Перейти до вмісту

Заповідь гоління прокаженого

Матеріал з Хабадпедії
Заповідь гоління прокаженого
(основні джерела)
Легенда Тижнева глава «Мецора», розділ 14, 9
Мішна Трактат «Негаїм», розділ 14, мішни 2-4
Вавилонський Талмуд Трактат Сота, аркуш 16
«Мішне Тора» Рамбама Закони нечистоти цараат, розділ 11
Книги підрахунку заповідей «Сефер га-хінух», заповідь 174
Маамари «Дерех міцвотеха», заповідь гоління прокаженого

Заповідь гоління прокаженого — заповідь, згідно з якою прокажений, після того як вилікувався від виразки цараат, повинен збрити все волосся на своєму тілі перед зануренням, яке він здійснює після закінчення семи днів, які він має вичекати після окроплення (яким коген окроплює його після того, як він очистився від цараат).

У вірші

І буде: сьомого дня він збриє все своє волосся — голову свою, і бороду свою, і брови свої, і все своє волосся збриє; і випере одяг свій, і обмиє тіло своє у воді, і стане чистий

— Ваїкра, розділ 14, 9

Закони гоління

Для очищення прокаженого потрібні три етапи:

  1. Окроплення (після того як він занурює живого птаха, зв'язаного з кедром та ісопом, у кров зарізаного птаха, змішану з живою водою в посудині, — він окроплює ними прокаженого.
  2. Гоління і занурення.
  3. Принесення жертв — всепалення і жертви за гріх.

Гоління здійснюється після очікування в сім днів від дня окроплення і передує принесенню жертв.

Гоління — дія, яку здійснюють тільки після назирейства і після цараат, кожну окремо. Той, хто водночас і назир, і прокажений, не може виконати свій обов'язок одним голінням[1].

У внутрішньому вченні Тори

Волосся походить від «мотарей га-мохін», і від нього може бути живлення зовнішніх сил; тому жінок застерегли від того, щоб відкривати волосся, — щоб від нього не було живлення зовнішніх сил.

Прокажений має бути остаточно визнаним і остерігатися, щоб самому не виривати волосся, оскільки від нього відходять мохін де-Аба, а також парцуфи Лея (Біна) і Рахель (Малхут), які є аспектом святих шат, а замість них виникли виразки — «сеет», або «сапахат», або «бахерет», — що є суворими судами, і від них потім живляться зовнішні сили через біле волосся. А якщо він вирве волосину, він не зможе відірватися від зовнішніх сил.

А коли він повернувся до Всевишнього і вилікувався, і від нього більше немає живлення зовнішніх сил, тоді йому звелено збрити своє волосся, оскільки, хоча він і очистився від цієї нечистоти, усе ж зовнішні сили можуть учепитися за його волосся, яке є його відпадними частинами і «мотарей га-мохін», оскільки в ньому ще не світить вища святість, що освячує волосся; але потім у ньому світить вища святість Аба, і тоді йому заповідано[2]: «Не стрижіть краї голови вашої» тощо[3].

У служінні

Ребе Цемах Цедек роз'яснює, що в служінні Всевишньому волосся — це турботи про заробіток, тобто існує різниця між заробітком, яким потрібно займатися, і турботами про заробіток — коли людина поглинута більше, ніж їй потрібно, тобто вкладає голову у хитрощі, щоб заробити більше; і їх потрібно усунути і робити лише те, чого вона потребує. Як рав Гамнуна Саба молився щодня про своє прожиття — щодня просив у Всевишнього і не покладався на свої хитрощі[4].

Див. також

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці