Йосеф-Іцхак Певзнер (Франція)
| Йосеф-Іцхак Певзнер | |
|---|---|
Шаліах Ребе, генеральний директор закладів «Синай-Любавич» у Парижі і засновник Ради любавицьких… | |
| Основна інформація | |
| Країна | Франція |
| Місце діяльності | Париж |
| Рід діяльності | шаліах |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Центральна в 770 |
| Посада | генеральний директор закладів «Сінай-Любавич» у Парижі, засновник Ради любавицьких рабинів Франції |
| Сім'я | |
| Батько | Гілель Певзнер |
| Дід (по батькові) | Аврагам-Барух Певзнер |
| Мати | Ешка, уроджена Ейдельман |
| Дружина | Рівка |
| Діти | Аврагам-Барух Певзнер, Хаїм-Мордехай Певзнер, Шнеур-Залман Певзнер (Франція), Менахем-Мендл Певзнер, Ар'є Певзнер, Нехама-Діна Блумінг, Алте Маєська, Хая-Мушка Пікарська та інші |
| Брати й сестри | Аврагам-Барух Певзнер (Париж) |
| Родовід | |
Рав Йосеф-Іцхак Певзнер (Франція) — шаліах Ребе, генеральний директор закладів «Сінай-Любавич» у Парижі і засновник Ради любавицьких рабинів Франції.
Біографія
Народився в рава Гілеля Певзнера та Ешки, уродженої Ейдельман, який служив головою рабинського суду в Раді любавицьких рабинів Франції.
Навчався в Центральній «Томхей Тмімім» у «770». Під час навчання в нього виникла проблема зі здоров'ям, і Ребе скерував його до свого особистого лікаря, щоб той зв'язав його з відомим професором, який зробив би йому операцію безкоштовно на прохання Ребе. Щодня після операції Ребе посилав свого секретаря в єшиву дізнатися про його самопочуття[1].
Одружився з Рівкою.
У 5741 році (1980/1981) був посланий у Париж Ребе і заснував у місті освітнє містечко «Сінай», що охоплює кампуси «Сінай-Любавич», «Гейхал Менахем» і «Кітов»[2] і налічує близько 3000 учнів[1]. Рівень навчання в закладах вважається у Франції високим, і учні школи кілька разів удостоювалися престижних премій у галузі освіти[3].

У 5765 році (2004/2005) заклади «Сінай» пройшли через банкрутство й арешт будівель закладів судом. Закладам загрожував крах, і їх було виставлено на продаж у суді. На порятунок закладів стали барони з родини Ротшильдів і керівники Фон Сосьяль та кілька друзів школи на чолі з р. Гавріелем Бардою, які викупили будівлі в суду. Оскільки купівлю було записано на ім'я жертводавця, якого також було призначено президентом амути, що керує школою, був період спроби захоплення з його боку, з призначенням нового директора та звільненням багатьох працівників школи[4], що змусило багатьох учнів піти[5].
Перелом почався, коли напередодні 10 швата 5769 року (4 лютого 2009) через величезні борги вони більше не могли триматися й передали заклади назад до рук колишніх керівників. Додалися нові учні та спонсори, які привели до погашення більшої частини боргів, аж поки суд не оголосив про скасування нагляду й опіки над закладами. Але оскільки будівлі все ще залишалися в руках жертводавців, з орендною платою та іншими труднощами, було ухвалено рішення розпочати кампанію з викупу будівель. Після тривалих переговорів, коли ті були готові продати будівлі назад, банки (знаючи становище закладів) відмовилися надати іпотеку для купівлі.
Завдяки шаліаху в іншій країні, який близько знайомий і працює з бароном Еріком де Ротшильдом у великих проєктах. На прохання шаліаха той організував у Парижі зустріч багатія з равом Певзнером, і в результаті було домовлено продати негайно й отримувати оплату в розстрочку на кілька років без відсотків[6].
Сьогодні величні й відомі заклади в освітньому містечку «Сінай-Любавич» охоплюють чотири будівлі та просторі комплекси в самому Парижі й околицях, і в цих закладах навчаються понад три тисячі учнів з усіх кіл і верств.

У 5776 році (2015/2016), після відходу з життя свого сина, таміма Шнеура-Залмана Певзнера, був запрошений виступити на зібранні «Велике зібрання», що відбувалося 11 нісана в палаці «Менора» — Яд-Еліягу, де закликав анаш до вивчення тем Геули й Мошіаха, як того бажав його син.
Рав Певзнер підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах, а також постанову про те, що Ребе живий і існує.
Родина
- Його син, рав Аврагам-Барух Певзнер — шаліах Ребе в закладах «Сінай-Любавич»
- Його син, рав Хаїм-Мордехай Певзнер — шаліах Ребе в Перпіньяні, південь Франції, помер молодим напередодні Йом Кіпуру 5783[7].
- Його син, тамім Шнеур-Залман Певзнер — служив шаліахом в єшиві «Томхей Тмімім» Брюнуа, помер молодим 10 елула 5775 (25 серпня 2015)[8].
- Його син, р. Менахем-Мендл Певзнер
- Його син, р. Ар'є Певзнер
- Його донька, Нехама-Діна Блумінг — Брюнуа
- Його донька, Алте Маєська, шлухім у Північній Африці
- Його донька, Хая-Мушка Пікарська — Брюнуа
- Його донька, Хана Сільвер, головні шлухім Кюрасао
Зовнішні посилання
- Сотні євреїв Франції об'єдналися на особливій вечері • галерея друга на сайті

- Зворушлива промова рава Певзнера на банкеті З'їзду шлухім на сайті

- Освячення Імені Всевишнього у Франції: заклади «Сінай» у списку успішних шкіл на сайті

- Шаліах із Франції прощається з равом Гронером • «Дякую за все» — рав Певзнер у колонці про секретаря рава Лейбла Гронера на сайті

- «У Франції вони дотримувалися заповідей суворіше, ніж в Ізраїлі» — рав Певзнер в інтерв'ю сайту «Бехадрей харедім»
Примітки
- ^ 1 2 Абетка рава Певзнера.
- ^ Новосілля нового освітнього кампусу у Франції, 5763.
- ^ Освячення Імені: газета «Га-Арец» хвалить хабадську освіту в Парижі.
- ^ Всупереч заборонному наказу регіонального суду в Єрусалимі.
- ^ Спроба захоплення закладів «Сінай» у Парижі.
- ^ «770»: фарбрейнген з нагоди «Дідан націах» у закладах «Сінай-Любавич» у Парижі.
- ^ Шаліах рав Хаїм-Мордехай Певзнер раптово помер.
- ^ Душероздираюче: рав Певзнер розповідає про свого дорогого сина, який пішов із життя.
Код особи: № 5295704701