Перейти до вмісту

Хумаш «Тора шлема»

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Тора шлема» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену схожому проєкту за редакцією рава Баруха Епштейна, див. «Тора тміма».

Хумаш «Тора шлема» — це велика серія книг на перші чотири книги П'ятикнижжя, що збирає вислови мудреців за порядком віршів, із приблизно ста різних книг мідрашів, частково з рідкісних рукописів.

Серію було укладено колективом знавців Тори, на чолі якого стояв ініціатор і автор ідеї рав Менахем-Мендл Кашер, який також додав на полях численні примітки, роз'яснення та уточнення версій тексту, а до більшості томів у розділі доповнень було включено статті з Тори, що докладно розглядають різні теми, згадані в тому самому томі.

Перший том серії вийшов друком 5686 року (1925/1926) в Єрусалимі на першу частину тижневої глави «Берешит», а 45-й і останній (поки що) том серії вийшов друком (через 40 років після відходу з життя рава Кашера) 5784 року (2023/2024) на тижневу главу «Дварім». Решта томів вийде друком у наступні роки.

Крім книг на Хумаш, за ці роки вийшло друком кілька додаткових книг, наприклад «Енциклопедія Шма Ісраель», Пасхальна Гагада, і книги на частину П'яти сувоїв.

Задум і видання

Зі вступу до книги «Тора шлема» — тижнева глава «Берешит»

Я вважав за потрібне назвати Хумаш ім'ям «Тора шлема» на підставі наведеного в трактаті Менахот 65, коли р. Йоханан бен Закай відповів єретикам щодо Ацерет після Шабату, він висловився тоді такими словами: І невже наша «Тора шлема» не буде подібна до вашої пустої балаканини?, і видається, що він мав на увазі цими словами сказати, що Тора не є повною Торою інакше як у поєднанні з Усною Торою, яка тлумачить і роз'яснює Письмову Тору згідно з прийнятим у переданні, і тому щодо нас, віруючих синів віруючих в Усну Тору, у нас справді є повна Тора, на відміну від єретиків, на їхню думку, які тримаються лише Письмової Тори, а не Усної Тори, щодо них Тора не є повною Торою, і насправді й Письмової Тори в них немає, бо це не повна Тора без Усної Тори, бо Письмова Тора сама по собі подібна до запечатаної книги. — І відповідно до цієї ідеї я назвав свій нинішній твір ім'ям «Тора шлема», бо це ім'я йому добре пасує, оскільки в ньому з'єднується й приєднується Письмова Тора до Усної Тори, і він гідний свого імені, і ім'я його гідне його.

Рабі Менахем-Мендл Кашер, «Вступ до«Тора шлема», частина 1 (Берешит 1), Єрусалим 5687-5752, с. 19, на сайті «Оцар га-хохма»

Ініціатор серії рав Менахем-Мендл Кашер хотів поєднати тлумачення мудреців в Усній Торі з віршами Письмової Тори й створити свого роду «коментар» мудреців на вірші, і це на підставі слів самих мудреців у трактаті Менахот[1], і тому назвав проєкт ім'ям «Тора шлема».

Крім збірки мідрашів мудреців із поширених книг, таких як «Мідраш раба», «Танхума», «Сіфра», «Сіфрей» і «Ялкут Шимоні», автор зібрав те, що наводилося в рішонім від імені мудреців, різні збірки та рідкісні рукописи, які він знайшов в архівах і бібліотеках по всьому світу.

Подібно до друкованих Хумашів, збірка слів мудреців наводиться поряд із віршами з коментарями Раші та Таргумом Онкелоса, причому до них додано також Таргум Йонатана на Тору, а внизу сторінки додано примітки автора, у яких він роз'яснює слова мудреців і те, як вони вивели їх із віршів, уточнення та різночитання, і в багатьох місцях також намагається пояснити складні вислови мудреців і зробити вибір між різними думками в поясненні слів мудреців.

Порядок, у якому наводяться слова мудреців зі збірки всередині кожного вірша, як правило, відповідає порядку важливості джерел, причому вислови мудреців із Гемари наведено першими, після них «Сіфра» і «Сіфрей», і так далі.

Друкування серії

5672 року (1911/1912) рав Кашер, ще перебуваючи в Польщі, почав укладати зразок збірки слів мудреців на перший вірш Тори, і укладений ним зразок розіслав видатним рабинам польського єврейства та отримав від них схвалення.

5684 року (1923/1924) репатріювався до Землі Ізраїлю з метою заснувати єшиву «Сфат емет» гурських хасидів і очолити її, а з репатріацією до Країни почав утілювати свій задум і 5687 року (1926/1927) надрукував перший том у Єрусалимі. Серед рабинів, які дали схвалення книзі, були рав Аврагам-Іцхак Кук, рав Йосеф-Хаїм Зоненфельд, рав Іссер-Залман Мельцер та інші.

