Побиття камінням
Побиття камінням є одним із чотирьох видів страти за вироком суду. І це заповідь для суду[1] карати побиттям камінням того, хто заслуговує на побиття камінням.
Із законів заповіді
Заповідь для суду побивати камінням того, хто скоїв певні провини, за які належить побиття камінням.
Спосіб виконання покарання такий: знімали одяг із людини, засудженої до побиття камінням, на відстані чотирьох ліктів від місця побиття камінням, і прикривали її наготу спереду (а жінку побивають камінням в одній сорочці, а не нагою), а місце побиття камінням було заввишки у два людські зрости, і підіймається туди він і його свідки, і руки його зв'язані, і один зі свідків штовхає його в поперек, і він падає серцем на землю, а якщо не помер від поштовху, свідки підіймають камінь, що лежав там, — камінь був вагою з ношу для двох людей, — і відпускають руки й кидають камінь йому на серце, а якщо не помер від цього, його побиває камінням увесь Ізраїль, як сказано: «Рука свідків буде на ньому першою і т. д.»[2].
У хасидуті
Ми кажемо в Кріят Шма перед сном, що якщо я завдав шкоди літері йуд Імені Гаває, нехтуючи читанням Шма, то я беру на себе покарання побиттям камінням.
Основна стаття – Єдність Всевишнього
А пояснення у внутрішньому сенсі речей таке, що йдеться не про когось, хто не здійснив читання Шма, борони Б-же, а про того, хто упустив у ньому служіння читання Шма; служіння читання Шма є суттю єдності Всевишнього — щоб було закладено в мозку й у голові, що немає жодного буття, крім Святого, благословенний Він, і щоб він не був захоплений одіяннями природи, щоб було закладено, що його справа не головна.Основні статті – Ідолопоклонство, Шітуф
Відомо, що покарання побиттям камінням є покаранням за гріх ідолопоклонства.
У внутрішньому сенсі речей це означає, що він вважає посередника головним.
Основна стаття – Притуплення серця
І тому покаранням є побиття камінням: його серце стало як камінь, яке не хвилюється від розкриття Б-жественності, і це духовна смерть, нехай урятує нас Милосердний.
Це покарання є мірою за міру, оскільки в нього не було самоскасування перед Б-жественністю[3].
Див. також
Примітки
- ^ «Сефер га-хінух» заповідь 555 (за порядком франкфуртського видання. І заповідь 541 за порядком венеціанського видання).
- ^ Дварім 17, 7.
- ^ Маамар, що починається словами «У-лкахтем» 5665, 5707. І коротко в «Сефер га-лікутім» Цемах Цедека, стаття «Побиття камінням» — сторінка 599 (603).