Глупота

| Мудрість і розум | |
|---|---|
| Аспекти мудрості | |
| |
| Протилежність мудрості | |
| Шоте • Дурість • Дух дурості • Кесіль • Вищий кесіль • Евіль • Баар |
Глупота — це поведінка, за якої людина діє не за логікою розуму. Глупота може служити злу для скоєння провин, попри те що вони невигідні навіть з погляду розуму; або також стороні святості, щоб чинити вчинки, які вищі за розум.
Слово
Глупота походить від поняття відхилення, як каже Писання[1]: «якщо відхилиться дружина його», і Раші пояснює, що вона відхилилася від шляхів скромності. Звідси випливає, що глупота походить від поняття відхилення — того, що відхиляється від розуму й логіки[2].
Шоте
Основна стаття – Шоте
Глупота кліпи
Основна стаття – Дух нерозуму
Називається також «глупота, що нижча за розум і розуміння», бо це глупота, яка нижча за будь-яке негативне пояснення.
І це те, що лихе начало вносить ідеї, які навіть за людським розумом зовсім не логічні.
Її наслідки
- Коли людина скоює провину, це через дух нерозуму, який каже їй, що навіть коли вона скоює «легку» провину — вона все ще залишається євреєм і не відривається від Всевишнього. І це глупота, бо насправді за кожної провини єврей відривається від Всевишнього.
- Те, що в людини є схильність більше любити насолоди матеріальні і речові, є глупотою, бо людина — обраниця творінь, і в ній є духовні частини, як в ангелів, і тому їй личило займатися духовними справами, а те, що вона любить матеріальність, походить від глупоти, яку вносить у неї тваринна душа[3].
Причина її виникнення
Глупота сягає лише поширення душі, але не сутності душі. І тому, коли єврей зазнає випробування самопожертвою, він віддає свою душу за освячення Імені Всевишнього. Бо тоді розкривається сутність душі, куди глупота не сягає.
Причина глупоти в тому, що бракує даат, який зводить осягнення його розуму в його почуття і в дію на практиці. І за відсутності даат, навіть коли він розуміє, що, скоюючи провину, він стає відокремленим від Всевишнього, він не застосовує цього і продовжує свій шлях у скоєнні провин[4].
Нерозсудливість святості
Називається також «нерозсудливість, що вища за розум і розуміння».
Щоб виправити глупоту кліпи, це роблять не її розбиттям, а тим, що її перетворюють на нерозсудливість святості.
Прояви нерозсудливості святості
У Мішкані
Уже в Мішкані перетворили глупоту на святість, коли збудували його з дощок дерева шитім. Бо קרש складається з літер שקר[5] тобто брехня «глупоти» — «шитім» кліпи. А коли використали це для будівництва Мішкану, піднесли глупоту до святості.
Цар Давид
Коли Ковчег Завіту було повернено до Єрусалима, цар Давид став і танцював перед ним щосили. Як описує це пророк[6]: «І Давид танцював щосили перед Г-сподом».
Коли побачила це його дружина — Міхаль, вона зневажила його в серці своєму. А коли він повернувся, вона дорікнула йому за це і сказала йому[7]: «Як прославився сьогодні цар Ізраїлю, що оголився сьогодні на очах рабинь рабів своїх, як оголюється якийсь пустий чоловік?»
На це відповів їй Давид: «Перед Г-сподом, Який обрав мене замість батька твого...і я веселитимусь перед Г-сподом».
Ребе пояснює[8], що Давид відповів їй так: твій батько — цар Шауль чинив у своєму служінні за розумом і розумінням[9], і в нього було відібрано царство. І якщо я хочу, щоб моє царство встояло, я теж маю чинити так.
Рав Шмуель бар Іцхак
Відомо також про рава Шмуеля бар Іцхака, що він мав звичай танцювати перед нареченим і нареченою з трьома гілками гадасу, що було нерозсудливістю святості, оскільки він був з поважних людей покоління, і мудреці його покоління казали тоді: «Ка махсіф лан саба» = ганьбить нас старець.
І коли він помер, між його ложем і всім народом став стовп вогню, який, як відомо, буває лише в одного чи двох у кожному поколінні, і тоді сказав про нього рабі Зейра: «Агані лей штутей ле-саба» = допомогла нерозсудливість старцю. (А за іншими думками шітатей = його метод. Або «шотітей» = прут його гадасу).