Перейти до вмісту

Синагога «Огель Іцхак» (Яффо)

Матеріал з Хабадпедії
Синагога «Огель Іцхак» на вулиці Ейн-Яаков у період, коли вона діяла

Синагога Хабаду «Огель Іцхак» у кварталі Неве-Цедек (у минулому квартал називався Неве-Шалом) на межі Тель-Авіва-Яффо, називається також «Ейн-Яаков» за назвою вулиці, на якій вона розташована [1].

Синагога є однією зі старовинних хабадських синагог, заснованих хасидами Хабаду в Землі Ізраїлю, яка сьогодні стоїть спорожніла, без тих, хто молиться.

Історія

Меморіальна дошка на пам'ять про хасида Леві-Іцхака Векслера

Синагогу було засновано на вулиці Ейн-Яаков у кварталі «Неве-Шалом» у Яффо в 5663 році (1902/1903) громадою хасидів Хабаду в місті на чолі з р. Єхіелем-Авігдором Шмерлінгом і р. Яаковом Кіпнісом, які придбали ділянку й подбали про фінансування витрат на будівництво.

У 5660 році (1899/1900) рава Шнеура-Залмана Слоніма з Хеврона було призначено рабином хабадської громади Тель-Авіва, і він розпочав організацію громади, будівництво установ; налагодив шхиту на місці й керував громадою твердою рукою протягом тридцяти семи років. Приблизно через три роки після його прибуття, у 5663 році (1902/1903), розпочалося будівництво синагоги Хабаду на вулиці Ейн-Яаков.

Разом із синагогою була збудована й міква. Одним з учасників заснування синагоги був рав Цві-Єшаягу Грінберг[2].

У пінкасі Колель Хабад у записі від 24 іяра 5663 (21 травня 1903) написано: «У Яффо анаш будують бейт-мідраш, і вже закінчено до купола включно, і бракує ще доробок».

Члени хабадської громади подбали про те, щоб збудувати розкішну будівлю. Її стіни прикрасили настінні розписи роботи художників Гершона Ейнбунда і Нахума Гутмана, і дерев'яна стеля теж була прикрашена чудовими розписами. Будівельні роботи завершили в 5664 році (1903/1904), і синагогу було офіційно названо «Огель Іцхак» на честь хасида Леві-Іцхака Векслера, який пожертвував велику суму (70 наполеондорів) на будівництво синагоги[3]. Однак з роками її називали переважно за назвою вулиці, на якій вона розташована: «Ейн-Яаков».

Рав Слонім керував хабадською громадою в Яффо твердою рукою, причому кожного Шабату і свята повторював перед публікою хасидський маамар. Після його відходу з життя в 5696 році (1935/1936) його місце, згідно з його проханням, зайняв рав Александр-Сендер Юдасін, який відповідав на запитання з галахи, давав уроки з нігле і хасидуту, а також часто влаштовував фарбрейнгени з членами громади. Про свою діяльність у громаді він розповів у передмові до своєї книжки «Томхей Тмімім»: «І ось, дяка Б-гу, мені нема на що скаржитися щодо міцного зв'язку між мною і моєю громадою без жодної різниці раси і партії... Зі свого боку я взяв на себе, окрім настанови і поради всім, хто питає, окрім цього я даю уроки з нігле, з хасидуту, і нерідко на фарбрейнгені».

Нижче — опис фарбрейнгену 19 кислева 5697 (3 грудня 1936) з равом Юдасіним, як його свого часу було опубліковано в журналі «Га-Тамім»:

«У ніч на 20 кислева було влаштовано трапезу 19 кислева в кварталі «Неве-Шалом» у домі нашого друга рава тамима Моараса Юдасіна, хай світить його свіча, у його домі зібралася велика публіка, хай примножаться, і було влаштовано велику трапезу, веселилися співом пісень і танцями. Рав Расі розповів перед публікою історію величі свята, і публіка була дуже рада, посеред трапези Расі повторив маамар хасидуту. Наші друзі з анаш, що зібралися там, звеселили своє серце напоєм і пустилися в танці й нігуни до другої години після півночі. «Хай дасть Всевишній, благословенний Він, щоб ми удостоїлися незабаром веселитися разом з його святістю Адмором шліта при піднесенні рогу Ізраїлю, і Тори, і хасидуту, і при повному Визволенні за волею його святості Адмора шліта на радість серця всього Ізраїлю.»

