Перейти до вмісту

«Тієї ночі не спалося цареві»

Матеріал з Хабадпедії

Тієї ночі не спалося цареві — це слова, що описують початок іще одного етапу чуда порятунку євреїв за часів царювання Ахашвероша в «Мегілат Естер (Сувої Естер)», і вони є частиною історії чуда свята Пурим. Цей етап, згідно зі словами мудреців, описує «силу (цього) чуда» і головне в чуді. Під час читання Мегіли прийнято, що читець підвищує голос починаючи із цих віршів.

У вченні хасидуту цьому етапу приділяється велика увага, і багато маамарім присвячено поясненню внутрішнього сенсу цієї події згідно зі словами мудреців у Мідраші[1], що під «царем» мається на увазі «Цар світу», Святий, благословенний Він.

Перебіг подій

Услід за п'ятою главою Мегіли, у якій розповідається про те, як Ахашвероша і Гамана запросила Естер на бенкет, і услід за порадою Зереш збудувати шибеницю для Мордехая, Мегіла розповідає про події тієї ночі.

Тієї ночі, не спалося цареві; і звелів він, принести пам'ятну книгу літописів, і її читали, перед царем. І знайшлося записане, що доніс Мордехай на Бігтану і Тереша, двох царських євнухів зі сторожі, порогу: які задумували підняти руку, на царя Ахашвероша. І сказав цар які почесті й яке звеличення надано Мордехаю, за це; і сказали юнаки царя, що прислуговували йому, не зроблено для нього, нічого.

— Естер 6, 1-3

Тим часом Гаман, закінчивши готувати шибеницю для Мордехая, прийшов просити в царя дозволу на повішення.

І сказав цар, хто на подвір'ї; а Гаман прийшов, на зовнішнє подвір'я царського дому, сказати цареві, повісити Мордехая на дереві, яке він приготував для нього. І сказали юнаки царя, йому — ось Гаман, стоїть на подвір'ї; і сказав цар, хай увійде.

— Естер 6, 4.

Однак поки Гаман роздумує, чи просити дозволу умертвити Мордехая, цар бачить у Мордехаї людину, гідну того, щоб зробити їй добро.

І ввійшов, Гаман, і сказав йому цар, що зробити людині, яку цар бажає вшанувати; і подумав Гаман, у серці своєму, кому забажає цар надати почесть, більше ніж мені. І сказав Гаман, цареві: людина, яку цар бажає вшанувати. Хай принесуть царське вбрання, яке вдягав цар; і коня, на якому їздив цар, і на голову якого покладено царський вінець. І хай віддадуть убрання і коня, у руки одного з найзнатніших царських вельмож, і вдягнуть людину, яку цар бажає вшанувати; і проведуть її верхи на коні, по міській площі, і проголосять перед нею, так робиться людині, яку цар бажає вшанувати. І сказав цар Гаманові, поспіши візьми вбрання і коня як ти сказав, і зроби так Мордехаю-юдею, що сидить біля царської брами: не пропусти нічого, з усього, що ти сказав. І взяв Гаман убрання і коня, і вдягнув Мордехая; і провів його верхи, по міській площі, і проголосив перед ним, так робиться людині, яку цар бажає вшанувати. І повернувся Мордехай, до царської брами; а Гаман поспішив до свого дому, сумний і з покритою головою.

— Естер 6, 5-12

У звичаї

Під час читання Мегіли підвищують голос, промовляючи вірш «Тієї ночі не спалося цареві», оскільки це головний початок чуда, згідно зі звичаєм, що сягає Магаріла. Ребе Раяц наводить це на початку маамару «Ба-лайла га-гу» 5700[2] і пояснює це. Ребе теж пояснює це питання в маамарах свята Пурим[3], заснованих на маамарі Ребе Раяца.

Пояснення шляхом кабали

Під час вигнання загалом Малхут де-Ацилут отримує світіння від Зеїр Анпіна де-Ацилут не в аспекті паним бе-паним, а в аспекті ахор бе-ахор, а наприкінці вигнання, для об'єднання Зеїр Анпіна з Нуквою, яке буде в аспекті паним бе-паним, має відбутися розпилювання в Зеїр Анпіні. І з цієї причини наприкінці мідійського вигнання посилилася темрява, оскільки для розпилювання має бути дормита де-Зеїр Анпін, лиходій Гаман хотів скористатися часом сну Зеїр Анпіна, щоб зашкодити Ізраїлю і перешкодити їм притягувати світіння в Малхут в аспекті лиця. Згідно з цим тлумаченням пояснюється його довід Ахашверошу [4]: «Є один народ», і як пояснюють мудреці[5]: «Їхній Б-г спить» — про Зеїр Анпін де-Ацилут.