З метою пришвидшити й просунути подальше видання він залишив посаду голови єшиви, і 5689 року (1928/1929) емігрував до Сполучених Штатів, і того ж року випустив другий том серії, а до початку Другої світової війни завершив видання перших семи частин.

5704 року (1943/1944) надрукував восьмий том у друкарні «Брати Шульзінгер» у Нью-Йорку, а з частини 20 і далі друкування повернулося до Єрусалима внаслідок його репатріації до Землі Ізраїлю.

Починаючи з восьмого тому до книг додався розділ доповнень, що містив великі змістовні статті на різні теми, і з роками цей розділ дедалі розширювався й став основною частиною книги. Серед тем, якими він займався, є з'ясування суперечки Гра і його святості Алтер Ребе в тлумаченні вірша «Повна вся земля славою Його»[2], вибухонебезпечні теми на кшталт порівняння мідрашів мудреців із теорією еволюції Дарвіна, спростування тлумачень караїмів до Тори та обговорення, що стосуються зовнішніх книг.

Монументальна праця рава Кашера здобула високу оцінку, і багато критичних статей хвалили серію та редагування, серед них рав Шломо-Йосеф Зевін[3] та інші, і за цю серію рав Кашер був удостоєний Премії Ізраїлю в галузі літератури з Тори (5723 року (1962/1963)), і двічі отримав премію рава Кука (5704 року (1943/1944) і 5721 року (1960/1961)).

Учасники редагування

Сам рав Кашер керував редакцією «Тора шлема» й активно очолював її головним чином у перших 30 частинах, причому починаючи з тому 31 і далі внаслідок його похилого віку його участь у процесі редагування дедалі зменшувалася, і навіть примітки та роз'яснення на полях стали рідшими й коротшими.

5743 року (1982/1983), коли він помер, вийшов том 38, і невдовзі після його відходу з життя померли також його син рав Моше-Шломо Кашер і його зять рав Агарон Грінбаум, які були членами редакції видання, а продовження видання взяли на себе онуки р. Сімха Блехрович і р. Ефраїм Грінбаум.

Том 44 був останнім томом, що вийшов на закінчення книги Бемідбар, тижневі глави «Матот» «Масей», і був надрукований у місяці тішрей 5755 року (вересень–жовтень 1994), приблизно через дев'ять років після відходу з життя рава Кашера. 5784 року (2023/2024) вийшов новий том на тижневу главу «Дварім» за редакцією онука рава Кашера.

Серед учасників редакції видання був хасид р. Менахем-Мендл Тененбойм.

Ставлення Ребе до серії

У листі зі співчуттям скорботним, який Ребе надіслав його родині, написано: «Звісно ж і звісно, що продовження його найвищої справи — „Тора шлема“ — і до її завершення на ділі, буквально, і якомога швидше — це справа, яку зумовлює час, і найголовніша розрада для живих, і шана покійному найбільш внутрішня — піднесення душі все вище й вище»[4].

Через чотири місяці, коли помер також його син рав Моше, який продовжував видання «Тора шлема», став зрозумілим наголос Ребе на тому, щоб завершити справу «якомога швидше»[5].

У 5749 році (1988/1989) Ребе вказав у тижні, коли вивчають роботу зі спорудження Мішкану (тижневі глави «Трума»-«Пкудей»), вивчати вислови мудреців, що стосуються віршів, які вивчаються. Щоб полегшити вивчення, Ребе запропонував учити за Хумашем «Тора шлема» (або за Хумашем «Тора тміма»), у якому вислови мудреців зібрано систематично і впорядковано[6].

Ребе у своїх сіхот і листах часто посилається на «Тора шлема».

— Докладніше про зв'язки рава Кашера з Ребе див. у статті: «Рав Менахем-Мендл Кашер».

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ 65б.
  2. ^ Менахем-Мендл Кашер, «З'ясування щодо суперечки Гра з Вільни, благословенної пам'яті, з Гаграшазом, благословенної пам'яті, автором „Танії“, у тлумаченні вірша повна вся земля славою Його», у: «Тора шлема», частина 8 с. 248, на сайті HebrewBooks.
  3. ^ Шломо-Йосеф Зевін, «Софрім у-сфарім» — частина 3 с. 285, Тель-Авів 5719, на сайті «Оцар га-хохма» (перегляд обмежений для передплатників).
  4. ^ «Лікутей сіхот» частина 35 с. 342.
  5. ^ Рав Шалом-Дов Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 2, сторінка 193
  6. ^ «Сефер га-сіхот» 5749, частина 1, сторінка 252.

Повідомити про помилку на цій сторінці