Перейти до вмісту

Петербурзька нарада 5608

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: неенциклопедично.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: неенциклопедично.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Рабинські збори 5608 — збори, які мали встановити низку законів, що стосуються звичаїв Ізраїлю. На відміну від попередніх зборів, Рабинських зборів 5603, перед цими зборами були проведені вибори кандидатів-рабинів, які братимуть у них участь. Попри те що переважна більшість обраних були гаредим, міністр внутрішніх справ обрав лише двох із шести рабинів, які були гаредим.

Після багатьох обговорень гаредим вирішили вийти з цих зборів, що призвело до розпуску зборів. Згодом з'ясувалося, що маскілім — брехуни, і їхні пропозиції не були прийняті.

Протягом усього цього часу Ребе Цемах Цедек діяв задля перемоги релігійних євреїв і падіння маскілім[1].

Ребе Цемах Цедек

Передісторія

Основна стаття – Рабинські збори 5603

У 5603 році (1842/1843) у Петербурзі були проведені рабинські збори з ініціативи уряду Росії за участю Ребе «Цемах Цедека», під час яких маскілім у співпраці з російським урядом намагалися змусити рабинів підписати документ, що затверджував внесення змін до законів і заповідей Тори, і змусити запровадити вивчення світських предметів у єврейських навчальних закладах.

Результатом конференції було те, що, крім зриву задумів маскілім щодо внесення змін у справи юдаїзму, велика громадська активність навколо конференції привела до зближення поглядів хасидських і литовських фракцій і принесла заспокоєння у суперечці, що почалася в першому поколінні хасидизму.

Після закінчення з'їзду влада побажала залишити Ребе Цемах Цедека назавжди жити в Петербурзі, щоб віддалити його від єврейських громад (які не могли жити поблизу центральних міст, таких як Петербург, через смугу осілості) і тим самим зменшити його вплив на євреїв.

Вибори делегатів

Правила виборів

До 5608 року (1847/1848) російське міністерство внутрішніх справ вирішило створити нові рабинські збори; на відміну від зборів 5603 року (1842/1843), коли рабинів обрало міністерство внутрішніх справ, цього разу рабинів обиратимуть шляхом загальних виборів серед усіх євреїв Росії, і кожен, кого буде обрано на виборах, буде кандидатом для участі в рабинських зборах.

Міністр внутрішніх справ створив спеціальний комітет із виборів, який серед іншого подбав про те, щоб:

  • Зібрати весь матеріал за його розділами:
  1. . Релігійні питання та пропозиції,
  2. .Питання звичаїв Ізраїлю,
  3. . Ставлення євреїв до народів, серед яких вони живуть,
  4. . Справи торгівлі й набуття, переплетені зі справами релігії,
  5. . Справи торгівлі й набуття, переплетені зі справами прямоти серця.
  • Установити число обраних:
  1. За кількістю мешканців у смузі осілості й поза смугою осілості,
  2. За категоріями виборців
  3. Купці, які сплачують гільдійський податок, середні й нижчі,
  4. Балебатим і крамарі,
  5. Ремісники й робітники,
  6. Рабини та служителі релігії,
  7. Люди науки, лікарі, адвокати тощо.

А також серед іншого він вирішив:

  • Кількість обраних не перевищить тридцяти п'яти.
  • Установити кількість обраних на конференцію не більш ніж шість осіб.
  • Призначити трьох обраних із чиновників міністра внутрішніх справ і міністра освіти: одного голову, і в нього два «голоси», і двох заступників, у кожного з них один «голос».
  • Троє з обраних будуть із вищою освітою — академіки — два відомі рабини та один відомий купець.
  • Установити час конференції на місяць березень або травень 1848 — адар II або іяр 5608 (травень–червень 1848).

Передвиборна агітація Ребе Цемах Цедека

У місяці тішрей 5608 року (вересень–жовтень 1847) раву Хайкену, який був членом загального комітету, заснованого Ребе Цемах Цедеком, стало відомо про вибори до рабинських зборів.

Звістка дійшла до Ребе Цемах Цедека, і він скликав загальний комітет, щоб обговорити ці збори; 1 хешвана 5608 (11 жовтня 1847) загальний комітет ухвалив кілька рішень:

  1. . Коли буде оголошено про вибори, провести агітацію, щоб маскілім не були обрані
  2. .Поширити публічно, що маскілім — брехуни, які хочуть змусити єврейських дітей вивчати вчення гоїв
  3. .Улаштувати в кожному місті центри, які подбають про проведення агітації.

