Іцхак-Цві Айзенбах
| Іцхак-Цві Айзенбах | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 кислева 5695 (16 листопада 1934) |
| Дата смерті | 7 сівана 5774 (5 червня 2014) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот |
| Місце проживання | Рамат-Шломо, Єрусалим |
| Рід діяльності | освітній діяч, автор книжок, автор нігунів |
| Освіта | єшива «Торат емет» |
| Посада | засновник і директор школи Хабаду мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» в Ір-Ганім, член керівництва «Цеірей Хабад» в Єрусалимі |
| Сім'я | |
| Батько | Шимон Бен-Ціон Айзенбах |
| Мати | Рехіл |
| Дружина | Сара (з родини Розенбаум) |
| Діти | Шимон Айзенбах, Менахем-Мендл Айзенбах, Шломо-Гдалья Айзенбах, Моше-Єгошуа Айзенбах, Ціра Вексельштейн, Гадаса Орнштейн, Лея Бутман |
| Родовід | |
Рав Іцхак-Цві Айзенбах (9 кислева 5695 (16 листопада 1934) — 7 сівана 5774 (5 червня 2014)) був одним із найстаріших членів громади Хабаду в Єрусалимі, членом правління «Цеірей Хабад» у місті (унаслідок вказівки Ребе), діячем освіти і одним із засновників мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» у Святій Землі. Автор серії книг «Бе-зот тібахену» про Рамбама і автор нігуну «Ейматай каті мар».
Біографія
Народився 9 кислева 5695 року (16 листопада 1934) у батька, рава Шимона Бен-Ціона Айзенбаха, і матері, пані Рехіл. По матері він онук ребецн Менухи-Рахель і нащадок Алтер Ребе і Мітлер Ребе.
Заснував і очолював школу Хабаду при мережі «Огель Йосеф-Іцхак» в Ір-Ганім-Азбестонім і виховав тисячі учнів, вірних Всевишньому, Його Торі та вченню хасидуту. Щодня давав уроки з Рамбама та з інших предметів у святій громаді Хабаду в Рамат-Шломо, а також був одним із машпіїм громади, яка зі спрагою слухала його слова на його захопливих фарбрейнгенах.
У юності навчався в єшиві «Торат емет», а в роки свого навчання в єшиві отримав рабинське посвячення від рабі Ісраеля-Іцхака Рейзмана і рабі Моше Шапіро.
Одружився з пані Сарою (з родини Розенбаум).
В останні роки він заснував і зміцнив уроки з хасидуту, щоденний урок з Рамбама і зі святих сіхот у синагозі «770» в Рамат-Шломо. В останній рік його життя в його тілі виявилася тяжка хвороба, і попри численні страждання, що випали на його долю, він неухильно здійснював занурення в мікву щоранку, молився в міньяні й виконував решту заповідей. Помер 7 сівана 5774 року (5 червня 2014) і був похований на кладовищі Гар-га-Менухот в Єрусалимі.
Після того як виявилася його хвороба, він пожертвував сувій Тори синагозі Хабаду в районі свого проживання, Рамат-Шломо в Єрусалимі.
Громадська діяльність
Був одним із засновників шкіл мережі «Огалей Йосеф-Іцхак» і постійно отримував від Ребе докладні вказівки на всіх етапах заснування шкіл.
В Ісру хаг Сукот 5719 року (8 жовтня 1958) він отримав від Ребе телеграму, адресовану «Айзенбахові та його помічникам», у якій були слова: «І поширишся на захід і на схід, і на північ і на південь».
Упродовж років він займався освітою і справами мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», з особливою самовіддачею ставлячись до учнів і під час канікул, і удостоївся отримати від Ребе безліч відповідей із цих питань у листах, надісланих йому. Багато з цих листів було оприлюднено і надруковано в серії книг «Ігрот кодеш»[1].
У листі Ребе до рава Іцхака-Цві Айзенбаха від 13 тішрея 5720 року (15 жовтня 1959) Ребе пише[2]:
Велике-велике спасибі за добру звістку про справи в Ір-Ганім, і напевно успіх, що був досі, додасть у них, і взагалі тим, хто займається і старається у справах Мережі, додаткових і міцних сил, щоб розширювати справи наскільки можливо. І якщо той, хто зберігає одну душу з Ізраїлю, — ніби зберіг цілий світ, то тим паче двох-трьох і більше. І ж видно на власні очі, що за належного старання можна додати ще десятки учнів і учениць у дитячому садку і школі. Зрозуміло, що вищесказане потрібно робити так, щоб не вносити в це дух суперництва з протилежною стороною, бо слова і шляхи нашої Тори — шляхи приємності, як підкреслено у вченні хасидуту... З благословенням на успіх у всьому сказаному, і аж до «і поширишся на захід і на схід, і на північ і на південь», і аж до уділу без меж, в очікуванні добрих звісток.
