Аврагам-Менахем Данцигер
| Рабі Аврагам-Менахем Данцигер | |
|---|---|
Адмор рабі Аврагам-Менахем Данцигер під час тишу | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 тамуза 5681, 9 липня 1921 |
| Місце народження | Лодзь |
| Дата смерті | 17 адара II 5765, 28 березня 2005 |
| Місце поховання | кладовище «Поневеж» у Бней-Браку |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Місце діяльності | Бней-Брак |
| Належність | Хасидут |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива «Новогрудок» в Єрусалимі, колель аврехім |
| Посада | Адмор з Александера |
| Інші посади | Член «Моецет гдолей га-Тора» |
| Учителі | Дов-Беріш Вайденфельд |
| Праці | «Імрей Менахем», маамарім і листи |
| Сім'я | |
| Батько | Йеуда-Моше Данцигер |
| Мати | Естер-Перл Данцигер |
| Дружина | Естер-Лея Данцигер |
| Діти | Ісраель-Цві-Яїр Данцигер, Шнеур-Залман та інші |
| Родовід | |
Рабі Аврагам-Менахем Данцигер (3 тамуза 5681, 9 липня 1921 — 17 адара II 5765, 28 березня 2005) — шостий адмор у династії александерського хасидизму в 5733 — 5765 роках (1973 — 2005), член «Моецет гдолей га-Тора» «Агудат Ісраель». Його називають «Імрей Менахем» за назвою його книги.
Біографія
Народився 3 тамуза 5681 року (9 липня 1921) у свого батька рабі Єгуди-Моше Данцигера в домі свого діда, адмора рабі Бецалеля-Яїра з Александера, брата адморів — автора «Ісмах Ісраель» і автора «Тіферет Шмуель» з Александера.
З раннього дитинства ріс і виховувався в товаристві свого діда-адмора, однак у 5693 році (1932/1933) адмор, автор «Акедат Іцхак», звелів авторові «Емунат Моше» здійснити алію до Ерец-Ісраель, і той оселився в Єрусалимі. Разом із ним здійснив алію і його дивовижний син рабі Аврагам-Менахем, якому вже в цьому віці пророкували велике й потаємне, хоча він ще не досяг віку бар-міцви.
У роки Голокосту на великий і славетний александерський хасидизм обрушилася сокира, і невелика осиротіла громада хасидів поклала керівництво на плечі автора «Емунат Моше», і він почав керувати громадою.
У юнацькі роки навчався в єшиві «Новогрудок» у Єрусалимі, а досягнувши шлюбного віку, одружився з ребецн Естер-Леєю, донькою рава Хананьї-Йосефа Гейльперіна, засновника синагоги Хабад Любавич у кварталі Бейт-Ісраель в Єрусалимі, нащадка Алтер Ребе в шостому поколінні.
Після весілля почав навчатися в колелі аврехім під керівництвом рабі Дов-Беріша Вайденфельда, рава з Чебіна.
Через тридцять днів після відходу з життя батька, у місяці адар 5733 року, був призначений замість нього керувати александерським хасидизмом і продовжив святу роботу з відновлення і нового зміцнення хасидизму та його закладів, і за його днів александерський хасидизм розширився, і було засновано нові бейт-мідраші цього хасидизму в Сполучених Штатах і в Європі.
Помер 17 адара II 5765 (28 березня 2005) і похований на кладовищі «Поневеж» у Бней-Браку.
Його місце посідає його син, адмор рабі Ісраель-Цві-Яїр Данцигер.
Зв'язок із хасидизмом Хабад
Пише Ребе

Вінець корони він прийняв із глибоким внутрішнім трепетом, і про це в ті дні написав Ребе, Мелех га-Мошіаху, і просив його благословення:
- Любавицькому Адмору шліта, мир і благословення. Той, хто пише і просить із розбитим і сокрушеним серцем, син адмора з Александера.