Однак, попри приховування з боку Зеїр Анпіна, який перебуває в аспекті сну, велике світіння притягується безпосередньо від Аба — Хохми де-Ацилут у Малхут. Рівень Хохми, як вона світить у Малхут не за посередництвом Зеїр Анпіна, цей рівень світить униз аж до БЕА. І на цей рівень натякає ім'я Мордехай, і тому через нього прийшов порятунок із рук Гамана, який хотів скористатися сном Зеїр Анпіна і не взяв до уваги провидіння, що походить від світіння, яке світить у Малхут[6]. І на це натякає «Тієї ночі не спалося цареві» — про те, що цим пробудився і обернувся сон Зеїр Анпіна[7].

Пояснення хасидуту

У вченні хасидуту ці слова Мегіли розбираються докладно і з великою увагою. На підставі вислову мудреців у «Ялкут Шимоні»:

..Написано: «Не спалося цареві», це Цар світу, і хіба є перед Ним сон. Однак коли Ізраїль грішить, Він робить Себе ніби сплячим. Як сказано: «Навіщо Ти спиш, Г-споди» (Тегілім 44), а коли виконують Його волю, «Ось, не дрімає і не спить» (Тегілім 131).

І на словах Арізаля, що все існування указу було через сон Царя світу, суть якого в тому, що Б-жественність прихована й затаєна від творінь, і тому головне й основа чуда почалися з того, що Цареві світу не спалося (що виразилося в безсонні царя Ахашвероша), і почався порятунок народу Ізраїлю.

Що було викликано самопожертвою синів Ізраїлю в той період.

Та ніч

«Та ніч» натякає на силу приховування й затаєння, що панувала в той період. Два аспекти день і ніч натякають на два рухи в Б-жественному світлі: день виражає рух розкриття й поширення[8] (Хесед), а ніч виражає рух приховування й затаєння (Гвура). У цих двох рухах є те, як вони в аспекті «цей», і те, як вони в аспекті «той». Визначення «цей» кажуть про предмет, що стоїть перед очима, і його значення в сенсі Б-жественного світла в тому, що рух поширення Б-жественності приходить у розкритті в дійсності (так що можна вказати на неї і сказати «це»), тоді як поняття «того дня» — це рівень поширення Б-жественності, як він перебуває у своєму корені, ще включений у потенціалі. І так само щодо «цієї ночі» й «тієї ночі», які є двома станами в русі самої ночі, як він приходить у дії або як він у потенціалі.

І ці два рівні дня і ночі, як вони виражаються в людини і творінь, полягають у тому, що аспект дня виражає Б-жественне розкриття шляхом бачення або розумового осягнення. І це аспект «цей день». Однак аспект ночі — це аспект темряви й мороку, коли нічого не видно. Тобто, хоча він вірить у Б-жественність загалом, це не охоплюється його розумом в осягненні, і тому цей аспект вважається «ніччю». Однак і в аспекті ночі людина може бути в аспекті «цей» і розкриття, щоб це було в аспекті присутнього, і це завдяки силі утвердження віри, щоб вона вірила повною, чистою і незамутненою вірою, ніби її очі справді бачать[9][10]. Однак коли є велике приховування й затаєння, так що навіть у віру людини закрадаються сумніви, рівень Б-жественності перебуває в аспекті «тієї ночі»[11].

Пояснюється й іншим чином; коли управління у світі походить від рівня «цієї ночі», хоча його результатом буде приховування й затаєння Б-жественного світла у світі, є надання сили відчувати й усвідомлювати, що є затаєння (хоча світло і розкриття (день) не розкриваються), однак коли управління походить від рівня «тієї ночі» (рух приховування, як він у своєму корені в Б-жественності), його результат — повне приховування й затаєння, так що й на думку не спадає, що є затаєння і приховування Б-жественності («видають темряву за світло»[12])[13].

Не спалося Цареві світу

Вигнання — час сну

Під час вигнання провидіння Святого, благословенний Він, над Його народом Ізраїлем не явне, і тому під час вигнання посилюються біди, оскільки Святий, благословенний Він, не бачить їх (ніби) і тому не рятує їх від них. І в цьому сенс того, що спосіб провидіння Святого, благословенний Він, над народом Ізраїлю під час вигнання уподібнюється сну, оскільки під час сну очі людини заплющені, тому провидіння під час вигнання уподібнюється сну[14].

