Ісраель-Шимон Шейн
| Ісраель-Шимон Шейн | |
|---|---|
Хасид Ребе Цемах Цедека[потрібне уточнення] | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5617 |
| Місце народження | Могильов |
| Дата смерті | 23 іяра 5680 (11 травня 1920) |
| Місце проживання | Меа-Шеарім, Єрусалим |
| Рід діяльності | секретар, громадський діяч |
| Посада | секретар р. Шнеур-Залман Фрадкін, р. Шмуеля Саланта і р. Єгошуа-Лейба Діскіна, голова хевра кадіша Колель Хабаду і колелю «Волинь» |
| Учителі | Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек) |
| Сім'я | |
| Батько | р. Дов-Бер, син р. Шмуеля |
| Мати | Хаша, дочка р. Ісраеля Позни |
| Дружина | Лея, дочка рава Бехора Азулая |
| Діти | Єгуда-Дов Шейн, Фейга-Браха, Сара, Хаше |
| Родовід | |
Рав Ісраель-Шимон Шейн (Азулай) (5617 — 23 іяра 5680 (11 травня 1920)) був хасидом Ребе Цемах Цедека[потрібне уточнення], одним із засновників кварталу Меа-Шеарім в Єрусалимі та синагоги Хабаду в цьому кварталі, служив правою рукою великих мудреців Ізраїлю — р. Шнеура-Залмана Фрадкіна, автора «Торат хесед», і р. Шмуеля Саланта. Був головою хевра кадіша і «рош га-дегель» хевра кадіша Колель Хабаду.
Біографія
Народився в Могильові в 5617 році (1856/1857) (а за іншими відомостями — у 5614 році (1853/1854), згідно з переписом Монтефіоре) у р. Дов-Бера, сина р. Шмуеля, одного з шанованих хасидів Хабаду в місті. Його мати Хаша була донькою хасида р. Ісраеля Позни, який був одним із рабинів хабадської громади в Стародубі і Климовичах.
Його мати померла, коли він був дитиною, і в 5629 році (1868/1869) він разом із батьком переселився до Святої Землі.
Досягнувши шлюбного віку, одружився зі своєю дружиною, пані Леєю, старшою донькою рава Бехора Азулая, одного з провідних хасидів Хабаду в Єрусалимі та Хевроні, з нащадків гаона Хіди[1] і рабі Ісраеля Яффе, друкаря з Кописі, одного з провідних хасидів Алтер Ребе. Згідно з переказом, його тесть просив Ребе Цемах Цедека благословити його сином, бо в нього народжувалися лише доньки, але Цемах Цедек відмовився й натомість благословив його поважними зятями[2].
Під час заснування кварталу Меа-Шеарім в Єрусалимі в 5635 році (1874/1875) його родина була третьою, яка наважилася оселитися за мурами Старого міста й самовіддано заселяти його, попри важкі умови.
Того ж року видав книжку «Алійот Еліягу» в пам'ять про рабі Еліягу Гутмахера.
Був одним із засновників синагоги Хабаду в кварталі Меа-Шеарім[3], а після алії гаона р. Шнеура-Залмана Фрадкіна, автора «Торат хесед», служив одночасно його особистим секретарем, поряд із роботою секретарем гаона рабі Шмуеля Саланта і гаона рабі Єгошуа-Лейба Діскіна.
Був людиною великої доброти, і є багато історій про його добрі справи; також служив керівником хевра кадіша громади Колель Хабад і колелю «Волинь» та їхнім «рош га-дегель»[потрібне уточнення].
Мав особливий письменницький хист і час від часу публікував статті в газетах вірного єврейства того часу, наприклад у «Га-Хавацелет» Ісраеля-Дова Фрумкіна та інших.
Був відомий своїм хистом художника. У 5641 році (1880/1881) надіслав картину власного пензля із зображенням гробниці Рахель і Яд Авшалома Моше Монтефіоре.
Помер у віці 63 (або 66) років 23 іяра 5680 року (11 травня 1920).
Його праці
- «Алійот Еліягу» — в пам'ять про р. Еліягу Гутмахера, Єрусалим, 5635
Родина
- Його шурин, рав Меїр-Біньямін Шапіро (батько рава Моше-Ар'є-Лейба Шапіро, голови єшиви «Торат емет»)
- Його син, р. Єгуда-Дов Шейн — Азулай — секретар установ «Ец хаїм», член ради кварталу Меа-Шеарім і один із громадських діячів хабадської громади в кварталі
- Його донька, пані Фейга-Браха, дружина р. Нахмана-Йосефа Вільгельма — габая цдаки, мешканця кварталу Меа-Шеарім і батька р. Хаїма-Давида Вільгельма, родоначальника хабадської родини Вільгельм.
- Його донька, пані Сара, померла в молодості під час пологів
- Його донька, пані Хаше, дружина р. Шмуеля Кіршенбойма[4]
Додаткова література
- «Іш га-ешколот» — життєпис гаона-хасида рабі Ісраеля-Шимона Шейна-Азулая, Єрусалим, 5779 — тшура.
- Хасид Хабаду — серед засновників «Меа-Шеарім», «Кфар-Хабад», випуск 130, сторінка 26.
Примітки
- ^ Син рабі Єгуди-Зерахії Азулая, сина рабі Моше — автора «Зіхрон Моше» і «Лехем мін га-шамаїм», сина рабі Рафаеля-Єшаї — автора «Імрей ноам», сина гаона Хіди
- ^ «Сіпурім єрушалмім», сторінка 168.
- ^ «Еглей нохам», с. 105.
- ^ Його син, р. Аврагам-Моше Кіршенбойм, див. картку, яку він заповнив у «Сефер га-хасидім».
Код особи: № 5377846000