, Йосеф-Іцхак Йозевич |
| Родовід | |
Рав Єгошуа (Шіє) Йозевич (народився в 5698 році, 1938) — один із провідних громадських діячів Хабаду в Єрусалимі, один з активістів місцевого відділення Цеірей Агудат Хабад від дня його заснування, директор синагоги «Цемах Цедек» (Єрусалим) у Старому місті, генеральний директор мережі навчальних закладів «Торат емет», яка охоплює дитячі садки, талмуд-тору, малу єшиву і велику єшиву, а також інститут рабинської сміхи. Належить до засновників Парасолькової організації установ Хабаду у Святій Землі і є членом правління «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі.
Біографія
Народився в Батей-Унгарін в Єрусалимі 18 тамуза 5698 року (17 липня 1938) у батька, р. Аврагама-Мордехая, і матері, пані Рахелі[1].
У юності навчався в єшиві «Торат емет» в Єрусалимі і став палким хасидом.
Ще в 16 років, із заснуванням відділення Цеірей Агудат Хабад в Єрусалимі, він був одним з головних учасників діяльності відділення, організовував фарбрейнгени й уроки по всьому місту, на частині з яких сам був одним з головних промовців, а також допомагав в організації груп з анаш, які виходили займатися мівцоїм Ребе.
У літні місяці 5717 року (1956/1957) одружився зі своєю дружиною Алте-Нехамою-Гітл. У 5721 році (1960/1961) уперше поїхав до Ребе і відтоді їздив щороку. Одного разу Ребе зустрів його після трапези в п'ятничний вечір і спитав, чи він уже поїв; р. Шіє відповів, що поїв у р. Аврагама Паршана, на що Ребе сказав: «Чи було там м'ясо, і риба, і всілякі наїдки?!».
У місяці тішрей 5728 року (жовтень–листопад 1967) поїхав до Ребе і удостоївся брати участь у святковій трапезі Сімхат Тора з Ребе в помешканні Ребе Раяца, а наприкінці місяця, коли він увійшов з групою мешканців Кфар-Хабада на загальний єхідут, Ребе наприкінці єхідуту вручив його синові 100$ як участь у витратах на поїздку.
Директор синагоги «Цемах Цедек»
На початку 5729 року (1968/1969)[2] його призначили габаєм синагоги «Цемах Цедек» (Єрусалим) у Старому місті Єрусалима як члена відділення Цеірей Агудат Хабад у місті, а слідом за вказівкою Ребе, отриманою в листі від 20 кислева 5732 (8 грудня 1971)[3], його призначили членом правління синагоги.
У межах своєї роботи з керівництва синагогою він дбав про її ремонт, допомагав в організації візитів почесних делегацій, що оглядали установи Хабаду у Святій Землі, і в проведенні фарбрейнгенів у хасидські свята, а також дбав про управління колелем аврехім, що діяв у цьому місці, і про придбання житлових площ навколо синагоги[4].
В одній з перших трансляцій фарбрейнгенів Ребе, що передавалися в прямому ефірі до Святої Землі, 6 тішрея 5731 року (6 жовтня 1970), Ребе говорив про те, що сьогодні можна говорити тут, і чутимуть у всьому світі, і прийде день, коли зможуть подбати про те, щоб не тільки передавати те, що говорять у 770, до Святої Землі, а й чути в 770, як у Святій Землі кажуть «лехаїм». За кілька хвилин справді влаштували так, щоб у 770 можна було чути, як кажуть «лехаїм» у Святій Землі. Коли мікрофон спочатку погано працював, Ребе сказав (на підставі написаного в «Маген Аврагам» (розділ 585, підпункт 11) щодо шофара, в який не вдається сурмити), щоб промовили вірш «Ві-гі ноам», і саме рав Йозевич промовив цей вірш уголос.
Установи «Торат емет»
Наприкінці 5730-х років, на додаток до керівництва синагогою «Цемах Цедек», його призначили директором установ «Торат емет», і під його керівництвом розвинулася і була створена мережа навчальних закладів, що охоплює малу єшиву і велику єшиву, дитячі садки, талмуд-тору та інститут рабинської сміхи.
На початку своєї громадської діяльності в Хабаді в Єрусалимі він заробляв на життя в бізнесі коробочок для тфіліну, і що більше він вкладав себе в роботу з розвитку синагоги «Цемах Цедек», колелю аврехім, що діяв при ній, і в прийняття на себе тягаря керівництва установами «Торат емет», то більше відходив від своєї роботи з тфіліном і присвятив себе успіху установ. У відповідь хасидові, який хотів створити хабадську установу в Єрусалимі, Ребе відповів, що відповідальність і право покладено на р. Шіє, який є директором єшиви «Торат емет».
Загальнонаціональна громадська діяльність
Окрім своєї роботи з керівництва установами «Торат емет», він упродовж усіх років був активним учасником загальнонаціональної хабадської громадської діяльності і брав участь у багатьох зібраннях, на яких керівники громадських діячів Хабаду у Святій Землі радилися про те, як розширити й посилити діяльність, яку Ребе просив здійснювати.
Був учасником створення Парасолькової організації установ Хабаду у Святій Землі і сьогодні є членом правління «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі (до якого був включений у 5750 році (1989/1990)).
За свідченням рава Лейбла Гронера, Ребе висловився, що він «його любить». Крім того, рав Гронер розповів, що коли Ребе запитали, чому він не спить як слід, він відповів, що не може спати в той час, коли р. Шіє Йозевич перебуває за кордоном для збору коштів, а його діти плачуть удома і не можуть через це заснути[5]
Родина
- Його син, р. Шнеур-Залман Йозевич' — Кфар-Хабад
- Його син, р. Яаков-Давид Йозевич' — Краун-Гайтс
- Його син, р. Йосеф-Іцхак Йозевич — Нахалат-Гар-Хабад
- Його донька, пані Естер, дружина рава Іцхака-Яакова Розеншейна — одного з шлухім Ребе у Святій Землі і члена правління малої єшиви «Торат емет»
- Його донька, пані Хана, дружина р. Яакова-Цві Штейнберга — Єрусалим
- Його донька, пані Фрадл, дружина р. Менахема-Мендла Рейцеса — Краун-Гайтс, одного з постійних хазанів у Бейт хаєйну — 770
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Про неї Ребе висловився: «Ешет хаїль».
- ^ Лист правління синагоги, надрукований у «Ємей тмімім», частина 4, сторінка 152.
- ^ Надруковано в «Ігрот кодеш», том 27, лист 10291.
- ^ Ця діяльність докладно висвітлена в серії «Ємей тмімім», яка містить велике листування у зв'язку з його діяльністю.
- ^ Другу історію рава Гронера розповів з його слів син рава Йозевича р. Йосеф-Іцхак.
Код особи: № 5118514200