Перейти до вмісту

Робота «вичинка шкіри»

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Робота «вичинка шкіри» — одна з 39 робіт, заборонених у Шабат; її суть — підготовка шкіри з її первісного стану до використання людиною, наприклад для пергаменту або ж для одягу та взуття.

У Галахі

Приготування їжі до вживання

Хоча за Торою «вичинка» визначається як робота лише тоді, коли вона робиться з метою підготувати річ до використання, за постановою мудреців будь-яка дія підготовки речі до використання шляхом зміни її природи, наприклад за допомогою соління, визначається як «вичинка». І як каже Алтер Ребе[1]: «Той, хто вичиняє шкіру, — це одна з основних робіт, бо в Мішкані вичиняли шкури тахашів і баранів; і той, хто солить шкіру, винен за статтею вичинки, бо соління — одна з необхідних частин вичинки; але той, хто солить сире м'ясо, навіть якщо солить його багато, щоб воно зберігалося довгий час і не протухло, звільнений, бо за Торою немає вичинки щодо їжі; однак за словами книжників вичинка щодо їжі є, і тому заборонено солити сире м'ясо, навіть для того, щоб з'їсти його сирим у Шабат (якщо його ще не солили, щоб очистити від крові), бо сіль допомагає сирому м'ясу (ще не посоленому) розм'якшитися, виправитися і стати придатним до їжі, і це подібне до вичинки».

Соління для збереження

За постановою мудреців заборонена не лише підготовка речі дією соління, подібною до «вичинки», а й соління з метою її зберегти. Адже зрештою збереження м'яса чи будь-якої іншої речі за допомогою соління відбувається шляхом зміни її природи: сіль проникає в неї і змінює її смак і внутрішню силу, приводячи до стану, в якому вона може зберігатися довгий час. «І нічого й казати, що заборонено солити його, щоб воно зберіглося і не протухло, навіть у разі великого збитку, і навіть якщо воно вже посолене й очищене від крові; і так само інші речі заборонено солити в Шабат, щоб вони зберіглися, навіть у разі великого збитку»[2].

Примітки

  1. ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 321, пункт 2.
  2. ^ «Шулхан арух га-Рав» «Орах хаїм» 321, 2,

Повідомити про помилку на цій сторінці