Перейти до вмісту

Хабадпедія:Мова

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Зміст і стиль викладу

חב"דפדיה נכתבת בשפה העברית בת ימינו. לכתיבה בעברית קווים מנחים ייחודיים, שבהם יש להתחשב, במיוחד כאשר כותבים אודות נושאים ומושגים שמקורם במאמרים ושיחות שנכתבו תוך שימוש בביטויים ותחביר שעלולים להיות זרים לדוברי העברית המודרנית. בנוסף לעקרונות ולקווים המנחים הכלליים של חב"דפדיה. עמוד זה כולל סדרה של כללים שנועדו לשפר את איכותם הלשונית של הערכים בחב"דפדיה.

Переклад мови, прийнятої в книгах хасидуту, на сучасний іврит

У Хабадпедії слід уникати вживання слів, яких немає в івриті і які незнайомі тому, хто не стикався з книгами хасидуту; ці слова не пасують енциклопедії, яка хоче звертатися до носіїв сучасного івриту.

Приклади: замість «פשוט בשכל אצלו» слід писати «ברור לו»; замість «יוכל להיות השגה בעתיק» — «ניתן להבין את דרגת עתיק». Так само слід уникати й слів, корінь яких знайомий і які можна зрозуміти, але чиї особливі форми не прийняті.

Стиль

Писемна мова відрізняється від розмовної

Фраза, що ілюструє різницю між писемною і розмовною мовою:

Хочеш говорити, як усі люди, — скажи «אני לא שומע»; хочеш говорити, як меншість з особливим обличчям, — скажи «איני שומע»; хочеш писати, як усі люди, — пиши «איני שומע»; хочеш писати, як школярі, — пиши «אני לא שומע»[1].

Титул людини

Протягом життя людина змінює посади й титули. Згадуючи людину, слід зазначати її посаду/титул на момент описуваної події, а не на інший момент, щоб не створювати анахронізму. Приклади:

  • Не можна описувати рава Меїра Ашкеназі так: «народився 19 кислева 5730 року (29 листопада 1969) у рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі, рабина Кфар-Хабада», оскільки на момент його народження його батько не був рабином Кфар-Хабада (а лише роки потому), і тому слід виправити на «народився 19 кислева 5730 року (29 листопада 1969) у свого батька, рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі (згодом рабина Кфар-Хабада)».

Відповідно до цього принципу не слід приєднувати до імені людини титул «благословенної пам'яті», «шліта» чи «мир праху його».

У випадках, коли є побоювання неясності, можна використовувати слово «тодішній», наприклад «рав Геллер, тодішній член бейт-діну цедек Краун-Гайтс».

Правило «בראשית ברא»

Правило «בראשית ברא» чудово підвищує рівень письма. Приклади:

  • «בראשית ברא אלוקים את השמים ואת הארץ» замість «בראשית אלוקים ברא את השמים ואת הארץ»[2].
  • «בהתחלה הלך דני למכולת» замість «בהתחלה דני הלך למכולת» (а у вищому стилі: «תחילה הלך דני למכולת»).

Написання в інший спосіб не вважається помилкою і не має граматичного значення, але належить до нижчого мовного регістру. Водночас можливий відступ від цього правила, коли є бажання підкреслити підмет («אתמול, דני הלך למכולת, ולא יוסי»).

Коли трапляється вираз, що не є дієсловом, правило не діє: «כל אימת שהוא פוגש את אמו, דני מאושר», а не «כל אימת שהוא פוגש את אמו מאושר דני» — слово «מאושר» не дієслово (насправді, якщо хочуть бути ще точнішими, дехто каже, що правило не діє в усій формі теперішнього часу — «בכל רגע ה' בורא את העולם מחדש», а не «בכל רגע בורא ה' את העולם מחדש»).

Варто звертати увагу на це правило під час перекладу з англійської. Наприклад, якщо джерело таке:

After his birthday, Danny purchased a book

«Негайний» переклад такий:

לאחר יום הולדתו, דני קנה ספר.

Переклад, що враховує правило «בראשית ברא», дасть таке помітне поліпшення:

לאחר יום הולדתו, קנה דני ספר.

Треба враховувати відмінності в пунктуації між мовами, і тому:

לאחר יום הולדתו קנה דני ספר.

Далі, загалом варто вибирати дещо вищий регістр під час написання статей:

לאחר יום הולדתו רכש דני ספר.

І нарешті, слід змінити порядок слів так, щоб він відповідав івриту, у якому підмет і присудок зазвичай відкривають речення:

דני רכש ספר לאחר יום הולדתו.

