Шалом-Дов-Бер Раскін (Лондон)
| Шалом-Дов-Бер Раскін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5685 (1925) |
| Місце народження | Бобруйськ |
| Дата смерті | 18 хешвана 5774 (2013) |
| Місце поховання | кладовище «Адат Ісраель» (Лондон) |
| Місце проживання | Бобруйськ, Ленінград, Алма-Ата, Покінг, Париж, Лондон |
| Місце діяльності | Лондон |
| Рід діяльності | шохет-бодек, моель, бааль коре, бааль тфіла, габай |
| Освіта | «Томхей Тмімім» Покінг, «Томхей Тмімім» Брюнуа |
| Посада | габай центральної любавицької синагоги в Лондоні |
| Учителі | Залман-Шимон Дворкін (шхіта) |
| Сім'я | |
| Батько | Яаков-Йосеф Раскін |
| Дід (по батькові) | Хаїм-Бен-Ціон Раскін |
| Мати | Дройза |
| Дружина | Рівка (Ріва), дочка р. Аврагам-Єшая Шапіро |
| Діти | Блюма Якобс, Аврагам-Єшая Раскін, Менахем-Мендл Раскін, Єрухам Раскін, Стерна-Сара Штракс, Хана Гурарі, Хаїм-Бен-Ціон Раскін, Леві-Іцхак Раскін |
| Брати й сестри | Менахем-Мендл Раскін (Кфар-Хабад), Давид Раскін, Єгуда-Лейб Раскін |
| Родовід | |
Рав Шалом-Дов-Бер Раскін (5685, 1925 — 18 хешвана 5774, 2013) походив із роду хасидів Хабаду і був діяльною людиною в громаді Хабад-Любавич у Лондоні протягом 60 років, а в молодості удостоївся прислуговувати рабі Леві-Іцхаку Шнеєрсону, батькові Ребе, в Алма-Аті, столиці Казахстану.
Біографія
Народився в Бобруйську 5685 року (1924/1925) у рава Яакова-Йосефа та Дройзи. Уже з юного віку батьки вкоренили в ньому та його братах хасидське виховання в чистоті святості.
Коли йому було 9 років, родина переїхала жити до Ленінграда, де жило тоді багато хто з анаш.
Їх було тоді п'ятеро братів. Батько ні в якому разі не дозволяв, щоб його діти йшли вчитися до «школи», і найняв меламеда, який навчав дітей у нього вдома разом з іншими дітьми анаш.
Як і багато хто з анаш того періоду, його батьки роздобули ткацькі та в'язальні машини (трикотаж) і цим працювали вдома, без потреби, не дай Б-г, порушувати Шабат. Одразу з початком німецьких бомбардувань Ленінграда почалася масова втеча з міста. Для цього влада надала потяги в достатній кількості. Дні й ночі люди стояли в черзі, щоб отримати проїзні квитки. Вівторок, 3 елула 5701 року (26 серпня 1941), був останнім днем, коли можна було покинути Ленінград. Родина Раскін зневірилася дістати квитки. Раптом увійшов один із сусідів і сказав р. Яакову-Йосефу: «Я отримав квитки на потяг за місцем роботи, але мій син зараз воює на ленінградському фронті, і я не хочу його залишати, візьми квитки й їдь».
Діти й батьки спакували трохи пожитків і поспішили на «вокзал». Одразу після того як потяг із родиною Раскін перетнув міст, німцям вдалося його розбомбити, і цим вони відрізали Ленінград від усякого зв'язку з великим світом.
Після п'ятнадцяти діб поневірянь і негараздів потяг прибув до Омська в Сибіру. За звичайних днів така поїздка триває лише кілька діб, але в ці надзвичайні часи поїздка затяглася надзвичайно довго. Члени родини Раскін прибули до Омська перед Рош га-Шана і пробули там понад два тижні.
З Омська члени родини продовжили потягом до Новосибірська, а звідти сподівалися поїхати до Алма-Ати, столиці Казахстану. Батько, р. Яаков-Йосеф, сподівався, що в Алма-Аті буде легше знайти житло та джерело заробітку.
Після тяжких дорожніх поневірянь потяг зупинився в Алма-Аті. Лише після додаткових митарств, що тривали кілька тижнів, їм вдалося покинути залізничну станцію й увійти до міста. Спочатку вони жили в будинку, що слугував корівником, а за короткий час переїхали жити до квартири в місті.
Згодом вони зустріли в місті рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона, який прибув із місця свого заслання в Чиїлі, що в Казахстані. У р. Яакова-Йосефа та його синів, і серед них також Шалома-Дов-Бера, був зв'язок із рабі Леві-Іцхаком, і вони навіть удостоїлися йому прислуговувати.
Після війни родина Раскін виїхала з Росії за допомогою підроблених польських паспортів, і вони жили в Покінгу, а потім прибули до Парижа.
Навчався в Грузії між 5699-5701 роками (1938–1941), а наприкінці 5706 року (1945/1946) і в 5707 навчався в єшиві «Томхей Тмімім» Покінг, а в 5708-5710 роках (1947–1950) — у «Томхей Тмімім» Брюнуа.
Поїхав учитися шхіті в р. Залмана-Шимона Дворкіна, який мандрував Європою як мандрівний посланець із метою поширювати юдаїзм і який через багато років став рабином кварталу Краун-Гайтс і членом Ради любавицьких рабинів.
Одружився з Рівкою (Рівою), дочкою р. Аврагама-Єшаї Шапіро, у 5711 році (1950/1951), і вони оселилися в Лондоні.
Багато допомагав громаді там, і на додачу до того, що був шойхетом-бодеком, був також моелем, бааль коре, бааль тфіла і сурмачем у шофар, і служив габаєм у центральній любавицькій синагозі.
Помер у віці 88 років, у понеділок 17 хешвана 5774 року (21 жовтня 2013) у Лондоні, а у вівторок 18 хешвана провезли його труну повз Бейт Любавич, і його поховали на кладовищі «Адат Ісраель».
Родина
Його дружина Рівка — померла 11 сівана 5774 (9 червня 2014)
- Його дочка, Блюма, дружина р. Біньяміна Якобса — шаліаха Ребе і головного рабина Голландії
- Його син, рав Аврагам-Єшая Раскін — Лондон.
- Його син, рав Менахем-Мендл Раскін — Мельбурн, Австралія.
- Його син, рав Єрухам Раскін — Лондон — зять рава Леві Персмана.
- Його дочка, Стерна-Сара, дружина р. Єшаягу Штракса — Морристаун, Нью-Джерсі.
- Його дочка, Хана, дружина р. Йосефа-Іцхака Гурарі — Оук-Парк, у Мічигані
- Його син, рав Хаїм-Бен-Ціон Раскін — Краун-Гайтс
- Його син, рав Леві-Іцхак Раскін — рабин хабадської громади в Лондоні, даян, море цедек і торанічний автор.
Примітки
Код особи: № 8432808803