Перейти до вмісту

Німрод

Матеріал з Хабадпедії
Німрод
Основна інформація
Рід діяльностіцар
Посадацар Шінара
Сім'я
БатькоКуш

Німрод був нечестивим царем у поколінні праотця Аврагама, який оголосив себе божеством і сам був об'єктом ідолопоклонства. Названий ім'ям Німрод від слова «заколот»[1], узяв центральну участь у великому заколоті покоління розбрату проти Творця світу — у центрі якого було будівництво Вавилонської вежі[2]. Німрод — цар, який кинув праотця Аврагама у вогняну піч в Ур-Касдімі[3]. Талмуд також ототожнює його з Амрафелом, царем, проти якого вийшов Аврагам воювати, щоб урятувати свого племінника Лота.

Німрод знав свого Владику і мав намір повстати проти Нього, «леумат зе» праотця Аврагама, голови віруючих. Убитий Есавом у день відходу з життя праотця Аврагама.

Про нього

У тижневій главі «Ноах» Тора викладає розповідь про народження народів після потопу. Серед них розповідається про Німрода, який був сином Куша, сина Хама, сина Ноаха.

І Куш породив Німрода; він почав бути сильним на землі.

Він був сильним мисливцем перед Г-сподом; тому кажуть: як Німрод, сильний мисливець перед Г-сподом.

І був початок царства його Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Кальне в землі Шінар.

— Берешит, розділ 10, вірші 8-10

Вавилонська вежа

Основна стаття – Вавилонська вежа

Як пояснюють коментатори, Німрод започаткував царську владу на землі після потопу. Він був владним царем не лише щодо свого народу, а й щодо Всевишнього, бо підняв синів свого покоління — покоління розбрату — на заколот проти Всевишнього, бо зробив себе об'єктом ідолопоклонства.

Він дав пораду збудувати Вавилонську вежу, будучи царем Шінара, який після змішання мов Всевишнім був названий Вавилон. Тим самим він підняв усіх людей свого покоління на заколот проти Всевишнього. Вавилонська вежа називалася також його ім'ям, «дім Німрода»[4].

Писання каже, що «він почав бути сильним на землі», тобто що з нього почалися заколот і заперечення Б-га. І хоча до потопу вже було сказано[5] «тоді почали кликати ім'ям Г-спода», що означає зробити ім'я Всевишнього буденним і називати ним імена ідолів та ідолопоклонства. Але до потопу це було у формі співучасті між Б-гом та ідолопоклонством, а починаючи з Німрода почалося повне заперечення Всевишнього[6], а також він оскверняв ім'я Всевишнього публічно[7].

Оскільки Німрод був відомий такою поведінкою, аж до днів Моше Рабейну про кожну нечестиву людину, яка поводилася зухвало, владно і викличо, казали, що вона «як Німрод, сильний мисливець перед Г-сподом»[8].

Німрод успадкував від свого батька шкіряні одежі, які Всевишній зробив Адаму га-Рішону та його дружині, і це дало йому особливу силу царювати[9]. Ці шкіряні одежі відібрав Есав у Німрода, коли вбив його в день відходу з життя праотця Аврагама, і це «коштовні одежі», які були в Есава[потрібне джерело].

Ур-Касдім

Мідраш[10] розповідає про праотця Аврагама, що, перебуваючи в батька, Тераха, він розбив його ідолів. Терах пішов і поскаржився цареві Німроду на свого сина Аврагама. Німрод кинув Аврагама у вогняну піч в «Ур-Касдімі», і сталося для нього чудо, і він урятувався.

Далі, у тижневій главі «Лех леха» Тора розповідає про війну царів[11]: «І було за днів Амрафела, царя Шінара..» І пояснює Раші: «Амрафел — це Німрод, який сказав Аврагамові впасти у вогняну піч». Амрафел входить до числа чотирьох царів, яких праотець Аврагам розбив у війні.

І в Гемарі[12]: «І було за днів Амрафела. Рав і Шмуель: один сказав, що його ім'я Німрод, а названий він Амрафелом тому, що сказав і кинув праотця Аврагама у вогняну піч, а інший сказав, що його ім'я Амрафел, а названий він Німродом тому, що підняв увесь світ проти себе у своє царювання».

У вченні хасидизму

Корінь Німрода

Мідраш[13] перелічує п'ять разів, коли слово «він» згадується в Писанні на добро, і п'ять разів на зло. Один із них — це раз, сказаний про Німрода: «він був сильним мисливцем перед Г-сподом». Ребе Цемах Цедек пояснює[14] таємницю «п'яти „він“ на зло», що вони походять із кінця 5 гвурот, звідки корінь кліпат нога і всіх нечистих кліпот. І початок їх — Німрод, який був головою покоління розбрату, що збудувало місто й вежу. Корінь живлення цих кліпот — від якості довготерпіння, про яку сказано: і «Він» милосердний, прощає гріх, з якої випали іскри святості під час розбиття посудин, подібно до шкаралупи, що передує плоду.

Ребе Рашаб пояснює, що корінь душі Німрода — від потужних і сильних світел світу Тогу, які під час свого падіння вниз, у цей світ, перебувають у стані найбільшого посилення зла. І він належить до тих високих душ, які впали вниз у дуже грубі тіла, у граничну грубість, роз'єднаність і єшут, і вони в аспекті повного зла[15].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Псахім 94, б.
  2. ^ Хулін 89, а: «Я дав велич Німродові, а він сказав (Берешит 11, 4) „Збудуймо собі місто“».
  3. ^ Ерувін, 53а.
  4. ^ Авода зара 53, б.
  5. ^ Берешит 4, 26.
  6. ^ Рамбан, Берешит 10, 8.
  7. ^ «Сіфтей хахамім».
  8. ^ «Берешит раба». Наводиться в Раші.
  9. ^ «Піркей де-рабі Еліезер». І там, що Німрод царював від краю світу й до краю його.
  10. ^ Наводиться в Раші 11, 28.
  11. ^ Берешит 14, 1.
  12. ^ Ерувін, 53а.
  13. ^ «Берешит раба» 37, 3.
  14. ^ «Ор га-Тора», Бемідбар, том 2, с. 734
  15. ^ «Гемшех 5672», ч. 1, с. 605 і так само в «Маамарей Мітлер Ребе — Кунтресім», с. 373.
Німрод згадується ще в 7 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6457100000

Повідомити про помилку на цій сторінці