Зайві вирази

  • Дехто пише в тексті статті цікавий факт полягає в тому, що або слід зазначити, що. Не слід використовувати ці вирази — залиште читачам вирішувати, чи справді факт цікавий і вартий згадки. Стаття нічого не втрачає, коли з неї вилучають ці порожні слова.
  • כמו כן — сполучні слова, без яких можна обійтися.
  • כידוע — вживання слова «כידוע», наприклад у фразі «כידוע, הרבי הריי"צ נפטר בשנת תש"י», зайве, оскільки за природою речей це слово / така форма висловлювання веде лише до одного з двох таких негативних «сценаріїв»:
    • Сказане справді відоме, і тому немає сенсу обтяжувати читачів повторним пережовуванням;
    • Сказане відоме лише тим, хто пише, і викликає в читачів відчуття неуцтва.
  • כמובן — як כידוע
  • למרבה הצער, למרבה המזל — це вирази, яким немає місця в енциклопедії, що подає інформацію нейтрально; не слід домішувати до неї почуття тих, хто пише, навіть якщо вони загальноприйняті.
  • הוא שמו — іноді стаття починається у формі «מוצאי שבת הוא שמו של הזמן שבין צאת השבת לבין עלות השחר». Слова «שמו של» у цьому визначенні зайві, і слід писати «מוצאי שבת הוא הזמן שבין צאת השבת לבין עלות השחר». Причина в тому, що всі статті енциклопедії присвячені назвам предметів — «אמריקה הוא שמה של יבשת גדולה», «יבשת היא מושג המתאר שטח אדמה גדול» — так уже є, коли сировина — слова.
  • נולד להוריו — загальновідомо, що людина народжується у своїх батьків, і тому замість того, щоб писати «יצחק נולד להוריו, אברהם ושרה», досить написати «יצחק נולד לאברהם ושרה».
  • נֶחְשָׁב — зазвичай це зайве слово. Якщо є факти, що доводять, що щось правильне, то воно не «вважається» таким, а справді таке. Якщо є хтось, на чию думку щось правильне, то слід написати, хто є носієм цієї думки. Коли доречно писати «נחשב», слід суворо писати «נחשב ל־», а не «נחשב כ־».
  • ראה את עצמו — неможливо проникнути в голову людини і неможливо знати, як вона бачила себе. Приклади точнішого формулювання: «ראובן יצחקי הציג את עצמו כפילוסוף» або «שמעון לוי כתב במאמרו שהוא רואה את עצמו כפיזיקאי».
  • מונה לתפקיד — досить написати מונה ל. Приклад: замість того, щоб писати «אברהם מונה לתפקיד המנהל», краще написати «אברהם מונה למנהל».

Тавтологія

Слід уникати виразів, у яких є тавтологія. Приклади:

  • Не слід писати «בתקופת תור הזהב», а «בתור הזהב», оскільки слово «תור» у виразі «תור הזהב» означає «період».
  • Не слід писати «כמו לדוגמה», а «כמו» або «כגון».

Не ускладнюйте даремно

Багато хто з тих, хто пише, відчуває, що в «серйозному» енциклопедичному стилі слід якомога більше вживати високих слів, тоді як часто ці слова нічого не додають до розуміння тексту і лише ускладнюють читання. Іноді спроба використати високий стиль навіть призводить до справжніх помилок. Якщо ви вагаєтеся між простим словом і «вищим» рівнозначним словом, не соромтеся використати просте й ясне слово.

  • Замість אולם і ברם не соромтеся писати просто אבל або אך.
  • Замість «כתב העת בו התפרסם המאמר» краще писати «כתב העת שבו התפרסם המאמר».
  • Замість «הרב, אשר התרחק מן הכבוד בכל מאודו...» краще писати «הרב, שהתרחק מן הכבוד בכל מאודו...»
  • Замість «המחזה נסוב סביב חיי הרמב"ם» краще писати «המחזה עוסק בחיי הרמב"ם»[3] (якщо тільки ви не маєте наміру підкреслити, що життя Рамбама — центральна вісь п'єси).
  • Бажано менше вживати слово «טרם», а коли вирішують його використати, треба суворо стежити за правильним уживанням. Якщо ви не впевнені, краще уникати цього слова. Приклади помилкових ужитків: «מחלה זו טרם מובנת עד תומה», «רקעו הצבאי וקורות חייו, בתקופה טרם הגיעו לארץ ישראל, לוטים בערפל». Приклад правильного, але громіздкого й зайвого вжитку: «שיר ערש הוא שיר המושר באוזני ילדים טרם לכתם לישון». Краще написати «שיר ערש הוא שיר המושר לילדים לפני השינה». У більшості випадків простіше і ясніше використати «לפני» або «עד».

