Натан Гурарі (Вєтка)
| Натан Гурарі | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата смерті | 5599 (жовтень–листопад 1838) |
| Місце поховання | Вєтка |
| Місце діяльності | Вєтка |
| Рід діяльності | рабин, рам |
| Посада | рабин і рам у місті Ветка |
| Учителі | Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе) |
| Учні | р. Дов-Бер Ліпшиц та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рав Ар'є-Лейб |
| Дружина | ребецн Хая |
| Діти | Давид, Меїр |
Гаон-хасид рабі Натан Гурарі (? — 5599), якого називали також «Натан Беляєвкер», був рабином і рамом у місті Вєтка й одним із великих найближчих учнів Алтер Ребе.
Про нього
Народився в родині рава р. Ар'є-Лейба.
Р. Натан славився у своєму поколінні глибиною вивчення. Глибина його навчання настільки сподобалася Алтер Ребе, що той обрав його, щоб він навчався разом із його сином, Мітлер Ребе, і ці дві «золоті трубки» так заглиблювалися у вивчене, що їм потрібно було два тижні на кожен аркуш Гмари. Усе життя він тужив і шкодував, що залишив навчання, яким займався разом із Мітлер Ребе.
Одного разу, коли він сперечався з великими людьми покоління в бейт-мідраші Алтер Ребе[1], Алтер Ребе, який слухав суперечку зі своєї кімнати, послав свого слугу сказати від його імені: «Галаха — за словами р. Натана»[2].
Після того як р. Натан збіднів, він був змушений узяти на себе тягар рабинської посади в місті Вєтка і заснував там єшиву.
Коли до нього дійшла звістка про відхід з життя Алтер Ребе, він, після гіркого плачу та великого оплакування, попри старість і слабкість, голосно вигукнув до всіх, хто стояв поруч: «Його синові, Мітлер Ребе, личить вінець Тори, і він посяде престол батька, бо я знав його ще в юності й бачив величезну його глибину у відкритій частині Тори, — і так само, безсумнівно, велика його сила в таємній частині».
Р. Натан був учителем гаона-хасида р. Дов-Бера Ліпшица з Вєтки, автора «Гулот ілійот» на трактат «Мікваот».
Його батько, рав Ар'є-Лейб, який оселився в Могильовській губернії, приніс із собою дорогоцінне свідчення — родовідний сувій, написаний і підписаний великими людьми покоління його країни, про те, що він є нащадком «лева з вищого зібрання», нашого вчителя Єгуди-Ліви (хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому), голови рабинського суду святої громади Праги, автора книги «Гур Ар'є» на Тору.
Відхід з життя
Р. Натан помер у святу Суботу, у другий день Рош ходеш хешвана 5599 року (жовтень–листопад 1838) у місті Вєтка і був похований тієї ж ночі — на виході святої Суботи. Його дружина, ребецн Хая, померла в понеділок, 8 іяра 5603 року (8 травня 1843) у місті Кременчук[3].
Родина
У р. Натана було двоє синів:
- Його син, рав Давид, який помер у юному віці.
- Його син, рав Ар'є-Лейб (батько рава гаона рава Шмуеля, рабина і даяна в Хоролі).
- Його син, рав Шнеур-Залман (батько братів — великих хасидів, багатіїв р. Шмуеля, р. Натана і р. Менахема-Мендла).
- Його син, рав Меїр, про якого святий рав р. Гілель з Паричів сказав, що він — один із трьох найвірніших його друзів і товаришів[4].
- Його син, рав Мордехай.
Додаткова література
- Рав Еліягу-Йоханан Гурарі, «Оцар хасидей Хабад», том 1, с. 232.
Примітки
- ^ Вони обговорювали роз'яснення слів Роша до трактату «Брахот», розділ 1, там, де Рош наводить слова Єрусалимського Талмуду: «Сказав р. Аба: і це за умови, що він повторив на місці...»
- ^ «Огалей Шем», Пінськ, 5672, с. 76–77.
- ^ «Огалей Любавич» 2, нісан — іяр 5755 (травень 1995), с. 31.
- ^ Згадується в респонсах «Тшувот Магаріяш», розділ 64: «рабані, багатій, ветеран і хасид, наш учитель рав Меїр Гурарі».
Код особи: № 6393254004