Гаскама

Аскама — лист, що додається до книги, як правило від авторитетної в Торі особи, який підтверджує її зміст. Схвалення призначені зазвичай для того, щоб засвідчити якість книги та її автора й запобігти поширенню книг із неналежним змістом. Ще одна мета, яка була корисною переважно в минулому, — охороняти авторські права.
Ставлення наших Ребе до надання схвалень
Наші Ребе зазвичай утримувалися від надання схвалень книгам. Ребе Раяц писав: «А щодо того, що потрібне схвалення, то я віддаляюся від цього до крайньої межі»[1], так само відповідав і Ребе багатьом, хто просив у нього схвалення, що «відомий звичай дому Ребе, за яким не заведено писати схвалення до книг і брошур»[2], і додавав, що такий звичай він бачив і в Ребе Раяца, і в Ребе Рашаба[3].
Водночас ми знаходимо низку схвалень, наданих нашими Ребе кільком книгам. Рав Єгошуа Мондшайн пояснив це тим, що більшість схвалень, наданих нашими Ребе, належали до того типу схвалень, які лише охороняють авторські права, як благословення на успіх, простий обмін листами між автором і тим, хто дає схвалення, або схвалення в переносному сенсі, яке зводиться до того, що «я теж куплю книгу, коли вона вийде друком».
Схвалення від наших Ребе
Алтер Ребе
- Схвалення до книги «Торат Аарон», надрукованої в 5563 році (1802/1803), зміст якого — зобов'язання купити книгу, яку буде надруковано.
- Схвалення до книги «Амуд га-гола» рабейну Іцхака з Корбея, книгу надруковано в 5565 році (1804/1805) в Лядах. Схвалення мало охороняти авторські права на друкування книги, а не її зміст, «оскільки сама ця книга не потребує схвалення, бо вже відома й прославлена біля воріт Бат-Раббім, з її вод зі спрагою пили її слова», за висловом Алтер Ребе там.
- Схвалення до частини «Орах хаїм» Тура у виданні Славутської друкарні, надруковане після відходу Алтер Ребе, у 5575 році (1814/1815). Це схвалення мало охороняти авторські права на друкування книги. Ще одне схвалення, покликане охороняти авторські права на друкування книг цієї друкарні, було надруковано у виданні трактату «Брахот» Славутського Шасу.
Мітлер Ребе
- Схвалення на друкування «Шулхан арух га-Рав» від 5574 року (1813/1814) разом із його братами р. Хаїмом-Аврагамом і р. Моше Шнеурі.
- Схвалення на друкування частини «Ігерет га-кодеш» у «Танії» від 5574 року (1813/1814) разом із його братами р. Хаїмом-Аврагамом і р. Моше Шнеурі.
- Схвалення на друкування «Шаарей тшува» та «Яд Ефраїм» на «Шулхан арух» від 5580 року (1819/1820).
Ребе Цемах Цедек
- Схвалення до книги респонсів «Бігдей єша» р. Шмуеля га-Леві з Білостока, надрукованої в 5604 році (1843/1844); це схвалення — лише обмін листами між сином Цемах Цедека р. Хаїмом-Шнеуром-Залманом Шнеєрсоном та автором, у якому він повідомляє, що його батько Цемах Цедек не має звичаю давати схвалення книгам.
- Схвалення до книги «Піркей рабі Еліезер» з коментарем Радаля з Бихова, надрукованої в 5612 році (1851/1852); зміст цього схвалення — лише зобов'язання купити книгу.
- Схвалення до книги «Толдот Яаков-Йосеф» р. Йосефа Бахараха з Хиславичів, надрукованої в 5628 році (1867/1868); це схвалення не про зміст книги, а лише про автора, «що має він місце й ім'я в доброму пілпулі з гостротою тощо, щоб міркувати в галасі як належить і правильно».
- Схвалення до книги «Ор га-гануз» р. Єгуди-Лейба га-Когена з Ганнополя; Ребе Цемах Цедек написав у цьому схваленні про книгу, що «бо святі вони й не потребують схвалень. І хоча не було моїм шляхом ніколи давати схвалення на друкування, проте я прийшов бехі [= власноручним підписом], якщо захоче Всевишній, коли вони вийдуть із друку, я теж отримаю, блі недер, згадану книгу». Крім того, до цього додали своє зобов'язання купити книгу і його сини. Розповідають, що причина, з якої Ребе Цемах Цедек вийшов за свої рамки, щоб дати схвалення, була в тому, що Алтер Ребе взяв у р. Єгуди-Лейба схвалення до книги «Танія»[4].
- Схвалення до брошури «Адран на п'ять сіюмів на шість розділів Мішни та на трактати Євамот, Назір, Крітот, Брахот» від р. Шауля з Ірзот, надрукованої в 5646 році (1885/1886); і в цьому схваленні, подібно до його схвалення книги «Ор га-гануз», Цемах Цедек написав, що «і бажання моє, звісно, щоб вони прийшли надрукувати їх, щоб розділити їх у Яакові й поширити їх в Ізраїлі, бо святі вони й не потребують схвалень. І хоча не було моїм шляхом ніколи давати схвалення на друкування, проте я прийшов бехі, що, якщо захоче Всевишній, коли вони вийдуть із друку, я теж отримаю, блі недер, книгу». Дослідник Єгошуа Мондшайн припустив, що, можливо, це схвалення підроблене й скопійоване зі схвалення Цемах Цедека до книги «Ор га-гануз».