— «Ігрот кодеш», том 19, 7047.
Нігун «Ейматай ка аті мар»
Основна стаття – Нігун «Ейматай каті мар»
У неділю, у Рош ходеш елул 5717 року (серпень–вересень 1957), в Єрусалимі відбулося весілля рава Шмуеля-Елазара Гейльперіна, голови єшиви «Торат емет» Хабад. До весілля його двоюрідний брат р. Іцхак-Цві склав знаменитий нігун «Ейматай каті мар» на основі старовинного єрусалимського нігуну «Матай ібане га-Мікдаш». Через два місяці, у Сімхат Тора 5718 року (1957/1958), при дворі Ребе був р. Йона Грінвальд, який мав звичай співати «Мі-зімрат га-арец» за вказівкою Ребе на фарбрейнгенах, і тоді ж він почав грати нігун р. Іцхака-Цві; Ребе заохочував спів, і відтоді нігун було прийнято як нігун Хабаду.
Нігун співали багато разів на фарбрейнгенах, і в Сімхат Тора 5719 року (1958/1959) Ребе вказав раву Шмуелю Залманову, укладачеві «Сефер га-нігуним», внести в нігун зміну, «яка не повертається до первісного вигляду», і тоді включити його як нігун Хабаду до «Сефер га-нігуним».
«Бе-зот тібахену»
Основна стаття – «Бе-зот тібахену» (серія)

«Бе-зот тібахену» — книга, що перевіряє знання вивченого Рамбама. Книга складається з 4 частин.
У місяці нісан 5771 року (квітень–травень 2011) рав Іцхак-Цві Айзенбах підготував першу книгу серії — «Бе-зот тібахену», у якій містяться запитальники для самостійного вивчення «Яд га-хазака» Рамбама. Серія вийшла друком під редакцією «Бе-зот тібахену» з рекомендаціями і схваленнями частини рабинів Хабаду.
Рав Цві Айзенбах, який уже підготував подібні збірники з Тори, Мішни і галахи, вирішив скласти запитальники до перших чотирьох книг Рамбама: «Мада», «Агава», «Зманім» і «Нашім». Запитальники охоплюють більшу частину законів Рамбама.
Перша частина містить близько шестисот сторінок, і в передмові до книги опубліковано схвалення і рекомендації до книги рабинів: рава Іцхака-Єгуди Ярославського, рава Хананьї-Йосефа Айзенбаха і рава Йосефа-Іцхака Гавліна.
Родина
- Його брат, рав Шалом-Лейб Айзенбах
- Його брат, рав Хананья-Йосеф Айзенбах
- Його брат, рав Аврагам Айзенбах
- Його сини
- Рав Шимон Айзенбах, Ейлат.
- Рав Менахем-Мендл Айзенбах, Кфар-Хабад.
- Рав Шломо-Гдалья Айзенбах, Гіват-Зеев.
- Рав Моше-Єгошуа Айзенбах[3], Бейтар-Іліт.
- Його доньки
- Пані Ціра[4], дружина рава Агарона Вексельштейна — автора книг «Авотейну» і «Работейну».
- Пані Гадаса Орнштейн, дружина рава Яакова Орнштейна — машгіаха в єшиві «Торат емет» в Єрусалимі.
- Пані Лея Бутман, дружина рава Йоханана Бутмана — шаліаха Ребе у Хадері.
Зовнішні посилання
- Прощальна колонка його зятя рава Йоханана Бутмана

- Листи Ребе до нього, надруковані в «Ігрот кодеш» — 22 тамуза 5716 (1 липня 1956) • 6 хешвана 5717 (11 жовтня 1956) • 14 елула 5719 (17 вересня 1959) • 13 тішрея 5720 (15 жовтня 1959) • 14 тевета 5722 (21 грудня 1961) — на сайті Любавицької бібліотеки
Додаткова література
Примітки
Код особи: № 5328155300