Одразу почали організовуватися центри в кожному місті, які дбали про поширення агітації; на початку місяця тевет уже діяли центри в містах Вітебську, Могильові, Мінську, Чернігові, Полтаві і Херсоні, а пізніше рав Давид Лур'я заснував центри в Бихові, Вільні, Бриську і Ковно. Усі ці центри мали також головні центри в містах Любавичі, Бабиновичі і Мисила. Ребе Цемах Цедек доручив центрам послати своїх посланців у всі містечка, щоб сповістити про задуми маскілім, друкувати статті про них і повідомляти про їхній намір змусити єврейських дітей вивчати книжки єпікорсів.

Балотування Ребе Цемах Цедека на виборах

15 швата 5608 (20 січня 1848) до Ребе Цемах Цедека через поліцейського чиновника[2] надійшло повідомлення про те, що його просять балотуватися на виборах:

Його превосходительство губернатор повідомляє найвище повеління від 20 вересня 1847 улаштувати в 1848 році конференцію рабинів і людей науки для обговорення справ євреїв. На підставі згаданого повеління засновано спільний комітет із чиновників міністра внутрішніх справ і міністра освіти для організації конференції. Єврейські громадяни Росії оберуть тридцять дві особи претендентів — кандидатів — у члени конференції. З них чиновники міністра внутрішніх справ і міністра освіти, за згодою губернаторів, оберуть шість осіб.

Повеління міністра внутрішніх справ — оголосити про вибори кандидатів у найкоротший термін, і до 15 березня 1848 їх прийматимуть у канцелярії особливого комітету з організації конференції рабинів і єврейських людей науки, у департаменті різних віросповідань при відомстві міністра внутрішніх справ.

Відомство міністра внутрішніх справ наказує повідомити почесного громадянина праведника р. Мендила Шахновіца з Любавичів, що його буде обрано як претендента — кандидата — від Могильовської губернії, бо, безсумнівно, його буде обрано одним із шести членів конференції.

Ребе Цемах Цедек у відповідь надіслав листа до міністерства внутрішніх справ, у якому каже, що не хоче балотуватися на виборах; після того як міністерство внутрішніх справ на це не погодилося, Ребе Цемах Цедек надіслав медичну довідку, у якій написано, що речі, які викликають у нього хвилювання, можуть зашкодити його здоров'ю, і справді зрештою Ребе Цемах Цедек не балотувався на виборах

Результати виборів

Завдяки агітації Ребе Цемах Цедека із 32 делегатів було обрано 26 делегатів, які є релігійними євреями, і лише 6 делегатів були маскілім.

Попри нищівну перемогу гаредим, міністр внутрішніх справ обрав із них лише 2 гаредимних делегатів до рабинських зборів і 4 маскільських делегатів до рабинських зборів.

Шістьма обраними на збори були: голова зборів Еліезер Ліпшиц, двоє вчених, п. Ворбіл і п. Айхенбойм, купець Бернштейн з Одеси, купець Гольдберг із Біліста і купець Бешкович із Вітебська.

Еліезер Ліпшиц, купець Бернштейн і вчені Ворбіл та Айхенбойм цілком заперечували вчення Всевишнього і були з ватажків громади маскілім; Еліезер Ліпшиц спочатку був гаредимним і навіть отримав сміху на рабинство, однак потім зійшов зі шляху; купці Бешкович і Гольдберг, щоправда, не мали знань щодо юдаїзму, але вони були богобоязливими й гаредимними. Далі міністр внутрішніх справ навіть додав двох лекторів, які читатимуть лекції на зборах на теми єврейського народу та його законів; двома лекторами були д-р Штерн і д-р Пінскер, однак рабини в Литві одразу виступили із закликом усунути їх, оскільки вони маскілім і навіть займаються чаклунством тощо і негідні читати лекції про звичаї Ізраїлю; проте міністр внутрішніх справ вирішив залишити їх.

Гаредимні делегати йдуть зі зборів

Упродовж усього часу зборів двоє гаредимних делегатів, Бешкович і Гольдберг, воювали з рештою делегатів і паплюжили їх; Еліезера Ліпшица вони навіть не наважувалися згадати на ім'я, а про делегатів п. Ворбіла і п. Айхенбойма вони казали, що ті гірші за інквізиторів в Іспанії, бо ті воювали проти релігії, а ці приходять від імені релігії; увесь день гаредимні делегати ходили до синагоги й оголошували про діяння маскільських делегатів.