Ще одна причина того, що вигнання уподібнене сну, у тому, що під час вигнання у світі не помітна перевага народу Ізраїлю. Перевага народу Ізраїлю в тому, що заради них було створено світ, і від них і через них притягується життєвість до всіх світів, і вони як мозок у тілі, що є посудиною і посередником, від якого притягується життєвість до всього тіла[15]. Також Ізраїль — сини Святого, благословенний Він («Сини ви Г-споду, Б-гу вашому» (Дварім 14, 1)), або принаймні Його раби[16].

Під час вигнання ці переваги не помітні з боку Б-жественного світла, і тому у світі також не помітна перевага Ізраїлю над усіма творіннями. Тому також вигнання уподібнюється сну, оскільки під час сну присутні всі сили душі, але вони не діють явно і на повну силу, і з цієї причини не помітна перевага одних сил над іншими, і їхня дія безладна. Як можна відчути в сновидіннях уві сні, де почуття може взяти гору над логікою, так що людині привидяться нелогічні й навіть суперечливі речі. І це тому, що світить лише зовнішній бік сил, а не їхня суть, тому не відчувається влада логіки та мохін над нижчими силами душі. І так само сон угорі, суть якого в тому, що Б-жественне світло підноситься й приховується у своїй сутності й не світить у світах. А світло, яке світить і оживляє світи під час вигнання, це лише зовнішній бік світла. І тому в цьому світлі немає порядку, і на нижчих рівнях не відчувається перевага вищих рівнів — перевага, яка в душах Ізраїлю. І більше того, головне посилення сил під час сну припадає на нижчі сили душі, і тому під час вигнання посилення саме в народів світу[17].

Причина сну — як сказано в «Ялкуті»: «коли Ізраїль не виконує Його волю, Він робить Себе ніби сплячим», і це міра за міру, і як кажуть мудреці[18]: «Якою мірою людина міряє, такою відміряють їй». Управління Ізраїлем під час вигнання уподібнене сну, і як каже Зоар на вірш[19]: «Я сплю» «у вигнанні»[20]. Як пояснюють коментатори[21] слова Гамана[4] «Є один народ, розсіяний і розкиданий серед народів» «Єшно — від слова сон — від заповідей»[22], і сенс у служінні в тому, що під час сну людина перебуває в цілісності, але не явно, так і в Ізраїлю іноді його сила не явна, але завжди перебуває в цілісності[14]. І поняття сну виражається в тому, що їхнє служіння Всевишньому в аспекті сновидіння, що поєднує суперечливі речі разом. Під час молитви він зайнятий любов'ю до Всевишнього, а після цього зовсім забуває про свій зв'язок із Б-жественністю[15][23]. І також коли не помітна перевага Ізраїлю і вони не відокремлюються від інших народів у своїх заняттях мирськими справами, і це натяк у словах Гамана «Є один народ»: що їхній «один народ» (особливий і відокремлений народ) спить і непомітний, коли вони перебувають у стані «розсіяного і розкиданого серед народів»[14].


Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Чудо в безсонні.

Безсоння Святого, благословенний Він, вважається чудом, і навіть головним у чуді. І в цьому чуді є кілька переваг і аспектів:

  • Розкриття вищого провидіння — чудо Мегіли не скасувало вигнання, а розкрило Б-жественне провидіння, яке присутнє завжди, навіть під час вигнання. І це згідно зі словами мудреців у Мідраші [24] «„І уподібнися оленю“: як цей олень, коли він спить, одне око його відкрите, а друге око закрите...І коли не виконують волю Святого, благословенний Він, Він дивиться на них одним оком, як сказано[25]: Ось, око Г-спода на тих, хто боїться Його.» Це провидіння, хоча воно й одягнене в шляхи природи, і тому щодо розкриттів воно нижче від провидіння за часів Храму, яке було явним провидінням, проте корінь цього провидіння вищий за явне провидіння (його корінь в «одному оці Атіки»), і тому навіть під час приховувань і затаєнь — під час вигнання — провидіння є в усій своїй силі, оскільки його корінь у Сутності, яка вища за розкриття[26].
  • Розкриття сил, як вони перебувають у макіфі й включені в Сутність натякається в продовженні вірша «пам'ятну книгу літописів» див. у 5700 і в 5743)(кінець «Ба-лайла га-гу» 5746)
  • Розкриття кореня приховування і його суті, яка вища за приховування і розкриття — як сказано вище, занепалий стан у розкритті Б-жественності, який був у той період, визначений як «та ніч», однак його корінь у силі цімцуму Святого, благословенний Він, що походить із руху приховування, який у світлі Ейн Соф. У силі самого цімцуму його корінь у потенціалі такий, який він на рівні потенціалу (до його розкриття в дії), і нове, коли не спалося цареві, не в тому, що засвітив рівень у той день і скасував ніч, а в тому, що розкрився корінь приховування в ту ніч, який походить із сили приховування Святого, благословенний Він, а ця сила вища за всі розкриття[27].
І більше того, це розкриття прийшло в одяганні в природу світу, і це саме силою Ацмуту, яка вища за приховування і розкриття, і тому в її силах поєднати ту ніч із днем[28].
  • З боку самої суті розкриття — і в цьому самому:
  1. Нове в тому, що й під час темряви і ночі є провидіння... І нове в цьому самому зумовлене тим, що становище Ізраїлю було уві сні[29]
  2. Розкриття в ту ніч, яке не скасувало ночі — чудо, одягнене в природу тощо.[30]

