Перейти до вмісту

Морок

Матеріал з Хабадпедії

Офель — поняття, що виражає густу й накопичену темряву, глибшу й важчу, ніж звичайна «темрява». Тоді як «темрява» визначається іноді лише як відсутність світла, офель символізує стан повного приховання й утаювання, що перешкоджає будь-якій можливості бачення чи осягнення.

У мові віршів

В описі кари темрявою у десяти карах у Єгипті сказано: «І була темрява мороку по всій землі єгипетській три дні»[1], причому додавання «темрява мороку» підкреслює й описує подвійну й багаторазову темряву[2].

Так і в Книзі Йова, описуючи смерть і пекло, він висловлюється, що воно як «земля імли, як офель смертної тіні й безладу»[3], тобто офель описує стан повної відсутності порядку й тогу.

У вченні хасидизму

У хасидуті пояснюється на вірш «Межу поклав Він темряві, і всяку межу Він досліджує, камінь офель[4] і смертну тінь»[5], що офель — це аспект Єсод нукви кліпи, і він — протилежність і «леумат зе» аспекту пеле — Єсод Аба, і як пояснюється в Зогарі[6], що чоловіче начало кліпи називається темрявою, а нуква кліпи називається мороком[7], а коли Малхут святості сходить, щоб впливати в Малхут кліпат нога, вона називається «камінь офель»[8].

Це також пояснення слів мідрашу[9], що Амрафел — нотарикон «що мова його була мороком», оскільки мовлення — це сфіра Малхут[10], а в Амрафела, що повстав проти Царства Небес, мова була мороком. Подібним чином пояснюється, що шлях жінки-перелюбниці, яка каже 'לא פעלתי און', — це абревіатура 'אפל', яка є протилежністю і «леумат зе» аспекту пеле, і як пеле — це Кетер святості, джерело всіх світел, так «офель» — джерело джерела кліпот, глибина зла, яка є Геїномом[11].

Вираз «афела» містить також значення запізнення[12], а про Геулу написано «І засяє в темряві світло твоє, і морок твій — як полудень», що саме з мороку, який є найбільшою темрявою, — засяє найбільше світло, перевага світла саме з темряви[13].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Шмот 10, 22.
  2. ^ Див. коментар Мальбіма на вірш там: «У мене в багатьох місцях пояснюється, що офель більший, ніж темрява, бо в місці темряви може уявлятися сяйво місяця і світло свічки, не так у місці офель, тому сказав у Мідраші ось що написано послав темряву і зробив темно, що темрява додала від себе, бо додала морок».
  3. ^ Йов 10, 22.
  4. ^ Самех-Мем називається «офель» (яафіль у гематрії Самаель), і вираз «камінь офель» — це Малхут, за допомогою якої він будує свою лиху будову («Сефер га-лікутім ДАХ» Цемах Цедека, Офель сторінка 552, з «Меорей ор».
  5. ^ Йов 28, 3.
  6. ^ Частина 2, аркуш 262, б. 268, б.
  7. ^ «Сефер га-лікутім ДАХ» Цемах Цедека стаття «Амрафел».
  8. ^ «Ор га-Тора» Нах 1074.
  9. ^ «Ялкут Шимоні» Берешит 14.
  10. ^ Як написано в «Патах Еліягу»: «Малхут — уста».
  11. ^ «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек» 5615 доповнення сторінка 267.
  12. ^ Як у вірші «А пшениця й полба не побиті, бо пізні вони» (Шмот 9, 32), і як пояснив там Раші: «запізнілі й ще були м'якими й могли встояти перед жорстким».
  13. ^ «Ор га-Тора» Лех леха 702.

Повідомити про помилку на цій сторінці