- Мій пан, батько, учитель і наставник, хай буду я спокутою за його ложе, був покликаний до Небесної єшиви в день 30 адара I. Нас він залишив у стогонах і безпорадними. І хоча я — оцет порівняно з вином у порівнянні з моїми святими батьками, адморами з Александера, попри все на мене покладено і буде покладено продовжувати золотий ланцюг, керівництво і наставляння святої пастви — александерських хасидів. Оскільки серце моє стогне в мені — куди мені йти і яким шляхом піти? — я спираю свої основи на заслугу наших батьків, наших святих учителів; з усіх боків святі громади александерських хасидів вирішили провести коронацію 26-го числа цього місяця, у день гілули батька моєї матері, святого рава, нашого вчителя рава рабі Бецалеля-Яїра, хай перебуває душа його у вищих скарбницях.
- Благаю Ребе згадати мене на добро і вилити благословення на мене і на всіх, хто прийде сховатися в моїй тіні, щоб ми були благословенні від душі до плоті, той, хто пише і підписується з усією повагою, Аврагам-Менахем-Мендл, син ребецн Естер-Перл Данцигер.
- Моя дружина, хай продовжаться її дні й добрі роки, і для повного зцілення — Естер-Лея, донька Приль, і — хай буде він відокремлений для довгих і добрих днів, амен, — донька рава гаона і рава, ланки ланцюга знатного родоводу, р. Хананьї-Йосефа, з родини Гейльперін, що походить від рабейну Ельханана, тосафіста, і з роду Мітлер Ребе, сина Алтер Ребе, автора «Танії», хай перебуває душа його у вищих скарбницях, і святого рава-магіда Ріма зі Золочева, і святого рава р. Зеева-Вольфа з Чорного Острова, хай перебуває душа його у вищих скарбницях.
У гостях у Ребе
У вівторок, у ніч на 21 іяра 5743 (4 травня 1983), адмор з Александера увійшов на єхідут до Ребе в супроводі почту зі своїх хасидів. Серед іншого Ребе запитав його про місце народження, і той відповів: у Польщі. І додав розповідь про те, що батько розповідав йому, що коли Ребе Раяц прибув на зібрання рабинів у Варшаві в 5665 році (1904/1905), коли йому було лише 25 років, адмор з Александера, автор «Ісмах Ісраель», сказав про нього: «Не знаю, де сховаються всі порівняно з цим молодим чоловіком», і це було ще в період проводу його батька — Ребе Рашаба.
На це Ребе відгукнувся: «Мій учитель і тесть, Адмор, розповідав мені, що в нього був особливий зв'язок з адмором з Александера: вони зустрічалися на курорті в Марієнбаді й перебували в особливих дружніх стосунках».
Перед тим як вийти, адмор з Александера шліта представив Ребе свого сина і сказав, що його звуть Шнеур-Залман, на честь Алтер Ребе, і попросив Ребе благословити його. Ребе відповів: «Ім'я — річ суттєва». А оскільки йому дано таке ім'я, то на ньому лежить зобов'язання більше, ніж «заприсяжений і стоїть від часу гори Синай», подібно до «того, хто присягнув виконати заповідь». А оскільки «ім'я — річ суттєва», — на ньому лежить зобов'язання, щоб це було явно».
Перед відходом адмор з Александера побажав Ребе «на добраніч». І Ребе відповів: «Хай буде і добрий день».
Адмор з Александера: з приходом Мошіаха буде «ніч, як день, світити».
Ребе: хай це буде по-справжньому незабаром. Адже я завжди взиваю у зв'язку з приходом Мошіаха. Рамбам постановляє, що прихід Мошіаха буде таким, що «і негайно вони будуть визволені». А Рамбам же — книга законів. Тож неможливо сказати, що це мідраш чи тлумачення. Але сенс — у буквальному розумінні. І коли кажуть «негайно вони будуть визволені» — то має бути «негайно вони будуть визволені»!
