Перейти до вмісту

Ісраель-Шимон Шейн

Матеріал з Хабадпедії
Ісраель-Шимон Шейн
Хасид Ребе Цемах Цедека[потрібне уточнення]
Основна інформація
Дата народження5617
Місце народженняМогильов
Дата смерті23 іяра 5680 (11 травня 1920)
Місце проживанняМеа-Шеарім, Єрусалим
Рід діяльностісекретар, громадський діяч
Посадасекретар р. Шнеур-Залман Фрадкін, р. Шмуеля Саланта і р. Єгошуа-Лейба Діскіна, голова хевра кадіша Колель Хабаду і колелю «Волинь»
УчителіРабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек)
Сім'я
Батькор. Дов-Бер, син р. Шмуеля
МатиХаша, дочка р. Ісраеля Позни
ДружинаЛея, дочка рава Бехора Азулая
ДітиЄгуда-Дов Шейн, Фейга-Браха, Сара, Хаше
Родовід

Рав Ісраель-Шимон Шейн (Азулай) (5617 — 23 іяра 5680 (11 травня 1920)) був хасидом Ребе Цемах Цедека[потрібне уточнення], одним із засновників кварталу Меа-Шеарім в Єрусалимі та синагоги Хабаду в цьому кварталі, служив правою рукою великих мудреців Ізраїлю — р. Шнеура-Залмана Фрадкіна, автора «Торат хесед», і р. Шмуеля Саланта. Був головою хевра кадіша і «рош га-дегель» хевра кадіша Колель Хабаду.

Біографія

Народився в Могильові в 5617 році (1856/1857) (а за іншими відомостями — у 5614 році (1853/1854), згідно з переписом Монтефіоре) у р. Дов-Бера, сина р. Шмуеля, одного з шанованих хасидів Хабаду в місті. Його мати Хаша була донькою хасида р. Ісраеля Позни, який був одним із рабинів хабадської громади в Стародубі і Климовичах.

Його мати померла, коли він був дитиною, і в 5629 році (1868/1869) він разом із батьком переселився до Святої Землі.

Досягнувши шлюбного віку, одружився зі своєю дружиною, пані Леєю, старшою донькою рава Бехора Азулая, одного з провідних хасидів Хабаду в Єрусалимі та Хевроні, з нащадків гаона Хіди[1] і рабі Ісраеля Яффе, друкаря з Кописі, одного з провідних хасидів Алтер Ребе. Згідно з переказом, його тесть просив Ребе Цемах Цедека благословити його сином, бо в нього народжувалися лише доньки, але Цемах Цедек відмовився й натомість благословив його поважними зятями[2].

Під час заснування кварталу Меа-Шеарім в Єрусалимі в 5635 році (1874/1875) його родина була третьою, яка наважилася оселитися за мурами Старого міста й самовіддано заселяти його, попри важкі умови.

Того ж року видав книжку «Алійот Еліягу» в пам'ять про рабі Еліягу Гутмахера.

Був одним із засновників синагоги Хабаду в кварталі Меа-Шеарім[3], а після алії гаона р. Шнеура-Залмана Фрадкіна, автора «Торат хесед», служив одночасно його особистим секретарем, поряд із роботою секретарем гаона рабі Шмуеля Саланта і гаона рабі Єгошуа-Лейба Діскіна.

Був людиною великої доброти, і є багато історій про його добрі справи; також служив керівником хевра кадіша громади Колель Хабад і колелю «Волинь» та їхнім «рош га-дегель»[потрібне уточнення].

Мав особливий письменницький хист і час від часу публікував статті в газетах вірного єврейства того часу, наприклад у «Га-Хавацелет» Ісраеля-Дова Фрумкіна та інших.

Був відомий своїм хистом художника. У 5641 році (1880/1881) надіслав картину власного пензля із зображенням гробниці Рахель і Яд Авшалома Моше Монтефіоре.

Помер у віці 63 (або 66) років 23 іяра 5680 року (11 травня 1920).

Його праці

  • «Алійот Еліягу» — в пам'ять про р. Еліягу Гутмахера, Єрусалим, 5635

Родина

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Син рабі Єгуди-Зерахії Азулая, сина рабі Моше — автора «Зіхрон Моше» і «Лехем мін га-шамаїм», сина рабі Рафаеля-Єшаї — автора «Імрей ноам», сина гаона Хіди
  2. ^ «Сіпурім єрушалмім», сторінка 168.
  3. ^ «Еглей нохам», с. 105.
  4. ^ Його син, р. Аврагам-Моше Кіршенбойм, див. картку, яку він заповнив у «Сефер га-хасидім».
Ісраель-Шимон Шейн згадується ще в 13 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5377846000

Повідомити про помилку на цій сторінці