Перейти до вмісту

Друкарня «Брати Шульзінгер»

Матеріал з Хабадпедії
Емблема друкарні

Друкарня «Брати Шульзінгер» (Shulsinger Bros.) була єврейською друкарнею в Нью-Йорку, яка була серед найбільших друкарень у світі й славилася якістю випущених робіт, і в ній було надруковано безліч видань «Кегот». Керівники друкарні були в близьких стосунках із Ребе і кілька разів навіть виходили за свої рамки, щоб виконати бажання Ребе.

Бланк листів друкарні

Історія

Друкарню було засновано в Брукліні в Нью-Йорку під назвою «national printing co.», і її було конфісковано через борги. Її купив Шмуель Шульзінгер 5688 року (1927/1928), який служив керівником друкарні, а потім увійшов у неї в партнерстві зі своїм братом Міхлом-Єгошуа, і разом вони змінили назву на «Shulsinger Bros.» («Брати Шульзінгер[1]»). Обидва незадовго до цього емігрували з Єрусалима до Сполучених Штатів.

У перші роки друкарня розташовувалася в кількох місцях в Іст-Нью-Йорку, де було надруковано її перші книжки, аж поки 5697 року (1936/1937) вона не переїхала до Мангеттена в Нью-Йорку.

5697 року (1936/1937) на піднесення душі їхньої матері вони почали займатися, крім друку, також книговиданням власними силами. Першою надрукованою в друкарні книжкою була «Ід ун велт» («Єврей і світ»), а першою книжкою, що вийшла у виданні друкарні, були «Шість розділів Мішни» у двох частинах, надруковані 5704 року (1943/1944).

Оскільки під час Голокосту Європа припинила експортувати святі книги до всіх країн світу, друкарня Шульзінгер почала випускати основні святі книги, які «розхапували» одразу після їх виходу. Упродовж довгих років їхня друкарня вважалася найбільшою єврейською друкарнею у світі, і брати Шульзінгер спеціалізувалися на якісному книговиданні у фотовиданнях старих книг шляхом фотографування, очищення й ретушування книг та їх змістової коректури.

Крім того, упродовж багатьох років друкарня ексклюзивно випускала єврейські календарі, якими користувалися всі заклади й організації в Сполучених Штатах.

Друкарня занепала наприкінці 5730-х років, після відходу з життя брата р. Міхла-Єгошуа і репатріації до Землі Ізраїлю брата-партнера р. Шмуеля. Водночас друкарня продовжувала працювати під керівництвом пані Леї, доньки р. Шмуеля.

За різними оцінками й підрахунками, за ці роки в друкарні було надруковано понад сто мільйонів друкованих одиниць.

Тісний зв'язок із хасидами Хабаду

5701 року (1940/1941) друкарня на прохання Ребе надрукувала сидур «Тора ор» тисячею примірників упродовж тижня для масового поширення. Ребе приймав власників друкарні на численних єхідутах і надсилав їм листи з благословенням двічі на рік.

Ребе дуже цінував роботу братів Шульзінгер, що знайшло вираження, серед іншого, в особливому листі, надісланому ним раву Реувену Маргаліоту, де він рекомендував йому зустрітися з ними під час їхнього візиту до Святої Землі: «Цими днями їде з візитом до Святої Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, один із відомих друкарів, брати Шульзінгер, хай живуть вони, які удостоїлися і досягли успіху видати вчення рішонім і ахароним у пишноті та зовнішній, а також внутрішній красі, починаючи від П'ятикнижжя Тори, Вавилонського Шасу тощо, тощо. Вони ж і друкарі, які видали книгу «Лікутей Тора» Алтер Ребе на додачу до кількох книг хасидуту, надрукованих нами через них»[2].

Унаслідок високої оцінки, яку Ребе склав про якість робіт братів Шульзінгер, він вказав друкувати багато видань, що вийшли у світ через «Кегот» і «Мерказ ле-іньоней хінух», у їхній друкарні.

Також у пізніші роки, коли хасиди Хабаду самі заснували незалежні друкарні й більша частина друкарських робіт спрямовувалася до них, продовжували друкувати певні книги у братів Шульзінгер, головним чином пов'язані з особливими зусиллями роботи або такі, що вимагали використання досконаліших машин, яких не було в маленьких друкарнях.

У друкарні впродовж років працювали кілька хасидів Хабаду, які сприяли співпраці між друкарнею та видавництвом «Кегот» і допомагали у випуску незвичайної друкованої продукції, яка мала вийти у світ в обмежені строки на прохання Ребе. Серед хасидів, що працювали в друкарні, були рав Цві-Гірш Ганзбург і рав Єгошуа Дубравський.

Книги, надруковані в друкарні

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ І з роками до назви було додано слова «Єврейські друкарі в Сполучених Штатах».
  2. ^ «Ігрот кодеш», частина 24, сторінка 15.

Повідомити про помилку на цій сторінці