Портал:Особистості Хабаду/Вибрана стаття/4
Рабі Гілель га-Леві з Паричів (Гілель із Паричів, 5555 — 11 ава 5624 (13 серпня 1864), також відомий як Гілель Парічер) був одним із найбільших хасидів-машпіїм Хабаду всіх поколінь, був хасидом Алтер Ребе, Мітлер Ребе і Цемах Цедека.
Народився у свого батька р. Меїра Малісова в 5555 році (1794/1795). У російському містечку Хомськ.
З дитинства старанно вивчав Тору і дістав прізвисько «ілуй із Хомська». Навчався в автора «Бат аїн». За розповідями хасидів, р. Гілель одружився, коли був ще «катаном», до своєї бар-міцви, і тому його прозвали «Холь га-моед», бо в нього був таліт раніше за тфілін. Уже в 13 років він був знавцем Шасу й посеків, вивчав книги Каббали і знав усі писання Арізаля, і навіть мав звичай молитися з його каванот. За звичаєм каббалістів, поводився відсторонено й займався постами, мандрами й самокатуваннями. Потім, слідом за своїм батьком, поїхав до святого рава, рабі Мордехая з Чорнобиля, і почав іти шляхами хасидизму.
Р. Гілель був чорнобильським хасидом, доки одного разу не почув від рабі Залмана Зезмера повторення хасидського маамару Алтер Ребе, і це сильно захопило його. Побоюючись реакції свого ребе, яка згодом справді була суворою й різкою, він утік із Чорнобиля й переїжджав із містечка в містечко, через які Алтер Ребе проїжджав у своїх мандрах. Однак у кожному містечку, куди він прибував, Алтер Ребе вже випереджав його й покидав місто. І тому вони ніколи не зустрілися віч-на-віч. Одного разу рабі Гілель вирішив перехитрити і прибув до наміченого містечка до приїзду Алтер Ребе й сховався під столом, за яким той мав проповідувати хасидут, приготувавши важке запитання з трактату Ерхін, яке хотів попросити розв'язати. Коли Алтер Ребе ввійшов, він почув, як той каже своїм святим наспівом: «Аврех, який має запитання з трактату Ерхін, нехай спершу оцінить самого себе, а вже потім прийде й запитає». Почувши це, рабі Гілель знепритомнів на місці під столом і підвівся лише після того, як Алтер Ребе закінчив свою глибоку проповідь із хасидуту й навіть уже покинув місто.
Алтер Ребе р. Гілель не зустрів, а лише чув відлуння його голосу.
Тому йому випало прив'язатися лише до Мітлер Ребе і до Адмора Цемах Цедека, а рабі Залман Зезмер залишався його головним машпіа. А у відповідь на його запитання про невдоволення Чорнобильського Ребе Мітлер Ребе відповів йому, що якщо він (Чорнобильський Ребе) справді Ребе, то напевно не тримає образи. Він почав вивчати книгу «Танія» Алтер Ребе і вирішив учити й навчати вчення хасидизму Хабад. Він удостоївся — і шлях його був стрімкий — стати одним із найбільших машпіїм Хабаду всіх поколінь. Залишив безліч маамарів Мітлер Ребе і Цемах Цедека зі своїми роз'ясненнями й повчальними поясненнями, як було в звичаї машпіїм, чиїм завданням було докладно й у логічному порядку роз'яснювати слова своїх Ребе.
У 5624 році (1863/1864) Тиша бе-Ав припав на четвер. Р. Гілель був у місті Миколаєві й відчув слабкість. Після посту він запитав: «Де були рабини?» (що не заборонили йому постити) — і попросив, щоб його швидко перевезли до міста Херсона, бо мав звичай не вирушати в дорогу в п'ятницю. До полудня п'ятниці він прибув до Херсона, а в Шабат 11 менахем-ава 5624 року (13 серпня 1864) повернув душу Творцеві. Місце його спочинку — у місті Херсоні
Основні віхи його біографії написав Ребе, і це надруковано на початку його книжок — «Пелах га-рімон» на книги Берешит і Шмот — видавництво «Кегот».