Використання зв'язки – הוא, הנו

У деяких мовах, наприклад в англійській, у кожному реченні обов'язково має бути дієслово або зв'язка, наприклад «Washington is the capital of the USA» — «וושינגטון היא בירת ארצות הברית». В енциклопедії за самою її природою з'являються визначення речей, і тому в енциклопедіях мовами, де вживання зв'язки обов'язкове, воно дуже поширене. В івриті ж зв'язка потрібна не завжди, і навіть коли її використовують, треба виявляти розсудливість — використовувати правильне слово і робити це на манер івриту, а не копіювати слово в слово з інших мов. Це означає, наприклад, що немає причини писати «הוא» скрізь, де в англійській написано «is».

Прийнята в івриті зв'язка в теперішньому часі — займенник третьої особи: הוא, היא, הם, הן: «שרה היא צנועה». У минулому і майбутньому часі зазвичай слід використовувати відповідну форму дієслова «להיות»: «שרה הייתה צנועה», «שרה תהיה צנועה», і немає потреби додавати зв'язку «היא».

Уникайте, наскільки можливо, вживання дієслова להוות. У більшості випадків його можна замінити дієсловом «להיות» або зв'язкою (הוא, היא), залежно від випадку:

  • Замість: «ספירת הכתר מהווה ממוצע בין המאציל לנאצלים».
  • Краще написати: «ספירת הכתר היא ממוצע בין המאציל לנאצלים».

Слова «הנו / הנה / הנם / הנן» (пишуться також «הינו / הינה / הינם / הינן») — це слово «הִנֵּה» у сполученні із займенником, тобто «הנו» = «הנה הוא». Поширена помилка — використовувати їх як зв'язку:[4]

  • Ненормативно: מוֹרַח וְדָאין הנו אחד מסימניו של מלך המשיח.
  • Нормативно: מוֹרַח וְדָאין הוא אחד מסימניו של מלך המשיח.

Минуле минуло, і його немає

Не слід писати про події минулого в теперішньому часі. Наприклад, не слід писати «במלחמת המפרץ מתרחשים ניסים», а «במלחמת המפרץ התרחשו ניסים». Не «ב־תש"ה גרמניה מובסת במלחמה, ומתחילים לשקם אותה», а «ב־תש"ה הובסה גרמניה במלחמה והחלו לשקמה».

בשנים האחרונות, לאחרונה

Проблемні вирази — це вирази, що залежать від часу, як-от «בשנים האחרונות», «בימים אלה»: Хабадпедія не газета, а енциклопедія, яка пишеться на багато років. Тому не слід писати в ній «לאחרונה» або «כיום», навіть коли описується подія, що сталася буквально в останні дні. Дайте дату, значення якої не змінюється з кожним днем, що минає. Замість того щоб писати «לאחרונה יצא לאור ספרו», слід писати «באלול תשפ"ג יצא לאור ספרו». Виняток у цьому разі — політичний статус, що змінився в певному регіоні. У цьому разі писати «כיום» дозволено. Наприклад: якесь місто, яке було в певній країні (наприклад, у Радянському Союзі), і ця країна розпалася й більше не існує, а тепер місто перебуває на території держави, що виникла на руїнах колишньої держави (наприклад, Казахстан), — у цьому разі можна написати: «כיום בקזחסטן».

Хтось сказав щось

Слід, наскільки можливо, уникати слів "מישהו" і "משהו". Важко уявити контекст, у якому вживання цих слів виглядало б доречно в енциклопедії. "מישהו" можна замінити на "פלוני", "אדם זה או אחר", "מאן דהוא" тощо. "משהו" може поступитися місцем звороту "דבר מה".

«רבים סבורים כי...»

Звороти виду רבים סבורים כי... («багато хто вважає, що...»), засновані на враженні тих, хто пише, а не на опитуванні громадської думки, являють собою логічну помилку типу «аргумент до більшості». Вони здатні ввести читача в оману, достовірність їх низька, тому вживати їх небажано. Неприпустимо вживати їх у чутливих питаннях:

  • Різка критика, висловлена однією особою на адресу іншої. Наприклад, не можна писати: «багато хто вважає, що Мойше Зухмір, глава уряду Штухландії, довів свою країну до загибелі». Якщо багато хто справді так вважає, слід навести хоча б одне посилання на джерело.
  • Політичні питання — наприклад: «опитування показують, що партія „Оз ве-азуз“ — найбільша в країні». Тут обов'язково треба вказати, які саме опитування це показують.
  • Відомості, здатні зачепити ту чи іншу групу людей. Наприклад: «закони Штухландії дозволяють красти в будь-якого тривимірного гостя». У такому разі необхідно навести якесь посилання на цей закон.

