Перейти до вмісту

Час заходу сонця

Матеріал з Хабадпедії
Захід сонця
Небо червоніє, на думку тана кама тоді починається час «бейн га-шмашот»
Верхня частина світиться, а нижня темніє, на думку тана кама тоді починається час «бейн га-шмашот»

Щодо часу заходу сонця існує суперечка законовчителів. Ці думки — думка гаонів, Рабейну Тама й автора «Єреїм».

Алтер Ребе спершу постановив за думкою Рабейну Тама, однак зрештою відмовився від цього й постановив за думкою гаонів.

Його джерело

У Гемарі в трактаті Шабат наводиться[1], що час «бейн га-шмашот» вважається наполовину днем і наполовину ніччю. Далі Гемара наводить, що час «бейн га-шмашот» починається після «заходу сонця», коли лице сходу червоніє, а нижня частина небосхилу потемніла, але водночас верхня частина ще світиться. Рабі Йосе вважає, що час «бейн га-шмашот» — це час, за який людина встигає моргнути оком, і неможливо знати, коли саме він настає. Натомість рабі Нехемія наводить, що час «бейн га-шмашот» — це час ходьби на половину міля[2].

Ще одна згадка про час заходу сонця міститься в Єрусалимському Талмуді, де сказано про схід сонця, що він відбувається «коли сонце скрапує між вершинами гір»[3]. Алтер Ребе пояснює, що цей закон стосується також заходу сонця[4].

У «Шулхан арух» постановлено, що до заходу сонця — день, а із заходу сонця починається час бейн га-шмашот, який триває як ходьба на три чверті міля (від 13,5 до 18 хвилин), і відтоді настає час виходу зірок, коли на небосхилі видно три середні зорі, яких жодним чином не видно вдень[5].

Протягом років багато законовчителів розходилися в думках щодо точного часу, коли настає «бейн га-шмашот».

Думки законовчителів

  • Думка гаонів: гаони рабі Шріра Гаон і рав Гай Гаон[6] вважали, що час «заходу сонця» — це час, коли сонце заходить, аж поки не зникає з очей людини й більше не видне. Після цього починається час «бейн га-шмашот», який є ходьбою на три чверті міля (від 13 з половиною до 18 хвилин), і тоді починається «вихід зірок». Так вважають Раші, Ріф, «Кузарі», рав Саад'я Гаон, Магарам із Ротенбурга, Рамбам та інші[7].
  • Думка Рабейну Тама: Рабейну Там вважає, що є ще один захід після заходу, видимого людині, якого людина не бачить, і тоді починається час «бейн га-шмашот», і його час — це ходьба на три мілі й чверть (від 58 до 78 хвилин), а після ходьби на три чверті міля настає «вихід зірок»[8] після того, як потемніли небеса. Так вважають Рітва, Рамбан, Рашба та інші[9].

Суть суперечки між Рабейну Тамом і гаонами в тому, чи слід покладатися на реальність у визначенні заходу сонця й виходу зірок: Рабейну Там вважає, що є ще захід після видимого заходу, який і є істинним заходом, попри те що в реальності вже до цього на небосхилі видно три середні зорі, тоді як гаони вважають, що слід зважати на реальність, у якій на небосхилі є 3 середні зорі[10].

  • Думка «Єреїм»: ще одна думка полягає в тому, що час «бейн га-шмашот» — це ходьба приблизно на три чверті міля до заходу сонця, видимого оку[11].

Думка Алтер Ребе

Алтер Ребе спершу постановив у «Шулхан арух» за думкою Рабейну Тама[12], однак потім відмовився від цього в «Псакей га-сідур» і постановив за думкою гаонів через численні труднощі в думці Рабейну Тама.

Також Алтер Ребе постановив, що час «бейн га-шмашот» у Землі Ізраїлю становить 20 хвилин, а після нього ще 4 хвилини між видимим заходом та істинним заходом, після чого настає час «виходу зірок». У книзі «Зманім ке-галаха» автор наводить думку Алтер Ребе[13] і пояснює, що ці «24» хвилини стосуються Землі Ізраїлю, але вони змінюються в різних місцях[14].

Рав Яаков Сінгаві наводить, навпаки, що ці 20 хвилин справді змінюються в різних місцях, однак 4 хвилини між видимим заходом та істинним сталі в усіх місцях[10].

Далі Алтер Ребе вводить нове положення, що «видимий захід» — це час, коли «світло сонця» відходить від дерев і високих дерев, а «істинний захід» — це час, коли «світло сонця» відходить також від високих гір[10].

Натомість у кунтресі «Зманей га-йом бе-гарім у-ва-амакім»[15] автор вважає, що Алтер Ребе взагалі не вводить нічого нового в питанні «часу заходу».

