Перейти до вмісту

Бейн га-шмашот

Матеріал з Хабадпедії

Бейн га-шмашот є «часом переходу» від дня до ночі, і він є аспектом «айн», що поєднує протилежності.

Підходи до розрахунку часу бейн га-шмашот[1]

Щодо закінчення бейн га-шмашот Алтер Ребе постановив (щодо виходу Шабату, у бік суворості), що воно настає з появою 3 малих зірок, які стоять поспіль одна біля одної[2]. Але щодо його початку (що галахічно стосується настання Шабату) існують (загалом) чотири думки[3]:

а. Думка деяких із рішонім[4], що поява зірок відбувається під час заходу (і тоді вже повна ніч), і відповідно бейн га-шмашот (на їхню думку) починається за 18 хвилин до заходу. Алтер Ребе постановляє в бік суворості згідно з цією думкою[5], і також є такі листи від Ребе[6].

б. Думка р. Єгуди[7], що він триває від заходу і до 18 хвилин після нього.

в. Думка р. Йосе[7], що він починається із закінченням часу бейн га-шмашот за р. Єгудою і триває лише 2 хвилини.

г. Думка Рабейну Тама[8], що він починається через годину після заходу (а доти, на його думку, повний день) і триває 12 хвилин.

Тобто, на думку всіх, галаху встановлено згідно з рабі Єгудою, але є ті, хто вважає, що ніч на його думку настає із заходом, є ті, хто вважає, що вона настає через 18 миттєвостей після заходу, і є ті, хто вважає, що через час проходження 4 миль (72 хвилини) після заходу.

Підходи до сутності часу бейн га-шмашот

Щодо сутності цього часу в галасі існують три думки[9]:

а. Що це час сумніву між днем і ніччю.

б. Що це не день і також не ніч.

в. Що це водночас день і ніч.

Один із прикладів практичної відмінності між підходами стосується речі, яку зобов'язані робити вдень (наприклад, брит міла): згідно з третім поясненням її буде дозволено робити в бейн га-шмашот, чого немає згідно з першим і другим поясненням.

Нововведення Алтер Ребе

Наочне зображення справжнього заходу

У «Порядку зустрічі Шабату»[10] Алтер Ребе запровадив велике нововведення у визначення часу заходу. Що час заходу — це не «видимий захід», а «справжній захід», як описано нижче:

Видимий захід Алтер Ребе визначає як стан, за якого сонце вже зайшло (опустилося за обрій і не видно), але воно ще освітлює верхівки дерев (знизу вгору). Висота «рівнинної землі» в Ізраїлі становить близько тридцяти метрів над рівнем моря, і захід на цій висоті настає приблизно через хвилину після заходу на рівні моря[11].

'Справжній захід — це час, коли сонце сходить із вершин високих гір у Землі Ізраїлю[12], і він настає приблизно через п'ять хвилин після заходу на рівні моря – і приблизно через чотири хвилини після видимого заходу.

І виходить, що час бейн га-шмашот і заходу пізніший (згідно з думкою Алтер Ребе) приблизно на чотири хвилини[13], ніж в інших законовчителів.

Її суть у хасидуті

Бейн га-шмашот є Кетером, що поєднує праве й ліве, верх і низ, будні та Шабат[14].

Поєднує праве й ліве

Бейн га-шмашот є аспектом Кетера, що поєднує протилежності — день і ніч[15], суть яких становлять любов і трепет[16]. І тому мудреці сказали[17], що баран Іцхака входить до числа десяти речей, створених у бейн га-шмашот, бо через барана було пов'язано (поєднано, включено) Іцхака (трепет) з Аврагамом (хесед).

Поєднує верх і низ

Через скасування «я» (що є «айн» знизу вгору) пробуджується аспект вищого айн (Кетер, згори вниз) [18], і подібно до того, що роз'яснюється[19] щодо маци, яка є іткафья (хліб бідності, аспект айн), що притягує розкриття Совев коль алмін (Кетер). І подібним чином також піднесення зі щабля на щабель відбувається через аспект айн, що перебуває між ними (наприклад, стовп, яким піднімаються з Нижнього Ган Едену до Вищого, є порожнистим (айн)[20]).

Поєднує будні та святість

Два пояснення того, що бейн га-шмашот є посередником між днями діяння та Шабатом:

а. Дні діяння є БЕА[21] (будні), а Шабат є Ацилут (святість). Згідно з цим поясненням бейн га-шмашот є чертогом Святая Святих (у Брія, який є посередником між БЕА та Ацилут), і тому в ньому було створено могилу Моше на горі Нево. Нево складається з літер нун-бо (що натякають на п'ятдесяту браму), які є посередником між єш та айн — між Біною, що називається «єш», і Хохмою, яка є «айн»[22].

б. У шість днів діяння світ було створено через мовлення, а в Шабат Він перестав говорити (і є лише розкриття думки). Згідно з цим поясненням бейн га-шмашот є посередником, що поєднує мовлення з думкою, і він називається гегайон. Бо іноді гегайоном називається думка (наприклад, «гегайон серця мого»[23]), а іноді так називається мовлення[24], і це думка в мовленні, яка походить із самої сутності думки, щоб стати джерелом для мовлення)[25].

Примітки

  1. ^ Підходи тут пояснено згідно з тлумаченням рава-таміма Яакова га-Леві Гурвіца, у «Шаар га-мілуїм» до «Кіцур галахот мі-Шулхан арух Адмора га-закен» (с. 92 і далі). Слід наголосити, що ці речі глибші за море, і навіть серед рабинів анашу, фахівців у цій галузі, існують інші підходи й розуміння, усі з яких добре «вбираються» у формулювання Алтер Ребе, і той, хто вивчає, обере.
  2. ^ Хоча за основним законом достатньо середніх зірок, усе ж треба чекати появи малих зірок, оскільки ми не обізнані в середніх (згідно з «Шулхан арух га-Рав», розділ 293 1).
  3. ^ Сідур Алтер Ребе, порядок зустрічі Шабату.
  4. ^ Раам і «Єреїм га-шалем» розділ 274. Наведено в «Гагаот Мордехай» наприкінці глави «Ба-ме мадлікін», «Агуда» розділ 49, Бах пункт 2 і в його респонсах розділ 126 та розділ 154, і в «Хадашот» розділ 51. «Маген Аврагам» сеїф катан 9.
  5. ^ «Шулхан арух га-Рав» 261 5, згідно з «Маген Аврагамом» до 261 сеїф катан 10.
  6. ^ Наприклад, лист, надрукований у «Лікутей сіхот» том 16 с. 577.
  7. ^ 1 2 Шабат, 34б.
  8. ^ Тосафот Шабат, 35а, що починається словами «Трей».
  9. ^ «Лікутей сіхот» 12 с. 81..
  10. ^ Що міститься в Сідурі Алтер Ребе і надрукований у новому виданні «Шулхан арух га-Рав» (у «Псакей га-сідур» наприкінці частини 2) з посиланнями на джерела та примітками.
  11. ^ «Кіцур галахот мі-Шулхан арух Адмора га-закен» с. 98 примітка 27.
  12. ^ Тобто або Кармель, або гора Скопус, і є докази на користь і того, і іншого.
  13. ^ І слід розглянути, чи має він на увазі, що так у всьому світі (що Земля Ізраїлю «визначає» для всього світу, що в усьому світі справжній захід настає через 4 хвилини після видимого заходу), чи що в кожному місці розраховують час за його умовами (висота поверхні та віддаленість у градусах від екватора) — і в цьому є докази на користь і того, і іншого.
  14. ^ «Ор га-Тора» Ваєра 200-101.
  15. ^ У «Лікутей Тора» наприкінці маамару, що починається словами «Веядата га-йом», що це взаємовключення через «ве-га-нора» тощо, і там, що айн є аспектом Кетер.
  16. ^ «Ор Тора» рава Магіда.
  17. ^ Авот 5.
  18. ^ «Ігерет га-кодеш» розділ 12 на вірш «І буде ділом праведності мир».
  19. ^ У «Тора ор» глава «Ваякгель» у маамарі, що починається словами «Кху меїтхем труму».
  20. ^ «Лікутей Тора» маамар, що починається словами «Марейгем у-маасейгем», і маамар, що починається словами «Ве-га-іш міштае».
  21. ^ Світи Брія, Єціра і Асія.
  22. ^ Як написано в «Лікутей Тора» щодо Шавуоту в «Короткому роз'ясненні на вірш У-сфартем лахем».
  23. ^ Тегілім 19 15.
  24. ^ Як пояснено щодо гегай, що це також від вислову «коли його було прибрано з дороги» («Ор га-Тора» Пророки і Писання 2 с. 737).
  25. ^ «Ор га-Тора» Шабат Шува 1540, і див. Хукат 805.

Повідомити про помилку на цій сторінці