Не зловживати прикметниками

Наприклад: слово «тортури» саме по собі досить сильне, але варто додати до нього означення «жорстокі», як тут-таки виявляється фальш сказаного. Це правило справедливе і для письма в Хабадпедії.

למרות ובגלל

Сполучення "למרות ש־" і "בגלל ש־" поширені на письмі, але, на думку низки мовних редакторів, вони небажані.

Замість בגלל ש־ можна писати כיוון ש־, מכיוון ש־,[5] משום ש־ або просто כי.[6]

Замість למרות ש־ можна писати אף על פי ש־. Можна також спробувати переформулювати речення без ש־: "למרות שהאיש טען..." ← "למרות טענת האיש...".

Заперечення – אף, כלום, שום

У розмовній мові, а іноді навіть у літературі поширене вживання слів "אף", "שום" і "כלום" для вираження заперечення або відсутності. Тим часом у нормативній мові ці слова самі по собі заперечення не виражають, а виражає його слово "לא" або "אין", що стоїть у тому самому реченні. В енциклопедії цього бажано дотримуватися:

אף = אפילו, גם

  • Не пишіть: אף אחד אינו יודע את זהותה.
  • Пишіть: איש אינו יודע את זהותה.

כלום = משהו, דבר־מה, דבר כלשהו

  • Не пишіть: לפרטים ניתנה ההזדמנות לתת כסף, לתת כלום או לקחת כסף.
  • Пишіть: לפרטים ניתנה ההזדמנות לתת כסף, לא לתת כלום או לקחת כסף.

שום = כול

  • Не пишіть: רחבעם אמר שאביו שום דבר לעומתו.
  • Пишіть: רחבעם אמר שאביו הוא לא־כלום לעומתו.

Означений артикль при власних назвах

Постановка означеного артикля при власних назвах — поширена помилка. Так, наприклад, дата на кшталт "י"א ניסן" означена вже за своєю природою, і тому її означення через ה"א הידיעה — "ה-י"א ניסן" — є помилковим подвоєнням. Те саме стосується й інших назв, означених за своєю природою, як-от "תומכי תמימים" тощо. Не слід писати "תומכי התמימים", а "תומכי תמימים". Ця помилка поширена й при означенні слова "חב"דפדיה".

  • Не пишіть: כתב העת יוצא לאור מאז ה-י"א ניסן; תומכי התמימים; החלטה של החב"דפדיה.
  • Пишіть: כתב העת יוצא לאור מאז י"א ניסן; תומכי תמימים; החלטה של חב"דפדיה.

Назви місцевостей, округів і областей можна писати як з означеним артиклем, так і без нього. Тому річку "קולורדו" можна записати і як "נהר הקולורדו", і як "נהר קולורדו". Те саме стосується "הכינרת", "הגולן", "הלבנון", "הכרמל" та інших. Водночас із двох можливих варіантів слід віддавати перевагу тому, який для цього слова поширеніший, і уникати дивацтв.

Скорочення та абревіатури

Абревіатурами слід користуватися якомога менше. Хабадпедія зроблена не з паперу, і скорочення в кілька літер дає мізерну економію, але ускладнює читання. Зовсім не слід скорочувати поширені словосполучення — користі в цьому немає, а часом це навіть шкодить ясності, оскільки є скорочення, що допускають кілька прочитань: наприклад, "ע"י" — це і "על יד", і "על ידי". Виняток становлять абревіатури, що читаються як слово, як-от אדמו"ר.

  • Не пишіть: ע"י, בכ"ז, אחה"צ, ע"פ, עי"ז, כ"כ, אא"כ, בינ"ל
  • Пишіть: על ידי або על יד (за контекстом), בכל זאת, אחרי הצהריים, על פי або לפי, על ידי זה, כל כך, אלא אם כן, בין־לאומי

Так само не слід скорочувати назви країн і населених пунктів:

  • Не пишіть: ארה"ב, ברה"מ, רע"מ, י־ם, ת"א
  • Пишіть: ארצות הברית, ברית המועצות, הרפובליקה הערבית המאוחדת, ירושלים, תל אביב

У минулому

Нерідко виникає схильність уживати слово "בעבר" («у минулому»), щоб підкреслити, що певна подія сталася в минулому, наприклад "בעבר כיהן כראש הממשלה". Таке підкреслення зайве, оскільки дієслова в івриті самі вказують, чи йдеться про подію, яка сталася в минулому, відбувається в теперішньому чи станеться в майбутньому. У наведеному прикладі досить слів "כיהן כראש ממשלה".

Перший

Зворот "היא הייתה הראשונה לזכות בפרס נובל" — невдалий переклад з англійської, а належне формулювання івритом — "היא הראשונה שזכתה בפרס נובל". Загалом: не «перший зробити щось», а «перший, хто зробив щось».