У «Шулхан арух» Алтер Ребе пише про людину, яка не обізнана в часах «бейн га-шмашот», що вона має запалювати свічки Шабату тоді, коли сонце перебуває на верхівках дерев, як написано:

Той, хто не обізнаний у мірі бейн га-шмашот... нехай запалить свічки, поки сонце ще на верхівках дерев

— «Шулхан арух» Алтер Ребе, закони Шабату, сіман 261, сеіф 6

Галаха і звичай

Рабі Йосеф Каро у своїй книзі «Шулхан арух» постановив за думкою Рабейну Тама[16], але рабі Аврагам-Хаїм Нае постановив, що слід чинити за думкою гаонів, і лише обрані одиниці дотримуються думки Рабейну Тама[17]. Унаслідок постанов Алтер Ребе і Гра[18], які постановили за думкою гаонів, в Ізраїлі поширився звичай, що слід чинити за думкою гаонів.

Також є багато тих, хто чинить згідно з першою постановою Алтер Ребе в «Шулхан арух», однак у хасидизмі Хабад постановляють згідно з другою постановою в «Псакей га-сідур», на підставі хабадської традиції, що «Псакей га-сідур» були написані після «Шулхан арух»[19].

Кінець часу молитви мінха

У трактаті Брахот сказано[20] про молитву мінха, що «молитва мінха — до вечора». Раші пояснив «коли стемніло», і так постановили «Тур», «Шулхан арух», Рама і Гра, що мається на увазі до заходу сонця[21].

За думкою гаонів (що час після заходу є під сумнівом день, під сумнівом ніч) розійшлися багато хто з великих людей покоління в тому, чи дозволено молитися після заходу, причому частина дозволяє, частина — бедіавад, а частина забороняє.

Алтер Ребе постановив, що «щодо молитви мінха не слід протестувати проти тих, хто полегшує, як у будні, так і в Шабат, і особливо в скрутних обставинах у зимові дні, коли день короткий», тобто це дозволено лише бедіавад, однак лехатхіла так чинити не слід[22].

Зовнішні посилання

Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.

Примітки

  1. ^ 34, стор. б.
  2. ^ Далі в Гемарі наводиться, що «половина міля» — це час, за який піднімаються на вершину гори Кармель і спускаються з неї назад.
  3. ^ Брахот, галаха 1, розділ 2..
  4. ^ «Седер ахнасат Шабат».
  5. ^ «Орах хаїм», сіман 261.
  6. ^ Їхні слова наводяться в Шут Магарама Альшакара, сім. 96, і в книзі «Гінзей кедем», ч. 5, с. 37.
  7. ^ Наводяться в Сідурі Алтер Ребе.
  8. ^ «Сефер га-яшар», сім. 221, Тосафот у Шабат 35. і в Псахім 94.
  9. ^ Законовчителі, наведені тут, уже були наведені в книзі «Мінхат Коген» (трактат 1, розділ 3), і див. також у книзі «Га-зманім ба-галаха» (розділ 42, пункт 10), де зібрано багатьох рішонім, які дотримуються думки Рабейну Тама
  10. ^ 1 2 3 Думка Алтер Ребе
  11. ^ «Сефер єреїм», сім. 274.
  12. ^ Сіман 261, сеіф 5
  13. ^ Яку він називає «думка Рашаза 24 хвилини»
  14. ^ «Зманім ке-галаха», с. 43.
  15. ^ У книзі «Зманей га-галаха ве-га-маасе».
  16. ^ «Орах хаїм», сім. 261
  17. ^ «Кцот га-шулхан», сім. 93, у «Бадей га-шулхан», сеіф катан 2, і в його книзі «Шіур міква», с. 184, і там у кунтресі «Шіурей Ціон», с. 76, і наприкінці «Кцот га-шулхан», частини 3, у його статті «Зман цет га-кохавім бе-Ерец га-Кодеш», абзац, що починається словами «У-ле-діна»
  18. ^ У «Біур га-Гра», «Орах хаїм», сім. 261, і в «Йоре деа», сім. 262.
  19. ^ Див. «Лікутей сіхот», частина 11, с. 246
  20. ^ 26, а
  21. ^ «Мішна брура», сім. 233, сеіф катан 14, і «Арух га-шулхан», сеіфи 7-9. «Псакей тшувот», там само, сеіф катан 6, і вказані там джерела. Шут «Єхаве даат», ч. 5, сім. 22. Шут «Ор ле-Ціон», сім. 20. «Іші Ісраель», розділ 27, сеіф 6, і вказані там джерела
  22. ^ Сідур Алтер Ребе, «Седер ахнасат Шабат» (надрукований наприкінці «Шулхан арух», ч. 2, с. 828, а в новому виданні с. 901), і «Кцот га-шулхан», сім. 26, сеіф 1. «Сідур рабейну га-закен ім ціюнім ве-гаарот», с. 232, і вказані там джерела

Повідомити про помилку на цій сторінці