Споживання молочних страв у свято Шавуот

Звичай Ізраїлю — їсти молочну їжу у свято Шавуот, причому для цього звичаю наводилися різні причини. У частині громад заведено влаштовувати справжню молочну трапезу, тоді як звичай Хабаду — їсти молочну їжу після кідушу вдень, без омивання рук.
Джерело звичаю
Звичай Ізраїлю їсти молочну їжу у свято Шавуот — давній звичай, який наводиться вже в книгах рішонім, і найвідоміших та найголовніших із них, наприклад у «Коль бо».
Перше відоме джерело звичаю — це коментар рабейну Авігдора Царфаті до Тори, написаний у Франції близько 5030 року, де він пише, що не знає, чому заведено їсти молочну випічку, але на саме молоко є натяк у Торі, у вірші «І в день перших плодів, коли приноситимете нове хлібне приношення Г-споду у ваші Шавуот» («У-вейом га-бікурім бе-гакрівхем мінха хадаша ла-Гашем бе-шавуотейхем»), перші літери якого — «халав».
Обґрунтування звичаю
Алтер Ребе наводить цей звичай у «Шулхан арухі» і пише про це, що «звичай наших батьків — Тора, бо багато причин було сказано про нього»[1], і справді, у літературі Тори ми знаходимо цьому різні причини:
- На згадку про молочну їжу, яку сини Ізраїлю їли в день отримання Тори. Оскільки при Даруванні Тори синам Ізраїлю було заповідано заповідь шхіти, одразу стали забороненими вся їхня м'ясна їжа і посуд, яким вони користувалися, і вони не могли їсти жодної м'ясної їжі та страви, також вони не могли того ж дня зарізати кошерну худобу, бо Дарування Тори було в Шабат. Тому вони були змушені їсти тільки молочну їжу[2].
- Схожа причина: оскільки сини Ізраїлю не могли зробити кідуш на вино, яке в них було, бо його статус був як у вина неєвреїв, їм потрібно було зробити кідуш на інший важливий напій, і вони зробили кідуш на молоці[3].
- Оскільки Тору уподібнено до меду й молока, як написано у вірші: «Мед і молоко під язиком твоїм»[4].
- Стіл — замість жертовника, і на згадку про два хліби, які приносили у свято, їдять у Шавуот дві страви — хліб із молоком і хліб із м'ясом[5].
- Щоб нагадати заслугу Моше-рабейну, який, коли його взяли до палацу фараона, коли йому було три місяці (у свято Шавуот), — відмовився смоктати молоко чужоземки і смоктав молоко тільки єврейки.
- Вірш «מנחה חדשה לה' בשבעותיכם» — абревіатура «מחלב».
- חלב у гематрії 40, відповідно до сорока днів, які Моше пробув на горі Синай, щоб отримати скрижалі завіту.
- Одна з назв гори Синай — «гора Гавнунім», яка біла й чиста, як сир[6].
- З «крові», яка є забороненою річчю, утворюється «молоко» і стає кошерною їжею (мовою мудреців: «кров каламутніє і стає молоком»), так і той, хто займається Торою, виходить зі своєї нечистоти й очищається.
- Звичай натякнуто у формулюванні вірша, сказаного про свято Шавуот: «Нове хлібне приношення Г-споду у ваші Шавуот» («Мінха хадаша ла-Гашем бе-шавуотейхем»), абревіатура «халав»[7].
- Оскільки звичай Ізраїлю — влаштовувати трапезу заповіді після завершення виконання важливої заповіді, хотіли влаштувати особливу трапезу з нагоди завершення лічби Омера, але оскільки, якщо влаштують м'ясну трапезу, це не буде помітно, бо подумають, що це трапеза заради свята, — стали влаштовувати молочну трапезу[8].
- Як молоко, яке скисло, — на відміну від інших продуктів — має виправлення і застосування, так і молочна їжа натякає, що за допомогою Тори людина може виправитися, навіть якщо «пошкодилася» і «зіпсувалася».
- Як перший напій, який п'є немовля, — молоко, так і Тора — перше, що єврей має ввести собі в уста.
- Заборона м'яса з молоком — 66-та заборонна заповідь, що відповідає святу Шавуот, яке є 66-м днем від Рош ходеш нісан, початку року[9].
- Через сусідство віршів «Перші плоди твоєї землі . . не вари козеняти в молоці матері його» заборону м'яса з молоком пов'язують зі святом перших плодів.
- Коли Моше піднявся отримати Тору, ангели стверджували, що мають перевагу за правом «бар мецар», і Моше відповів їм, що вони не можуть отримати Тору, бо, коли вони були в Аврагама, вони порушили заборону Тори і їли м'ясо з молоком[10].