Одружився з

Прийняте в Хабадпедії формулювання — 'פלוני "נשא את" אלמונית', а не 'נישא ל', оскільки в юдаїзмі чоловік бере дружину, а жінка виходить заміж. Див. також залу обговорень.

Синтаксис

Пунктуація

Розділовими знаками слід користуватися згідно з вказівками Академії мови іврит, як їх викладено в брошурі «Правила пунктуації», виданій Академією (5762), і на сайті Академії.

Слід звертати увагу на пробіли до і після розділових знаків:

  • Немає пробілу перед крапкою (.), комою (,), крапкою з комою (;), дефісом (־ або -), двокрапкою (:), знаком питання (?) і знаком оклику (!). Зате після кожного з перелічених знаків ставиться один пробіл. Приклади:
    • Неправильно: אני כותב בעברית ,אבל עם שגיאות .אם לא אתקן אותן , זה לא יהיה טוב : הערכים שכתבתי יהיו קשים לקריאה !
    • Правильно: למדתי לכתוב ולהשתמש נכון בסימני הפיסוק, איזה יופי! עכשיו אתחיל לעשות משהו מעניין: אלך לכתוב ערכים בחב"דפדיה.

Після слів "בנוסף" і "לעומת זאת", що відкривають речення, кома не ставиться, і зазвичай не ставиться вона і після "אם כן".

Дефіс (־), що слугує для відокремлення службової літери від числа, завжди пишеться впритул, без пробілів, і до службової літери, і до числа. Наприклад: "ב־770", або "מ־14:00 עד 16:00", або "השתתפתי ב־11 מבצעים". Якщо такого дефіса немає на вашій клавіатурі, можна писати замість нього мінус (-).

Якщо немає причини чинити інакше, користуйтеся на письмі круглими дужками (шифт-0 і шифт-9), а не квадратними чи фігурними. Так само користуйтеся подвійними лапками для цитат і назв творів, а одинарними — коли треба поставити лапки всередині лапок. Уживаючи подвійні лапки, стежте за тим, щоб ставити справжні подвійні лапки (", шифт-кома, праворуч від літери ף на клавіатурі), і не набирайте замість них двічі одинарні лапки (''), оскільки двоє одинарних лапок використовуються у вікі-коді для позначення курсиву.

Повторне вживання прийменників

Коли непрямих додатків кілька, службові літери повторюються перед кожним з них:

  • Не пишіть: הקרקע שייכת לדני, אלי ומשה. התגוררתי בחיפה, ירושלים ותל־אביב
  • Пишіть: הקרקע שייכת לדני, לאלי ולמשה. התגוררתי בחיפה, בירושלים ובתל־אביב.

Виняток: випадок, коли кілька людей працювали спільно:

  • Не пишіть: "ב־1948 פורסמה תאוריה על הפיזיקה של ראשית היקום, שנכתבה בידי ג'ורג' גאמוב, בידי רלף אלפר ובידי רוברט הרמן".
  • Пишіть "ב־1948 פורסמה תאוריה על הפיזיקה של ראשית היקום, שנכתבה בידי ג'ורג' גאמוב, רלף אלפר ורוברט הרמן".

Розділення сполучень у смихуті та дієслів

Не можна розривати сполучення у смихуті між означуваним і означальним словом. Не кажуть "במהלך ואחרי השבוע אלמד לבחינה", а кажуть "במהלך השבוע ואחריו אלמד לבחינה", оскільки "מהלך השבוע" — конструкція смихуту. Не слід казати "הצעצועים פוזרו מתחת ומעל המיטה", а слід "הצעצועים פוזרו מתחת המיטה ומעליה".

Можна сказати: "שיפצתי וטייחתי את הדירה", і зовсім не обов'язково: "שיפצתי את הדירה וטייחתי אותה". Можна сказати "הילד חיבק ונישק את אמו", і зовсім не обов'язково "הילד חיבק את אמו ונישקה".

Слід стежити за тим, щоб не з'єднувати дієслова, до яких приєднуються різні прийменники. "אמא חושבת על ילדיה ואוהבת אותם", а не "אמא חושבת ואוהבת את ילדיה", оскільки "חושבת" не може стосуватися "את ילדיה". Не слід казати: "לא יכולתי לעיין ולהתרשם מהספר", бо לעיין не може стосуватися "מהספר". Слід казати: "לא יכולתי לעיין בספר ולהתרשם ממנו".

Правильне вживання сполучного ש

Літеру ש слід використовувати, щоб створити зв'язок між частинами речення:

  • Не пишіть: הדירה בה התגורר ראובן. הארץ אליה הגיעה רבקה.
  • Пишіть: הדירה שבה התגורר ראובן, або: הדירה שראובן התגורר בה, або: הארץ שרבקה הגיעה אליה.

Нерідко такі речення пишуться з прийменником "את", що виражає відношення прямого додатка (אותו, אותה, אותם, אותן). У таких реченнях зазвичай досить написати відносне ש і опустити прийменник — і коли прийменник "את" стоїть окремо, і коли перед ним стоїть відносне ש. Наприклад:

  • Не пишіть: הספר אותו סיים לכתוב שמעון. האנציקלופדיה שאותה כולם יכולים לערוך.
  • Пишіть: הספר ששמעון סיים לכתוב. האנציקלופדיה שכולם יכולים לערוך.

Нерідко в деяких сполучникових сполученнях ש замінюють на ו, однак у нормативному письмі слід суворо писати "מאחר ש־", а не "מאחר ו־".[7] Виняток становить слово "הואיל", після якого йде саме літера ו:

Пишіть так а не так
כמעט ש־ כמעט ו־
יש ש־ יש ו־
אפשר ש־ אפשר ו־
מאחר ש־ מאחר ו־
ייתכן ש־ ייתכן ו־
במידה ש־ (див. примітку нижче) במידה ו־

Але:

Пишіть так а не так Примітка
הואיל ו־ הואיל ש־ у значенні "מכיוון ש־"
עוד מעט ו־ עוד מעט ש־ у значенні "כמעט ש־"

Звороти היות ש־ і היות ו־ — обидва мовно допустимі, але задля одноманітності бажаним написанням у Хабадпедії є היות ש־.

Відносне ש не замінює сполучного ו. Відносні речення в івриті вказують на вже наявний факт, що передує тому, що описується в реченні.[8] Приклади:

  • Неправильно: נתתי את המתנה לאמי, ששמחה בה מאד.
  • Правильно: נתתי את המתנה לאמי והיא שמחה בה מאוד.

במידה

Сполучення במידה ו־ і במידה ש־ як звороти, що відкривають умовне речення, ненормативні. Їх слід замінювати простим словом "אם".

Правильно писати במידה ו־ і במידה ש־, коли йдеться справді про міру чогось.[9] Нормативні речення:

  • "הרופאים ממליצים לאכול במידה ולהתעמל כל בוקר."
  • "במידה שהאדם מודד - בה מודדים לו" (Сота, розд. 1, мішна 7)
  • "הילדה אינה אוכלת במידה שמתאימה לגילהּ"
  • "במידה שחיינו הפנימיים הבאים לידי גילוי בלשון חשובים יותר, כן אנו מוסיפים יותר לאוצר הלאומי הבלתי נראה." (Рахель Кацнельсон-Шазар)

Службова літера ב

  • Щоб позначити мету, пишіть כדי, а не בכדי. Значення сполучення בִּכְדֵי — «у мірі, у кількості».[10] Допустиме сполучення «לא בִּכְדִי», яке означає «не марно».
  • Слово בְּאִם уживалося в деяких умовних реченнях у мові Середньовіччя та існує також у сучасному івриті, однак словник Евен-Шошана, «Мілон га-гове» та Іцхак Перец радять його уникати, тим паче що потреби в ньому немає.[11] Замість "באם" слід писати "אם", "האם" або "כאשר" — залежно від контексту.

Дієслово לשמש

Приєднання порівняльної літери כ до дієслова שימש нормативне, і тому можна писати, що хтось שימש כ, наприклад: "משה שימש יושב ראש", а також: "משה שימש כיושב ראש"; "בתקופה הצלבנית חזרה ביירות ושימשה עיר מסחר", а також: "בתקופה הצלבנית חזרה ביירות ושימשה כעיר מסחר".

Водночас правильніше віддавати перевагу дієслову כיהן перед дієсловом שימש і писати "האדון כיהן כיושב ראש", "הרב אברהם כיהן כרב בעיר בגדד". У деяких випадках можна також писати "שימש בתפקיד": "שימש בתפקיד היושב ראש".

החל ב־, החל מ־

Академія мови іврит затверджує вживання після слова "החל" обох прийменників — ב־ і מ־. Водночас уживання "החל ב־" доречне, коли в тому самому реченні використовується і зворот "כלה ב־". А іноді вживання "החל מ־" зовсім не потрібне, і можна обійтися "מ־", "מאז" або іншим простим формулюванням.

Перескок з однини на множину

Не можна переходити з однини на множину в тому самому реченні. Наприклад:

  • «Профспілка лікарів ухвалила оголосити страйк. Вони стверджували, що їхня зарплата занизька». Має бути: «Профспілка лікарів ухвалила оголосити страйк. Її члени стверджували, що їхня зарплата занизька».
  • Ще один приклад: «Вищий офіцерський склад ЦАХАЛу освічений; усі вони навчалися в університеті щонайменше кілька років». Має бути: «Вищий офіцерський склад ЦАХАЛу освічений; усі старші офіцери навчалися в університеті щонайменше кілька років».

Задовгі речення

Наступне речення, що складається з 95 (дев'яноста п'яти) слів, узято зі статті «Проєкт „Лаві“»:

«Після майже семи з половиною років прискореної розробки за участю тисяч інженерів і техніків уряд Іцхака Шаміра 30 серпня 1987 року, за порадою міністра оборони Іцхака Рабіна і міністра закордонних справ Шимона Переса, ухвалив зупинити проєкт і звільнити близько 6000 інженерів і техніків, після того як з'ясувалося, що Ізраїль не зможе фінансувати його виробництво самотужки і що проєкт виводить його на шлях зіткнення з американцями, які навідріз відмовилися перенаправити на нього кошти американської допомоги, особливо з огляду на те, що він конкурує з їхніми власними виробниками літаків, і викликає сильне озлоблення в сухопутних військах ЦАХАЛу, які побоювалися, що цей проєкт поглине в найближчі роки більшу частину бюджетів ЦАХАЛу коштом засобів, призначених їм».

Таке речення довге й громіздке, і коли читач доходить до його кінця, він уже не пам'ятає, що прочитав на початку. Порівняно легко можна розбити речення посередині й поділити його на коротші (самі по собі теж не прості, але їхню логічну структуру вже можна простежити), наприклад так:

«Після майже семи з половиною років прискореної розробки за участю тисяч інженерів і техніків уряд Іцхака Шаміра 30 серпня 1987 року, за порадою міністра оборони Іцхака Рабіна і міністра закордонних справ Шимона Переса, ухвалив зупинити проєкт і звільнити близько 6000 інженерів і техніків. Рішення було ухвалено після того, як з'ясувалося, що Ізраїль не зможе фінансувати його виробництво самотужки і що проєкт виводить його на шлях зіткнення з американцями, які навідріз відмовилися перенаправити на нього кошти американської допомоги, особливо з огляду на те, що він конкурує з їхніми власними виробниками літаків. Крім того, проєкт викликав сильне озлоблення в командирів сухопутних військ ЦАХАЛу, які побоювалися, що він поглине в найближчі роки більшу частину бюджетів ЦАХАЛу коштом засобів, призначених їм».

ביניהם – בהם

Багато хто вживає слово "ביניהם" там, де слід було б ужити слово "בהם". "ביניהם" описує становище, за якого певний предмет перебуває між двома іншими предметами, наприклад: «І филистимляни стояли на горі з одного боку, а Ізраїль стояв на горі з другого боку, і долина між ними» (Шмуель I, 17:3). "בהם" описує становище, за якого певний предмет входить до групи предметів, наприклад: «Бо це народ, що втратив розум, і немає в них розуміння» (Дварім, 32:28). Відповідно, не слід писати "במצב דומה היו יישובים ערביים רבים, וביניהם הכפר באסה", а слід "במצב דומה היו יישובים ערביים רבים, ובהם הכפר באסה".

Сполучне ו після коми

  • Коли сполучне ו поєднує іменники (підмет чи додаток) усередині речення, кома перед ним не ставиться. Наприклад: "יוסי, דני ואיציק הלכו לטייל" або "אכלתי את התפוח, את הבננה ואת האפרסק".
  • Коли сполучне ו поєднує дві частини складносурядного речення і в другій частині інший підмет, перед ним зазвичай ставиться кома. Водночас, коли друге речення коротке, кома не потрібна. Наприклад: "הכוהן עומד במזרח והלוי בדרום". Якщо підмет у другій частині той самий, що й у першій, кома перед ним не ставиться, за винятком випадку, коли його хочуть підкреслити.