Протягом багатьох років в «Ейн-Яаков» молилися хасиди більш відомі й менш відомі, серед них: рав Шмуель Залманов, рав Іче Хургін, рав Йона Левітас, рав Лейб Коген, рав Барух Паріз та інші. Р. Шмуель Залманов сурмив у шофар на Рош га-Шана, а після нього цей обов'язок виконував р. Барух Паріз. Хасид р. Лейб Коген мав звичай час від часу повторювати хасидський маамар у синагозі під час Раава де-раавін.

Синагога була духовним центром хабадської громади в місті, у ній відбувалися уроки й фарбрейнгени, і вона слугувала маяком поширення вчення хасидуту серед мешканців кварталу.

Коли рав Аврагам-Іцхак Кук прибув до Землі Ізраїлю, він почав свої відвідини синагог міста із синагоги «Огель Іцхак» хасидів Хабаду, і цей візит отримав висвітлення в пресі, у газетах харедимного єврейства тих днів.

Зі зменшенням хабадської громади в цьому районі синагога спорожніла, і протягом тридцяти років вона стояла занедбаною, а її стан дедалі погіршувався, аж поки в 5774 році (2013/2014) не обвалилися дах синагоги і жіноче відділення.

Серед тих, хто молився, був також письменник Олександр-Зіскінд Рабінович.[потрібне джерело]

Рабини синагоги

Будівля синагоги

З плином років хабадська громада в районі, що називається «Неве-Цедек» (а також «Неве-Шалом»), дедалі рідшала, і з часом більшість тих, хто молився, уже не належали до хабадської громади. Через кілька років ті, хто молився, покинули синагогу, і близько двадцяти років тому стих голос молитви в синагозі Хабаду на вулиці «Ейн-Яаков». В останні роки її захопили кримінальні елементи, і тому її вікна було закладено, і сьогодні вона призначена до знесення.

На цьому етапі мерія забажала відремонтувати синагогу і розмістити в ній дитячий садок через брак громадських будівель для дітей міста, але завдяки зусиллям кількох громадських діячів будівлю було оголошено об'єктом історичної охорони, і почався масштабний ремонт з метою відновити синагогу і перетворити її на історичний об'єкт.

За останні два роки кілька разів у пресі (у газетах «Бе-Шева», «Ба-кегіла» та інших) публікувалися повідомлення про занедбану синагогу, і були ті, хто закликав офіційні хабадські інстанції втрутитися і взяти відповідальність за синагогу,

Зовнішні посилання

Див. також

Примітки

  1. ^ https://www.google.com/maps/@32.0622071,34.7636781,3a,75y,256.09h,79.52t/data=!3m6!1e1!3m4!1sldoxv2X0NxcrqCP7QHZ_vQ!2e0!7i13312!8i6656?entry=ttu Вигляд у бік синагоги
  2. ^ З Вікіпедії, зі статті «Синагога Огель Іцхак Тель-Авів».
  3. ^ З меморіальної дошки: «На вічну пам'ять хай буде ім'я благодійників рав-тамима Леві-Іцхака Векслера і його скромної дружини Мір'ям, доньки рав-хасида нашого вчителя рава Давида, благословенної пам'яті, які пожертвували сімдесят наполеондорів на будівництво синагоги, що належить хасидам Хабаду тут, у святій громаді Яффо, і за це удостоїлися того, щоб ця синагога називалася «Огель Іцхак» навіки, у році Кец ле-гігалот за коротким літочисленням»

Повідомити про помилку на цій сторінці