Єгуда-Лейб Левін (Єрусалим)
| Єгуда-Лейб Левін | |
|---|---|
Один із визначних діячів Хабаду в Самарканді під час Другої світової війни | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5661 |
| Дата смерті | 27 кислева 5749 (6 грудня 1988) |
| Країна | Радянський Союз, Ізраїль |
| Місце проживання | Саратов, Самарканд, Єрусалим |
| Рід діяльності | торговець годинниками, громадський діяч |
| Освіта | підпільна єшива «Томхей Тмімім» у Ростові-на-Дону |
| Посада | засновник хевра кадіша в Самарканді |
| Сім'я | |
| Батько | Товія |
| Дружина | Сіма-Хая, дочка рава Гавріель-Залкінд Каган (другий шлюб) |
| Діти | Нехама та інші |
Рав Єгуда-Лейб Левін (5661 — 27 кислева 5749 (6 грудня 1988)) — один з видатних діячів Хабаду в Самарканді під час Другої світової війни. Після виїзду з Радянського Союзу переселився до Святої Землі і жив в Єрусалимі.
Біографія
Народився в сім'ї р. Товії в Остроленці, Польща. У юності навчався в підпільній єшиві «Томхей Тмімім» у Ростові-на-Дону.
До Другої світової війни жив у Саратові і заробляв на життя торгівлею годинниками. З початком війни був заарештований КДБ за звинуваченням у хедерах, які він заснував, і за цей злочин засуджений до десяти років ув'язнення. Його відправили на виснажливу роботу в табір поблизу Саратова на прокладанні злітних смуг для літаків, але через чотири місяці викликали на допит, і коли він заявив на допиті — оскільки з волі Провидіння був трохи одурманений, — що він польський громадянин, який нещодавно прибув до Радянського Союзу[1], — був дивом звільнений. Після звільнення втік із Саратова й вирушив у довгу дорогу до Самарканда.
Прибувши до Самарканда, побачив тяжке становище, що панувало там, коли маси біженців страждали від голоду й хвороб, серед них багато євреїв і хасидів, і багато хто не вижив у тяжких умовах і пішов зі світу. Він піднявся і заснував хевра кадіша, яка дбала про те, щоб збирати всіх померлих євреїв з лікарень міста й доставляти їх до єврейського поховання, замість братських могил, як було заведено до того. Разом з ним у цій справі брали участь й інші хасиди, серед них р. Ісраель-Ноах Беліницький, р. Агарон-Йосеф Беліницький, р. Біньямін Городецький, р. Шмуель Гуревич і багато інших, при цьому він керував і дбав про збирання пожертв на цю справу.
Після цього вирішив за порадою р. Менделя, що треба займатися не тільки померлими, а й живими, — і організував групу жінок, яка відвідувала б хворих по всьому Самарканду й дбала про їхній добробут і порятунок їхнього життя, а також забезпечував їжею кожного єврея і дбав про роботу системи, що врятувала сотні й тисячі.
Також організував талмуд-тору в новому місті Самарканда[2].
У 5705 році (1944/1945) виїхав з Росії в рамках Великої втечі через Львів. Звідти прибув до табору переміщених осіб Берген-Бельзен і, побачивши, що там немає талмуд-тори для дітей, заснував там талмуд-тору. За це удостоївся отримати лист із благословенням від Ребе Раяца[3].
Після цього переселився до Святої Землі і жив в Єрусалимі. Входив до числа тих, хто молився в синагозі «Бааль га-Танія» в Меа-Шеарім.
Одружився вдруге[4] з пані Сімою-Хаєю, донькою рава-хасида Гавріеля-Залкінда Кагана.
Помер 27 кислева 5749 року (6 грудня 1988).
Родина
- Його дружина Сіма-Хая померла 29 тішрея 5760 року (9 жовтня 1999) (другий шлюб)
- Його донька, пані Нехама, дружина рава Йосефа-Меїра Штрасберга, голови колелю «Тіферет зкенім Леві-Іцхак» у Кфар-Хабаді
Додаткова література
- Його спогади в «Ягадут га-дмама», частина 1, с. 205 і далі
Зовнішні посилання
- «Пам'ять про тих, що відійшли» — «Кфар-Хабад», випуск 360, сторінка 37
- Менахем-Нохум-Моше Ханон, «Із записника габая», спогади р. Цві Ханона, габая синагоги «Огель Іцхак» в Єрусалимі — про десять величних особистостей синагоги впродовж років, тамуз 5786 (червень–липень 2026), с. 4-5
Примітки
- ^ Він справді прибув з Польщі, але на кілька років раніше
- ^ Про його діяльність у Самарканді див. «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 222-223.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 10, с. 205.
- ^ Його дружина і син від першого шлюбу померли від голоду
Код особи: № 5104566002