Йосеф-Хаїм Мейзліш
| Йосеф-Хаїм Мейзліш | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Перший хасид Хабаду, який оселився в Австралії |
| Дата народження | 5617 (серпень–вересень 1857) |
| Країна | Австралія |
| Місце проживання | Хеврон, Мельбурн, Драйсдейл, Сорренто, Кулгарді, Перт |
| Рід діяльності | бааль тфіла, моель, кантор, шохет, комерсант |
| Посада | кантор і шохет єврейської громади Кулгарді, помічник шерифа Верховного суду Західної Австралії, кантор у Фрімантлі та в Перті, президент «Jewish Philanthropic Society» у Перті |
| Сім'я | |
| Батько | Шмуель-Песах Мейзліш |
| Дружина | Двора, Сара-Хана Розенцвейг |
| Діти | Шимшон Мейзліш, Моше (Мосс) Мейзліш, Гаррі Мейзліш, дочка — дружина Чарльза Річа, Ерні Бабчак |
| Нагороди | |
| золота медаль Королівського гуманітарного товариства (Royal Humane Society) | |
Р. Йосеф-Хаїм Мейзліш (5617–5677) — перший хасид Хабаду, який оселився в Австралії[1]. Він був відомий як людина численних діянь, як бааль тфіла, моель і заможний ділок. Прославився також як місцевий герой після того, як із ризиком для життя врятував дітей із палаючого будинку.
Біографія
Народився в Хевроні в місяці елул 5617 року (серпень–вересень 1857) у р. Шмуеля-Песаха Мейзліша, шамаша хабадської синагоги в Хевроні, у родовитій родині хабадських хасидів, як нащадок рава Моше Мейзліша, одного з великих учнів Алтер Ребе, який на схилі літ піднявся до Святої Землі.
У 5635 році (1874/1875), у віці близько 18 років, його було зареєстровано в переписі Монтефіоре як одруженого з Дворою і такого, що займається торгівлею. Нам невідомо, що сталося з його першою дружиною, однак у 5637 році (1876/1877) він узяв другий шлюб із Сарою-Ханою Розенцвейг. У той період він їздив у справах до Франції, Англії та Алжиру, а в 5641 році (1880/1881) ще підписав статут поховального братства «Хевра кадіша» в Хевроні.
У 5642 році (1881/1882), вочевидь через тяжке економічне становище в єврейському ішуві Хеврона, емігрував із дружиною до Австралії й оселився в Мельбурні. Спочатку він жив і працював у домі р. Калонімуса-Зеєва (Вольфа) Девіса, який був одним зі стовпів ортодоксального єврейства в Мельбурні й одним із засновників першої мікви в місті.
Згодом займався посередництвом у продажу етрогів із Хеврона, які надсилав його друг рав Гдалья-Цві Джозефсон, щоб допомогти з посагом для дочки рава, а також продажем вина й алкоголю, кошерних на Песах, привезених із Землі Ізраїлю.
Служив добровольцем у «Гарнізонній артилерії Мельбурна» (Melbourne Garrison Artillery) — резервних силах, що захищали порт Мельбурна.
Близько 5698 року (1937/1938) переїхав жити до сільського містечка Драйсдейл (Drysdale), де займався годинникарством і торгівлею, а пізніше переїхав до містечка Сорренто (Sorrento).
У місяці елул 5653 року (серпень–вересень 1893) став національним героєм після того, як в універсальному магазині в Сорренто спалахнула пожежа, а він увірвався в полум'я і врятував п'ятьох дітей, що опинилися в пастці в будівлі. Під час рятувальної операції він був смертельно поранений: на нього обвалилася цегляна стіна, йому зламало щелепу, і він дістав глибокі порізи на голові й шиї. Австралійська преса вихваляла «чужинця», який ризикував життям заради дітей, що не були його родичами, а читачі-євреї підкреслювали, що його героїзм випливав із його релігійної віри. За цей вчинок йому було вручено золоту медаль Королівського гуманітарного товариства (Royal Humane Society).
До 5660 року (1899/1900), внаслідок «золотої лихоманки», переїхав до Західної Австралії й оселився в шахтарському місті Кулгарді (Coolgardie), де служив кантором і шойхетом місцевої маленької єврейської громади.
У 5663 році (1902/1903) переїхав до міста Перт (Perth) і був прийнятий на роботу до Верховного суду Західної Австралії як помічник шерифа, а його родина жила в житлових приміщеннях на території суду. Поряд із цим служив кантором у Фрімантлі (Fremantle) і в Перті та був затребуваним моелем у громаді.
У 5666 році (1905/1906) був призначений президентом «Jewish Philanthropic Society» у Перті — головної благодійної організації громади.
Його дружина померла 4 нісана 5677 року (27 березня 1917), а через три місяці раптово помер і він — від ниркової недостатності, 2 тамуза 5677 року (22 червня 1917), у віці лише 60 років.
Родина
- Його син, Шимшон Мейзліш — помічник інженера на одному з великих військових заводів в Англії
- Його син, Моше (Мосс) Мейзліш — службовець залізничних військ у Франції
- Його син, Гаррі Мейзліш — служив на фронті Першої світової війни, а після поранення був призначений на помітну посаду у військовому канцелярському відділі в Англії.
- Його дочка — дружина Чарльза Річа, відомої постаті в галузі деревної кори, яка проживає нині в Йорку
- Його дочка Ерні Бабчак — Лос-Анджелес, Каліфорнія.
Зовнішні посилання
- Шмуель Софер, Шлях хасида дикою Австралією, глава із серії «Мі-шулей толдот Хабад»
(англійською)
Примітки
Код особи: № 5295595101