Залман-Ідл Зіслін
| Залман-Ідл Зіслін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | близько 5635 (1874/1875) |
| Дата смерті | 11 адара 5696 (5 березня 1936) |
| Місце проживання | Любавичі, Ростов-на-Дону, Ленінград |
| Рід діяльності | переписувач праць хасидуту, видавець, мешамеш бе-кодеш |
| Посада | наглядач за молодшими учнями в єшиві «Томхей Тмімім», один із керівників єшиви «Томхей Тмімім» у Ростові-на-Дону |
| Сім'я | |
| Батько | рав Барух-Єгуда-Лейб Зіслін |
| Мати | Хеня |
Рав Шнеур-Залман-Ідл Зіслін (близько 5635 (1874/1875) – 11 адара 5696 (5 березня 1936)) був із хасидів Ребе Рашаба.
Біографія

Народився в містечку Мглин (у Чернігівській губернії) у рава Баруха-Єгуди-Лейба, сина р. Моше-Мордехая Зісліна, уродженця Черикова, який служив там казенним рабином. Його батько помер у віці 77 років 5 хешвана 5660 (9 жовтня 1899)[1] і в Генії.
У 5660 році (1899/1900) займався вичиткою та підготовкою книги «Танія» до друку[2].
Р. Залман-Ідл жив у Любавичах у певні періоди, так ми знаходимо його присутність там у роки 5673[3]–5675 у містечку[4]. Деякий час займався наглядом за молодшими учнями в єшиві «Томхей Тмімім»[4].
Упродовж років р. Залман-Ідл займався переписуванням праць хасидуту, серед них були: Гемшех «Йом тов шель Рош га-Шана» 5666[5], Гемшех «Бе-шаа ше-гікдіму» 5672[6]. Окрім праць хасидуту ми знаходимо, що Ребе Рашаб наймав його для переписування твору «Ерах якар»[7].
Після переїзду Ребе Рашаба до Ростова-на-Дону р. Залман-Ідл переселився до Ростова-на-Дону й жив у кімнаті в домі Ребе, і був наближений до дому Ребе в цей період[8]. Так він також згадується як мешамеш бе-кодеш[9]. У цей період також допомагав у рятуванні майна дому Ребе[10].
У 5677 році (1916/1917) надрукував послання Ребе Рашаба «Хасдей Гашем азкір», яке було надруковане окремим аркушем, і його було виправлено в кількох місцях перед друком[11].
У 5678 році (1917/1918) надрукував Ростовський сідур. Р. Залман-Ідл, бувши педантом, питав про всяку річ, малу й велику, у Ребе Рашаба, і ця його прискіпливість стала притчею во язицех[12]. Деякі з його запитань згадані равом Яаковом Ландою[13].
Наприкінці літа 5680 Ребе Раяц звелів йому спалити рукописи, що були в підвалі. Р. Залман-Ідл розповів це учням, і вони знайшли там записи й твори Ребе Раяца. Р. Залман-Ідл не спалив усіх творів, і Ребе Раяц був цим незадоволений і сказав: «Це стосується моєї душі, і як же не пожаліють його душі»[14]. У цей період також надрукував на розмножувальному апараті копії заповіту Ребе Рашаба й поширив його серед анаша з додатком, призначеним для Ребе Раяца: «Є окрема записка для мого сина, хай живе він, і вона залишається чинною». Ребе Раяц був незадоволений додаванням цієї фрази[15].
У 5681 році (1920/1921) був одним із керівників єшиви «Томхей Тмімім» у Ростові-на-Дону, і під час арешту керівників єшиви також був заарештований на п'ять днів[16]. Р. Залман-Ідл подбав про влаштування існування єшиви як академічної установи, що має право на державне фінансування[17].
19 тішрея 5696 (16 жовтня 1935) написав листа Ребе Раяцу й виклав у ньому своє бажання заново надрукувати сідур «Тегілат Гашем» і порушив кілька питань щодо тексту[18]. У цьому листі також висунув пропозицію щодо запису нот нігунів Хабаду[19], згодом ця пропозиція здійснилася й оформилася у виданні «Сефер га-нігуним».
В останній період життя жив у Ленінграді, і Ребе Раяц запропонував йому працювати в цей період бібліотекарем в одній із бібліотек Ленінграда[20]. Р. Залман-Ідл помер неодруженим[4] 11 адара 5696 (5 березня 1936) і був похований поруч із р. Хаїмом-Бен-Ціоном Раскіним[21].
Родина
- Його брат, р. Моше-Мордехай
- Його сестра, Рівка
Видавничі проєкти
- Послання «Хасдей Гашем азкір» (Ростов-на-Дону 5677)
- Сідур «Тегілат Гашем» (Ростов-на-Дону 5678)
Примітки
- ^ «Га-Цфіра» 11 тевета 5660 (13 грудня 1899); «Га-Меліц» 26 кислева 5660 (28 листопада 1899).
- ^ Єгошуа Дубравський (редактор), «Еле толдот Перец», Кфар-Хабад 5775, с. 633.
- ^ «Га-Ах», 2 кислева 5673 (12 листопада 1912), с. 56.
- ^ 1 2 3 Ісраель Гутін, «Кур оні», Тель-Авів 1979, с. 147-148.
- ^ «Ягділь Тора», колель аврехім при секретаріаті, брошура 35 (нісан-іяр 5740), с. 232, примітка 83.
- ^ «Бе-шаа ше-гікдіму 5672», том 1, Нью-Йорк 5752, доповнення, с. 7, 9.
- ^ Рафаель-Нахман Каган, «Любавич ве-хаялея», Кфар-Хабад 5743, с. 59.
- ^ Єгуда Хітрик, «Решімот дварім», 5769, с. 180, 406.
- ^ Моше-Дов-Бер Рівкін, «Ашкавта де-Рабі», Нью-Йорк 5736, с. 7; Рафаель-Нахман Каган, «Шмуот ве-сіпурім», том 1, Кфар-Хабад 5750, с. 315.
- ^ «Любавич ве-хаялея», с. 33, примітка 4.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, том 2, с. 829 і далі; том 5, с. 112.
- ^ Про це докладно: Даніель Гольдберг, «Зауваження до збірника Ягділь Тора 5 (1)», «Ягділь Тора», колель «Цемах Цедек», випуск 7 (тамуз 5738 (липень–серпень 1978)), с. 85-86; Єгошуа Мондшайн, «Сідур Ростов-на-Дону», «Ягділь Тора», колель «Цемах Цедек», випуск 9 (тевет 5739 (грудень 1978 – січень 1979)), с. 81-83; він же, «Сідур Алтер Ребе (хай перебуває душа його в раю): розділи дослідження, з'ясування й огляду», у: Гдалья Оберлендер (редактор), «Га-Сідур», Монсі 5763, с. 119-121.
- ^ «Шмуот ве-сіпурім», том 1, Кфар-Хабад 5750, с. 312; Йосеф-Сімха Гінзбург, «Тейват хадтін», «Гаарот у-біурім», «Огалей Тора», випуск 859 (Шабат тижневої глави «Емор» 5763), с. 91.
- ^ «Решімот дварім», с. 399.
- ^ «Ашкавта де-Рабі», с. 123-124.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 13, с. 38.
- ^ «Решімот дварім», с. 408.
- ^ «Ягділь Тора», колель аврехім при секретаріаті, випуск 35 (нісан-іяр 5740), с. 232-234.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 3, с. 446, на полях.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 11, с. 271; том 13, с. 244-245.
- ^ Ленінград: виявлено надгробок рава Хаїма-Бен-Ціона Раскіна (мир праху його)
Код особи: № 4032409100