Портал:Геула і Мошіах/Вступ
Прийдешнє Визволення — одна з основ єврейської віри, що настане час, коли народ Ізраїлю повернеться до своєї землі і служитиме Всевишньому досконало, буде збудовано Третій і вічний Храм, і тоді запанує мир і відкриється слава Б-жа в усьому світі. Пророцтво про нього було сказано й повторено безліч разів у Торі, у Пророках і в Писаннях. Образ Визволителя, доба Визволення та її події описані пророками й докладно роз'яснені мудрецями Ізраїлю впродовж поколінь. І все ж про частину подробиць (наприклад, про час приходу Еліягу) сказали — «Усе це й подібне до цього ніхто не знає, як буде, доки це не станеться».
Очікування Геули — частина віри в його прихід. Людина має спонукати себе очікувати й просити про прихід Мошіаха, будівництво Храму і збирання Ізраїлю. У тексті молитви молитву й прохання про Визволення встановлено десятки разів, оскільки це одна з найважливіших потреб єврея, що молиться.
Проте з розкриттям вчення хасидизму в усіх темах, пов'язаних із Геулою, з'явилася нова ясність. Причина цього в тому, що розкриття хасидизму саме є частиною розкриття світла Геули, тому у вченні провідників хасидизму наголошувався зв'язок Тори і заповідей з Геулою взагалі, а також із постійним очікуванням і прагненням до Геули.
Згадана теологія знаходить вираз у провідників хасидизму, у яких прагнення до Геули проникало в усю їхню істоту й було помітне в їхній поведінці; але особливо в останніх поколіннях — починаючи з Ребе Рашаба, який заснував єшиву «Томхей Тмімім» і закликав у своїх сіхот, що учні єшиви — «воїни дому Давида», які борються проти тих, хто ганьбить ходу Мошіаха. Цей заклик посилив його син Ребе Раяц, особливо в період Голокосту, який, за його словами, був «пологовими муками Мошіаха». Провідник нашого покоління, сьомий у династії провідників Хабаду, оголосив під час прийняття проводу, що наше покоління — останнє покоління вигнання і перше покоління Геули, і зробив із цього висновок, що Геула — не щось додаткове до реальності покоління та його життя, а проходить червоною ниткою крізь кожну її деталь.
Останніми роками Ребе шліта Мелех га-Мошіах говорив на цю тему безупинно й оголосив, що роботу вигнання завершено і лишилося тільки зустріти Мошіаха насправді.
Крім того, він із самопожертвою понад рік безперервно заохочував проголошення, що виражає прийняття його царювання: «Єхі Адонейну Морейну ве-Рабейну Мелех га-Мошіах ле-олам ваед» (Хай живе пан наш, учитель наш і Ребе наш, Цар Мошіах, на віки вічні).
