Перейти до вмісту

Гершон-Бер Джейкобсон

Матеріал з Хабадпедії
Гершон-Бер Якобсон
Хабадський хасид, засновник газети «Алгемейнер журнал» (газети їдишем) та її головний редактор
Основна інформація
Дата народження16 сівана 5694 (30 травня 1934)
Місце народженняМосква
Дата смерті20 іяра 5765 (29 травня 2005)
Місце похованняКладовище Монтефіоре
Місце проживанняМосква, Самарканд, Торонто, Нью-Йорк
Рід діяльностіжурналіст, редактор
Освіта«Томхей Тмімім» у Брюнуа, центральна єшива «Томхей Тмімім»
Посадазасновник і головний редактор газети «Алгемейнер журнал», кореспондент газети «Дер тог — Морген журнал»
Сім'я
БатькоСімон Яковшвілі
МатиФрейда
ДружинаЦвія, дочка рава Яаков Ліпскер
ДітиСімон Якобсон, Фрейда Гехт, Барух-Шалом Якобсон, Хана Краснянська, Йосеф-Іцхак Джейкобсон
Брати й сестриБецалель Джейкобсон, Шалом Якобсон
Родовід

Рав Гершон-Бер Джейкобсон[1] (16 сівана 5694 (30 травня 1934) — 20 іяра 5765 (29 травня 2005)) — хабадський хасид, який заснував газету «Альгемайнер журнал» (газету їдишем) і був її головним редактором. Упродовж багатьох років Ребе багато разів викликав його до своєї кімнати і настановляв, як висловлювати позицію вірного Торі єврейства щодо актуальних питань.

Біографія

Рав Джейкобсон у кімнаті секретаріату
Рав Джейкобсон отримує від Ребе кос шель браха (вихід Сімхат Тори 5743)

Народився в Москві 16 сівана 5694 року (30 травня 1934) в родині рава Сімона Яковшвілі і пані Фрейди. У його дитинстві батька заарештував КДБ і заслав до Сибіру, і хлопчика виховувала сама мати. У дитинстві мимоволі був відданий навчатися в комуністичну народну школу через страх перед владою, але в післяобідні години займався з приватним учителем, який підпільно приходив навчати його юдаїзму.

Коли вибухнула Друга світова війна, утік разом із матір'ю до Ленінграда, а звідти вони продовжили шлях до Самарканда через Грузію, де пробули до кінця війни; потім брали участь у відомій втечі і нелегально перетнули кордони Росії через Львів, доки не дісталися табору біженців Покінг.

З Покінга продовжив шлях до Франції разом із матір'ю і вступив до єшиви «Томхей Тмімім» у Брюнуа, де почав займатися журналістикою і був улюбленцем відомого хасида р. Ісраеля Левіна (Невелера).

Там же родина знову возз'єдналася, коли батька звільнили із заслання і він також зумів нелегально перетнути кордони Росії. У 5712 році (1951/1952) родина разом переїхала до Торонто, де батька призначили рабином, але через тяжкі страждання, перенесені в Сибіру, він прожив недовго і помер приблизно через півтора року після того, як оселився в місті. Через деякий час померла і його дружина, мати р. Гершона-Бера.

Після відходу з життя батьків р. Гершон-Бер і два його брати перейшли навчатися до центральної єшиви «Томхей Тмімім» у 770, де він виявив у собі письменницький талант. Після закінчення навчання почав журналістську кар'єру і став писати в шанованих газетах їдишем.

У 5716 році (1955/1956) одружився зі своєю дружиною Цвією, донькою рава Яакова Ліпскера, згодом призначеного габаєм у 770. Довгі роки вона викладала в «Бейт Рівка» в Краун-Гайтс, а крім того, була співучасницею значної частини діяльності свого чоловіка.

Коли Ребе проводив збір коштів на будівництво кварталу в Кфар-Хабаді на фарбрейнгені 19 кислева 5718 року (12 грудня 1957), Ребе звернувся до нього і звелів збільшити суму, яку той зобов'язався пожертвувати, уп'ятеро[2].

Крім основної роботи кореспондентом газети «Дер тог — Морген журнал», він принагідно був позаштатним кореспондентом різних газет[3] і став першим єврейським журналістом, який відвідав Єгипет після Шестиденної війни, що принесло йому широку відомість.

У 5731 році (1970/1971) газета «Дер тог» закрилася, і на зборах, що відбулися в бібліотеці Ребе в присутності кількох громадських діячів, таких як рав Мендл Шем-Тов, рав Залман Гурарі і рав Лейбл Мочкін, було вирішено заснувати газету на заміну, яка стане трибуною для висловлення позиції вірного Торі єврейства щодо актуальних питань. Перший номер газети вийшов 10 адара 5732 року (25 лютого 1972); фінансову підтримку забезпечували громадські діячі, а керівництво редакцією було доручено раву Гершону-Беру, який був і головним редактором.

Назву газети обрав Ребе — «Альгемайнер журнал» (газета для всіх), щоб газета представляла не лише позиції руху Хабад, а стала трибуною, з якою ототожнювали б себе всі групи і течії харедимного єврейства.

Хоча в написанні газети брали участь кореспонденти, які не дотримуються Тори і заповідей, а деякі з них мали ліві погляди, протилежні погляду Тори, йому вдалося вести газету так, щоб вона представляла позицію єврейства і вела боротьбу Ребе в громадських питаннях.

Коли Ребе почав щотижня редагувати сіху для публікації [наприкінці 5747 року (1986/1987)], сіху публікували поперемінно: одного тижня — їдишем в «Альгемайнер журнал», а іншого тижня — святою мовою в газеті «Кфар-Хабад».

Як головного редактора однієї з найважливіших газет американського єврейства, його запрошували на численні збори, і там він служив вірним посланцем Ребе; усі ці роки він удостоювався отримувати вказівки від Ребе як щодо роботи газети, так і щодо різних людей, з якими зустрічався під час своєї роботи.

Як представник позиції Ребе і хасидизму Хабад, він зазнав жорстокої боротьби з боку сатмарського двору, аж до того, що одного разу вночі підпалили редакцію газети; це не зупинило р. Гершона-Бера, і він продовжував з гордістю представляти позицію Хабаду.

Помер 20 іяра 5765 року (29 травня 2005) і похований на кладовищі Монтефіоре в районі Квінс у Нью-Йорку.

Родина

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Якобсон
  2. ^ Прослухати на сайті «Ашрейну». Після того як присутні на фарбрейнгені зобов'язалися пожертвувати певну суму в записках, які вони подали Ребе, Ребе звернувся до них і звелів подвоїти пожертву. (Кожному жертводавцеві Ребе назвав іншу суму подвоєння.) Опис збору коштів — у «Торат Менахем — Гітваадуйот» пункт 43 (текстова версія на сайті Chabad.org).
  3. ^ Серед газет, у яких він писав, була й газета «Єдіот ахронот», представником якої в Нью-Йорку Джейкобсон був, змінивши на цій посаді письменника Елі Візеля, який до того був їхнім журналістом. Дружба між ним та Елі Візелем зміцніла з роками, коли він відкрив газету «Альгемайнер журнал», у якій Елі Візель був одним із важливих авторів.
Гершон-Бер Джейкобсон згадується ще в 22 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2558236200

Повідомити про помилку на цій сторінці