Написано в «Меор ейнаїм», що в кожному єврейові є іскра Мошіаха, а в Мошіаха є іскра від кожного єврея — адже він загальна душа. А якщо так, то хоча Мошіах ще не прийшов у світ, коли той взивав, однак іскра Мошіаха, що в ньому, здатна визволити. І згідно з цим «Меор ейнаїм» зрозуміле розказане в Гмарі, що неєврею наснилося, що він «проковтнув одну зірку», і це віднесено до єврея — «бо написано: зійшла зірка від Яакова». Тоді як у Рамбама наводиться, що «зійшла зірка від Яакова» сказано про Мошіаха, оскільки, як сказано, у кожному єврейові є іскра Мошіаха, і навіть у такому єврейові, про якого сниться неєврею. І хай буде воля, щоб від мови слова перейшли в дію».
Адмор з Александера прикрашав своєю присутністю загальні сіюми Рамбама, а також урочистості сіюму в Бней-Браку. Він також брав участь у грандіозному зібранні за поправку до закону «Хто є євреєм» у 5743 році (1982/1983), і його підпис стоїть під закликом адморів, що заохочує запалювання свічок святого Шабату дівчатками, які досягли віку виховання.
Заохочення віри в прихід Мошіаха
Коли до нього, що відпочивав у місті Цфат, підійшов рав Шалом-Дов-Бер Вольпо і передав йому книгу «Єхі га-Мелех га-Мошіах», він почув від нього теплі слова підбадьорення і благословення про діяльність хасидів Хабаду з поширення питань Мошіаха і Геули та про заохочення народу до віри в розкриття Мелех га-Мошіаха.
У відповідь одному зі своїх хасидів, що їхав до Сполучених Штатів на весілля своєї онуки, він звелів йому зайти до Ребе і сказати йому такими словами: «Написано: помилуй нас, Г-споди, помилуй нас, бо досхочу наситилися ми зневагою, — ми вже досхочу наситилися приниженнями, уже прийшов час, щоб було „помилуй нас, Г-споди“ і т. д., хоча б як безоплатний дар», і коли хасид передав ці слова Ребе, Ребе відповів: «За стражданням — нагорода, і нагорода буде подвійною, і побачимо добро в матеріальному і в духовному», і дав йому долар як шліхут міцва для адмора з Александера[1].
Додаткова література
- «Особливий візит», тижневик «Бейт Мошіах», 21 іяра 5780 (15 травня 2020), сторінка 44, у рубриці «Ве-абет пней мешіхеха».
- Книга «Менахем мешів нафші», 32 роки в товаристві «Імрей Менахем» з Александера, за редакцією Шнеура-Залмана Рудермана, с. 310 і далі (про зв'язок між Ребе і адмором з Александера).
- Книга «Меорей Ісраель», зібрання записів, випадків і спогадів... з літопису святих праведників дому Александер, за редакцією Аврагама-Давида Гутмана, 5783 — розділ сьомий, с. 628–632 (десятки історій про зв'язок між Ребе і адмором з Александера).
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 7. Каталог HebrewBooks.
- «Зіхрон дварім» («Пам'ятні слова») זכרון דברים
- «Імрей Менахем» — Бемідбар אמרי מנחם - במדבר
- «Імрей Менахем» — Берешит אמרי מנחם - בראשית
- «Імрей Менахем» — Ваїкра אמרי מנחם - ויקרא
- «Імрей Менахем» — Дварім אמרי מנחם - דברים
- «Імрей Менахем» — Тішрей אמרי מנחם - תשרי
- «Імрей Менахем» — Шмот אמרי מנחם - שמות
Зовнішні посилання
- Тижневик «Бейт Мошіах» 504 (посилання не працює)
| Попередній: Адмор рабі Єгуда-Моше Данцигер з Александера |
' | Наступний: Адмор рабі Ісраель-Цві-Яїр Данцигер |
Примітки
- ^ Особисте свідчення учасника подій, рава Аврагама-Іцхака Ланціцького, у його книзі «Гагігей авней Рам».
Код особи: № 1457287600