Одного разу, коли Ворбіл, Айхенбойм та Еліезер Ліпшиц паплюжили Тору Ізраїлю у своїх промовах, гаредимні делегати звернулися до відповідального за обговорення, який був християнином, що несправедливо, що завжди наприкінці встановлюють закони за їхньою думкою, бо вони більшість, адже насправді 95 відсотків виборців тремтять перед словом Всевишнього, і попри це маскілім, яких обрали лише 5 відсотків, становлять більшість на зборах; маскільські делегати почали обурюватися ними й хотіли подати на них до суду за наклеп, а також щоб російський уряд подав на них до суду за те, що вони стверджують, що уряд збрехав, обравши їх.

Бешкович почав говорити й виступати проти маскільських делегатів:«Хіба правда не така, і не лише те, що дев'яносто п'ять відсотків виборців дотримуються релігії, а ще й те: дев'яносто відсотків питань, які запропонували конференції вирішити, стосуються дотримання релігії, яку ви всі не визнаєте. Дев'ять питань про справи забою і п'ять питань про справи синагоги, ви, що їсте трефне й оскверняєте Шабат і свята, яке вам діло до справ забою і різників чи справ святості синагог! Також і чотири питання про справи кідушин не мають до вас жодного стосунку. І лише два питання: 1) чи є необрізаний євреєм, 2) про вихрещеного, якого батьки позбавили спадку, мають до вас стосунок. Хіба це не сміх, що завдає болю серцю, що з двадцяти питань конференції, через які збурили відомство міністра внутрішніх справ і міністра освіти скликати конференцію обраних, з вісімнадцяти з них обрані насміхаються, і ці люди — вони і є більшість, яка має намір вирішувати.».

Після нього підвівся гаредимний делегат Гольдберг і почав говорити:

Близько двох тижнів тому, коли ми розповідали євреям у синагозі про перебіг конференції та про думки обраних щодо справ релігії та їхнє глузування зі звичаїв Ізраїлю, публіка слухачів зажадала від нас оприлюднити це публічно в усіх єврейських містечках. І якщо голова конференції та чиновники уряду зважають лише на думку тих, хто заперечує релігію Ізраїлю і глузує зі звичаїв Ізраїлю, то на нас — обраних Бешковича і Гольдберга — покладається подати наш протест у письмовому вигляді й разом із цим подати прохання про відставку з обґрунтуванням, що в такому становищі й дусі, коли рішення у справах релігії передано до рук осквернителів релігії, не в наших силах виконати наші обов'язки, і ми знімаємо із себе відповідальність.

Секретар конференції Мандельштам почав кричати на гаредимних делегатів, що вони зрадники царства і невдячні російському уряду, однак Гольдберг продовжив говорити:

Цими днями ми отримали листи із вказівками й застереженнями із сорока міст, великих і малих, і всі пишуть на одну тему:

Як нам стало відомо, більшість членів конференції належать до вільнодумців, які заперечують Тору Моше і нехтують заповідями, а людину Еліезера Ліпшица, відлученого гаонами Ізраїлю, увінчали званням рабина, щоб вирішувати й дозволяти питання, подані від уряду, то ми, євреї, що дотримуються Тори та заповідей, які обрали вас захищати нашу релігію і нашу Тору, і оскільки ви меншість — тому висловіть протест євреїв, що дотримуються Тори та заповідей, проти думок і пропозицій членів комітету п. Ліпшица, п. Ворбіла, п. Айхенбойма і п. Бернштейна, які їдять трефне й оскверняють Шабат і свята, і подайте до департаменту різних віросповідань і релігій при відомстві міністра внутрішніх справ прохання про відставку.

На підставі — листів і вказівок, які ми отримали, як сказано, маємо честь висловити високому превосходительству голови наш рішучий протест від імені євреїв, що дотримуються Тори та заповідей, які послали нас на конференцію, і водночас нашу відставку зі звання обранців цієї конференції.

Після промови Гольдберг пішов, і разом із ним Бешкович, до секретаря зборів і підписали листа про відставку; не допомогли жодні благання, обидва подали у відставку й покинули збори.

Відставка гаредимних делегатів викликала великий галас, який зрештою привів до завершення зборів

Відповідь Ребе Цемах Цедека

Після того як було вирішено припинити збори, п. Ліпшиц, Ворбіл та Айхенбойм вирішили передати питання рабинам, щоб ті відповіли, і серед іншого звернулися до Ребе Цемах Цедека, щоб він відповів, яка його думка щодо тем: сідур, перекладений німецькою, вибірки з Танаху, які міститимуть глави, придатні для вивчення з дітьми, і пропустять непридатні й непотрібні глави, вибірки з Мішнайот у розділах Зраїм, Моед, Незікін і Кодашім і пропустити закони кілаїм тощо й нечистоти та чистоти тощо, вибірки з Рамбама — міститимуть найпридатніші закони про поведінку між людиною і Всевишнім, щодо її царя і її батьківщини, і між людиною та її ближнім.

