Перейти до вмісту

Глупота

Матеріал з Хабадпедії
Нерозсудливість святості
Мудрість і розум
Аспекти мудрості
Мохін  •  Сфіра Хохма  •  Сфіра Біна  •  Сфіра Даат  •  Хохма і Біна  •  Мохін і мідот
Протилежність мудрості
Шоте  •  Дурість  •  Дух дурості  •  Кесіль  •  Вищий кесіль  •  Евіль  •  Баар

Глупота — це поведінка, за якої людина діє не за логікою розуму. Глупота може служити злу для скоєння провин, попри те що вони невигідні навіть з погляду розуму; або також стороні святості, щоб чинити вчинки, які вищі за розум.

Слово

Глупота походить від поняття відхилення, як каже Писання[1]: «якщо відхилиться дружина його», і Раші пояснює, що вона відхилилася від шляхів скромності. Звідси випливає, що глупота походить від поняття відхилення — того, що відхиляється від розуму й логіки[2].

Шоте

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Основна стаття – Шоте

Глупота кліпи

Основна стаття – Дух нерозуму

Називається також «глупота, що нижча за розум і розуміння», бо це глупота, яка нижча за будь-яке негативне пояснення.

І це те, що лихе начало вносить ідеї, які навіть за людським розумом зовсім не логічні.

Її наслідки

  • Коли людина скоює провину, це через дух нерозуму, який каже їй, що навіть коли вона скоює «легку» провину — вона все ще залишається євреєм і не відривається від Всевишнього. І це глупота, бо насправді за кожної провини єврей відривається від Всевишнього.
  • Те, що в людини є схильність більше любити насолоди матеріальні і речові, є глупотою, бо людина — обраниця творінь, і в ній є духовні частини, як в ангелів, і тому їй личило займатися духовними справами, а те, що вона любить матеріальність, походить від глупоти, яку вносить у неї тваринна душа[3].

Причина її виникнення

Глупота сягає лише поширення душі, але не сутності душі. І тому, коли єврей зазнає випробування самопожертвою, він віддає свою душу за освячення Імені Всевишнього. Бо тоді розкривається сутність душі, куди глупота не сягає.

Причина глупоти в тому, що бракує даат, який зводить осягнення його розуму в його почуття і в дію на практиці. І за відсутності даат, навіть коли він розуміє, що, скоюючи провину, він стає відокремленим від Всевишнього, він не застосовує цього і продовжує свій шлях у скоєнні провин[4].

Нерозсудливість святості

Називається також «нерозсудливість, що вища за розум і розуміння».

Щоб виправити глупоту кліпи, це роблять не її розбиттям, а тим, що її перетворюють на нерозсудливість святості.

Прояви нерозсудливості святості

У Мішкані

Уже в Мішкані перетворили глупоту на святість, коли збудували його з дощок дерева шитім. Бо קרש складається з літер שקר[5] тобто брехня «глупоти» — «шитім» кліпи. А коли використали це для будівництва Мішкану, піднесли глупоту до святості.

Цар Давид

Коли Ковчег Завіту було повернено до Єрусалима, цар Давид став і танцював перед ним щосили. Як описує це пророк[6]: «І Давид танцював щосили перед Г-сподом».

Коли побачила це його дружина — Міхаль, вона зневажила його в серці своєму. А коли він повернувся, вона дорікнула йому за це і сказала йому[7]: «Як прославився сьогодні цар Ізраїлю, що оголився сьогодні на очах рабинь рабів своїх, як оголюється якийсь пустий чоловік?»

На це відповів їй Давид: «Перед Г-сподом, Який обрав мене замість батька твого...і я веселитимусь перед Г-сподом».

Ребе пояснює[8], що Давид відповів їй так: твій батько — цар Шауль чинив у своєму служінні за розумом і розумінням[9], і в нього було відібрано царство. І якщо я хочу, щоб моє царство встояло, я теж маю чинити так.

Рав Шмуель бар Іцхак

Відомо також про рава Шмуеля бар Іцхака, що він мав звичай танцювати перед нареченим і нареченою з трьома гілками гадасу, що було нерозсудливістю святості, оскільки він був з поважних людей покоління, і мудреці його покоління казали тоді: «Ка махсіф лан саба» = ганьбить нас старець.

І коли він помер, між його ложем і всім народом став стовп вогню, який, як відомо, буває лише в одного чи двох у кожному поколінні, і тоді сказав про нього рабі Зейра: «Агані лей штутей ле-саба» = допомогла нерозсудливість старцю. (А за іншими думками шітатей = його метод. Або «шотітей» = прут його гадасу).

Примітки

  1. ^ Ваїкра 5 12
  2. ^ «Баті ле-гані» 5710
  3. ^ «Кунтрес у-маайан» маамар 1
  4. ^ «Баті ле-гані» 5713
  5. ^ «Баті ле-гані» 10 швата 5737 (29 січня 1977).
  6. ^ Шмуель II 6 14
  7. ^ Там само, там само 20
  8. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шміні» 5716
  9. ^ Як каже про нього вірш «Шауль з Реховот га-Нагар», що натякає на Біну — розум.

Повідомити про помилку на цій сторінці