Числа

  • Діапазони чисел пишуться справа наліво, тобто слід писати "משקל ‏‏40–60 ק"ג", а не "משקל 40-60 ק"ג". Цифри кожного числа читаються зліва направо, але число загалом подібне до слова і читається справа наліво — так постановила Академія мови іврит. Для належного запису діапазону слугує знак "–" (тире), якого немає на клавіатурі. У режимі редагування вихідного коду у вікні редагування праворуч унизу є «розділові знаки», і серед них другий праворуч — потрібне для цієї мети тире.
  • Діапазон відсотків записується у вигляді ‏‏20%–‏‏‏‏30%, а не "‏20-30 אחוז". (Знаки набираються в такому порядку: 2;0;%;–;3;0;% — щоб вони відображалися правильно (знак ; розділяє символи, що набираються).)
  • Коли число більше за 999, його слід писати з комами, що розділяють цифри на групи по три, тобто писати 1,000, а не 1000. Виняток: дата за григоріанським календарем пишеться без коми, наприклад 2003.
  • פי עשר או פי עשרה? : хоча в розмовній мові поширена форма "פי עשר", за правилами мови іврит слід казати "פי עשרה", оскільки פי — форма смихуту слова פה, а פה чоловічого роду. Так само слід чинити і з будь-яким іншим числом, що стоїть після "פי": число стоятиме у формі чоловічого роду.
  • שלושה מיליון וחצי עותקים או ארבעה תפוחים וחצי?
І те, і те.
Щоб знати, де писати "חצי" (або, за нагоди, "רבע"), треба звернути увагу на те, коли слово "חצי" стосується числа, а коли — обчислюваного іменника. Це визначається його місцем:
  • שלושה מיליון וחצי עותקים — мається на увазі число 3 500 000. Слово "חצי" стосується "מיליון". Ясно, що не слід писати "שלושה מיליון עותקים וחצי", оскільки тоді слово "חצי" стосується "עותקים" і виходить 3 000 000,5 примірника, тобто три мільйони примірників і ще половина примірника — а поет мав на увазі не це (водночас "שלושה וחצי מיליון עותקים" — теж правильне формулювання).
  • ארבעה תפוחים וחצי — мається на увазі число 4,5. Слово "חצי" стосується "תפוחים". Хоча це бажане формулювання, допустима й форма "ארבעה וחצי תפוחים".
У деяких випадках виникає двозначність, і тоді треба ретельно стежити за тим, де розміщують слово "וחצי". "תריסר תפוחים וחצי" — це 12,5 яблука, а "תריסר וחצי תפוחים" — це 18 яблук (12 і ще половина від 12).

Сполучення літер із числами або єврейських літер з латинськими робиться за допомогою дефіса, так: ב־2001, ב־15:00, כ־100 משתתפים. ל־Heathrow, ה־Spam.

Хабадські поняття та вирази

Написання про Ребе в теперішньому часі

Про дії та звичаї Ребе, у яких не було зміни чи припинення, слід писати в теперішньому часі. Приклад: молиться о 10 годині, починаючи з ... року носить шовковий сюртук. Виходить на набирання «маїм шелану» тощо. Про дії, які були одноразовими або відбувалися в певний період і припинилися, слід писати в минулому часі.

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Земля Ізраїлю/Держава Ізраїль

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Примітки

  1. ^ Хаїм Бланк у книзі «Лешон бней адам»
  2. ^ Слід зауважити, що використання цього вірша для цього правила правильне лише згідно з тлумаченням Онкелоса, Рамбана, Радака та інших, за яким сенс вірша такий: "בתחילה ברא אלוקים את השמים ואת הארץ", так що значення його дорівнює реченню: "בתחילה אלוקים ברא את השמים ואת הארץ". Однак за тлумаченням Раші, ібн Езри та інших сенс не такий, а: "בתחילת ברוא אלוקים את השמים ואת הארץ", і він пов'язаний з наступним віршем. Цей приклад наведено тут для полегшення розуміння.
  3. ^ Форма "נסוב" досить поширена в писемній мові, але ненормативна. Нормативна форма — "נסב" (Рішення Академії з граматики, § 3.6 г), і значення її — «повернув, відхилився вбік; був перенесений; оточив; обернувся» (словник Евен-Шошана).
  4. ^ Сайт Академії мови іврит
  5. ^ Різниця між "כיוון ש־" і "מכיוון ש־" недостатньо ясна. Дехто стверджує, що в цих зворотів різне значення: "כיוון ש־" виражає час, а "מכיוון ש־" — причину; насправді нині обидва вживаються в обох значеннях. Див. також: «Іврит ка-галаха», § 235; словник Евен-Шошана; «Мілон га-гове».
  6. ^ Сайт Академії мови іврит — запитання й відповіді: בגלל ש־.
  7. ^ «Іврит ка-галаха», § 265.
  8. ^ Рішення Академії з граматики, § 4.3 б.
  9. ^ «Яд га-лашон», стаття "במדה ו"; «Іврит ка-галаха», § 231; Рішення Академії з граматики, § 4.1.3 е.
  10. ^ Згідно зі словником Евен-Шошана, стаття "דַּי".
  11. ^ Урі Мор, «Три сумнівні літери бет: באם, בכדי, נקט ב־]», «Лешоненну» 78, 5776, с. 305—333

Повідомити про помилку на цій сторінці