- На початку книги «Сефер га-нефеш» р. Ісраеля-Хаїма Кляйна, надрукованої в 5541 році (1780/1781), надруковано схвалення від Цемах Цедека, але це лише підпис двох його синів Магаріла з Копися та р. Хаїма-Шнеура-Залмана з Лядів за вказівкою їхнього батька.
- Дослідник Меїр Бар-Ілан пише у своїй книзі «Від Воложина до Єрусалима»[5], що існує схвалення від Цемах Цедека до книги його діда р. Єхіеля-Міхла Епштейна, «Арух га-шулхан», яка друкувалася починаючи з 5629 року (1868/1869). Однак не відомо жодного іншого джерела, у якому згадувалося б це схвалення.
Ребе Магараш
- Існує низка схвалень, спільних для нього та його братів, синів Цемах Цедека, до книг «Ор га-гануз»[6], «Коль га-ар'є»[7], «Сефер га-нефеш»[8] і «Тіферет Ісраель»[9].
- Схвалення до книги «Ціон Єгошуа» р. Єгошуа-Гешеля Левіна, надрукованої в 5640 році (1879/1880); зміст цього схвалення — лише повідомлення про отримання книги.
- Схвалення до книги «Мішкан Бецалель» р. Бецалеля Бірака, надрукованої в 5635 році (1874/1875); зміст цього схвалення — лише повідомлення про отримання книги.
- Схвалення до книги респонсів «Пней Іцхак» р. Іцхака-Айзика з Вітебська, надрукованої в 5632 — 5633 роках (1871–1873), зміст якого — зобов'язання купити книгу.
- Схвалення до книги «Бейт Агарон ве-госафот» р. Аврагама-Давида Лавута, надрукованої в 5641 році (1880/1881), у якому він хвалить якість книги й рекомендує її купити.
- Схвалення до книги «Яд Агарон» р. Агарона-Єхіеля Краля, надрукованої в 5669 році (1908/1909), зміст якого — лише обмін листами між ним і Ребе Магарашем, у якому Ребе Магараш благословляє його повним зціленням.
Ребе Рашаб
- Схвалення до книги «Шаарей Зогар Тора» р. Йудла Розенберга від 5669 року (1908/1909), яке є лише повідомленням про отримання книги.
Ребе
- Схвалення до книги «Бі-двар мелех» рава Іцхака Райтпорта, надрукованої в 5724 році (1963/1964). Це єдине схвалення, яке Ребе погодився дати книзі, і його було дано у зв'язку з проханням рава Райтпорта, який удостоївся великої близькості з Ребе, щоб Ребе провів його кідушин, а оскільки Ребе відповів йому відмовою, Ребе дав йому натомість схвалення до книги.
Рабі Леві-Іцхак
Коментар «Цуф амарім» до Пасхальної Агади.
Рав Шабтай Альперін, шаліах Ребе в Бразилії, під час навчання в Центральній єшиві «Томхей Тмімім» у 770 в 5718 році (1957/1958) знайшов у генізі цю Агаду, у якій уміщено схвалення від батька Ребе, рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона. Він подарував її Ребе, і в ніч седеру того року Ребе згадав цю Агаду й сказав, що, оскільки на ній є схвалення його батька, він скаже зараз тлумачення з цієї Агади.
Схвалення до книги «Танія»
Основні статті – Лікутей амарім — схвалення 1, Лікутей амарім — схвалення 2
Відоме схвалення — до книги «Танія» Алтер Ребе, надане р. Зушею з Ганнополя та р. Єгудою-Лейбом га-Когеном. За переказом, Алтер Ребе відправив спеціального посланця до р. Зуші з Ганнополя, щоб той дав книзі своє схвалення, і справді рабі Зуша написав своє захоплене схвалення до книги «Танія», у якому називає Алтер Ребе титулами «рав, цей гаон, людина Б-жа, святий і чистий, світна аспакларія».
За іншою версією: на певному зібранні, що відбувалося в рабі Зуші з Ганнополя, за участі учнів Магіда з Межиріча, з'явився Алтер Ребе. Запитав його рабі Зуша: що ти приніс із грубої Росії? Алтер Ребе дістав свої кунтреси й приніс їх рабі Зуші з Ганнополя та рабі Єгуді-Лейбу га-Когену. Уночі учні пішли спати до рабі Лейба, а рабі Зуша й рабі Лейб вивчали записи. Під час вивчення записів обидва дуже запалилися від книги, і вранці звеліли Алтер Ребе надрукувати її.
Алтер Ребе розридався й сказав: великим ця книга не потрібна, а малим від неї не буде користі. Але вони відповіли йому: великі потребують її, і малим теж буде користь![10].
У зв'язку з цим розповідають, що рабі Зуша висловився під час написання цього свого схвалення: «Дивуюся я, як він зміг умістити такого великого Б-га в таку маленьку книгу».
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш», частина 14, с. 240.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 8, с. с. 283.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 11, с. 296.
- ^ «Бейт Рабі», частина 1, с. 63.
- ^ С. 38.
- ^ Р. Єгуди-Лейба га-Когена з Ганнополя.
- ^ Р. Ар'є-Лейба Харіфа від 5626 року (1865/1866).
- ^ З коментарем р. Ісраеля-Хаїма Кляйна з Харкова.
- ^ Р. Ісраеля га-Харіфа га-Гадоля із Сатанова від 5625 року (1864/1865).
- ^ Р. Меїр Авцон, чув від хасидів р. Й. Масміда і р. Берла Яффе. Книга «Бен ле-ашрі».