Вираз «утік» вказує на те, що за порядком речей сон мав бути присутнім, але він утік зі свого місця й пішов.

Самопожертва Ізраїлю, яка притягнула розкриття;[31]

Примітки

  1. ^ «Ялкут Шимоні» на вірш (6, 1) ремез 857 ближче до кінця. (А там на початку: не спалося Цареві світу). Див. також Таргум на вірш (6, 1).
  2. ^ «Сефер га-маамарім» 5699–5700, с. 5.
  3. ^ Див., наприклад, у маамарі «Ба-лайла га-гу» 5744. «Ба-лайла га-гу» 5725.
  4. ^ 1 2 Естер 3, 8.
  5. ^ «Естер раба» глава 7, 12. «Піркей де-рабі Еліезер» глава 12.
  6. ^ «Шаар га-каванот» т. 2 с. 328 і далі.
  7. ^ «При ец хаїм» «Шаар га-Пурим».
  8. ^ «І назвав Б-г світло днем» (Берешит 1, 5).
  9. ^ «Тора ор» 94, г.
  10. ^ «Маамарей Мітлер Ребе» Нах с. 415 і далі.
  11. ^ «Ба-лайла га-гу» 5725 («Сефер га-маамарім — Мелукат», нове видання — т. 3 с. 76).
  12. ^ Єшаягу 5, 20.
  13. ^ Маамар, що починається словами «Ба-лайла га-гу» 5725 («Сефер га-маамарім — Мелукат» (нове видання — т. 3 с. 73 і далі).
  14. ^ 1 2 3 Пуримська сіха 5732 сіха 1
  15. ^ 1 2 «Сефер га-маамарім» 5679 с. 302.
  16. ^ Маамар, що починається словами «Ба-лайла га-гу 5744» «Сефер га-маамарім — Мелукат» (нове видання т. 3 с. 80).
  17. ^ Маамар, що починається словами «Ба-лайла га-гу» 5743.
  18. ^ Сота 8, б.
  19. ^ Пісня пісень 5, 2.
  20. ^ т. 3 95, а (наведено в маамарі 5700 року (1939/1940) § 4 – с. 8). І див. «Тікуней Зогар» тікун 69 (105, а), що «Я сплю» стосується Шхіни у вигнанні (примітка в маамарі «Ба-лайла га-гу» 5744).
  21. ^ Магарзав і «Єфе анаф» до «Естер раба» глава 7, Магарша Мегіла 13
  22. ^ Трактат Мегіла 13, б. «Ялкут Шимоні» на вірш
  23. ^ Маамар, що починається словами «Ба-лайла га-гу» 5700.
  24. ^ «Шир га-ширім раба» кінець глави 8.
  25. ^ Тегілім 33
  26. ^ «Лікутей сіхот» т. 7 с. 42 і далі та в примітці 29.
  27. ^ «Ба-лайла га-гу» 5725 пункт 7.
  28. ^ «Ба-лайла га-гу» 5725 пункт 8.
  29. ^ Пурим 5732 (29 лютого 1972). Кінець «Ба-лайла га-гу» 5746
  30. ^ «Лікутей сіхот», т. 7, с. 42
  31. ^ «Ба-лайла га-гу» 5700 с. 9. «Ба-лайла га-гу» 5725 пункти 7 8

Повідомити про помилку на цій сторінці