Лот
Лот був небожем праотця Аврагама (сином його брата Гарана), батьком Амона і Моава (через своїх дочок). Цар Мошіах, що походить від царя Давида, належить до його нащадків.
У Писанні
У тижневій главі «Лех леха» розповідається, що була сварка між пастухами Аврагама і пастухами його небожа Лота, чи дозволено пасти їхню худобу на чужих полях, унаслідок твердження Лота, що він єдиний спадкоємець праотця Аврагама, а отже, також спадкоємець Землі Ізраїлю, яка належить йому (твердження безпідставне у світлі того факту, що Землю Ізраїлю ще не було дано праотцю Аврагаму, і вже точно не Лотові). Унаслідок цієї сварки праотець Аврагам просить Лота: «Відокремся ж від мене», і вони розходяться — він на шлях святості, а Лот до Сдому, місця лиходіїв.
У тижневій главі «Ваєра» розповідається, що ангели, послані перевернути Сдом і Амору, приходять до Сдому, де на них чекає Лот; він просить їх бути гостями в його домі, як навчився у свого дядька Аврагама. Він вводить гостей до свого дому, і чутка розноситься містом, що в місті є гості, що призводить до того, що мешканці міста оточують дім Лота з вимогою вивести гостей надвір і вчинити над ними розправу. Лот відмовляється. На цьому етапі ангели виводять Лота і його домашніх за межі міста й велять їм тікати в гори, перш ніж Святий, благословенний Він, зруйнує місто.
Лот тікає зі Сдому. Його дружина озирнулася назад і перетворилася на соляний стовп. Зрештою Лот і дві його дочки сховалися в печері й були певні, що весь світ зруйновано, як було в дні Потопу за часів Ноаха. Тому вони вирішили, що мають плодитися й народжувати дітей від свого батька. Цей учинок удостоюється похвали в Гемарі — через їхній бажаний намір, але й осуду — через те, що вони оприлюднили цей учинок в іменах дітей Моав і Амон; особливого осуду «удостоюється» мати Моава, яка назвала свого сина іменем, що вказує на те, що він син її батька.
Дружина Лота
Після того як дружина Лота подивилася — всупереч наказу ангела — на переворот Сдому, вона перетворилася на соляний стовп. Ребе досліджує щодо дружини Лота, яка перетворилася на стовп солі: чи йдеться про постійне чудо, за якого тіло дружини Лота по суті залишилося у своїй попередній сутності, але чудо перетворює його щомиті наново на соляний стовп, чи ж ідеться про одноразове чудо, яке перетворило її тіло на соляний стовп, і відтепер і надалі вже не потрібне чудо, щоб воно було соляним стовпом, бо воно перетворилося зі своєї сутності на нову сутність солі.
Ясно, що це залежить від того, яке з них — більше чудо: чи є постійне чудо, яке менше, тобто постійне перетворення її тіла на соляний стовп, більшим чудом за кількістю, адже це постійне чудо, хоча за своєю якістю чудо менше, адже чудо не перетворило її тіло на іншу сутність — сіль, а тіло залишилося у своїй сутності, і є щось тимчасове, що перетворює його на сіль. З іншого боку, якщо чудо було одноразовим і перетворило сутність її тіла на абсолютну сіль, то за своєю якістю чудо більше, адже плоть перетворилася на абсолютну сіль, хоча за кількістю чудо менше, оскільки воно одноразове.
Ребе пов'язує це із суперечкою, про яку йдеться в трактаті Шабат, у питанні про людину, якій потрібно перенести глеки вина, щоб звільнити місце для гостей: чи краще їй нести за один раз велику кількість, що зробить зусилля більшим за якістю, чи, може, краще їй переносити менші кількості багато разів, що зробить зусилля меншим за якістю, хоча й більшим за кількістю. Виходить, що та сама суперечка — чи слід брати до уваги якість чи кількість — вирішить справу і в нашому питанні.
Ребе пояснює, що це суттєва відмінність для практичної галахи: адже якщо її тіло залишилося у своїй сутності, а чудо перетворює його на реальність солі, то воно передає нечистоту мертвого, але якщо її тіло повністю перетворилося на нову реальність солі, то, безумовно, воно не передає нечистоти мертвого[1].
У хасидуті
До бірура Лот був включений в Аврагама у святості, як шлак, який до очищення і бірура змішаний із золотом. І тому «лот» за гематрією — Ім'я МА, бо він — аспект ахораїм Імені МА. Але він джерело хохми і біни кліпи, тому названий Лот — вираз прокляття, і тому Лот ішов з Аврагамом до бірура.
І тому вийшли від Лота Амон і Моав, від яких вийшли Рут-моавітянка і Наама-амонітянка, бо Моав — це аспект хохми кліпи, а Наама — вираз приємності, біна, розкриття Атіка в Біні, і через бірур вийшли Рут-моавітянка і Наама-амонітянка з хохми й біни кліпи, а після бірура відокремився шлак Лота від Аврагама[2].