Перейти до вмісту

«Шірат Моше» (книга)

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.

«Шірат Моше» — книга, що викладає 620 заповідей у віршах і римах, в абревіатурах Десяти заповідей, складена відомим хасидом із хасидів Алтер Ребе р. Моше Мейзлішем у його молодості.

Про книгу

Причина її написання

У передмові автор пише: «Відомо це і загальновизнано — користь, яка приходить до кожної людини з Ізраїлю, яка візьме собі за правило знати напам'ять усі 613 заповідей Тори[2]», і продовжує, і докладно говорить про важливість запам'ятовування і знання напам'ять 613 заповідей Тори та семи заповідей мудреців, і додає, що так уже зробив р. Давид Віталь у своїй книзі «Кетер Тора», і ще один автор у своїй книзі «Едут бе-Яаков», і в цих книгах одна йде за порядком заповідей у Торі, а інша — так, як перелічив заповіді Рамбам у «Смаку», і також ці книги було складено поспіхом, і часом рими або абревіатури Десяти заповідей вийшли не так, як слід, тому новизна цієї книги в тому, що заповіді записано за порядком, як їх наводить Рамбам у «Яд га-хазака» — що, на скромну думку автора, легко запам'ятати, строфами (а не одним словом на кожну заповідь) і в абревіатурах, упорядкованих за Десятьма заповідями. І додає, що так зробив також «наш учитель рав Йонатан» у своїй книзі, але тільки на початку строф часом ідуть кілька алфавітів і літер, не дуже доречних.

Крім того, автор додав у нижній половині сторінки фрагмент, у якому наводиться джерело з Рамбама і «тлумачення»[3] — яке він наводить, щоб указати, з яких віршів Тори це виводиться.

Передмову він завершує проханням про прощення за помилки, які, можливо, вкралися, і закінчує: «Такі слова єврейської людини з легковажних і з тих, хто в служінні недостатній. Який не красномовний. Я Моше, син рава шановного старця Мордехая Мейзліша, нехай береже його Творець і спасе».

Видання

Перше видання надруковано в 5548 році (1787/1788) виданням автора в Шклові, у друкарні рава «Арьє-Лейба»[4]. На його початку йде схвалення нашого вчителя рава рабі Іссахара-Бера — який був головою рабинського суду Слуцька.

У другому виданні книги йде попередження рабинського суду Єрусалима про заборону друкувати книгу без дозволу онуків автора, спільних видавців. Потім іде передмова згаданого видавця.

Її видання

Книга вийшла у світ у трьох виданнях:

  • Перше видання вийшло у світ за життя автора в 5548 році (1787/1788) у друкарні в Шклові.
  • Друге видання вийшло у світ у 5667 році (1906/1907) в Єрусалимі зусиллями онуків автора — р. Меїра Мейзліша і р. Яакова-Йоханана Пармета.
  • Третє видання вийшло у світ у 5762 році (2001/2002) у Кфар-Хабаді з нагоди весілля р. Моше Мейзліша — з нащадків автора.

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Ваєлех 31, 19.
  2. ^ І продовжує там: «І це зрозуміло. Бо личить рабові принаймні знати заповіді свого пана та його застереження напам'ять у загальному вигляді, і постійно роздумувати про них, потім знати їхні подробиці й подробиці подробиць, їхні причини, осягати їхню таємницю. І так написано[1]. І навчи її синів Ізраїлю, вклади її в уста їхні. І прийнято також від багатьох великих дослідників серця Ізраїлю, а саме рабейну Єшая у своїй книзі «Шла» вельми вихваляє тих, хто знає напам'ять, і також Раа в книзі «Сефер га-хінух» у своїй передмові написав так: але сказав я, і якби тільки моя думка була зайнята цим усі дні . . і багато великих Ізраїлю, які займаються їхнім підрахунком, виклали свої слова ясною і стислою мовою, щоб увесь простий народ знав лік заповідей і їхню суть . .», див. там.
  3. ^ У першому виданні написано «пераш», а в другому виданні «перуш».
  4. ^ З титульного аркуша першого видання.

Повідомити про помилку на цій сторінці