Ребе Цемах Цедек не обмежився простою відповіддю, а написав про це цілий кунтрес (повний кунтрес міститься в рамці):

Пропозиція: Сідур у встановленому і впорядкованому нусаху, за яким молитимуться всі євреї, і цей сідур буде перекладено німецькою.

Відповідь: Є багато нусахів, і якщо зараз зроблять єдиний нусах, це внесе плутанину, а в перекладі німецькою немає потреби.

Пропозиція: Вчити дітей Танаху, однак виключити менш гарні глави і вчити лише придатні глави.

Відповідь: Тора — від Святого, благословенний Він, і не можна сказати, що в Торі Всевишнього це гарне, а це ні

Пропозиція: Вчити дітей Мішни, однак наново впорядкувати мішнайот і виключити нерелевантні уривки.

Відповідь: Сам факт, що рабі Єгуда га-Насі включив це до Мішни, вказує, що це потрібно, і крім того це може заплутати учня тим, що частину виключають, а частину залишають.

Пропозиція: Пропустити вивчення Гемари і вчити дітей лише Рамбама.

Відповідь: Щоб зрозуміти Рамбама, треба спочатку вивчити Гемару, і крім того Рамбам важкий і складний, і крім того більшість сьогодні не звикли вивчати Рамбама, і це може їх заплутати.

Пропозиція: Перекласти Танах, Мішну і Рамбама німецькою і так учити дітей.

Відповідь: Єврейський народ звик навчатися святою мовою, і крім того ця мова свята, і її не можна замінювати, і крім того сьогодні не розмовляють німецькою, а якщо так, то вже російською.

Підробка кунтресу

Коли кунтрес із відповідями потрапив до рук секретаря зборів Мандельштама, а також до Ліпшица та решти маскільських делегатів, вони вирішили підробити кунтрес, вилучивши аргументи Ребе Цемах Цедека і додавши уривки, з яких випливало б, ніби Ребе Цемах Цедек ображає релігію християнства.

Падіння донощиків

Коли підроблений кунтрес потрапив до міністерства внутрішніх справ, спочатку там хотіли звинуватити Ребе Цемах Цедека в заколоті проти царства, однак згодом до них потрапив справжній примірник кунтресу, і так вони зрозуміли, що йдеться про підробку.

Після цього випадку міністр внутрішніх справ і міністр освіти[3] вирішили створити особливу комісію, яка розслідує історію підробки; після довгого розслідування було доведено, що маскілім — люди брехні й користолюбці, і більшість євреїв не хочуть їхніх думок і навіть бояться їх.

Міністр освіти вирішив викликати секретаря зборів Мандельштама і маскільських делегатів, Ліпшица, Ворбіла, Айхенбойма і Бернштейна, і почав докоряти їм і кричати на них за те, що вони брехуни, а також за те, що вони підробили кунтрес Ребе Цемах Цедека, а також кричав на Мандельштама, який порадив йому обрати їх делегатами на збори; маскілім спробували знову запропонувати відновити збори, однак міністр внутрішніх справ відмовився і вирішив більше не приймати пропозицій маскілім.

«Ребе Цемах Цедек і рух Гаскала»

Кунтрес

Кунтрес «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскала» документує боротьбу Ребе Цемах Цедека з маскілім і його діяльність на Петербурзькій конференції 5603 року (1842/1843), а також на Рабинському зібранні 5608 року (1847/1848). Наприкінці кунтресу надруковано один з його листів до маскіля Мандельштама проти змін у традиційній освіті, а також два маамари на їдиш, пов'язані зі змістом кунтресу.

Кунтрес був виданий видавництвом «Кегот» у 5706 році (1945/1946) як кунтрес 48 у серії кунтресів Ребе Раяца, з його записів, із примітками й посиланнями, і другим виданням у 5717 році (1956/1957). Нове й виправлене видання у 5778 році (2017/2018).

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Згідно з кунтресом «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскала»
  2. ^ Від часу Рабинських зборів 5603 поліцейські чиновники ставилися до Ребе Цемах Цедека з жорстокістю
  3. ^ Міністра освіти звали Уваров

Повідомити про помилку на цій сторінці