Перейти до вмісту

Хумаш «Тора тміма»

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Тора тміма» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену подібному проєкту під редакцією рава Менахема-Мендла Кашера, див. Хумаш «Тора шлема».
Запит «Тора тміма» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену мережі талмуд-тор для післяобідніх годин у Нью-Йорку, див. «Хадрей Тора тміма».

Хумаш «Тора тміма» — це збірка висловів мудреців до віршів Тори під редакцією рава Баруха га-Леві Епштейна з Пінська, з коментарем його власного твору до висловів мудреців, які він зібрав до віршів Хумаша.

Ставлення наших Ребе

Використання Хумаша

Ребе Раяц користувався, і так само Ребе користується цією книгою під час читання Тори. Навколо використання ними Хумаша виникла широка полеміка про те, чи було це з технічних причин, чи через коментар, складений равом Епштейном.

Більшість дослідників стверджують, що причиною цього був поділ алійот для викликаних згідно зі звичаєм Хабаду[1], а не те, що версії огласовки та знаків кантиляції в цьому Хумаші точніші, і один із доказів цього — те, що Ребе користувався цим Хумашем лише під час читання Тори, а не під час фарбрейнгену, коли він користувався Хумашем «Мікраот гдолот» видавництва «Хорев».

Додаткові твердження, які висувалися, полягали в тому, що використання Ребе цього Хумаша було через його гіткашрут з Ребе Раяцем, який користувався цим Хумашем, або через роботу зі збирання висловів мудреців, які наводяться поруч із віршами й дають змогу заглибитися в слова мудреців під час читання[2].

З іншого боку, Ребе в низці місць відсилав також до приміток автора[3], тож можна бачити, що Ребе користується також примітками автора.

У щоденнику секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера від 5728 року (1967/1968) зафіксовано слова Ребе від імені Ребе Раяца про те, що його батько Ребе Рашаб мав звичку переглядати книги автора і цінував його метод вивчення[4].

Вказівка вчити за Хумашем

У 5749 році (1988/1989) Ребе вказав хасидам вчити в тижні, коли читають про роботу над Мішканом (тижневі глави Трума-Пкудей), вислови мудреців, що стосуються вивчуваних віршів. Щоб полегшити вивчення, Ребе запропонував вчити за Хумашем «Тора тміма» (або за Хумашем «Тора шлема»), у якому вислови мудреців зібрано систематично і впорядковано[5].

Роздавання Хумаша як нагороди

Хоча Ребе не уникав користуватися цим Хумашем і навіть наводив його як приклад коментаря, за яким можна виконати згадану його вказівку, — є такі, що розповідають, що коли книгу роздавали під час роздавання нагород в одному із закладів Хабаду, Ребе попросив прибрати книгу зі списку книг для роздавання[потрібне джерело][6].

Критика

Навколо автора та його книг висловлювалася критика щодо привласнення чужих хідушім і видавання їх за свої, спотворення висловів мудреців, що наводяться в його примітках у коментарі «Тора тміма», численними спотвореннями, які спричиняють істотну зміну в розумінні сказаного,[7] і недостовірності джерел автора.[8].

У статті Єгошуа Мондшайна, хабадського дослідника, згадувалися докази спотворень у коментарі «Тора тміма» та недостовірності автора також у його книзі «Мекор Барух», у його розповідях про хасидів Хабаду загалом і про Ребе Цемах Цедека зокрема.[9] У статті-відповіді Ейтама Генкіна,[10] стверджувалася достовірність розповіді про зустріч батька автора «Мекор Барух»[11] з Ребе Цемах Цедеком і те, що, попри проблеми в творах автора, не можна відкидати їх категорично, а слід відокремити в них зерно від полови. Як доказ своєї позиції щодо достовірності автора дослідник стверджує, що є невідповідність між повною недостовірністю, подібною до тієї, яку стверджує стаття Мондшайна, і тим, що, як видно, наші Ребе бачили в іншій книзі автора, коментарі «Тора тміма», книгу, яку варто вивчати.[12]

Див. також

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Рав Шалом-Бер Бутман у рубриці «Бірурей галаха у-мінхаг» у тижневику «Гіткашрут».
  2. ^ Опорою для дослідників, які підтримують це твердження, слугують слова Ребе в «Сефер га-сіхот» 5749, частина 1, сторінка 252, що слід вивчати тлумачення мудреців в Усній Торі до віршів про роботу над Мішканом у Письмовій Торі, оскільки «Тору було дано разом із її тлумаченням», коли Ребе прямо запропонував вивчати за цим Хумашем. Див. слова рава Баруха-Дова Лешеса в рубриці «Бірурей галаха у-мінхаг» у тижневику «Гіткашрут».
  3. ^ Див. «Ігрот кодеш», том 6, лист 1842, том 16, лист 6084, том 18, лист 7021, том 28, лист 10847. «Лікутей сіхот», частина 32, сторінка 250. І ще — див. у статті рава Мордехая-Менаше Лауфера, Автор «Тора тміма» і його коментар до Тори.
  4. ^ Щоденник Пурима 5728 (14 березня 1968).
  5. ^ «Сефер га-сіхот» 5749, частина 1, сторінка 253, примітка 95
  6. ^ Є ті, хто пов'язує це з критикою, що виникла щодо коментаря в цьому Хумаші, див. далі в статті
  7. ^ «Тора тміма» — його джерела, рав гаон р. Барух-Шимон Шнеєрсон, «Паамей Яаков», випуск 45, менахем-ав 5760 (серпень 2000), на сайті HebrewBooks
  8. ^ «Тора тміма» — його достовірність, Єгошуа Мондшайн, «Паамей Яаков», випуск 45, менахем-ав 5760 (серпень 2000), на сайті HebrewBooks
  9. ^ «Мекор Барух» – джерело неправди, Єгошуа Мондшайн, 14 елула 5766 (7 вересня 2006) קישור שטורעם
  10. ^ Нехасидський дослідник, нащадок учня рабі Єхіеля-Міхла Епштейна, автора «Арух га-шулхан», батька автора «Мекор Барух».
  11. ^ Рабі Єхіель-Міхл Епштейн, автор «Арух га-шулхан».
  12. ^ Р. Єхіель-Міхл Епштейн і «Цемах Цедек» крізь призму книги «Мекор Барух», Ейтам Генкін, «Алоней Мамре», випуск номер 123, зима 5771, єшива «Нір», Кір'ят-Арба, на сайті HebrewBooks

Повідомити про помилку на цій сторінці