- Щоб натякнути, що прагнуть Тори, і що більше вивчають, то більше посилюється спрага, як молоко, що викликає спрагу, і скільки його не п'ють — не вгамовують спраги.
- Моше-рабейну був витягнутий із Нілу в ту саму дату, що й Дарування Тори[11], і Батья віддавала його єгипетським годувальницям, але він не смоктав у них, бо мав отримати Тору від Святого, благословенний Він, і хочуть зробити пам'ять про це[12].
- Як молоко дозволене, хоча воно «каламутніє» й утворюється з крові[13], так і того, хто приймає Тору, — не зважають на його минуле, і він стає чистим[14].
Значення звичаю
Ребе зазначив, що звичай споживання молочної їжі підкреслює особливе додавання, яке має бути у свято Шавуот у вивченні внутрішньої частини Тори, адже в джерелі тлумачення мудреців[15] на вірш «Мед і молоко під язиком твоїм» ці слова сказано про «Маасе меркава», вивчення внутрішньої частини Тори[16].
Звичай у хасидів Хабаду
Щодо поведінки наших Ребе, провідників поколінь, явно відомо, що в Ребе Цемах Цедека влаштовувалася справжня молочна трапеза, і під час трапези хабадські рабини, які приїжджали до Ребе на свято — оскільки це свято море цедек, — викладали перед ним свої запитання впродовж майже години[17].
Про Ребе Раяца відомо, що він мав звичай заходити до своєї матері, ребецн, після молитви, щоб зробити кідуш і покуштувати молочної їжі, але не брав участі в молочній трапезі, і так само чинив Ребе: після молитви робив кідуш у своїй кімнаті та їв молочні страви «мезонот», а більш ніж через годину брав участь у м'ясній трапезі.
У «Щоденному кишеньковому календарі для учнів», складеному Ребе в 5703-5704 роках (1942–1944), у перший день свята Шавуот наводиться: «Заведено їсти молочну їжу, приблизно через годину після цього — святкова трапеза з м'ясом», і так само підкреслив Ребе у сіхі, що основа звичаю — у перший день свята Шавуот, коли читають у Торі Десять заповідей[18].
Галахічні акценти
- Споживання молочної їжі — на додаток до м'ясної трапези, яку зобов'язані їсти заради радості свята[19].
- Слід з особливою ретельністю дотримуватися перерви в годину між споживанням молочної та м'ясної їжі[20], тим більше що одна з причин споживання молочної їжі в Шавуот — обережність синів Ізраїлю у споживанні м'яса з молоком[21].
- Окрім очікування, слід стежити за тим, щоб споживання молочної та м'ясної їжі не було в одній трапезі, як постановлено у галахі[22].
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Шулхан арух» Адмора, 494, 16
- ^ «Геулат Ісраель», 5624. На фарбрейнгені свята Шавуот 5713 (20 травня 1953) Ребе поставив запитання до цієї причини і встановив, що це лише побічна причина, а основні причини — причини позитивні. Цю причину наведено також у «Гітваадуйот» 5745, том 4, с. 2123.
- ^ Респонси «Шем мі-Шімон».
- ^ «Коль бо». Наводиться у «Гітваадуйот» 5750, том 3, с. 252.
- ^ Рама, 494, 3. Наводиться у сіхі другого дня свята Шавуот 5725 (7 червня 1965), «Торат Менахем», том 43, с. 378.
- ^ Від імені рабі Шимшона з Острополя.
- ^ Глоса до «Сефер га-мінгагім» Тирнау.
- ^ «Сефер га-матамім».
- ^ Рабі Хаїм Віталь, на підставі слів «Зогару», що 365 днів відповідають 365 заборонним заповідям.
- ^ «І взяв він масла, і молока, і теля, яке приготував, і поставив перед ними . . і вони їли».
- ^ Сота, 12б.
- ^ Респонси «Кнаф ренана», передмова до «Йоре деа».
- ^ Ніда, 9а.
- ^ Магаршам із Бережан.
- ^ Хагіга, 13а
- ^ «Гітваадуйот» 5750, том 3, с. 252.
- ^ «Торат Менахем», том 3, с. 125.
- ^ «Гітваадуйот» 5751, том 3, с. 297, примітка 33.
- ^ «Шла», у його трактаті «Шавуот», 180б, розділ, що починається словами «Га-гафтара».
- ^ Це попри наведене в «Ноам Елімелех», глава «Мішпатім», у розділі, що починається словами «Ло тевашель гді», що у свято Шавуот ми подібні до ангелів, і тому мудреці дозволили не так суворо дотримуватися перерви між молочною та м'ясною їжею.
- ^ «Гітваадуйот» 5743, том 3, с. 1579.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 20, с. 289.